В Украпп зернобобов! вирощують на площ! 1,3-1,4 млн. га (1992 р.). За останн роки площ! пошву скоротились до 350 тис. га (2002 р.). Найбшыш поширений на Украпп горох. Вш займае близько 1,3 млн. га. 1нтш зернобобов! займають незначн площи
1.5.2. Горох
Значення. Горох вирощують головним чином як продовольчу i кормову культуру. Насшня гороху в середньому мютить 28% бшка, 52% вуглеводГв, 1,6% жиру, 2,5-3% зольних речовин. Бшок гороху засвоюеться краще, шж бшок пшениц!, що пояснюеться бГльшим вмютом i кращим сшввцшошенням в ньому амшокислот. В бшку гороху мютиться 4,7% лГзину, 11,4% аргшшу, тод! як у склад! бшка пшениц! - тшьки 2,32% лГзину та 3,6% аргшшу. Проте бюлопчна цшнють бГлка гороху дещо попршуеться Гз-за недостатнього вмюту метГонГну i триптофану.
("зелений горошок") i недозрших плодах овочевих сортв гороху мютиться до 25-30% цукру, багато вгтамппв (А, В1, В2, С) i мшеральних речовин.
Зерно гороху використовують як концентрований корм i як бглковий компонент для комбгкормгв. В 1 кг зерна мютиться 1,17 корм. од. i 180-240 г перетравного протешу. На корм тваринам використовують зелену масу, сшо, а також солому гороху, кормова цшнють яких, завдяки високому вмюту бшка, значно вища, шж злакових культур. Горохо-злаков! сумшн використовують для приготування силосу, трав'яно! муки, на зелений корм.
При високш агротехшщ горох залишае в грунт! 50-70 кг/га азоту i е добрим попередником для зернових культур. Мае значення як парозаймаюча i сидеральна культура.
Походження, поширення. В культур! вгдомий дуже давно, походить Гз кра!н Центрально!, Передньо! i Швденно-Схцшо! Азп (1ран, Закавказзя, Туркменгя). В середземноморських кра!нах (1спангя, Гталгя, крайни Балканського швострова) був вгдомий за 5 тис. роюв до н.е. В Украпп горох почали вирощувати за 500 роюв до н.е., про що свгдчать розкопки, проведен! поблизу Харкова.
Тепер горох вирощують у вшх кра!нах Свропи, в США, Росп, Канаде Кита! та Гн. Свгтова площа пошву його 14-15 млн. га. В нашш крапп - це основна зернобобова культура. Вирощуеться на площ! до 1,3 млн. га. Найбшыш пошвш площ! зосереджен в Люостепу (55% вгд загально! пошвно! площц). Вирощують горох в Степу (25% пошвних площ) i на ПолГсс! (до 20%). Середня урожайнють 22-24 ц/га, а в багатьох кращих господарствах 40-45 ц/га.
Бюлопчш особливость Горох холодостойка, не вимоглива до тепла рослина. Насшня лущильного гороху проростае при температур! 1-20С, цукрового - при 4-50С. Сходи витримують приморозки до мшус 6-70С. Бшьш ст'йкий до приморозив польовий горох (пелюшка). Недозрш боби шдмерзають при мГнус 2-30С. Оптимальна температура для проростання насшня i росту
рослин в першу половину вегетацп 15-180С, а в перюд наливання i дозрГвання зерна - близько 250С.
До вологи горох вимогливий. При проростанш насшня поглинае 100110% води вгд свое! маси. Мае високий трансшрацшний коефпцент - 400-450. Оптимальна волопсть грунту 70-80% НВ. Найбгльше вологи горох споживае в перюд масового цвтння - формування бобГв. Нестача вологи в цей час негативно впливае на процеси цвтння i плодоутворення. При надмГрнш волоз! розвиваеться велика вегетативна маса, рослини сильно уражуються хворобами. Погано росте i розвиваеться i при неглибокому заляганш грунтових вод.
