боронувань, застосуванн рекомендованих пестицщцв для боротьби з хворобами та шюдниками.
Збирання. Чина достигае дружнгше шж горох, боби !! менше розтрюкуються, рослини при пересто! вилягають. Збирають !! роздшьним способом при достиганн! бшьшосп бобГв. Спочатку чину скошують у валки на низькому зрГз! (нижн боби розмГщен! на висот 18-20 см) i пюля !х шдсушування протягом 2-3 дшв, обмолочують зерновими комбайнами при зменшених обертах барабана (500-600 об./хв). Обмолочене насшня очищають, сортують i шдсушують до вологост! 14-15%, при якш воно добре зберггаеться.
1.5.8. Кормов1 боби
Значення. Вирощують кормов! боби переважно як кормову культуру. Насшня бобГв мгстять 26-34% бшка, 50-55% вуглеводгв, 0,8-1,5% жиру, 2,1-4% золи, вгтамши А, В i е високопоживним концентрованим кормом (в 1 кг - 1,29 кормових одиниць i 250 г перетравного протешу). На корм використовують також зелену масу, силос i солому бобГв. За вмютом бшка (до 10%) i жиру (близько 1,5%) солома бобгв поживншга за вГвсяну. Багата бшком i зелена маса бобгв, в якш на одну кормову одиницю припадае 130 г перетравного протешу, що дае можливють використовувати !! як важливий компонент при силосуванш кукурудзи. Для ще! мети вирощують кормов! боби в сумюних пошвах з кукурудзою.
Боби, хоч i обмежено, використовують також як продовольчу культуру. Насшня в вареному вигляд! використовують для приготування салапв, вшегретлв, соушв, холодних закусок. Бобове борошно можна шдшшувати до пшеничного для тдвищення поживносп хлГба. Боби цГняться i як медоносна культура.
Рис. 19. Кормов! боби (гглка з плодами).
Боби - хороший попередник озимих i ярих зернових культур. 1х використовують як кулюну культуру при вирощуванш овочевих культур, а в садГвництвп - на зелене добриво. Вирощують боби як сидеральну культуру i на важких глинистих грунтах.
Боби дуже древня культура. Походять Гз Середземноморських кра!н. Вгдомо, що за 2 тис. рок'в до н.е. !х вирощували в Сгитги, Грецп, Рим! як продовольчу культуру. В нашш кран вони почали вирощуватись з VI-VIII ст.
Свгтова площа пошву бобГв в даний час близько 5 млн. га. 1х вирощують в багатьох кра!нах Свропи, СгиптГ, Марокко, Кита!, Бразилп та Гн.
В Украпп кормов! боби вирощують на площ! 10 тис. га. Середня врожайнють зерна !х - близько 20 ц/га. За високо! агротехшки збирають по 25-30 ц/га зерна i 500-600 ц/га зелено! маси.
Бюлоггчш особливость До тепла кормов! боби невибаглиш. Насшня проростае при температур! грунту до мшус 3-40С, а повнощнтн сходи з'являються при прогр1ванш грунту до 5-60С. Сходи переносять короткочасш заморозки до мшус 60С i бГльш тривал! до 3-40С. Рослини найкраще ростуть i розвиваються при 15-200С. При температур! вище 300С рослини припнчуються,
особливо в перюд цвтння. Шзньостипп сорти можуть пошкоджуватись осштпми заморозками.
До вологи кормов! боби дуже вимоглиш, особливо в перюд вгд появи сходГв до цвтння. Висока вимогливють до вологи проявляеться i в перюд проростання насгння. Воно поглинае води 110-120% вщ свое! маси. Транстращйний коефпщент бобГв високий - досягае 800. Погано переносить повгтряну посуху. Шд час посухи штенсивно опадае листя, а урожайнють зменшуеться. НадмГрна волопсть також негативно впливае на рют i розвиток бобГв. При надшрнгй кшькост опадГв спостерггаеться ураження рослин хворобами та значне зменшення зав'язування бобГв.
Вибаглив! боби також i до грунтгв. Вони добре ростуть на родючих грунтах з високим вмютом оргашчно! речовини, нейтральних або слабокислих (рН 6-7), здатних утримувати вологу. Боби формують висок! врожа! на осушених торфових i заплавних грунтах. Як i горох, боби вщрГзняються низькою солевитривалютю, добре засвоюють фосфор Гз важкорозчинних сполук.
Кормов! боби - рослина довгого дня (рис.19). Залежно вгд погодних умов i сорту вегетацшний перюд у них коливаеться вгд 95-100 до 120-130 дшв. Пошви кормових бобГв пошкоджуються попелицею i зерно!дом, вГрусними i бактерГальними хворобами.
Сорти. Найбгльш поширеними сортами кормових бобГв е Прикарпатськ! 4, КIУ-82, Уладгвсыа фГолетов!, ЧабанськГ, Янтарн! та Гн.
Технология вирощування. Кормов! боби розмгщують в швозмпп пГсля удобрених озимих культур i просапних - картопл!, цукрових бурякГв. Боби можна використовувати як парозаймаючу культуру в чистому посГв! або в сумГш! з кукурудзою тд озим! зерновГ.
Обробгток грунту, удобрення. Основний та передпошвний обробгток грунту тд кормов! боби переважно такий же, як тд горох i Гнш! зернобобов! культури. Проте слщ зазначити, що вони позитивно вщзиваються на глибоку
оранку. Грунти з глибоким орним шаром треба орати на глибину 25-27 см, а дерново-шдзолист на повну глибину орного шару (20-22 см) з грунтопоглибленням.
Весняний обробгток полягае в боронувантн поля при досягненн грунтом фГзично! стиглост! i культивацш. Першу культиващю проводять через 1-2 дн тсля боронування на глибину 6-8 см, другу, передпошвну - на глибину 10-12 см.
Боби добре реагують на внесення добрив, в тому чисп i оргашчних. На малородючих грунтах рекомендуеться безпосередне внесення оргашчних добрив тд зяблеву оранку по 25-30 т/га. На чорноземах оргашчш добрива доцгльно вносити тд попередник. Урожашпсть насшня бобГв вгд шслядп оргашчних добрив шдвищуеться на 30%. Шд зяблеву оранку вносять також по 60-90 кг/га дгючо! речовини фосфорних i калгйних добрив. Зважаючи на те, що на початку вегетацп ще не розвинулись бульбочков! бактерп, тд передпосГвну культиващю вносять по 20-30 кг/га азоту. В рядки при швб! бобГв вносять гранульований молГбдешзований суперфосфат з розрахунку 10-15 кг/га фосфору. На кислих грунтах не рекомендуеться використовувати фГзюлопчно кисп добрива, як! гальмують розвиток бульбочкових бактерш. 1х необхГдно вапнувати вапняковими добривами (3-4 т/га).
Сгвба. Для сГвби використовують насГння схожютю не менше 95% i 100%-ою чистотою. Проти фузарГозу, бактерГозу, шро! гнил! та Гнших хвороб насшня протруюють фундазолом (2-3 кг/га) та перед пошвом обробляють ризоторфшом.
Сшть боби одночасно з рантнми зерновими та зернобобовими культурами широкорядним способом з шириною мГжрядь 45 см, а на чистих вщ бур'яшв полях - звичайним рядковим, який бшьш ефективний у зволожених районах.
Норма вишву за широкорядно! швби, яка повинна забезпечити оптимальну густоту стеблостою, складае 450-500 тис. схожих насшин на гектар