бур'яшв. Глибоку оранку проводять на початку квгтня. Пюля цього проводять фрезерування, експлуатацшне вирГвнювання, коткування, нарГзання водовгдвцших борозен i заливання чеюв водою. Шсля появи сходГв бур'яшв воду скидають, шдсушену площу чека розпушують фрезерним культиватором i проводять швбу. Подальшу боротьбу з бур'янами ведуть регулюванням шару води.
1.4.5. Гречка
Значення. Гречку вирощують, головним чином, як круп'яну культуру. Це едина незлакова культура у груш зернових. Страви Гз гречано! крупи смачш, високопоживш, добре засвоюються i рекомендуються для дГетичного харчування. Середнш хГмГчний склад плодГв гречки, %, бшка - 13,1, вуглеводГв - 67,8, жиргв - 3,1, золи - 2,8, клгтковини - 13,1. Для гречки, таким чином, характерний високий вмют перетравних бшюв, вуглеводГв i мшеральних речовин, особливо солей фосфору, кальщю i залГза.
У бшку гречки переважають легкорозчинт глобулши i глютамши, тому вгн краще засвоюеться i поживнпшгй шж бглок злакових культур. Бглок повноцгнний за амшокислотним складом. В гречанш круп! лГзину значно бгльше, шж в пшениц!, а за кглькютю аргшгну вона переважае рисову крупу.
Зерно гречки мютить також рГзн оргашчш кислоти (лимонну, яблучну, мале!нову, щавлеву), як! сприяють кращому засвоенню !жг До складу зерна входять так! важлив! вгтамгни, як В1, В2, В6, Р (рутин), як! визначають лшувально-дГетичне значення гречки.
Важливою ознакою гречано! крупи, на вгдмгну вгд пшона, е здатнють зберггати тривалий час сво! поживн i смаков! якостг Це пов'язано з тим, що жири, як! мютяться в гречщ, не окислюються.
З гречаного борошна готують млинщ, галушки, вареники, деяк сорти печива. Для хлГбопечення борошно не придатне через вгдсутнють у ньому клейковини.
Певне значення гречка мае i в кормовиробництв!. На корм використовують дрГбне, щупле зерно, а також вишвки, як! одержують при переробщ зерна. Гречана солома за кормовою якютю близька до соломи ячменю та вГвса (100 кг соломи - 35 корм. од.). Поживним кормом е також полова (100 кг вщювгдають 50 корм. од.), яка найбгльше цгниться для годГвл! свиней. Проте надлишок соломи i полови в ращош тварин викликае !х захворювання (випадання шерст! у овець, покраснГння шюри та Гн.).
Гречка - цшна медоносна культура. За сприятливих погодних умов 1 га пошву гречки забезпечуе збГр 90-100 кг високоякюного лГкувального меду. Гречку використовують в фармаколог!!. З !! листкГв i квГток одержують рутин, який використовують для лшування склерозу, гГпертонГ! i для виведення з органГзму радюактивних речовин.
Луску, яка залишаеться пюля переробки гречки на крупу i мютить до 40% окису калгю використовують як цшне мГсцеве калгйне добриво i сировину для виготовлення поташу (К2СО3).
Агротехшчне значення гречки полягае в тому, що вона, як культура тзшх строкв швби, використовуеться для перешвання загибло! озимини та раншх ярих культур. В зв'язку Гз скоростиглютю !! вирощують у пюляукюних та пюляжнивних пошвах, а також на зелене добриво. Гречка - добрий попередник в швозмпн для шших культур, особливо при вирощуванш !! широкорядним способом. Культури, як! вирощуються в швозмпн тсля гречки добре забезпечуються фосфором i калГем за рахунок !! пюляжнивних залишпав.