До грунив горох вимоглива культура. Краще росте, розвиваеться i забезпечуе висок! врожа! на середшх за мехашчним складом суглинкових i сушщаних чорноземних грунтах, багатих на фосфор, калш, кальцш, з нейтральною або слабокислою реакщею грунтового розчину (рН 6-7). Добре родить на осушених торфовищах. Легк тщат, щшын глинист! перезволожен! грунти, як! мають кислу реакщю грунтового розчину для гороху непридапн. На кислих грунтах припнчуеться дгяльнють бульбочкових бактерш.
Горох - рослина довгого свгтлового дня i в швшчних районах вш розвиваеться швидше. Для нього характерне самозапилення, але в суху i спекотну погоду можливе i перехресне запилення. В розвитку рослин гороху розрГзняють так! фази: проростання насшня, поява сходГв, бутошзащя-цвтння, достигання i 12 еташв органогенезу. Проте, внаслгдок тривалост! в час! диференщацп генеративних органГв, орГентуватись на формування елемент'в урожайност! за етапами органогенезу майже неможливо. В зв'язку з цим етапи органогенезу подгляють на 3 перюди органогенезу: 1-й етапи) -
формування та рют вегетативних оргашв, коренево! системи, стебла, листя; 2-й (III-VIII етапи) - закладання, формування та рют генеративних оргашв; 3-й (IX-XII етапи) - формування, рют i достигання репродуктивних оргашв (бобГв i насГння).
Горох - скоростигла культура. Вегетацшний його перюд в залежност' вгд сорту i умов зовшшнього середовища коливаеться вгд 75 до 115 дтпв (рис.13).
Сорти. Найбгльш поширеними е так! сорти гороху: Аграрш, Акцюнер, Вшничанин, Iнтенсивний 92, Iнтенсивний 96, Надшний, Свгтязь, Топаз 2, Таловиць 50, Харювський 85, Харювський янтарний.
Кормов! укюш сорти: Богун, Донбас, Зерноградський урожайний, Кормовик, Люлшецький 1, Подгльський, Резонатор, Усатий 90.
Технолопя вирощування. Попередники. Кращими для гороху сид вважати попередники, як! залишають поля чистими вгд бур'яшв, не висушують надшрно грунт i забезпечеш поживними речовинами. В залежност! вгд грунтово-клГматичних умов попередниками для гороху можуть бути: озим! зернове кукурудза, картопля, лен, ячмшь, овес, а в зон! достатнього зволоження i цукров! буряки. Повертати горох на попередне поле треба не ранте, як через 5-6 роюв. При бгльш ранньому повертанш гороху на те ж поле, вш страждае вгд "гороховтоми" грунту, яка обумовлюеться розвитком рГзних хвороб, особливо кореневих гнилей, i негативно позначаеться на урожайностг
Не слГд розмгщувати горох пюля соняшника, який сильно висушуе грунт, зернових бобових i багаторГчних бобових трав, як! мають сшльш хвороби i шкГдники. В швозмпп для гороху треба застосовувати просторову Гзолящю в!д посГвГв бобових культур не менше 500 м.
Горох добрий попередник для озимих зернових, ярих зернових, кукурудзи та Гн.
Обробгток грунту. Головне завдання обробгтку грунту тд горох е збереження вологи в грунт! i очищення поля вгд бур'яшв. Тому необхщно застосовувати покращений або нашвпаровий обробгток грунту в залежност! вгд грунтово-клГматичних умов i попередника. На полях пюля стерньових попереднишв при наявност' однорГчних бур'янГв проводять одне дискування (ЛДГ-15) на глибину 6-8 см i зяблеву оранку плугами ПЛН-5-35 або ПЛН-6-35 на глибину 20-22 см, на деградованих чорноземах на 25-27 см, на дерново-
тдзолистих грунтах - на глибину орного шару. На полях засмГчених коренепаростковими бур'янами через 12-15 дтв тсля першого дискування проводять друге на глибину 10-12 см. Якщо поле забур'янене кореневищними бур'янами, його дискують дшч! - вздовж i впоперек важкими дисковими боронами БДТ-7 на глибину 10-12 см. Зяблеву оранку проводять на глибину 20-22 см. В Люостепу i на Полюс вщдають перевагу раннш зяблевгй оранщ, що дае змогу в подальшому застосовувати натвпаровий обробгток для боротьби з бур'янами i нагромадження вологи.
