Консументи - оргашзми, що живляться оргашчними речовинами, створеними автотрофами, i видшяють у навколишне середовище продукти свое! життедгяльносп ( бшки, жири, вуглеводи та гн.). До консуменпв належать вш тварини, частина мжрооргашзмГв, паразитичн рослини, гриби. До консуменпв належить i людина, яка споживае велику кшькють оргашчно! речовини, що продукуеться культурними рослинами в агроекосистемах. З щею метою людина значну частину оргашчно! речовини вилучае з агробюценозу i перемгщуе !! на значн вщдалг

Редуценти - дрГбш оргашзми, що живляться мертвою оргашчною речовиною, утвореною першими двома групами i в процеш свое! життедгяльност перетворюють складн оргашчш речовини в прост' неоргашчш. До ще! групи належать головним чином бактерп i гриби. Утворен неоргашчш речовини в свою чергу знову засвоюються продуцентами. Внаслгдок таких трофГчних зв'язюв здшснюеться кругообгг речовин в бюценозд

Залежно вгд особливостей трофГчних зв'язюв мГж рослинними i тваринними оргашзмами в бюценозах вщбуваються певн змгни. Так, наприклад, при поцданш тваринами певних видГв рослин, в бюценозГ поширюються види рослин, як' залишилися, а також види, як' утворилися з насшня перенесеного вгтром, тваринами, водою та гн. Значний вплив на рослиннють мають землерийш тварини, як' спричиняють змгну його боташчного складу тощо. Проте найбшьшою мГрою рослинний i тваринний свгт змшюеться пгд впливом дгяльност людини, тобто тд впливом антропогенного фактора.

1.1.4. Поняття про екосистеми

Екосистема - основна одиниця бюсфери. Це просторова система, яка охоплюе юторично сформований комплекс живих ютот, пов'язаних мГж собою трофГчними зв'язками, та неживих компонента !х юнування, яю включаються

в процеси обмгну речовин та енергп. У кожнгй екосистемГ вщбуваються кругообгг речовин та обмыли енергетичн процеси.

Агроекосистеми, на вцгмгну вщ природних екосистем, що працюють на енергп сонячного свила, оргашзуються i керуються таким чином, щоб найбгльш повно спрямовувати сонячну енерпю на виробництво рослинницько! продукцп. Це досягаеться шляхом використання допомГжно! енергп, яка надходить в агроекосистему при внесентн добрив, пестицщцв, обробгтку грунту, селекцп рослин з метою одержання оптимально! юлькост продукцп.

Кожна екосистема, як i агросистема, складаеться з бютипу та бюценозу. Ыотип - це дшянка поверхн землi з порГвняно однотипними умовами юнування (грунтом, мпсроюпматом та Гн.).

Ыоценоз - це юторично сформована сукупнють рослин, тварин та мгкрооргашзмГв, що населяе бютип. Вщповцшо до цього кожний бюценоз складаеться з фгтоценозу (угрупування рослин), зооценозу (угрупування тварин) та мжробюценозу (угрупування мгкрооргашзмГв).

У кожнгй екосистемГ е два основних компоненти: з одного боку, оргашзми, з шшого - фактори неживо! природи. Таку сукупнють оргашзмГв (рослин, тварин, мгкрооргашзмГв) називають бготою (вщ лат. вго - життя) екосистеми, а шляхи взаемодп рГзних категорий мгкрооргашзмГв - це !! бютична структура. Нежити (хГмГчш, фГзичш) фактори навколишнього середовища називають абютичними.

Бютичш фактори визначають форми впливу живих оргашзмГв один на одного, основою яких е харчовГ зв'язки. На базГ цих зв'язюв формуються складнт трофГчн ланцюги. КрГм харчових в угрупуваннях рослинних i тваринних оргашзмГв створюються просторов' зв'язки. На основ' цього формуються бютичш комплекси з рГзними формами бютичних вцщосин - вгд дуже сприятливих, до дуже негативних.

Абiотичнi фактори зумовлюються дГею неживо! природи i подгляються на клгматичт (температура, свгтло, сонячна радГацгя, вода, вгтер та гн),