концентрату Б1-58 (6 л/га 40%-! емульсй) з фундазолом (0,7 кг/га 80%-го порошку).
Збирання. Люпин на зерно дозрГвае нерГвномГрно - спочатку на центральних, шзнгше на бГчних китицях. Боби тсля дозрГвання розтрюкуються i можуть бути значн втрати насшня внаслщок його обсипання. Люпин синш обсипаеться менше, шж жовтий. Для прискорення достигання на пошвах люпину застосовують десикацгю, обприскуючи !х тд час побуршня бобГв на центральних китицях розчином реглон супер (4-5 л/га) або 5%-м розчином радонистого натхлю.
Пошви, на яких проводилась десикащя збирають прямим комбайнуванням. РоздГльним способом збирають забур'янет пошви, на яких не проводилась десикащя при побуршги на рослинах 70-75% бобгв. Люпин скошують жатками ЖБР-4,2А, ЖБС-5 у валки, тсля тдсихання яких тдбирають i обмолочують зерновими комбайнами з частотою оберт'в барабана 700-800 об./хв при вологост! стулок бобГв 13-16% i 800-1100 об./хв при вологост! !х 16-19%.
НасГння очищають на машинах ОСВ-25, ЗВС-20А, пГдсушують на зерносушарках при температур! 20-250С до вологост! 14-15% i засипають на зберггання в засГки шаром не бгльше 1,5 м.
1.5.5. Квасоля
Значення. Квасоля - цшна харчова рослина. На !жу використовують насшня i зелен! боби, як в свГжому так i в консервованому вигляд!. Страви Гз насГння мають висок! смаков! i поживн! якости Його використовують для приготування сушв, борщГв, вГнегретГв, пирогГв тощо.
В насштп квасол! мГститься 28-30% бглка, 45-52% вуглеводГв, в тому чисп 5,2% цукрГв, 1,8% жиру, 4% мшеральних речовин i вГтамГни А, В1, В2 та Гн. В зелених бобах мютиться 15,7% бшка i до 2% цукру.
На корм майже не використовуеться. 1з-за наявност в недозрших зелених бобах, зеленш мас i насшн отруйних речовин квасоля тваринами не по!даеться. Використовують на корм зелену масу тшьки азГатсько! квасол! (маш).
Агротехшчне значення квасол! визначаеться !! здатнютю накопичувати в грунт! азот i широкорядним пошвом. Як просапна зернобобова культура, квасоля добрий попередник кукурудзи, ярих зернових та шших культур.
Квасолю багатоквгткову використовують як декоративну культуру. Нею декорують веранди, балкони, садов! альтанки та Гн.
Бюлопчш особливость В польовгй культур! поширена квасоля звичайна (рис.16), яка е найбгльш теплолюбною серед зернобобових культур. Насшня !! проростае при 100С, а сходи формуються лише при 12-140С i гинуть при заморозках всього мшус 0,5-10С. Лише окрем! сорти витримують заморозки ло мшус 2 С. Оптимальна температура 22-250С.
Квасоля бгльш посухостшка шж горох, сочевиця i боби. Проте для проростання насшня поглинае багато вологи - близько 105% вгд свое! маси. Добре переносить посуху до цвтння, а в фази цвтння i утворення бобГв при нестач! вологи припиняеться цвтння i плодоутворення. Найкращою вологютю грунту в перюд вегетацп е 70-80% НВ.
До грунив квасоля досить вимоглива. Кращими для не! е легк за мехашчним складом чорноземи з нейтральною реакщею грунтового розчину (рН 6,5-7). Непридапн важк', заболочен! або надто легю тщат грунти.
Квасоля вщноситься до швденних свГтлолюбних культур короткого дня. Трапляються нейтральн i довгодентн сорти звичайно! квасолГ Тривалють вегетацшного перюду в залежност в!д стиглост! сорив 75-120 дтнв.
Сорти: Алуна, Бельцька 16, Красноградська 5, Первомайська, Подгльська кущова, Синельниювська 6, Харювська 6, Харювська штамбова, ЮвГлейна 250 та Гн.