Поля пюля кукурудзи дискують в двох напрямках важкими дисковими боронами (БДТ-3, БДТ-7) на глибину 10-12 см i орють на зяб на 25-27 см. При розмщент гороху пюля картопл! i цукрових буряюв обмежуються, як правило, лише оранкою на глибину 22-25 см.
В районах вгтрово! ерозп проводять пошаровий обробгток грунту дисковими боронами на глибину 10-12 см, а тсля з'явлення сходГв бур'ятв -плоскорГзами КПГ-2-150, КПГ-250 на глибину 25-27 см.
Передпошвний обробгток грунту передбачае збереження вологи, створення пухко!, дрГбногрудкувато! структури та вирГвнювання поля для рГвномГрно! сГвби i створення умов для збирання врожаю. Цей обробгток включае боронування та шлейфування для закриття вологи i вирГвнювання поля при настанти фГзично! стиглост! грунту важкими або середшми боронами БЗТС-1 в комплекс! з шлейфами та передпошвну культиващю на глибину 6-8 см культиваторами КПС-4 в агрегат! з середтми боронами БЗСС-1,0 впоперек або по дГагонал! до напрямку оранки. На важких запливаючих грунтах та у посушливу весну передпошвний обробгток краще проводити комбгнованими агрегатами РВК-3, РВК-3,6, як! одноразово виконують чотири операцп: культивацГю, вирГвнювання, боронування i коткування грунту.
Удобрення. Горох для формування врожаю виносить з грунту значну юльюсть поживних речовин. З 1 т зерна i вгдповцщою кшькютю соломи з грунту використовуеться 45-60 кг азоту, 17-20 кг фосфору, 35-40 кг калгю, 25-
30 кг кальцию, 8-13 кг магнию i мгкроелементи молГбден та бор. Безпосередньо при удобрентн гороху вносять тшьки мшералын добрива та використовують шсляддю оргашчних добрив, внесених тд попередники.
Зважаючи на те, що значну частину потреби в азот! горох задовольняе завдяки симбюзу з бульбочковими бактергями, його вносять тшьки на бщних дерново-шдзолистих та шших грунтах з невисоким вмютом гумусу. Удобрюють горох переважно фосфорними та калгйними добривами, як! сприяють кращому розвитку коренево! системи i шдвищують активнють бульбочкових бактерш. Фосфорн i калили добрива вносять тд основний обробгток грунту, а азотн - тд передпосГвну культиващю врозкид машинами РУМ-5, РУМ-8, IРМГ-4. В рядки, тд час сГвби гороху, вносять фосфорн добрива дозою 10-15 кг/га. За дослгдними даними науково-дослгдних установ, середн дози добрив на рГзних за родючютю грунтах по 45-60 кг/га азоту, фосфору та калию.
Для покращання умов фшсацп азоту бульбочковими бактергями застосовують мГкроелементи молГбден i бор. Для цього вносять в рядки тд час швби гранульований суперфосфат, збагачений молГбденом i бором, або обробляють насГння молГбдатом амонГю i борною кислотою перед швбою гороху. Краще один мшроелемент вносити з суперфосфатом в рядки, а шший -з обробленим насшням. Киши грунти, як! використовуються тд горох, обов'язково необхГдно вапнувати.
С1вба. Для сГвби використовують добре сформоване, крупне, не пошкоджене гороховим зерно!дом (брухусом) кондицГйне насГння 1-3 репродукцп. За 2-3 тюжн до швби насГння протруюють фундазолом (3 кг/т), тигамом (4-6 кг/т) та Гн. Перед швбою насшня обробляють мпсробюлопчним препаратом ризоторфтом. Якщо для протруювання використовуеться фундазол, то можна одноразово провести обробгток насшня молГбденом i ризоторфшом. пши протруювач! в поеднантн з ризоторфГном згубно дпють на бульбочков! бактерП.
Горох - культура раншх строюв швби, сшть його одночасно з рантами ярими зерновими (ячмшь, овес). Ранн пошви менше пошкоджуються борошнистою росою i попелицею. Зашзнення з швбою на 5-10 дшв знижуе урожай в заходюму Люостепу на 4-7 ц/га, сходному 4-9, центральному на 5-8 ц/га.
