В умовах зрошення сою в перюд вегетацп 2-4 рази поливають: у фаз! бутошзацп, при формуванн бобГв, тд час наливання зерна, поливною нормою
500-700 м3/га води.
Для прискорення достигання на пошвах тзньостиглих сортв со! проводять десикацЮ, обприскуючи рослини хлоратом магтю (20-30 кг/га) при побуршт бобГв нижнього i середнього ярусу. Збирають сою тд час пожовтшня листя i побуршня стебел i бобГв, коли насшня набувае повно! стиглост!. Збирання проводять прямим комбайнуванням на низькому зрГз! (5-6 см) зерновими комбайнами ("Нива","Славутич", "Колос"). ЗГбране насшня очищають, шдсушують i збериають за вологост! 12-14%.
1.5.4. Люпин
Значення. Люпин використовують як кормову i сидеральну культуру. На кормов! цш люпин почали вирощувати з 30-х роюв ХХ ст. пюля виведення солодких безалкало!дних сортв, як! мютять в насппн не бгльше 0,0025% алкалощв (люпиншу, люпаншу, спарте!ну та Гн.). Обмежене кормове значення мають мало алкалоХдт сорти люпину Гз вмютом алкалощв до 0,1-0,2%.
Кормова цшнють люпину визначаеться хГмГчним складом насшня i зелено! маси. В насппн мютиться 33-50% бглка, 25-40% безазотистих екстрактивних речовин, 4,5-9,5% жиру, 3,5-4,2% золи. В 100 кг зерна мютиться понад 100 корм. од. i 290-367 г перетравного протешу на одну кормову одиницю. За вмютом бглка 1 ц зерна люпину прирГвнюеться до 4,5 ц зерна ячменю або 5-6 ц кукурудзи, що е свщченням високо! цшност насшня люпину як компонента при виробншгтвп збалансованих за проте!ном концентрованих комбпсорм1в.
речовини, що рГвноцшно 45-48 т/га гною. КрГм того, маючи добре розвинену кореневу систему, яка глибоко проникае в грунт, люпин мае здатнють засвоювати з грунту важкорозчинн сполуки елеменпв живлення, особливо фосфорш.
Використовують люпин i як сировину для переробно! промисловостг 1з насшня одержують вгтамши i бшков! концентрати, як! застосовуються для виготовлення штучного волокна, клею, пластмас та Гн.
Походження та поширення. Культура люпину вгдома з глибоко! давнини. Бглий люпин вирощувався 4-6 тис. роюв тому в Сгинп, Грецп, давньому Рим!. Жовтий i сити люпини походять з кра!н Середземномор'я, але введений в культуру лише в Х1Х ст. В Х1Х ст. введений також i багаторгчний люпин, який походить Гз Швшчно! Америки. У Росп люпин, як сидеральну культуру, почали вирощувати наприюнщ Х1Х ст. Пропагував цю культуру на зелене добриво видатний вчений агрохГмш Д.М. Пряншпиков. З гм'ям Д.М. Пряшшнпсова пов'язан! науков! дослщження по виведенню i впровадженню в виробництво безалкало!дних i малоалкало!дних сорив люпишв.
Люпин в Украпп в основному вирощуеться в зон! Полюся. Сорти жовтого кормового та синього вузьколистого люпитив поширен у Чернтвськш, Житомирськш, Кшвсьюй, РГвненськГй та ВолинськГй областях. Ылий люпин вирощують в районах Люостепу i Закарпаття. Пошвна площа кормового люпину на зерно становить 55-65 тис. га. Середня врожайнють зерна кормових люпшив порГвняно невисока: жовтого 8-10, бшого 16-18 ц/га. При висоюй агротехшщ, за штенсивно! технолог!! вирощування урожайнють зерна може бути 25-28 ц/га та зелено! маси 450-500 ц/га.
Бюлопчш особливостг В нашш кра!н! вирощуеться три види однорГчного люпину: синш або вузьколистий, жовтий i бглий та один вид багаторгчного люпину. Вирощуються переважно сорти жовтого та битого кормового люпину (рис.15).
Найменш вибагливий до тепла люпин синш (вузьколистий). Насшня проростае при температур! 2-40С, а сходи витримують заморозки до мшус 6-80С. Значно вищу вимогливють до тепла мае люпин бглий, насшня якого проростае при температур! 4-60С, а сходи витримують зниження температури до мшус 3-40С. Люпин жовтий за вимогливютю до тепла займае промГжне положення м!ж ситим та бглим.
Вс види люпишв вимоглив! до вологи, тому i вирощуються в районах достатнього зволоження. Насшня при проростанти поглинае в 2-3 рази бгльше води, шж насшня зернових культур. Трансшрацшний коефГщент, залежно вгд виду люпину, 600-700. Найбгльш вибагливий люпин до вологи вгд фази бутошзацп до зав'язування бобГв.
Люпин найменш вимоглива до грунпв рослина, здатна засвоювати Гз грунту важкорозчинш мшералын сполуки. Серед зернових бобових культур люпин мае найвищу азотфгксуючу здатнють. Добре росте на дерново-шдзолистих та шших малородючих грунтах. Непридапи для люпину важк ущшьнеш глинист! грунти схильн до заболочування. Люпини, крГм бглого, витримують значну кислотнють грунту (рН 5) i негативно реагують на перевапнован грунти. Бгльш родючих грунпв з реакцГею близькою до нейтрально! вимагае бглий люпин.
