(100-150 кг/га), а при звичайному рядковому способ! - 600-700 тис. га схожих насшин (200-250 кг/га).
Глибина загортання насшня 4-6 см, а на легких грунтах - 7-8 см.
Догляд i збирання. Зразу ж тсля швби поле коткують кшьчасто-шпоровими котками. На 5-6 день тсля швби для боротьби з бур'янами поле боронують легкими боронами. Боронування проводять також i тсля сходГв, в фаз! 3-5 листкв. Боронують у другш половин! дня при спаданш тургору рослин. На широкорядних пошвах проводять 2-3 мГжрядн розпушення на глибину 4-6 см. При необхщносп для боротьби з бур'янами можна застосовувати гербщиди.
Для швидшого достигання кормових бобгв, за мюяць до збирання застосовують чеканку рослин - зрГзують !х верхГвки косарками. Це сприяе шдвищенню урожайност бобГв за рахунок бгльшого притоку поживних речовин до сформованих плодГв i одночасно е заходом боротьби з попелицею. Попелицю знищують також обприскуванням базудшом (1,5-1,8 кг/га) або БГ58 (0,75-1 кг/га).
Для прискорення достигання бобГв добр! результати забезпечуе дефолгацгя пошвГв за 10-12 дтпв до збирання 15%-м розчином сульфату амонгю.
При повному достиганш боби розтрюкуються i насшня з них висипаеться. Тому збирають кормов! боби роздшьним способом при побуршш 25% нижшх плодГв. ПГдсохл! валки обмолочують зерновими комбайнами при частот! обертдв барабана 400-500 за хвилину.
1.5.9. Сочевиця
Значення. Сочевиця - культура рГзнобГчного використання -продовольчого, кормового i техшчного. В насштп !! мГститься до 35% бшка, близько 55% безазотистих речовин, 1,5% жиру, 2,5-4,9% зольних речовин. Мае висок! смаков! якосп, швидко розварюеться. З насшня харчова промисловють
виготовляе консерви, ковбаси, бшков! препарати, шоколад, печиво, супи та Гн. Особливо цгниться для продовольчих цглей крупнонасгнна сочевиця (рис. 20).
Насшня дрГбнонасшно! сочевищ в розмеленому вигляд! е цшним концентрованим кормом. Застосовуеться як бшковий компонент при виготовленш концентрованих кормГв. На корм використовують також зелену масу, сшо, солому i полову сочевищ. В солом! мютиться до 14% бшка i по поживност вона майже така, як добре лугове сшо.
Збагачуючи грунт на азот, сочевиця е одним з кращих попередниюв для озимих i ярих зернових культур. I! можна використовувати як культуру для зайнятого пару.
Рис 20. Сочевиця крупно насшна.
В культур! сочевиця вгдома за 2 тис. роюв до н.е. Крупнонасшна сочевиця походить Гз Середземномор'я, а дрГбнонасшна - з Швденно-Схцшо! Азп. Тепер поширена в Азп (1ндгя, Китай, Туреччина), в Латинсьюй Америщ, в багатьох кра!нах Овропи. СвГтова площа посГвГв сочевиц! близько 1 млн. га.
На Украпп сочевиця вирощуеться на незначних пошвних площах. За середньою врожашнстю (13-14 ц/га) поступаеться шшим зерновим бобовим
культурам. При високш агротехшщ одержують 20-25 ц/га. Висок! врожа! сша забезпечуе в сумГшах з вГвсом та ячменем.
Бюлоггчш особливость Сочевиця бгльш теплолюбна шж горох та шши зернобобов! культури. Насшня !! проростае при температур! 4-50С. В залежност' вгд температури i вологост! грунту сходи з'являються через 8-12 дтпв i переносять веснян заморозки до мшус 2-30С, але пошкоджуються i гинуть при мшус 5-60С. Пюля сходгв найкраща температура 17-190С, а в перюд достигання - 19-200С.
До вологи сочевиця досить вимоглива при проростанш насшня i в початковий перюд вегетацп. Проте за загальною вимогливютю до вологи вона поступаеться гороху, що зумовлюе !! поширення в посушливих умовах Степу. В перюд наливання i достигання надмГрне зволоження шюдливе для сочевищ. В таких умовах формуеться багато зелено! маси i мало бобГв.
Сочевиця добре росте на пухких суглинкових i сушщаних карбонатних грунтах. Непридапн для не! кисп, низинн та заболочен! грунти. Сочевиця -рослина довгого дня. Вегетацшний перюд тривае 85-110 дшв. 1з-за низькорослост' i повгльного росту на початку вегетацп дуже припнчуеться бур'янами.
До районованих сорив належать Дншровська 3, Красноградська 250, Красноградська 49, Луганська, Свгтанок та Гн.
Технолог1я вирощування. Основна вимога до попереднишв сочевиц!, це чистота поля вгд бур'яшв. Не слгд повертати сочевицю на те ж поле рашше як через 5-6 рок'в. Кращими попередниками слгд вважати озим! зернов! культури кукурудзу, картоплю, цукров! буряки. Непоганим попередником може бути гречка. Пюля сочевищ можна вишвати озим! та яр! зернов! культури, кукурудзи i Гн.
Обробгток грунту, удобрення. Обробгток грунту тд сочевицю суттево не вщр1зняеться в!д обробГтку п!д Гнш! ранш яр! зернов! культури. Завдання
основного i передпошвного обробгтку е боротьба з бур'янами та збереження i накопичення вологи.