Сшть горох вузькорядним та звичайним рядковим способами. Проте перевагою користуеться звичайний рядковий спошб. Використовують швалки СЗ-3,6, СЗП - 3,6. Норма висгву на Полюс 1,4-1,5 млн. схожих насшин на 1 га, в Люостепу 1,3-1,4 млн., в Степу 0,9-1 млн. Низькоросп сорти сшть на 0,1-0,2 млн. насшин густ'ше, шж високорослг Крупнозерн сорти сшть родше, шж дрГбнозернГ За вузькорядно! сГвби норму вишву збшьшують на 10-15%.
Зважаючи на те, що при проростанш насшня горох не виносить на поверхню сгм'ядшп, його можна загортати на глибину 8-10 см. На важких грунтах насшня загортають на 4-5 см, на середшх i легких - на 6-7 см. При надмГрно мГлкому загортанш насшня зменшуеться схожють.
Догляд. В посушливу весну слщ провести пюляпошвне коткування поля кшьчасто-шпоровими котками ЗККШ-6, яке сприяе шдтягуванню вологи i кращому контакту насшня з грунтом. Для боротьби з бур'янами проводять досходов! i пюлясходов1 в фаз! 3-5 листкГв (до утворення вусик'в) боронування посГвГв, використовуючи борони БЗС-1, ЗБП-0,6А та Гн. Пюлясходов1 боронування, для запобГгання травмування рослин, слщ проводити вдень в суху погоду, коли рослини втрачають тургор.
Для боротьби з бур'янами в пошвах гороху можна застосовувати i гербщиди. Для цього пошви в фаз! 3-4 листав обприскують такими гербщидами, як 2М-4Х (2,5-3,8 кг/га) або базаграном (3-4 л/га). Можна вирощувати горох i без застосування гербщщцв, якщо за допомогою агротехшчних заходГв будуть створен! умови для ефективно! боротьби з бур'янами. Суть безгербщидног технолога полягае в тому, що комплекс агротехшчних заходГв складаеться з високоякюного зяблевого обробГтку грунту
та досходових i шслясходових боронувань пошвГв гороху, за допомогою яких знищуеться 80-85% бур'янгв.
Для боротьби з бульбочковим довгоносиком сходи гороху у фаз! 3-4 листов обприскують карате (0,1-0,125л/га). Проти попелищ в фаз! бутошзацп пошви гороху обробляють БГ58 (1,5 кг/га), базудином (1,5-1,8 кг/га) та Гн. В фаз! цвтння для знищення зерно!да пошви обприскують розчином таких штексицидгв: БI-58 (1,5 кг/га), базудин (1,5-1,8 кг/га), карате (0,12-0,15 кг/га) та Гн. Повторюють обприскування через кожн 6-8 дшв, зменшуючи дозу препарату на 40-50%.
Збирання. Боби гороху на рослинах дозрГвають нерГвномГрно - спочатку у нижшх, шзнпше у верхшх ярусах. Рослини з дозршими бобами вилягають, а боби розтрюкуються, внаслгдок чого обсипаеться i втрачаеться найцшшше насшня. Тому до збирання приступають, коли 70-75% бобГв пожовт'е, насшня в них затвердГе, а його волопсть знизиться до 30-35%. Не слгд посшшати Гз збиранням, бо це призводить до зменшення врожаю (маса 1000 насшин недозрглого насшня на 10-20 г менша).
Збирають горох переважно роздшьним способом. В валки його скошують косарками КС-2,1, КЗН-2,1, як! обладнують пристроями ПВ-2,1 i здвоювачами валкГв ПБ-4, або косарками ЖБР-4,2 та Гн. Скошування в валки слгд проводити в стисп строки (4-5 дшв). На 3-4-й день пГсля скошування i пГдсихання валкГв, коли волопсть зерна знизиться до 16-18%, !х шдбирають i обмолочують зерновими комбайнами "Славутич", СК-4, СК-5 при зменшенш частот! обертГв барабана до 450-600 об./хв, що запобггае травмуванню зерна. Короткостеблов! сорти гороху, що не обсипаються, збирають прямим комбайнуванням при повнГй стиглост! бобГв з волопстю насГння 14-15%.