Походження та поширення. Гречка походить з Гндп. Вважають, що найближчим !! родичем е татарська гречка. В культур! вгдома близько 2500 роюв. В Сврош гречку почали вирощувати в XV ст. У нашш крапп вона поширилась в XVI ст. Свгтова площа пошву гречки в даний час близько 4 млн. га. В основному гречка вирощуеться в европейських кра!нах (2,4 млн. га). Значно менше сшть !! в США, Канаде Японп, Гндп, Кита!. З усГх кра!н свГту найбшыш по^вн площ! гречки зосереджен в СНД - 2 млн. га, Гз яких на долю Росп припадае до 65%. В Украпп гречка вирощуеться на площ! 433 тис. га (2002 р.), переважно на Полюс i частково в Люостепу.
За врожаем гречка поступаеться вшм зерновим культурам. Так, найвища !! урожайнють в Украпп була в 1990 р. - всього 11,6 ц/га. За останш роки урожайнють знизилась до 6,8 ц/га (2002 р.). Проте передовий досвщ i виробнича практика свщчать про те, що при застосувант науково обгрунтовано! агротехшки з врахуванням специфГчних бюлопчних вимог до факторГв навколишнього середовища, гречка спроможна формувати урожай зерна до 30-40 ц/га. Висок! врожа! гречки одержують в багатьох господарствах Чернтвсько! та Тернопшьсько! областей.
Бюлопчш особливость Гречка - теплолюбна i вимоглива до температурного режиму культура. Насшня !! починае проростати лише при температур! 7-80С, а дружна поява сходгв - при 13-150С. При температур! 15-180С сходи з'являються через 7-8 дшв. Сходи гречки прше, н!ж шших культур переносять вестли заморозки: пошкоджуються при мшус 1,5-20С,
гинуть при мшус 2-30С. При вирощуванш гречки в пюляжнивних i пюляукюних пошвах слГд враховувати, що доросп рослини чутлив! до осшшх заморозк'в.
В перюд вегетацп гречка повгльно росте i розвиваеться при температур! нижче 13-150С i припнчуеться при температур! вище 250С, особливо в фаз! цвтння. При високих температурах зменшуеться видглення квгтками нектару, внаслгдок чого попршуеться запилення i зав'язування плодГв. Краще гречка розвиваеться при температур! близько 200С. Сума ефективних температур для скоростиглих сорт'в гречки становить 8000С, середньо - та шзньостиглих -
понад 12000С.
Гречка вцшоситься до вологолюбних культур. Трансшрацшний коефпцент варгюе в!д 480 до 600. Гречка споживае води утршд бгльше шж просо i удвГч! - шж пшениця. Насшня при проростанн! поглинае до 60% води вгд свое! маси. Найбгльш вимоглива гречка до вологи в мГжфазний перюд масового цвтння-плодоутворення. За цей перюд рослини вбирають з грунту 50-60% води вщ загально! потреби. При нестач! води рГст рослин припиняеться, але розвиток продовжуеться. При цьому формуються малопродуктивш карликов! рослини. Перюд цвтння i наливу плодГв для гречки е найбгльш вГдповГдальним i в значнш м!р! залежить в!д метеоролопчних умов. В несприятливих умовах рГзко зменшуеться кГлькГсть зав'язей i, в результат!, продуктивнють рослин знижуеться. Дощц i тумани, жара i посуха, вГтри i рГзк! коливання температури порушують запилення квгток i налив насшня, що значно зменшуе урожай. Гречка чутлива до повпряно! посухи. Вщносна вологГсть повГтря нижче 30-40%, яка супроводжуеться вГтрами, викликае в'янення рослин, загибель квгток, зав'язей i навгть плодГв. Особливо негативно позначаеться на гречщ сумГсна д!я повпряно! i грунтово! посухи, коли температура шдвищуеться до 300С, а волопсть повгтря зменшуеться до 40%. За таких умов на рослинах протягом 2-3 дшв вгдмирають зав'язГ. Для пом'якшення мгкро1шмату гречку слГд вишвати поблизу лГсу або лГсосмуг.
