перюд формування зерна, четвертий - в фаз! молочно! стиглост!. В посушлиш роки поливи починають з фази 9-10 листюв i проводять протягом 1,5-2 мюящв (липень-серпень), шдтримуючи волопсть грунту на рГвн 70-75% НВ. Шсля кожного поливу шдсохлий грунт в мГжряддях обов'язково розпушують.

1.4.3 Сорго

Значення, походження, поширення. Сорго використовуеться як кормова, продовольча i техшчна культура. Зерно використовуеться для приготування комбгкормГв i як концентрований корм для свиней, корГв, коней i птиц!. Зелена маса i сгно - добрий корм для велико! рогато! худоби, а силос за якютю наближаеться до кукурудзяного. При скошуванш сорго в зеленому стан! одержують непогане сгно. Для цього особливо придатне трав'янисте сорго (суданська трава). Шсля скошування вгдростае отава, яка може бути використана на зелений корм i як пасовище. За поживнютю 100 кг зерна сорго ввдювщае 119 корм. од. (76 г перетравного протешу на 1 корм. од.), 100 кг силосу - 22 корм. од., 100 кг зелено! маси - 23,5 корм. од., 100 кг сша - 48,2 корм. од.

Сорго е важливою продовольчою культурою. В цьому водношентн воно займае трете мюце в свт тсля пшениц! i рису. Зерно використовуеться для виготовлення крупи. В кра!нах Африки, 1ндп, Схгдно! Азп сорго е основною хлГбною культурою.

Сорго вирощують також як техшчну культуру. Цукрове сорго, зелен! стебла якого мютять 10-15% цукру використовують для виробництва сиропу. З волотей вшичного сорго виготовляють вшики, щитки.

Вишвають сорго i як кулюну культуру для сншозатримання i для створення смуг для захисту пошвГв в!д суховпв. Вирощують сорго в тсляжнивних i тсляукгснш пошвах.

Центром походження зернового сорго е Африка, цукрового - Схщна Азгя. В Кита! i 1ндп сорго вгдоме за 3 тис. роюв до н.е., в Середнш Азп - за 2,5-3 тис. роюв до н.е. В европейських кра!нах його вирощують з XV, у Росп -з XVII ст. Сорго на корм вперше на Украпп вишвали тд Херсоном у 1890 р.

СвГтова площа пошву сорго близько 50 млн. га. На значних площах його вирощують в Африщ, 1ндп, Кита!, США, кра!нах Близького Сходу i в деяких европейських кра!нах. В свгтовому землеробствч середня урожайтсть зерна сорго близько 15 ц/га.

На Украпп сорго вирощують переважно як кормову культуру - на зерно i зелену масу на площ! понад 85 тис. га. Основш площ! пошву розмщет в твденних посушливих областях: Миколапвсьюй, Херсонсьюи, ОдеськГй, ДнГпропетровськГй та Гн. Середня врожайтсть становить 12,5-14,5 ц/га. В передових господарствах збирають по 45-50 ц/га зерна i 250-300 ц/га зелено! маси.

Бюлопчш особливост1. Сорго найбгльш теплолюбна рослина серед хлГбГв друго! групи. Насшня проростае при мпнмальнш температур! 12-13⁰С. Сходи сорго дуже чутлив! до низьких температур. Вони гинуть пари температур! мшус 2⁰С. Сорго добре росте i розвиваеться при температур! 30-35⁰С, легко переносить спеку до 40⁰С. Для його дозрГвання потрГбна сума

ефективних температур 2200-2500⁰С. Сорго - одна з найбгльш посухостгйких рослин. Трансшращйний коефпцент його 150-200. Разом з тим позитивно реагуе на зрошення шдвищенням урожайности Добре використовуе вологу опадГв друго! половини лгта початку осени Надзвичайно стшке до грунтово! i повгтряно! посухи.

Сорго не вимогливе до грунив, добре росте на важких i легких грунтах. Найбгльш придатними для нього е добре прогрт, пухю, аерован грунти. Переносить шдвищену засоленють грунив. На початку вегетацп, як i вс просовидги хлГба, росте повгльно (4-5 тижанв) i пригшчуеться бур'янами.

Сорго - свгтлолюбна, перехреснозапильна культура короткого дня. Вегетацшний перюд тривае вгд 90 до 115 дшв (рис.10).