При збиранш гороху Гнколи застосовують i подвшний обмолот. При першому обмолот! з частотою оберт'в барабана 400-600 за хв збираеться найбгльш цГнне насшня Гз зрГлих бобГв. Солома з недозршими бобами
вистеляеться за комбайном в валки, як! обмолочуються через 3-4 дн тсля !х тдсихання.
1.5.3. Соя
Значення. Соя - культура виключно рГзнобГчного використання. В насппл со! мютиться в середньому 39% (33-52%) бшюв, 20% (14-25%) олп, 2527% вуглеводГв, 5% золи, вгтамши (А, В, С, Д, Е), ферменти та пши важлиш органГчн! i неорганГчн! речовини.
Цшнють со! визначаеться, в першу чергу, високим вмютом бглка, повноцгнного за амшокислотним складом. Бглки со! на вГдмГну вгд бглка Гнших культур близьк! до тваринного походження, мають майже той же самий амшокислотний склад, що дае змогу виготовляти з насшня багато р1зномангтних продукпв харчування.
використовують також зелен! боби в вареному i консервованому вигляд!. З со! одержують лецетин i желатин. Соеве борошно можна використовувати як домшку в хл1бопеченш та при виготовленш макаронних виробГв.
Соева олгя тсля рафшування використовуеться для продовольчих цшей i е сировиною для виготовлення вищих сортв столового маргарину. Широко використовуеться також у миловарнш та лакофарбовш промисловосп, для виготовлення лшолеуму, пластмаси, фанери, глщерину, жирних кислот, в паперовгй i текстильнш промисловосп.
Сою використовують як важливу кормову культуру. I! вирощують на зелений корм i силос в чистому пошв! i в сумшн з шшими культурами: кукурудзою, сорго, суданською травою та Гн. Поживнють кормГв Гз со! досить висока. Так, 100 кг зелено! маси водювщае 21 корм. од. i мютить 3,5 кг перетравного протешу. Поживне також i соеве сшо, в йому мютиться 15,5% бшка, 5,2% жиру, 38,5% вуглеводГв. Солома i полова - цшний корм для овець. 100 кг соломи ввдювгдае 32 кормовим одиницям.
Цшним концентрованим кормом е соева мука i макуха. В 1 кг насшня со! мютиться 1,31-1,47 корм. од. i 275-338 г перетравного протешу. Кшькють бшка в макус досягае 47%.
Як просапна культура соя мае велике агрономГчне значення. Вона е цшним попередником для багатьох сшьськогосподарських культур. В районах достатнього зволоження може вирощуватись як сидеральна культура.
Походження та поширення. Походить соя з кра!н швденно-схщно! Азп (Китай, ^дгя, Японгя). В Кита! вона вгдома за 6 тис. рок'в до н.е. В Сврот !! вирощують з кшця ХУШ ст. В Росп сою здавна вирощували переселенщ на Далекому Сходг, а в европейськш частин! - з 70 рок'в XIX ст.
В свгтовому землеробств! соя дуже важлива культура. Свгтова площа посГву понад 50 млн. га. Найбшыш пошвш площ! со! у США - понад 25 млн. га та Кита! - до 10 млн. га. Значш пошвш площ! соя займае у Японп, В'етнамГ, Австралп, шдонезп, БразилП'.
В нашгй крапп соя вирощуеться на незначнш площ! - 108 тис. га (2002 р.). В перспектив! площ! пошву со! на Украпп мають бути 0,5-0,7 млн. га.
Середня свгтова урожайнють насшня 18 ц/га. Урожайнють со! в нашш крапп в 2002 р. складала 12,2 ц/га. В кращих господарствах врожа! сягають
20-25 ц/га.
Ыолог1чн1 особливост1. Соя - теплолюбна i вологолюбна культура короткого дня (рис.14). Насшня проростае при температур! грунту 8-100С, а дружн сходи з'являються при 12-140С. Середня оптимальна температура для росту i розвитку со! 20-220С. Проте по фазах розвитку вгдношення до тепла не однакове. Особливо вимоглива соя до тепла тд час цвтння i достигання. В перюд сходГв соя не дуже чутлива до зниження температури i витримуе заморозки до мшус 2-30С. Похолодання в перюд вегетацп затримуе рют i розвиток рослин.