Люпини - свплолюбш рослини довгого дня. На початку вегетацп рослини люпину ростуть повгльно i посГви швидко заростають бур'янами. Вегетацшний перюд залежно вгд виду, сорту та умов вирощування 120160 дтив.
Сорти. Бглий люпин: Володимир, Гарант, Козелецький, Либгдь, Синш парус. Жовтий люпин: АкадемГчний 1, 1ндустр!альний, ЛГдер, ОбрГй, Промшь. СинГй люпин: Сидерат 892, Снайгяй.
Технолог1я вирощування. В сГвозмГнах люпин вирощують як основну культуру, а також пюляукюно, пюляжнивно i в сумшах. Як основну культуру люпин вирощують на зерно, зелений корм та силос. На зелений корм i силос
люпин вирощуеться в паровому пол!, яке використовуеться тд пошв озимих зернових. На зерно люпин вишвають тсля озимих i ярих зернових культур, та тсля просапних - картопл!, кукурудзи, цукрових буряюв. Не рекомендуеться вишвати люпин тсля шших бобових культур, а також повертати його на попередне поле ранте як через 4-5 роюв.
Люпин на зелене добриво вирощують у паровому пол!. Шсляуюсн та тсляжнивш пошви на зелений корм та зелене добриво розмщують тсля збирання озимого жита, ячменю та Гн. на зелений корм або на зерно. Все ширше запроваджуються змшаш пошви люпину з кукурудзою, ярою викою, вГвсом, горохом, як! забезпечують вищий i бгльш яюсний урожай зелено! маси.
Обробгток грунту. Обробгток грунту тд люпин такий же, як i тд рант яр! зернов! та зернобобов! культури. В залежност' в!д забур'янення поля i видового складу бур'яшв проводять одне або два лущення та зяблеву оранку плугами з передплужниками ПЛН-5-35, ПЛН-6-35. Дерново-шдзолисп грунти орють на глибину орного шару, чорноземи (для битого люпину) - на 25-27 см. Рано навесш грунт боронують i культивують. Нещшьш грунти перед швбою ущшьнюють юльчасто-шпоровими котками ЗККШ-6.
Удобрення. Пгд люпин вносять, як правило, фосфорно-калгшп добрива, як! сприяють не тшьки забезпеченню рослин поживними речовинами, але й шдвищують !х стшюсть до фузартозу та активГзують азотфшсуючу дгяльнють бульбочкових бактерш. На дерново-шдзолистих грунтах при вирощуванш жовтого люпину тд зяблеву оранку вносять 60 кг/га фосфору i 90 кг/га калш. Пгд бглий люпин дозу фосфорних добрив збшьшують до 90-120 кг/га. Люпин добре засвоюе фосфор Гз важкорозчинних сполук. Тому для нього одним з кращих добрив е фосфоритна мука. При швб1 в рядки вносять по 50 кг/га суперфосфату.
Овба. Для швби використовують очищене, вгдсортоване насшня схожютю не менше 87%, чистотою 97-98%. Проти фузарюзу, антракнозу та шших хвороб насшня завчасно або за два тижш до швби протруюють
фундазолом (3 кг/т) або тигамом (4-6 кг/т). Перед швбою насшня обробляють ризоторфшом.
Сшть люпин одночасно з пошвом раншх зернових культур звичайним рядковим способом, а на забур'янених полях стхлчковим способом за схемою 45+15 см. Норма вишву насшня жовтого люпину близько 1,2-1,3 млн. /га насшин (140-160 кг/га), вузьколистого - 1,1-1,2 млн. /га (180-220 кг/га), битого - 0,9-1 млн./га (230-260 кг/га). За стхлчково! швби норму вишву насшня зменшують на 50%. За вузькорядно! швби люпину на зелене добриво або зелений корм норму вишву порГвняно з! звичайним рядковим способом збшьшують на 20-25%.
В зв'язку з тим, що насшня люпину при проростанш насшня виносить на поверхню сгм'ядол!, дружн сходи його з'являються при неглибокому загортанш, але у вологий шар грунту. Загортають насшня на глибину 3-4 см, а на важких грунтах на 2-3 см.
Догляд. Шд передпошвну культиващю для боротьби з бур'янами вносять гербщиди трефлан 480 к.е (2,0-5 кг/га) або трифлурекс (4,0-5,0 кг/га) з негайним загортанням.
Шсля швби люпину при сухш погод! поле коткують гладкими котками в агрегат! з легкими боронами. Для знищення бур'яшв в фаз! бшо! ниточки проводять досходове боронування, яке особливо ефективне в холодну весну, коли поява сходГв затягуеться. В фаз! 2-4 справжшх листав, коли рослини добре вкореняться застосовують шслясходове боронування в денн години, коли спадае тургор рослин.
На широкорядних i стхлчкових пошвах 2-3 рази за вегетащю розпушують мГжряддя. Перший мГжрядний обробпок проводять тсля тслясходового боронування на глибину 10-12 см, другий - через 12-15 дшв на глибину 5-6 см, трети - в фаз! бутошзацп на глибину 6-8 см.
В фаз! бутошзацп для захисту рослин вщ кореневих гнилей i люпинового довгоносика пошви люпину обробляють шсектофунгщидною сумшшю