Технолопя вирощування. Квасолю в швозмпн вишвають в просапному пол! швозмт пГсля озимих i ярих зернових культур, картопл!, цукрових буряюв, кукурудзи, льону-довгунця. Квасолю, як i шшн бобов! культури, слГд повертати на попередне поле не ранте як через 4-5 роюв. В районах достатнього зволоження квасолю вирощують в змшаних пошвах з кукурудзою i картоплею.
Обробгток грунту. Основний обробгток грунту пюля стерньових попередниюв в бшьшоста випадюв складаеться з двох лущены дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15: першого на глибину 6-8, другого - 10-12 см. Площ! забур'янет пирГем дискують в двох напрямках на глибину 10-12 см.
При забур'янентн поля осотом спочатку дискують на глибину 6-8 см, а пот'м, через 13-15 дшв, лущать полицевими лущильниками (ППЛ-10-25) на глибину 12-14 см. Пожнивн залишки кукурудзи обробляють важкими дисковими боронами БДТ-10 в двох напрямках. На чистих вгд бур'яшв полях тсля картопл! i цукрових буряюв лущення не проводять.
Зяблеву оранку плугами ПЛН-5-35, ПЛН-6-35 на вшх попередниках, крГм кукурудзи, проводять на глибину 20-22 см, а тсля кукурудзи на 25-27 см.
Весняний обробгток складаеться з боронування (БЗТС-1), промГжно! культивацп культиваторами КПС-4 в агрегат! з боронами на глибину 8-10 см, вирГвнювання поля та передпошвно! культивацп з боронування на глибину загортання насшня.
Удобрення. Квасоля добре реагуе на шслядпо оргашчних i мшеральних добрив, внесених тд попередник. Проте внесення невеликих доз гною безпосередньо тд квасолю сприяе тдвищенню врожаю.
Фосфорно-калшш добрива (45-60 кг/га) вносять тд зяблеву оранку, а азотн на бгдних грунтах Полюся - навесш тд культиващю в доз! 20-25 кг/га.
Овба. Для швби використовують добре вщсортоване насшня з! схожютю 90-95%. Протруювання насшня проводять за 2-3 мюящ до пошву фундазолом (3 кг/т), а перед швбою обробляють ризоторфшом. Для боротьби з квасолевою зершвкою насшня взимку проморожують при температур! мшус 150С протягом двох д!б, а при мшус 3-40С - 20-30 д!б.
Квасоля - культура пГзнГх строюв сГвби. СГють !!, коли мине загроза заморозкГв, а грунт на глибиш загортання насГння прогрГеться до 12-140С. СпосГб сГвби - широкорядний з шириною мГжрядь 45 см. Цей спошб сГвби забезпечуеться швалками ССТ-8, СКОН-4,2, СО-4,2. Норми вишву змГнюються залежно в!д грунтово-клГматичних умов. Залежно вщ крупност! насГння вишвають 0,3-0,4 млн. схожих насГнин на 1 га (вгд 80 до 120-150 кг/га).
Залежно вщ типу грунту, вологост! та шших умов насшня загортають на глибину вгд 5-6 до 8 см.
Догляд i збирання. Пюля швби поле коткують юльчасто-шпоровими котками ЗККШ-6А. Цей захгд особливо необхцший при тдсиханш верхнього шару грунту. Подальший догляд за квасолею складаеться з досходового i пюлясходового боронування (перша пара справжшх листюв) i 2-3 мГжрядних розпушень грунту. При вологш погод! i при зрошенш, для уникнення вилягання рослин квасолГ, доцшьно провести шдгортання.
Збирають квасолю при пожовтштп переважно! кшькосп бобгв (не менше 75-80%) i затвердили насшня в них. Спочатку квасолю скошують в рядки жатками ЖБА-3,5А, ЖБР-4,2А, ЖБС-4,2 та Гн. Валки пюля шдсихання обмолочують зерновими комбайнами Гз зменшеною частотою обертГв барабана (400-500 об./хв).
