1.3. Рант яр1 хл1ба

До рантх ярих хлгбгв вщносяться пшениця, ячмшь i овес. 1х вишвають на початку весняних польових робгт при досягненн грунтом фГзично! стиглост!.

Яр! ранн хлГба за урожайнютю поступаються озимим, проте при !х вирощуванш одержують високояюсне продовольче i фуражне зерно. Пошви озимих зернових, що гинуть тд час перезишвл!, перешвають раншми ярими культурами i забезпечують стабшьнють валових зборГв зерна.

1.3.1 Яра пшениця

Яра пшениця на Украпп мае незначне поширення. Пояснюеться це значно нижчою 11 урожайнютю порГвняно з озимою. Яра пшениця забезпечуе високобглкове зерно (14-16%) Гз борошна якого вишкають високояюст хлГбобулочн вироби, а тверду пшеницю використовують для виробництва макарошв, вермгшелГ, манно! крупи.

Зерно яро! пшениц! i вгдходи, як! одержують в!д його переробки (вишвки), використовують як концентрований корм, солому i полову - як груб! корми.

В основних районах вирощування озимо! пшениц! яра пшениця або взагал! не вирощуеться, або займае незначш площь Тут вона вважаеться страховою культурою на випадок перешву площ, на яких загинула озима пшениця. Так, наприклад, якщо в 1985 рощ яра пшениця вирощувалась на площ! всього 15 тис. га, то в 2002 р, в зв'язку з загибеллю значних площ озимо! пшениц! при перезимГвлГ, площ! пошву 11 збшьшились до 293 тис. га. На цш площ! пошву урожайтнсть склала 21.2 ц/га або вона була майже на 10 ц/га нижчою порГвняно з середньою урожайтнстю озимо! пшениц!.

Потенцшно кра1Щ умови для вирощування м'яко! яро! пшениц! в правобережних районах Люостепу i ПолГсся, для твердо! - в швденних i схГдних районах Степу.

Ыолог1чн1 особливостг Серед ярих зернових яра пшениця - найбгльш холодостГйка культура. Насшня проростае при температур! 1-2⁰С, сходи

з'являються при 4-5⁰С. Сходи переносять заморозки до мшус 8-10⁰С, а рослини в фаз! кущення - до мшус 7-9⁰С. Оптимальна температура для кущення -10-12⁰С, для колосшня i наливу зерна - 16-20⁰С, для достигання - 23-25⁰С. Тверда пшениця бгльш вимоглива до тепла.

Яра пшениця бгльш вибаглива до вологи, шж, наприклад, ярий ячмшь. Насшня м'яко! пшениц! проростае при поглинанш 50-55% води вгд свое! маси, твердо! - на 5-7% бгльше. Трансшрацшний коефпцент м'яко! пшениц! 415, твердо! 406. Тверда пшениця, в зв'язку з кращою поглинаючою здатнютю коренево! системи, бгльш стшка до грунтово! посухи i краще переносить повпряну посуху. Критичним по вщношенню до вологи е перюд, який включае фази кущення i вихщ в трубку. Недостача вологи в цей перюд викликае збшьшення кшькосп безщидних колосюв. Для нормального розвитку яро! пшениц! необхщно, щоб веснян запаси вологи в метровому шар! грунту досягали бшьше 100 мм.

Кращими для яро! пшениц! е чорноземш, каштанов!, темно-шр! ошдзолет суглинков! грунти з слабо кислою або нейтральною реакщею грунтового розчину (рН 6,5-7,5). Кисш грунти необхгдно вапнувати. Тверда пшениця бшьш вимоглива до грунтв, шж м'яка. На формування 1ц. зерна яра пшениця поглинае з грунту 3,5-4 кг азоту, 1-1,2 кг фосфору, 2-3 кг калш.

Тривалють вегетацшного перюду сортв м'яко! пшениц! 85-105, твердо! -110-115 дшв Продуктивна кущистють яро! пшениц! нижча, шж озимо!, ячменю i вГвса.

Кращими серед сортв м'яко! пшениц! е Бшоруська 12, Дншрянка, Волга, Катюша, Луганська 4, Мирошвська яра та штш, твердо! Неодюр, Ольга, Харювська 23 та Гн.

Технолопя вирощування. Яра пшениця вимоглива до попереднишв . В Степу i Люостепу 11 вишвають пюля зайнятих парГв, парово! озимо! пшениц!, коренеплодГв, зернових бобових культур, кукурудзи, цукрових буряюв, багаторГчних трав, а на Полюш - пюля люпину, льону, картопл!, коренеплодГв.