Сорти. Районоваш сорти та пбриди зернового сорго: Гешчеський 511, Кактус, Кримдар 10, Одеський 205, Степовий 13 та Гн.; кормового -Кормове 35, Медовий F1, Одеський 220, Север 2, Силосне 88, Ювшейне та Гн.; силосного - Вавшан 100, Донське 35, Укра!нське 20 та Гн.

Технолопя вирощування. В швозмпн сорго вирощують по чорному або зайнятому пару, пюля кукурудзи, озимо! пшениц! та зернобобових культур. Витримуе повторш пошви i може тривалий час вирощуватись на постшних дглянках. Основний i передпошвний обробгток грунту такий же, як тд просо i кукурудзу. Сорго добре реагуе на глибоку зяблеву оранку.

Вимогливють сорго до добрив, як i кукурудзи, досить висока. Добре реагуе на внесення повного мшерального добрива з розрахунку К_45-б₀Р_45-б₀К_45-60. На чорноземах сорго бгльш чутливе до фосфорних добрив, на каштанових грунтах - азотно-фосфорних. Шдвищеш дози азотних добрив сприяють накопиченню в зеленш маш сорго отруйних щанютих речовин, що необхгдно враховувати при вирощувантн сорго на зелений корм. Переважну кшькють мгнеральних добрив вносять тд зяблеву оранку, залишаючи тшьки 10-15 кг/га фосфору в форм! гранульованого суперфосфату для внесення в рядки тд час швби.

Сшть сорго кондищйним насшням, протруюючи його байтаном (2 кг/т) або вГтаваксом (2 кг/т). Сгяти починають, коли пошвний шар грунту (5 см) прогрГеться до 12-15⁰С. При швб! в непрогргтий грунт насшня довго не проростае i загнивае.

Зернове сорго сшть пунктирним широкорядним способом з шириною мГжрядь 70 см; цукрове (на зелений корм) - широкорядним (45 см), на сгно -звичайним рядковим. Норма вишву при звичайному рядковому способ! -18-22 кг/га, широкорядному (70 см) - 10-15 кг/га, широкорядному з шириною мГжрядь 45 см - 15-20 кг/га.

Насшня загортають на глибину 3-5 см, на легких шдсохлих грунтах -на 6-8 см.

Пюля швби поле коткують юльчасто-шпоровими котками для швидкого проростання насшня. Через 3-4 дн тсля швби, коли бур'яни знаходяться в фаз! бгло! ниточки, проводять досходове боронування. По сходах, для боротьби з бур'янами, пошви боронують при з'явленш 3-4 листюв на рослинах сорго. На широкорядних пошвах проводять 1-2 мГжрядних розпушення. В фаз! 3-4 листюв, при значному забур'яненш пошвГв, !х обробляють гербщидами -агргтоксом (0,7-1,7 кг/га), 2,4Д (0,5-1 кг/га) або 2М-4Х (0,5-1,1 кг/га).

Зважаючи на те, що зернове сорго стшке проти обсипання його звичайно збирають при досягнентп зерном повно! стиглост! прямим комбайнуванням Гз зменшенням обертв барабана до 500-600 за 1 хвилину. Роздгльно збирають сорго на зерно тшьки тод!, коли волопсть зерна на час збирання перевищуе 20%. Сорго скошують жатками у валки i пюля !х просихання обмолочують зерновими комбайнами. На пошвах шзньостиглих сортв слгд провести десикацш, обприскуючи !х дихлоратом магнш (40 кг) за 10-14 дшв до збирання. Це прискорюе достигання сорго.

Вшичне сорго збирають в кшщ восково! стиглост! зерна, зрГзуючи верхню частину рослин 60-70 см завдовжки. Зерно з волотей очюують, а

вичесану сировину досушують, сортують i вщправляють для виготовлення вшишв i щпхж.

Сорго на зелений корм збирають на початку викидання рослинами волотей - поки стебла не огрубгли. Для того, щоб краще вгдростала отава сорго скошують з висотою зрГзу 10-12 см. Для запобггання отруення щатстими речовинами, зелену масу згодовують тсля 3-4 годинного !! пров'ялювання.