1.5.6. Нут
Значення. Нут вирощують як цшну продовольчу i кормову культуру (рис.17). Для продовольчих щлей використовуються, головним чином, бшонасгнш сорти нуту, насшня якого добре розварюеться. В насшш мютиться 25-34% бшка, 47-60% БЕР, 4,2-7,2% жиру, 2,3-4,9% золи. За смаковими якостями насшня нуту i харчов! вироби з нього нагадують горох. З насшня виготовляють консерви, кондитерсью вироби, сурогати кави, готують р1зш страви.
На корм худоб! використовують сорти нуту з темним забарвленням насшня. В зв'язку з тим, що в вегетативнш маш нуту мютиться багато оргашчних кислот (яблучна, щавлева) зелена маса i солома на кормов! цш мало придатна. Солому згодовують лише вГвцям i козам.
Рис. 17. Нут.
Крупнонасшний нут походить Гз середземноморських кра!н, а дрГбнонасшний Гз Швденно-Захцшо! Азп.
В свгтовому землеробств! нут займае близько 12 млн. га, з них в Гндп - 8 млн. га. В нашш крапп нут вирощують в степових районах на незначнш площ! (близько 8-10 тис. га). За интенсивно! технолог!! збирають 30-35 ц/га i бгльше зерна.
Бюлопчш особливость Нут належить до холодостшких культур. Насшня починае проростати при температур! 2-50С, а дружн сходи з'являються при 4-80С. Витримуе заморозки до мшус 8-100С. Проте тд час цвтння, формування бобГв i достигання нут досить вимогливий до тепла.
Нут дуже посухо - i жаростшка культура. Добре витримуе повпряну i грунтову посуху, але негативно реагуе на надмпрну вологГсть. Рослини уражуються в таких умовах фузарюзом та аскохпозом. Висока посухостГйкГсть пояснюеться добре розвиненою кореневою системою i економною витратою води на одиницю сухо! речовини.
До грунпв нут невибагливий. Добре росте на чорноземних i каштанових грунтах, прше на шщаних i солонцюватих.
Нут - рослина довгого дня, вегетацшний перюд тривае 80-120 дтпв.
Найбгльш поширен сорти Сто!к, Дншровський, Красноградський 213, Колорит, Луганець, Орнамент, Смачний.
Технолопя вирощування. В польових швозмшах кращими попередниками нуту е озим! та просапш культури. Пюля нуту можна вишвати яр! зернов! i кукурудзу.
Основний i передпосГвний обробгток грунту такий же, як i тд шши яр! i зернобобов! культури. Добре реагуе на ранню глибоку зяблеву оранку, тд яку вносять фосфорно-калшш добрива (К60-90К60-90). Пгд передпосГвну культиващю вносять азотн добрива в доз! 20-30 кг/га.
Для швби використовують вщсортоване насшня схожютю 90-95%. Перед швбою насшня протруюють фундазолом (2-3 кг/га) i обробляють ризоторфгном.
В зв'язку з тим, що насшня нуту при проростанш поглинае багато води i не вимагае особливого прогрГвання грунту, швбу його починають рано, одночасно з раншми зерновими культурами. При шзшх строках сГвби посГви нуту зрщжуються, пГзнГше достигають, внаслГдок чого урожайнють зменшуеться.
Сшть нут широкорядним способом з шириною мГжрядь 45 см. На чистих вгд бур'яшв полях застосовують звичайний рядковий пошв. Норма вишву при широкорядному способ! швби становить 0,5-0,8 млн. схожих насшин на 1 га (100-120 кг/га), а при звичайному рядковому - 0,7-0,9 млн. (120-200 кг/га) залежно вгд крупносп насшня.
Насшня загортають на глибину 5-7 см, а при тдсиханш верхнього шару грунту - на 8-10 см. Широкорядний спошб швби забезпечують буряковою швалкою ССТ-12, а звичайний рядковий - зерновими швалками СЗ-3,6, СЗП-3,6.
Догляд i збирання. Пюля швби грунт коткують юльчасто-шпоровими котками. Подальший догляд складаеться з досходового i пюлясходового