При вирощувантп яро! пшениц! тсля стерньових попереднишв основний обробгток грунту проводять по типу нашвпару. Пюля збирання попередника поле лущать на глибину 6-8 см i боронують. При з'явлент сходГв бур'яшв (через 10-12 дшв) проводять ранню зяблеву оранку на глибину 23-25 см (на дерново-шдзолистих грунтах на глибину одного шару). В лгтньо-осштй перюд поле утримують в чистому вщ бур'яшв стан!, проводячи культивацп i боронування.

Якщо поля засмГчен багаторГчними бур'янами, застосовують покращений зяблевий обробгток. Через 10-12 дгнв пюля першого дискового лущення проводять друге. Якщо поле забур'янене кореневищними бур'янами, повторне лущення проводять дисковими лущильниками на глибину 1 0-12, а якщо коренепаростковими - на глибину до 15 см лемшшими лущильниками. При появ! сходГв багаторГчних бур'яшв (через 12-14 дшв) проводять зяблеву оранку на глибину орного шару (дерново-шдзолист грунти), а на чорноземних - на 25-27 см.

Пюля збирання кукурудзи i багаторГчних трав поля лущать в два слщи важкими дисковими боронами на глибину 10-12 см. Пюля картопл! i цукрових буряюв проводять оранку без попереднього лущення на глибину 20-22 см.

В твденних районах, де е загроза вгтрово! i водно! ерозп, застосовують протиерозшний обробгток. Пюля збирання попередника поле обробляють голчастими боронами БИГ-3 на глибину 5-6 см. Слгдом грунт рихлять плоскорГзом КПП-2,3 на глибину 8-10 см. Наприкгнщ лгта поле рихлять плоскорГзом глибокорозрихлювачем КПГ- 250 на глибину 22-25 см. Навесш закривають вологу i проводять передпошвну культивацГю на глибину 6-7 см.

Яра пшениця вибаглива до родючосп грунту i добре реагуе на внесення добрив. Система удобрення 11 орГентована на використання пюлядп оргашчних добрив i застосування на цьому фон! розрахункових норм мшеральних добрив. Фосфорно-калшш добрива по 40-60 кг/га вносять тд основний обробгток грунту. Азотш добрива вносять весною тд культиващю i в тдживлення тд час

вегетацп. Перше тдживлення проводять перед виходом рослин в трубку (30 кг/га азоту), друге - в перюд формування i наливу зерна обприскуючи пошв розчином сечовини (40 кг/га). В рядки при швб! вносять гранульований суперфосфат у доз! 10-15 кг/га поживно! речовини.

Насшня повинно бути високо кондицшним i мати схожють не нижче 92% для м'яко! i 87% для твердо! пшениц!, чистоту вцшовцшо - не нижче 98,5 i 98%. Насшня перед швбою протруюють вгтаваксом (3-3,5 кг/т), фундазолом (2­3 кг/т) та Гн. i шкрустують.

Сшть пшеницю у перш! дн весняних польових робгт, коли грунт досягне фГзично! стиглост!. За даними науково-дослщшх установ, зашзнення з швбою на 8-10 дгнв знижуе урожайнють на 22-25%. Сшть звичайним рядковим, вузькорядним або перехресним способом, але здебшьшого звичайним рядковим швалками СЗ-3,6, СЗТ-3,6. Норма вишву у Степу 4-4,5 млн. схожих насшин на 1 га, в Люостепу - 4,5-5 млн., на Полюс - 5-6 млн. При вузькорядному i перехресному пошв! норму вишву збшьшують на 10-15%. Норму вишву збшьшують також на забур'янених полях i на малородючих грунтах. Насшня загортають на 4-5 см, а в суху погоду на 6-7 см.

Пюля швби проводять боронування, а в суху погоду коткування юльчасто-шпоровими котками з одноразовим боронуванням. Для руйнування юрки i боротьби з бур'янами, до i пюля появи сходГв i тд час кущення, пошви боронують легкими боронами, або обробляють ротацшними мотиками. Бур'яни знищують також за допомогою гербгцидгв, обприскуючи пошви в фазу кущення амшною сшлю 2,4Д (1,5-2,5 кг/га), 2М-4Х (1,3-2 кг/га), дГаленом (1,7­2 кг/га) та Гн. Проти вилягання, на початку виходу рослин в трубку пошви обприскують розчином ТУР (4-6 кг/га), поеднуючи його з обробгтком проти борошнисто! роси, буро! листково! Грж! i кореневих гнилей фундазолом (0,6-0,8 кг/га).

При зрошентн в посушливих умовах урожайнють яро! пшениц! може шдвищитись в 4-5 разГв. На зрошуваних землях орють пюля стернових