1.4.4. Рис

Значення. Рис - основна продовольча культура в багатьох кра!нах свгту. Використовуеться зерно рису, в основному, для виробництва крупи. Рисова крупа мютить до 88% крохмалю, 6% бшав, до 0,5% цукру, 1% олп, вгтамши В₁, В₂, РР. Страви Гз рисово! крупи вгдр1зняються високими смаковими якостями, добре засвоюються, мають д1етичт властивостГ. Хворим рекомендуеться вживати рисовий вщвар, який мае щлк>1Щ властивостГ.

Рис. 11. Волот! рису: 1 - остиста; 2 - безоста.

Зерно переробляють на борошно, крохмаль, спирт, пиво. 1з зародив рису виготовляють фармацевтичш препарати (фгтин) i вгтамш В. З !х одержують також рисову олш, яка використовуеться в миловарппн i для виготовлення свГчок. ВГдходи переробки рису на крупу i борошно використовують як концентрований корм. З рисово! соломи виробляють високояюсний пашр, картон, мшковину, капелюхи, жшоч! сумки тощо. Кормов! якост! соломи i полови невисок! Гз-за !х грубости

1стор1я i поширення. Батьювщиною рису е кра!ни Швденно-Схцшо! Азп (1нд!я, В'етнам, Китай, БГрма), де його вирощували ще за 4-5 тис. роюв тому. Вважають, що культурний рис походить вщ дикого, який знаходився в Кита!. У VIII ст. рис потрапив у Сгипет, у XV ст. - в европейсыа кра!ни.

В цей час рис вирощують бгльш шж у 60 кра!нах свгту. За пошвними площами (140 млн. га) та валовими зборами зерна (понад 470 млн. т) рис е третьою зерновою культурою в свт тсля пшениц! i кукурудзи. Найбшыш поширений рис в 1ндп, Кита!, В'етнам!, Гндонези, Японп та в шших кра!нах Швденно-Схцшо! Азп, в Африщ, в Сврош - кра!ни середземномор'я (1тал!я, Грецгя, 1спан!я). На Укра!н! рис вирощуеться на площ! 19 тис. га (2002 р.). Найбшыш високоврожайна культура. Середнш урожай зерна в Украпп становив в 1986-1990 рр. 47,6 ц/га, а в 2002 р. - 40 ц/га. Передов! рисоспюч1 господарства, наприклад, "П'ятиозерний" Кримсько! областг, збирають по 69­72 ц/га рису на всш площ!.

Бюлопчш особливостi. Рис - теплолюбна рослина короткого дня (рис. 11). Зерно проростае при мпнмальнш температур! 10-12⁰С. Проростання зерна залежить не тшьки вгд температури, але i вгд вмюту кисню в вод!. Сходи з'являються лише при температур! 14-1б⁰С. Викидання волот! i цвтння бшьш успшшо вщбуваються при температур! 18-20⁰С, а достигання - при 19-25⁰С. ЛГтн! похолодання затримують рГст i розвиток рослин. Сума ефективних температур для скоростиглих сортв становить не менш як 2200, шзньостиглих - 32 00⁰С.

За деякими ознаками рис займае промГжне положення м!ж водними i наземними культурами. Проте бшышсть дослГдникГв вгдносять його до пгрофпних культур. Вирощують його звичайно при затопленн водою шаром 15-20 см. При проростанш зерно рису поглинае порГвняно небагато води -всього 25-26% вгд свое! маси. Трансшрацшний коефГщент у рису не перевищуе 400-500. Та i при такому, вцшосно невисокому, коефпцент трансшрацп для вирощування рису потхлбно до 25-30 тис. м води на гектар.

На протяз! вегетацп рис використовуе не однакову кшькють води. Для проростання насшня i з'явлення дружних сходГв необхщно лише зволоження грунту. Незважаючи на те, що у фаз! кущення рис погано витримуе затоплення, все ж таки з метою уникнення заростання пошвГв бур'янами, необхгдно напускати на поле шар води не бгльше 5 см. В перюд вщ виходу в трубку до викидання волот! потреба рису у вод! рГзко зростае. При недостатнш кшькосп води порушуеться сшввщношення м!ж фотосинтезом i диханням. В перюд викидання волотей рис необхгдно затоплювати шаром води до 15 см i бгльше.

Висока вимогливють до наявност води у рису збершаеться i в перГод цвтння. Пюля цвтння потреба посГвГв рису у вод! значно зменшуеться, в зв'язку з чим до початку восково! стиглост! сшд обмежуватись тшьки зволоженням грунту до 60-75% НВ.