Вологолюбнють со! визначаеться високим трансшрацгйним коефгщентом - понад 600. При проростанн! насшня поглинае 130-160% води вщ власно! маси, для чого потхлбний запас вод! в грунт! - близько 30 мм в шар! 0-20 см. Проте вимоги до вологи в рГзн перюди росту неоднаковг На початку вегетацп соя здатна витримувати посуху. Найбшьша вимогливють рослин до вологи тд час цвтння i наливу бобГв. Нестача води в цей перюд призводить до порушення процешв цвтння i плодоношення (обпадання квгток i плодгв). На протяз! вегетацп волопсть грунту повинна бути в межах 75-80% НВ, а вщносна волопсть повгтря - 70-75%. В умовах перезволоження пошвГв со! зменшуеться активнють бульбочкових бактерш по фгксацп азоту з повгтря.
Соя добре росте на рГзних грунтах, крГм солонщв i грунтГв схильних до заболочування. Проте вимогливють до родючост' грунпв у со! досить висока. Якщо азотом рослини со! в значнгй м!р! забезпечуються за рахунок бюлопчно! його фГксацП, то фосфору i калГю в грунт! повинно бути в достатнш кГлькостГ. В зв'язку з цим, найбгльш придали для со! достатньо родюга суглинков! i
сушщаш чорноземи, багат' фосфором, калГем i гумусом з нейтральною реакщею грунтового розчину (рН 6,5-7).
Тривалють вегетацшного перюду со!, залежно вгд сорту i грунтово-юиматичних умов, 150-170 дгпв. Вегетацшний перюд дГлять умовно на три перюди росту i розвитку: формування вегетативних оргашв етапи органогенезу), утворення генеративних оргашв (III-VIII етапи органогенезу), формування та достигання плодГв (ГХ-ХП етапи органогенезу).
Сорти. Найбгльш поширеними сортами со! е Аметист, Бглосшжка, Ки!вська 91, Медея, Мргя, Iванка, Подгльська 416, Романтика, Сонячна, Харювська 908, Хаджибей, Валюта, Ки!вська 27 та Гн.
Технолопя вирощування. Вирощувати сою за интенсивною технолопею можливо тгльки за наявност' в господарств! сортв гнтенсивного типу, достатньо! кглькост мшеральних добрив, гербгциддв, комплексу сГльськогосподарських машин.
Попередники. З впровадженням Гнтенсивно! технолог!! вирощування висок! врожа! со! одержують при розмищенти !! на чистих вгд бур'яшв полях пюля озимих i ярих зернових культур, кукурудзи, картопл!, а в умовах достатнього зволоження i цукрових буряюв. Не слщ вирощувати сою пюля шших бобових культур через пошкодження рослин спгльними шюдниками. Соя - цшний попередник для ячменю, проса, кукурудзи, картопл! та шших культур.
Обробгток грунту. Пюля стерньових попередниюв, не засмГчених багаторГчними бур'янами, та тсля кукурудзи основний обробгток складаеться з 2-3 дискових лущены (ЛДГ-10, ЛДГ-15) та зяблево! оранки плугами з передплужниками (ПЛН-5-35, ПЛП-6-35) на глибину 22-25 см. На полях, засмГчених коренепаростковими бур'янами, застосовують систему пошарового обробгтку. Перший раз дискують на глибину 6-8 см, другий - через 12-15 дшв лущать лемшшими лущильниками (ППЛ-10-25) на глибину 12-14 см. Якщо поле забур'янене кореневищними бур'янами, його дискують в двох напрямках
на глибину 10-12 см. Зяблеву оранку на чорноземних грунтах проводять на глибину 28-30 см.
Поля тсля цукрових буряюв та картонл здебшьшого не дискують, а обмежуються лише зяблевою оранкою на глибину 22-25 см.
