- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
Яке мгсце займають цукровг буряки у сгвозмип i як проводять обробгток грунту?
Де вирощують i готують насгння цукрових бурякгв до сгвби? Якг Ви знаете способи шдготовки насгння до сгвби7
Назвгть способи, строки i норми висгву цукрових бурякгв. Що означае сгвба цукрових бурякгв на кгнцеву густоту?
Коли починають збирати цукровг буряки? Якими способами збирають коренеплоди i якг системи машин застосовують на збираннг?
4. Олшш культури
До олшних належать культури, в насшш або плодах яких мютиться жирна олгя. У нашш крапп вирощуються так! олйн культури: соняшник, сафлор, рицина, арахгс, мак олтний, кунжут, перила, лялеманцгя, ртак, рижгй, ггрчиця бгла i сиза (сарептська), льон-олтний. Бшьшють з цих культур належать до рГзних боташчних родин. Найпоширеншюю олшною культурою е соняшник.
Рослинш олп мають велике харчове i техшчне значення. Олш використовують безпосередньо як харчовий продукт, застосовують в консервнш, харчовш i кондитерськш промисловосп, для виготовлення рГзних сортв маргарину.
Олш використовують також для виготовлення олГфи, лаюв, фарб, стеарину, лшолеуму, застосовують в електротехшчнш, шюрянш, металообробнш, хГмГчнш, миловарнш, текстильнш та шших галузях промисловост'.
Макуха i шрот, як поб1чш продукти переробки насшня олшних культур -цшний концентрований корм для тварин, в якому мютиться 35-40% бглка, бога того на незамппн амшокислоти.
За своею природою рослинна олгя це складний ефГр триатомного спирту-глщерину i рГзних жирних кислот. ПорГвняно з бглками i вуглеводами олгя мае
бгльш високу калоршнють. В 1 г олп мютиться 9500 калорш (в 1г бшка -4400-5500 кал, в 1г вуглеводГв - 4000-4200 кал).
Рослтпн олп розрГзняють за наявнютю подвшних i потршних зв'язюв, як! визначають ступшь !х насиченост'. За ступенем насиченост' визначають якост! окремих олш та напрямки !х використання.
Приеднуючи кисень, олГя багатьох культур мае здатнють висихати i перетворюватись в тверду еластичну масу. Краще висихають т олп, як! мають багато ненасичених кислот (оле!нова, лшолева, лшоленова, стеаринова та Гн.). З цих олш виготовляють високоякюну олГфу, лаки, фарби.
Здатнють олп до висихання визначаеться йодним числом, яке показуе кшькють грамГв йоду, що приеднуеться до 100 г олп. Вс рослинш олп за здатнютю висихати дГляться на 3 групи:
висихаючi (йодне число понад 130), як! використовують для техшчних потреб (перилова, макова, лялеманцп, лляна, конопляна та Гн.).
напiвисихаючi (йодне число 85-130), до яких належать соняшникова, кунжутна, ршакова, прчична, соева та Гнш! олп. Олп ще! групи використовуються, в основному, як харчовг
невисихаючi (йодне число менше 85), до яких належать арахюова та рицинова олп. Арахюова олгя використовуеться на харчовц рицинова на техшчш цш.
Високоякюна харчова i технГчна олГя мае мютити мГнГмальну кГлькГсть вГльних жирних кислот. Показником вмГсту в олп вшьних жирних кислот е кислотне число, яке визначаеться за кшькютю мшпрам1в !дкого калГю (КОН), необхщного для нейтралГзац!! вГльних жирних кислот в 1 г. олп. Олгя з кислотним числом бшьш як 2,25 для харчових цшей непридатна. КислотнГсть олп в значнш м!р! залежить вщ умов вирощування олГйно! культури i стиглост! насГння, строкГв збирання i умов збереження.