Рис росте на рГзних за родючютю i мехашчним складом грунтах, не схильних до заболочування. Кращими для рису слщ вважати наносш грунти рГчкових долин i прирГчкових низин, слабопроникнГ, багат! мулистими фракщями. Добре росте на чорноземних, глинистих, багатих азотом, фосфором, вапном i перегноем грунтах, як! добре утримують вологу i мають слабокислу реакщю грунтового розчину (рН 5,5-6,5). На слабокислих грунтах стимулюеться рют коренево! системи, рослини краще засвоюють поживш речовини.

Непридатними для рису е заболочен!, а також легк тщат грунти. Добре переносить середню засоленють грунту. Для формування 1 ц зерна рис виносить з грунту в середньому 2,4 кг азоту, 0,8 кг фосфору i 2,5 кг калш.

В онтогенез! рису розрГзняють так! фенолопчш фази: проростання насшня, сходи, кущення, вихщ в трубку, викидання волот, цвтння, формування i налив зерна, достигання. Сходи з'являються через 15-20 дшв тсля швби. Через 25-30 дшв тсля з'явлення сходГв починаеться кущення, яке продовжуеться 25-30 дшв до утворення 8-10 листюв. Цвтння вгдбуваеться одночасно з викиданням волот! i продовжуеться 5-7 дшв. Достигае зерно рису 30-40 дшв. Вегетацшний перюд скоростиглих сортв становить 100-120 дшв, а шзньостиглих 125-145 дшв.

Сорти. Найбгльш поширен так! високоврожайн сорти рису: ВН11Р 8847, Мутант 428, Перекат, Спальчик, Укра!на 5, Укра!на 96 та Гн.

Технолопя вирощування. В минулому рис вирощували на одному пол! декглька роюв шдряд. Проте при повторних пошвах грунт швидко заболочуеться i засолюеться, уповгльнюються окислювалып процеси i мгнералГзащя оргашчних речовин, накопичуеться шрководень i закисн сполуки залГза, зменшуеться ефектившсть добрив. Незважаючи на те, що рис краще, шж ппш зернов! культури, переносить повторн! пошви, його доцГльнГше вирощувати в швозмгнг Так, за даними науково-дослГдних установ, в середньому за 27 роюв вирощування рису в 6-пгльнгй швозмпп урожашпсть його була на 17-18 ц/га вищою, порГвняно з беззмшним посГвом.

Тепер рис вирощують в спещальних 6-7-8- пГльних сГвозмГнах, в яких його вишвають пГдряд 2-3 роки. В рисосшчих районах запроваджеш сГвозмГни з таким чергуванням культур у 6-шльнш сГвозмГнГ: поля 1,2 - рис, 3 - зайнятий пар, 4- рис, 5-6 - люцерна; 7-шльнш: 1,2 - люцерна, 3-4-5 - рис, 6 - зайнятий пар, 7 - рис; у 8-пгльнгй: 1,2 - люцерна, 3-4-5 - рис, 6 - зайнятий пар, 7-8 - рис. Таким чином, попередниками рису е люцерна, яка збагачуе грунт на оргашчну речовину, вщновлюе структуру i посилюе !! водостшюсть та зайнятий пар,

який вщграе роль агромелюративного поля. Шсля збирання парозаймаючо! культури на пол! проводять планувальш роботи.

Пршими попередниками рису е озима пшениця, озимий ячмшь, баштанн культури, коренеплоди.

Обробгток грунту. На полях, призначених для вирощування рису обладнуеться тимчасова система зрошувальних каналГв, з яких подаеться на пошви вода у вгдповцшосп з сучасними пдротехшчними вимогами. Поля повинн мати вирГвняний рельеф з глибиною залягання грунтових вод 2-3 м. ВирГвняну площу дшять поздовжшми валами довжиною 600-1500 м i шириною 200-300 м на поливн карти площею 20-50 га, а кожну карту поперечними валиками висотою до 35 см - на чеки площею вгд 3 до 5 га, в залежност вгд рельефу i ухилу дглянки. Важливо, щоб рГзниця рГвшв води в чеках не перевищувала 10 см. В чеках з нерГвною поверхнею з осеш, до зяблево! оранки, проводять ретельне планування бульдозерами, скреперами, планувальниками.