Безпосередньо тд сочевицю оргатчт добрива не вносять, а використовують !х шсляддо, внесених тд попередник. Сочевиця добре реагуе на внесення фосфорних i калгйних добрив, як! в доз! по 40-60 кг/га дгючо! речовини фосфору i калгю використовують тд зяблеву оранку. З фосфорних добрив можна застосовувати фосфоритне борошно. Проте на чорноземних грунтах краще вносити суперфосфат. Добре реагуе сочевиця i на внесення фосфорних добрив (10-15 кг/га д. р.) в рядки тд час сгвби.
С1вба. Для швби використовують кондицгйне насшня Гз схожютю 92%, очищене вгд насшня плосконасшно! вики. За 1,5-2 мюящ до швби насшня протруюють фундазолом (2-3 кг/т) або тигамом (4-6 кг/т), а в день швби обробляють ризоторфгном.
Сгяти сочевицю краще в ранн строки, але в умовах холодно! i затяжно! весни вища польова схожють насшня спостерггаеться при швб! через 5-7 дшв пюля початку польових робгт.
Кращим способом швби е звичайний рядковий. На забур'янених полях застосовують широкорядний спошб швби. Норма вишву сочевищ залежить вгд умов вирощування, крупност' насГння i способу посГву. КрупнонасГнну сочевицю звичайним рядковим способом вишвають нормою 2-2,5 млн. схожих насшин на 1 га (100-120 кг/га), а дргбнонасшну - нормою 2,5-3 млн. га (80-100 кг/га). На широкорядних пошвах норму вишву зменшують на 20-25%. В швденних посушливих районах норму вишву зменшують на 15-20%.
Загортають насшня при швб1 на 5-6 см. На легких грунтах i при пересиханш верхнього шару грунту глибину загортання насшня збшьшують до 7-8 см, а на важких глинистих - зменшують до 3-4 см.
Догляд, збирання. Пюля швби проводять коткування. Подальший догляд складаеться з до- i пюлясходових боронувань середтпми боронами. На широкорядних пошвах проводять одне-два мГжрядних обробгтки. При
засмГчентн пошвГв сочевищ плосконасшною викою проводять в перюд цвтння ручне прополювання, коли !! легко виявити за червоно-фюлетовими квпками.
Достигае сочевиця не дружно: спочатку нижн боби, шзшше верхнг Особливо затзнюеться достигання в волоп роки. Збирають сочевицю на насшня при достиганш 60-70% бобГв на рослин!. Зашзнення Гз збиранням призводить до значних втрат насшня вгд розтрюкування бобГв. Особливо не слщ зашзнюватись Гз збиранням продовольчих сорив сочевищ Гз зеленим забарвленням насшня. Перестоювання рослин зумовлюе побуршня насшня i втрату ним товарних якостей. Високостебелын сорти збирають роздшьним способом. Скошену сочевицю через 1-2 дн обмолочують при достиганн! 8590% бобГв. Насшня очищають, сортують i збершають при вологост! 14-15%.
Сочевицю на зелений корм збирають на початку цвтння рослин, на сшо - в перюд повного цвтння.
Питання для самоконтролю
Дайте перелгк родгв i видгв культур, якг входять до групи зернобобових.
Охарактеризуйте народногосподарське i агротехнгчне значення зернових бобових культур.
Якг центри походження зернобобових культур, що вирощуються в Украпп?
Якг основнг показники врожайностг зернобобових культур у свт, в Украпп, у вашому господарствг?
Як вгдбуваеться бгологгчна фгксацгя рослинами бобових культур атмосферного азоту?
Дайте характеристику бюлопчних особливостей гороху. Назвгть основнг сорти.
Опишгть особливостг технолог!! вирощування гороху.
Якг грунти та попередники найбгльш сприятливг для вирощування гороху та гнших зернобобових культур?
Якг особливостг шдготовки насгння бобових культур до сгвби? Що таке шокулящя насгння? Якими препаратами вона проводиться?
Назвгть основнг елементи технологгй вирощування люпину на корм, со!, кормових бобгв, та шших культур.
Що слгд враховувати при визначеннг строкгв i способгв збирання гороху та шших зернобобових культур?
12.2. Бульбоплоди
Найважлившою i найбшыш поширеною серед бульбоплщних культур в свгтовому землеробстви, в тому чисп i в нашш крапп, е картопля. На невеликих площах вирощують земляну грушу (тотнамбур). В шших кра!нах свгту поширен батат, манюк, ямс, таро та шши культури.
Батат (солодка картопля) поширений в Африщ, 1ндп, Кита!, Японп, США, Швденнш АмерицГ, СереднГй АзП, на Кавказ!. Вщноситься до багаторГчних рослин з повзучими стеблами завдовжки 5 м. Утворюе бульби з бглою м'якоттю, масою вгд 0,5 до 5 кг i бгльше. Використовуеться як продовольча i кормова культура. Урожай бульб 90-100 ц/га.
Манюк вирощуеться в 1ндп, Африщ, Центральнш i Швденнш Америщ, 1ндонезп. Це багаторГчна чагарникова рослина, що належить до родини молочайних. ВеретеноподГбн! бульб! масою до 1,5 кг утворюються як потовщення бГчних корешв. Використовуеться на продовольч! цш.
Ямс поширений в АфрицГ, Азп, Центральнш i ПГвнГчнГй АмерицГ. Це однорГчна трав'яниста рослина з родини дюскорейних. Бульби масою до 50 кг утворюються у вигляд! кореневих потовщень. За смаком нагадуе бульби картопл!. Вживають в вареному вигляд! як картоплю. З висушених бульб виготовляють борошно.
Таро поширене в Африщ, Азп, 1ндонезп. Це багаторГчна трав'яниста рослина з родини аро!дних. Бульби масою до 4 кг утворюються на кшцях