Основними причинами низьких i нестшких урожа!в гречки е: недостатньо розвинена коренева система, невгдповщнсть м!ж величиною асимшяцшно! поверхн листя i кшькютю квгток на рослин!, тривалий перюд цвтння i плодоутворення та його залежнють в!д метеоролопчних умов, особливост запилення квгток, пов'язаш Гз статевим диморфгзмом та Гн. Проте основною причиною слгд вважати недосконалють технолог!! вирощування гречки, ставлення до не!, як до другорядно! культури.
Гречка добре росте на рГзних грунтах, але краще на родючих i окультурених. Це е наслгдком того, що за масою коренево! системи в одинищ об'ему грунту гречка значно поступаеться шшим культурам (пшениц! в 2,4, ячменю - в 1,6 рази). Разом з тим коренева система гречки мае високу фГзюлопчну здатнють поглинання поживних речовин, особливо фосфору, з важкорозчинних сполук грунту i переважае за щею якютю багато шших сшьськогосподарських культур.
Кращими для гречки е родюга, добре аероваш, пухю, прогрт грунти. Висок! урожа! вона формуе на чорноземах i шрих люових слабокислих грунтах (рН 5-6). Можна усшшно вирощувати гречку також на окультурених шщаних та торфових грунтах. Погано переносить низинш перезволоженн!, важю глинист!, запливаючГ, дуже кисл! (рН<5) i солонцюват! грунти. Не слщ вирощувати гречку на грунтах надмГру удобрених гноем, на яких спостерггаеться "жирування" рослин - надмГрний розвиток зелено! маси i зменшення генеративно! здатност'.
З 1 ц зерна гречка виносить з грунту 4,3 кг азоту, 3 кг фосфору та 7,5 кг калГю, що у 1,5-3 рази перевищуе винос поживних речовин, наприклад, пшеницею. Найвищу вимогливють до поживних речовин, особливо до азоту, гречка проявляе на початку друго! половини вегетацп, тобто в перюд швидкого розвитку i нагромадження сухих речовин та формування оргашв плодоношення.
За особливютю розвитку - гречка ремонтантна рослина. В не! дуже розтягнений перюд цвтння. На рослинах одночасно е бутони, квгтки, недозрш i зрш плоди. Вона може розвиватись в умовах як короткого, так i довгого свгтового дня (рис.12).
Гречка - одна Гз скоростиглих культур. Перюд вегетацп у не! 60-90 дшв, який складаеться Гз семи фенолопчних фаз: проростання, сходгв, гшкування, бутошзацп, цвтння, плодоутворення, достигання. Вгд сходГв до бутошзацп гречка росте дуже повгльно, а вщ бутошзацп до побуршня насшня - дуже енергшно i нагромаджуе за цей час близько 70% сухих речовин.
Для гречки характерна рГзнотиповють квгток, з чим пов'язаний статевий диморфгзм. Нормальне заплцшення вщбуваеться тшьки тод!, коли пилок з довгих тичинок квГток переноситься на довп стовпчики або з коротких тичинок - на коротю стовпчики, тобто при леггтимному (законному) запиленнг. Гречка -перехреснозапильна рослина, запилюеться переважно бджолами.
Сорти. Найбшыш урожайними з районованих сортв на Укра!ш е так!: ЗеленоквГткова 90, 1ванна, Кара-Даг, Аелгта, Ки!вська, Крупинка, Любава, Майська, Укра!нка, Роксолана, Степова, Скоростигла 86, Сумчанка та Гн.
Технолопя вирощування. Високо! урожайност' гречки можна досягнути тшьки за штенсивно! технолог!! !! вирощування, яка передбачае оптимальне забезпечення рослин протягом вегетацп вшма факторами життедгяльност.