Зяблевий обробгток грунту повинен сприяти полшшенню його аерацп, вирГвнюванню поля, знищенню бур'яшв. Поля тсля люцерни обробляють важкою дисковою бороною БДТ-7 на глибину 10-12 см у два слгди. Шсля проростання бур'яшв проводять оранку плугами з передплужниками на глибину 27-30 см. Зяблеву оранку з попередшм лущенням стерт дисковими лущильниками проводять i при розмщенш рису тсля рису та по зайнятому пару на глибину 20-22 см.

Весняний обробгток починають з боронування при досягненш грунтом фГзично! стиглост!. Це запобшае тдняттю солей до поверхш грунту. Шсля цього проводять переорювання зябу або обробгток чизель-культиватором ЧКУ-4 на глибину 18-20 см з одночасним загортанням добрив. За 5-7 дшв до швби проводять повторний обробгток на глибину 12-14 см з одноразовим боронуванням, або обмежуються передпошвною культиващею на 6-8 см з боронуванням. До початку швби поле вирГвнюють вирГвнювачами в агрегат! з котками.

Удобрення. Маючи слаборозвинену кореневу систему, яка вщзначаеться недостатньою бюлопчною активнгстю, рис добре реагуе на внесення добрив i, особливо оргашчних. З мшеральних добрив рис бгльш чутливий до азотних. Це пояснюеться частковою !х втратою внаслщок вимивання в нижн шари грунту. Найбгльш вимогливий до азоту рис в перюд сходГв, при формуванн генеративних оргашв та тд час наливання зерна. Кращими формами азотних добрив для рису е амГачнг Нпратт азотн добрива для рису непридатт, тому що вони легко вимиваються Гз грунту. Зважаючи на те, що азотних добрив тд рис вноситься багато, !х доцгльно використовувати частинами: 50-70% - в основне удобрення, 30-50% - у тдживлення у фаз! повних сходГв (2-3 листки) та на початку кущення (4-5 листкв). Не слгд тдживлювати азотом пошви рису при вирощуванш його пюля люцерни.

Фосфор засвоюеться рисом в перюд кущення-цвтння, тому фосфорн добрива слщ вносити тд весняний обробгток грунту. Краще використовувати фосфорн добрива в форм! суперфосфату i преципгтату.

Калшт добрива застосовують одночасно з фосфорними, або в тдживлення у фаз! виходу рослин в трубку. При цьому треба мати на увазГ, що якщо рис вирощуеться на каштанових солонцюватих грунтах, то його потреба в кали майже повнютю задовольняеться за рахунок грунтових запашв. Оргашчш добрива вносять навесш у норм! 40-60 т/га розкидачами РУН-15Б, ПРТ-10 i заробляють в грунт важкими дисковими боронами БДТ-4.

Рекомендуються так! норми мшеральних добрив: в перший рш по пласту багаторгчних трав N60^60-90, на другий i третГй р!к - К_Ш-180Р90-120К45-б0. Норми добрив розраховують на запланований урожай. Не слГд застосовувати надм1рш дози азоту i органГчних добрив, як! можуть викликати вилягання посГвГв рису. Засолен! грунти слГд вапнувати.

Обов'язковим заходом е внесення в рядки тд час швби гранульованих азотно-фосфорних добрив (по 10-15 кг дгючо! речовини на 1 га). Пгдживлення рису проводять, як правило, з лпаюв. ПГдживлюють рис також разом з

поливами. При цьому шар води не повинен перевищувати 3-5 см. Шсля вбирання грунтом води з розчиненими в нш добривами, товщину шару !! збшьшують до 10-15 см.

Овба. Для очищення насшня рису вщ насшня бур'яшв використовують спещальт сортувальш сепаратори. Додатково вгд насшня просянок рис очищають в 5-10%-му розчин! шрчанокислого амонш. Для тдвищення енергп проростання i польово! схожост доцшьно провести повгтряно-теплове обшрГвання насшня протягом 5-8 дшв, а також замочування в тепли вод! (20-25⁰С) на 2-3 доби з наступним просушуванням. Для знешкодження вгд збудниюв хвороб насшня завчасно (друга декада березня) або за 6-7 дшв до швби протруюють фундазолом (2-3 кг/т) i одночасно обробляють одним Гз мгкроелементв ефективним на данш грунтовш вцтмпп (мгдним, магшевим, кобальтовим, молГбденовим). Протруюють насшня на машинах "Мобгтокс", ПС-10. Проводять також шкрустащю насшня полГхлорвшшовим спиртом (0,5 кг/га) або NаКМЦ. Насшня повинн! мати чистоту не нижче 98,5% i схожють не нижче 90%.