Навест, при настанн фГзично! стиглост! грунту, поля ретельно вирГвнюють вирГвнювачами ВП-8, ВПН-5-6 або боронами БП-8. До швби со! проводять дш культивацп з боронуванням: першу - на глибину 10-12 см, другу передпошвну - культиваторами УСМК-5 або КПС-4 на глибину загортання насшня. Шд передпошвну культиващю вносять гербщид трефлан (4-6 кг/га).
Удобрення. На утворення 1 ц зерна соя виносить з грунту 7,5-10 кг азоту, 1,7-2,5 кг фосфору, 3-4,5 кг калш. Азотфшсащя рослинами со! прот'кае прше порГвняно з шшими бобовими культурами. Тому вона добре реагуе не тшьки на мгнералыи, але i на оргашчш добрива. Шд основний обробгток грунту рекомендуеться вносити гнгй або компости в норм! 20-25 т/га та мшералын добрива (фосфорно-калгшн по 60-90 кг/га д. р.). На каштанових грунтах Степу дозу калш зменшують до 30-45 кг/га.
Як бобова культура соя задовольняе потребу в азот! за рахунок фгксацп атмосферного азоту тшьки на 30-50%, а тому в початковий перюд потребуе внесення азотних добрив. Азотн добрива в доз! 30-45 кг/га вносять тд передпошвну культивацш. В рядки при швб! со! вносять по 10-15 кг/га фосфору в форм! молГбдешзованого суперфосфату. Пошви со! також шдживлюють тд час бутошзацп повним мшеральним добривом по 20-25 кг/га азоту, фосфору i калш. Мшералын добрива бгльш доцшьно вносити локальним способом.
Соя для свого росту вимагае також внесення в грунт мшроелеменпв, особливо молГбдену i бору.
Овба. Для швби використовують вцгкипброване, кондицгйне насгння з! схожютю не нижче 90%. Насшня за мюяць до пошву протруюють проти бактерГальних i грибкових захворювань. Для протруювання використовують
ТМТД (2,4-3,2 кг/га), тигам (2,8-4,2 кг/га) та штш препарати. Перед швбою насшня обробляють соевим ризоторфшом i молГбденовими мгкродобривами.
Вишвають сою при прогрГванти грунту на глибин! загортання насшня до 12-140С широкорядним способом з шириною мГжрядь 45-60 см. Норма вишву в районах достатнього зволоження Люостепу i Полюся 550-650 тис. схожих насшин на 1 га, недостатнього 450-500, у Степу 300-450; в умовах зрошення норма вишву насшня рантах сорт'в 600-700, середньостиглих 500-600, шзньостиглих 400-500 тис. схожих насшин на 1га. Вагова норма вишву вгд 40-60 до 120 кг/га. Насшня загортають на глибину 4-5 см, а при пересиханн! верхнього шару грунту на легких i середтах грунтах на 6-8 см. На важких грунтах насшня загортають на 3-4 см. Для швби використовують буряков! (ССТ-12А, ССТ-8), кукурудзяш (СПЧ-6М, СУПН-8) або овочев! (СКОН-4,2) швалки з пристосуваннями СТЯ-31000.
Догляд за пос1вами. Шсля швби со!, для покращання умов проростання насшня, проводять коткування юльчасто-шпоровими котками. Через 4-5 дшв при утворенти грунтово! юрки або з'явленш бур'яшв проводять досходове боронування, а при утворенти першого листка - пюлясходове боронування легкими боронами. При значному забур'яненш посГвГв через 5-6 дтав проводять повторне боронування. На пошвах со! проводять 2-3 м1жрядта культивацП: першо! - на глибину 5-6 см., друго! i третьо! - на 6-8 см.
Якщо в передпошвну культивацГю вносились гербщиди, кшьюсть шсляпошвних обробок скорочують або зовшм не проводять. За гербщидною технологГею передбачаеться внесення грунтового гербщиду трефлан (4-6 кг/га) в передпошвну культивацГю i обприскування посГвГв со! базаграном (1,5-3 кг/га) до початку цвтння.
В перюд вегетацп со! для боротьби з шюдниками (юигщ, совки, соева листовшка та Гн.) пошви обробляють золоном (2,5л/га).