Попередники. Гречка вимоглива до попереднишв. Кращими з них е удобрен! озим! зернове зернобобов!, просапш культури (цукров! буряки, картопля, кукурудза), льон-довгунець, багатор1чш бобов! трави. На Полюш гречку рекомендуеться висГвати тсля удобрено! картоим, люпину, озимини, льону-довгунця, багаторГчних трав; в ЛГсостепу - пюля цукрових буряюв, кукурудзи, удобрено! озимо! пшениц!, гороху; у Степу - тсля озимо! пшениц!, кукурудзи, гороху, баштанних культур. Гречку краще вишвати на полях, розмштених поблизу вгд люу та люосмуг. Так! пошви краще захищеш в!д вгтру,
знаходяться в кращих умовах забезпечення вологою та менше страждають вгд суховпв.
Гречка, внаслщок швидкого росту i пригшчення бур'яшв тд густим листостебловим покривом, е добрим попередником для шших сшьськогосподарських культур. Шсля збирання гречки грунт знаходиться в пухкому стан!, добре утримуе вологу, а поживн рештки полшшують його родючють за рахунок калш та шших поживних речовин.
Обробгток грунту. Гречка добре реагуе на яюсний обробгток грунту, який забезпечуе оптимальн водний, поживний, тепловий i повгтряний режими i створюе добр! умови для формування коренево! системи.
Основний обробгток грунту тд гречку по вщповщних попередниках майже не вщрГзняеться вщ обробгтку тд штш яр! культури. Шсля стерньових попередниюв проводять лущення стерт дисковими лущильниками ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, на глибину 6-8 см. Поля забур'янет багаторГчними бур'янами лущать дтчг При значному забур'яненш пирГем лущення проводять дисковими боронами або дисковими лущильниками у двох напрямках на глибину 12-14 см.
Дглянки, забур'янен! осотом i шшими коренепаростковими бур'янами перший раз обробляють дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, другий -тсля вгдростання розеток осоту, лемГшними лущильниками (ППЛ-10-25) на глибину 10-12 см. Зяблеву оранку на попередньо злущених площах проводять плугами з передплужниками тсля масово! появи сходГв однорГчних бур'янГв на глибину 20-22 см, багаторГчних - 25-27 см, а на дерново-шдзолистих грунтах -на глибину орного шару.
Поля, на яких вирощувалась кукурудза, тсля !! збирання двГч! дискують важкими дисковими боронами БД-10, БДТ-7 i проводять зяблеву оранку на глибину 25-27 см. Шсля картопл! i цукрових бурякГв проводять зяблеву оранку на глибину 20-22 см без попереднього лущення.
В зон! поширення вгтрово! ерозг! застосовують безвгдвальний обробгток грунту. Спочатку стерню обробляють голчастою бороною БИГ-3, а глибоке розпушування проводять плоскорГзами (ПГ-3-5, КПГ-2-150, ОПТ-3-5) на глибину 20-22 см.
Взимку, на полях призначених для швби гречки, зважаючи на !! вологолюбнють, проводять стгозатримання з використанням валкоутворювачГв (СВУ-2,6).
Перший захгд весняного обробгтку грунту - ранне боронування в 2-3 слщи на глибину 3-4 см для закриття вологи з настанням фГзично! стиглост! грунту боронами БЗТС-1,0. Культивацию проводять в перюд швби рантх ярих зернових культур культиваторами КПС-4, КПГ-4 з боронуванням на глибину 10-12 см. Через 8-10 дтв поле культивують повторно на 8-10 см. Передпошвну культиващю проводять в день швби культиваторами УСМК-5,4 на глибину загортання насгння (до 6 см). В суху весну перед швбою застосовують коткування котками ЗККШ-6 або СКГ-2 в агрегат! з райборшками ЗБП-0,6.
На важких запливаючих грунтах, забур'янених коренепаростковими бур'янами замють культивацш проводять розпушення грунту полицевими лущильниками ППЛ-10-35 або чизельними плугами ПЧ-4,5.