Вишвають рис у добре прогргтий грунт при температур! пошвного шару 12-14⁰С. НайбГльш поширений спосГб сГвби - звичайний рядковий швалками СЗ-3,6, КФС-3,6, СРН-3,6 та Гн. Застосовують також вузькорядний спошб сГвалками СЗУ-3,6 та розкидний з лгтака на картах залитих водою.

Враховуючи те, що польова схожють насшня рису не перевищуе 50%, вишвають його шдвищеними нормами вишву, а саме: при швб1 ранньо- i середньостиглих сортв тсля багаторГчних трав - 7 млн., середньошзньостиглих - 8 млн., при вирощуванш рису по обороту пласта i пГсля зайнятого пару - 9 млн., на трети ргк швби - 10 млн. шт. схожих насшин на 1 га. Насшня рису загортають на глибину 1,5-2 см. На добре розпушених грунтах допускаеться швба на глибину 3-5 см.

В Кита!, В'етнамГ, Японп та в шших кра!нах рис вирощують i як розсадну культуру.

Догляд за поавами. Для боротьби з бур'янами за 2-3 дн до швби рису вносять грунтов! гербщиди ордрам (6 кг/га), шакюмол (7 л/га), як! загортають дисковими або зубовими боронами на глибину 3-5 см.

РозрГзняють три способи зрошення рису: посттне затоплення - шар води на пол! тдтримуеться на протяз! вше! вегетацп; скорочене затоплення -шар вцтсутнш на початку i в кшщ вегетацп; переривчасте затоплення - шар води тдтримуеться перюдично. На Украпп рис вирощують Гз застосуванням режиму зрошення за типом скороченого затоплення (табл.10). Таблиця.10. Строки та агротехшчш вимоги до затоплення рису

(за О.С. Алексеевою, 1998)

Строк затоплення	Основн агротехшчш вимоги
1	2
Розрив мгж с1вбою iзатопленнямне бшыпе 2 дшв	Затоплення водою, прогргтою до 12-140С до змочування грунту на горбах. Шар води 10-12 см. Тривалгсть 4-5 днгв, тсля чого воду скидають.
Поява сходiв (2-3-тя декади травня)	Сходи мають з'явитися 25-30 травня, фаза сходгв починаеться з появи шилець i закгнчуеться утворенням 4-го листка. Грунт тдтримуеться у вологому стат. Пгсля обробки гербгцидами проти просоподгбних бур'янгв створюють постгйний шар води з тим, щоб вона вкрила рослини на 1/3 !х висоти.
Кущення (2-3-тя декади червня)	Кущення починаеться з появи 5-го листка i тривае до утворення 8­9-го листка. Тривашсть фази 20-25 днгв. Шар води 8-10 см. Посгви пгдживлюють азотними добривами. Формування густоти зргджених посгвгв можливе до 5-10 липня.
Трубкування (2-3-тя декади липня)	Тривалгсть 20-25 днгв, шар води не менше 20 см. Не допускаються перебо! з постачанням води.
Викидання волот та цвтння (до 15 серпня)	Тривае 5-8 днгв залежно вгд погодних умов. Шар води не менше 20 см. Тривалгсть достигання зерна до 36 днгв тсля викидання волотей i цвтння. До початку восково! стиглостг шар води не менше 18-20 см, у фазу восково! стиглостг подачу води в чеки припиняють.

Пюля швби i до появи сходГв на незасолених i вгдносно чистих вщ бур'яшв полях проводять тшьки поливи. Пюля сходГв чеки затоплюють шаром води 3-5 см, який сприяе кращому утворенню вузлового коршня. Поступово

товщину шару води збшьшують до 15 см i тдтримують його до початку восково! стиглост! зерна. З початком восково! стиглост! подачу води в чеки зменшують або зовшм припиняють. Грунт в чеках до настання повно! стиглост! шдсихае, тсля чого починають збирання рису. При необхГдност' боротьби з водоростями i бур'янами грунт в чеках просушують на протяз! 2-3 дтв.

