ландшафтнг (рельеф, схил, експозицгя) та геологгчнг. Серед них особливе значення мае група юпматичних факторГв. ДГя багатьох абютичних факторГв (рельеф, вгтер, тип грунту) виявляеться опосередковано через температуру i волопсть. Температуру i волопсть (кшькють опадГв) визначають розташування основних природно-юпматичних зон. Один i той же фактор щодо рГзних оргашзмГв може вщгравати рГзномангтну роль. Для рослин свило, наприклад, е джерелом енергп при фотосинтез', для наземних тварин воно е одним Гз основних життевих факторГв. Часто еколопчш фактори впливають на живГ оргашзми опосередковано, через промГжш ланки. Так, поеднання високо! температури з низькою вологютю i вщсутнютю опадГв призводить до посухи i загибелГ рослин i тварин.

Антропогеннi фактори зумовлеш дГяльнГстю людини. Користуючись знанням закошв розвитку природи, людина свГдомо виводить високопродуктивш сорти рослин, породи тварин, створюе новГ екосистеми (агроекосистеми). Проте вплив людини на природу часто набувае рГзко негативного, шод1 катастрофГчного характеру.

1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор

Навколишне середовище включае комплекс природних, антропогенных та соцгальних факторГв життя людини. Шд термГном середовище життя розумГють усе оточення, в якому вгдбуваеться розвиток живо! речовини з неживо! матери. При цьому маеться на увазГ вся сукупнють абютичних, бютичних та антропогенних факторГв, в яких знаходиться особина, популящя вид чи екосистема, а також сощальш компоненти.

Зв'язки мГж елементами середовища досить динам1чш i стГйкГ. Проте людина в процеш свое! дГяльностГ часто розривае щ зв'язки i завдае шкоду навколишньому середовищу. Глибоке порушення природно! еколопчно! рГвноваги та напружений стан взаемин мГж людиною i природою, яю виникли внаслГдок техногенного типу розвитку сусшльства, особливо наприкГнцГ ХХ

столгття, спричинило еколопчну небезпеку, яка ставить пгд загрозу здоров'я людей, стан природних об'ектгв та господарську дгяльнють. Значна роль в деградацп бгосфери належить сгльському господарству. При однобГчнш техногеннш штенсифжацп рослинництва значно! шкоди зазнае в першу чергу родючгсть грунту. Недиференцгйоване використання сучасно! техники призводить до попршення фГзичних, хГмГчних та бюлопчних властивостей грунту: ущильнення орного шару, руйнування структури, до попршення аерацП, в результат' чого тдсилюються втрати гумусу, попршуються мгкробюлопчш процеси, зменшуеться родючють, посилюються ерозшш процеси.

За останн десятирГччя кшьюсть гумусу в грунтах Укра!ни зменшилась в середньому в шисть разгв. ЩорГчно грунти Укра!ни втрачають за рахунок мшералГзацп 14 млн. т гумусу, за рахунок ерозп - 19 млн. т.

ДедалГ бгльш вщчутними стають негативн наслщки хГмГзацп сгльського господарства. Внаслщок внесення високих доз мшеральних добрив грунт забруднюеться шюдливими баластними речовинами, значна кшьюсть добрив втрачаеться внаслщок вимивання i зв'язування в важкорозчинн форми.

Пестициди пригшчують бюлопчну активнють грунтГв, знищують корисн мисрооргашзми, дощових черв'яюв. При застосуванн пестицидГв гинуть корисн комахи - запилювачц вгд чого знижуеться врожайнють перехреснозапильних культур. Багато пестицидГв, особливо Гз хлормютких сполук, в значних кшькостях нагромаджуються в зовшшньому середовищд. Так, з використаних в минулому 1,5 млн. т ДДТ до цього часу в природ' зберюаеться бгля 70%. Вс без винятку пестициди належать до отрут широко! дп i тому, потрапляючи в продукти харчування, вони завдають велико! шкоди здоров'ю людей. Слщ також враховувати високу здаписть пестицидГв переноситись на значн вгддалГ (до 10 км вгд мюця застосування) з повгтрям, водою, живими оргашзмами, накопичуватись в грунту рослинах, тваринах. Багато пестицидгв характеризуються мутагенною здаппстю.