Удобрення. Гречка добре реагуе на удобрення. Вона мае недостатньо розвинену кореневу систему i високу вимогливють до поживних речовин. При формуванн 20 ц/га урожаю зерна гречка виносить з грунту 90 кг азоту, 60 кг фосфору i понад 150 кг калгю. Оргашчш добрива безпосередньо тд гречку не вносять. Використовують шсляддю оргашчних добрив, внесених тд попередники. Удобрюють гречку лише мГнеральними добривами.
Залежно вгд родючост' грунту i якост! попередника середн! норми мгнеральних добрив в умовах Укра!ни так!: азоту 30-60, фосфору - 45-60, i калгю - 30-60 кг/га. Фосфорт i калГйн! добрива вносять перед зяблевою оранкою, азотт - тд першу весняну культиващю. Обов'язковим е внесення добрив в рядки тд час швби гречки. Для цього використовують на Полюш i в
Люостепу нитрофоски або нгтроамофоски з розрахунку по 10 кг/га азоту, фосфору i калию, в Степу - гранульований суперфосфат (10 кг/га фосфору). Позитивний вплив на врожай мае також внесення в рядки гранульованого суперфосфату, збагаченого мгкроелементами (бор, марганець, молГбден та Гн.). Якщо добрива до швби гречки не внесен!, !! шдживлюють на початку бутошзацп фосфорно-калшними добривами в доз! вгд 20 до 30 кг/га фосфору i калгю, а на бцших грунтах повним мшеральним добривом з розрахунку по 30 кг/га азоту, фосфору i калгю.
Враховуючи негативну реакщю гречки на хлор, калили хлормютю добрива слГд вносити завчасно, тд зяблеву оранку, що забезпечуе вимивання хлору за меж! кореневмюного шару. Проте краще використовувати безхлорш калили добрива - калГмагнезпо, шрчанокислий калш, калшну селитру, поташ, калГмагнезГевий концентрат, пошл та Гн. Хлор викликае плямистють листя i зменшуе вмют в них хлорофглу, а, отже, послаблюе процеси фотосинтезу рослин i зменшуе !х продуктивнють.
Потхлбно враховувати, що коренева система гречки мае здатнють засвоювати поживн речовини, особливо фосфор, Гз важкорозчинних сполук i тд не! ефективно внесення фосфорного борошна. Дерново-тдзолист' грунти тд гречку треба вапнувати, доводячи реакцГю грунтового розчину до слабокисло! або нейтрально!. Доведено, що мшералыи добрива ефективнпш при нейтральнГй реакцп грунтового розчину: рослини краще гшкуються, формують бгльшу листкову поверхню i забезпечують вищу урожайнГсть.
С1вба. Для швби гречки використовують насГння районованих сортв схожютю понад 92% та масою 1000 шт. бгльше 20 г. Насшня мусить бути добре вцтсортованим, крупним i ваговитим. За даними науково-дослцших установ, при швб1 гречки крупним ваговитим насшням урожайнють шдвищуеться на 45% порГвняно з швбою дрГбним легким насГнням.
За 2-3 дш перед сГвбою насшня протруюють проти фузарюзу, переноспорозу, шро! гнил!, використовуючи вГтавакс (2-3 кг/т) або фундазол
(2-3 кг/т). Одночасно з протруенням обробляють насшня препаратом ТУР (1,5 кг/т), який шдвищуе стшкють рослин до вилягання, та одним з мгкроелеменпв, використовуючи сульфат марганцю (50-100 г/ц насшня), мгдний купорос (50-100 г/ц), сульфат цинку (50 г/ц), борну кислоту (100200 г/ц) та Гн. Важливим заходом по шдготовщ насшня до швби е повгтряно-тепловий обптлв, який шдвищуе його схожють i енерггю проростання.