На рисових полях, забур'янених плоскухою, чеки, тсля появи сходГв рису, затоплюють шаром води товщиною 5-7 см i по м!р! росту бур'яшв шар води збшьшують до 25-30 см. Покрит водою бур'яни, як правило, гинуть. До початку кущення шар води зменшують до 3-5 см. При вирощуванш рису Гз застосуванням режиму зрошення за типом скоротечного затоплення в залежностг вгд грунтових умов витрачаеться вгд 20 до 40 тис. м води на 1 га.

Проти злакових бур'яшв (плоскухи та Гн.) на пошвах рису по сходах застосовують гербщиди пропангд (3 кг/га), фацет (1,8 кг/га) та Гн. З появою на пошвах рису таких шюдниюв, як рисовий комарик та прибережна муха !х обприскують базудшом (1,5-1,8 кг/га), Б1-58 новий (1,5 кг/га) та Гн. Проти болотних бур'яшв пошви рису у фаз! кущення обприскують амшною сшлю 2,4Д (1,5-2 кг/га), базагран (1-1,5 кг/га), 2М-4Х (0,7 кг/га) у сумпш з базаграном (1-1,5 кг/га). При ознаках захворювання рослин рису на шрикулярюз пошви обробляють цинебом (3 кг/га) або фундазолом (2 кг/га).

Збирання. Зерно рису в волотях достигае ранте, шж висихае солома. Тому збирають рис переважно роздшьним способом, до якого приступають при повнш стиглост! 85-90% зерна в волот. Скошують рис жатками ЖНУ-5, ЖРС -5 на висот' зрГзу 15 см. При досягненн зерном вологост! 15-16% валки обмолочують комбайнами СКГД-6, СКД-6Р. При першому обмолот! солому розстеляють валками за комбайном i через 2-3 дт проводять !! повторний обмолот при збшьшених обертах барабана.

Пряме комбайнування рису можна проводити тшьки тсля десикацп (тдсушування) пошву. Для ще! мети пошви рису за 4-5 дшв до збирання обприскують з лгтаюв (АН-2) розчином хлорату магнш (26 кг/га). При

досягненш зерном рису вологост! 15-16% пошви збирають прямим комбайнуванням з подвшним обмолотом.

Пюля обмолоту зерно очищають, сортують i просушують до вологост! 15-16%, використовуючи так! агрегати: ОЗП-200Д, СМ-4, КЗР-5, СЗШ-8, КЗС-20Ш.

Особливютю iнтенсивноl технологи вирощування рису е сумщення технолопчних заходГв з обробгтку грунту, загортання добрив i швби рису, що виконуеться машинами з активними робочими органами, зокрема фрезерним культиватором i швалкою КФС-3,6. За один прохщ цього агрегату виконуеться декглька операцгй: обробгток грунту з вирГвнюванням мгкрорельефу, загортання мшеральних добрив i грунтових гербщиддв, швба i коткування, що сприяе значному (на 8-10%) шдвищенню врожайност', зменшуе кшькють агрегапв i кшькють !х проходГв по полю i сприяе економп пального.

На полях чистих вщ бур'яшв з вирГвняним мгкрорельефом застосовуеться технолопя вирощування рису з мппмальним обробгтком грунту, яка виключае так! операцп, як зяблева оранка, чизелювання, дискування i експлуатацшне планування. Навест, при досягнете грунтом фГзично! стиглост!, по стерн вносять мшеральш добрива i грунтов! гербщиди. Пюля цього грунт розпушують фрезерним культиватором КФГ-3,6 i проводять швбу швалкою СЗ-3,6 або обробляють одночасно з загортанням мшеральних добрив i швбою швалкою КФС-3,6.

У господарствах, розмщених бгля природоохоронних зон, у безпосереднш близькост в!д водойм, рГчок, водоприймачГв, санаторпв та Гн., остантпм часом важливого значення набувають безгербщидш технолог!! вирощування рису, як! передбачають ведення боротьби з бур'янами, шюдниками та хворобами за допомогою агротехшчних заходГв, без застосування пестицщцв. Основою ще! технолог!! е правильна швозмгна, в якш рисом зайнято не бгльше 50% плогщ. При цьому велику увагу придшяють передпосГвнгй шдготовщ грунту з метою максимального знищення проростюв