Сгють гречку, коли грунт на глибшп 8-10 см прогрГеться до 10-120С i мине загроза весняних заморозюв. Дуже ранн пошви страждають вщ весняних заморозк'в, а тзнГ - вгд посухи. Кращц способи швби гречки - звичайний рядковий i широкорядний з шириною мГжрядь вцшовцшо 15 та 45 см. При достатньому зволоженш, на бщних за родючютю та чистих в!д бур'яшв полях, при використанш скоростиглих сортв, як! мало гшкуються, перевагу надають звичайному рядковому способу сГвби; на забур'янених грунтах в районах недостатнього зволоження - широкорядному.
Норми вишву насгння гречки залежить вгд грунтово-клГматичних умов, особливостей сорту, способу швби та Гн. При звичайному рядковому способ! в Люостепу i на Полюш вишвають 4-5 млн. зерен (80-110 кг/га), в районах Степу - 3-3,5 млн. зерен (60-70 кг/га). При широкорядному способ! в Люостепу i на Полюш вишвають 50-80 кг/га, у Степу - 45-50 кг/га. Широкорядний спошб швби гречки забезпечуеться буряковою швалкою ССТ-12 з пристосуванням для точного вишву СТЯ-27000. Загортають насГння на глибину 4-5 см, а на легких грунтах на 6-7 см.
Догляд за поавами. При сухгй погод! одночасно з швбою або слгдом за нею слщ провести коткування грунту кГльчасто-шпоровими котками ЗККШ-6 для створення бГльш сприятливих умов для проростання насГння. Для знищення сходГв бур'янГв i руйнування грунтово! кГрки, яка може утворюватись в дощову погоду на запливаючих грунтах, проводять досходове боронування. Боронування по сходах ошд проводити при з'явлення на рослинах першого справжнього листа. Боронують упоперек рядюв або тд кутом до них, краще
вдень, коли спаде тургор i рослини менше пошкоджуються. На широкорядних пошвах проводять два-три мГжрядн розпушування, завдяки чому полшшуеться водний режим i знищуються бур'яни. Перший раз обробляють мГжряддя при з'явленш першого справжнього листка на глибину 5-6 см, другий - на початку бутошзащ! на глибину 6-8 см, трети - на початку цвтння на глибину 8-10 см з захисною зоною близько 10 см. При третьому мГжрядному обробгтку гречку в рядках шдгортають i знищують бур'яни в захисних зонах.
Для боротьби з коренепаростковими бур'янами в систем! зяблевого обробгтку грунту застосовують гербщид амгнну сгль 2,4-Д в доз! 1,5-2 кг/га. В роки масового розмноження попелищ, блгшок та шших шюдниюв пошви гречки обробляють штексицидами.
За 2-3 дн до початку масового цвтння безпосередньо бгля пошвГв гречки розмщують пасши з розрахунку 2-3 бджолошм'! на 1 га.
Збирання. Збирають гречку тшьки роздшьним способом. Це обумовлюеться нерГвномГрнютю !! достигання, коли на час збирання на рослинах е бутони, квГтки, зелен! i стипп плоди. До роздгльного збирання гречки приступають при побурппи 75-80% плодгв. При жаркш погод!, щоб зменшити обсипання дозрглих плодГв, скошують гречку у валки у врашшш i вечГрн! години. Через 3-4 дш пГсля скошування, коли волопсть вегетативно! маси буде не бгльше 30-35%, а зерна 16-18%, валки обмолочують зернозбиральними комбайнами при зменшенш кшькосп обертГв барабана. Пюля обмолоту зерно очищають, сортують i просушують до вологост! 14-15%.
Питання для самоконтролю
Назвгть культури, що вгдносяться до просовидних (хлгба друго! групи).
Чим вГдргзняються просовиднг хлгба за бгологгчними особливостями вгд справжнгх хлгбгв?
Яке народногосподарське значення кукурудзи, проса, сорго, рису, гречки? Назвгть основнг сорти i ггбриди цих культур.
Назвгть способи, строки i норми висгву проса. Якг дози добрив застосовуються пгд просо?