вносять рано навесш, в перюд виходу в трубку i в перюд колосшня в позакореневе тдживлення для тдвищення якост! зерна.

Вишвають пшеницю в оптимальн i стисл! строки з формуванням технолопчно! коли. Норму вишву збшьшують на 10-15% (4,5-5,5 млн. схожих насшин на 1 га). Загортають насшня на глибину 4-6 см.

На зрошенти, як i на богаре застосовують штегровану систему захисту рослин в!д бур'яшв, хвороб та шюдниюв, а проти вилягання - ретардант ТУР.

Найбгльш придали в умовах зрошення короткостеблов!, стшю проти вилягання, високоврожайн сорти озимо! пшениц!. До них належать Безоста 1, Вимпел одеський, Одеська нашвкарликова, Обрш та Гн.

1.2.3. Озиме жито

Господарське значення. Озиме жито - важлива продовольча i кормова культура. В зерн мютиться 9-15% бглка, близько 81% вуглеводГв i вгтамши груп А, В, Е, РР. Житне борошно використовуеться для вишчки рГзних сортв хлГба. Виткають також хлГб Гз сумшей житнього i пшеничного борошна. Житнш хлГб характеризуеться високою калоршнютю i за бГологГчною цГннГстю бГлка переважае пшеничний. Бшок жита порГвняно з пшеничним мютить бГльше незамГнних амшокислот, особливо лГзина. В житньому хлГб! мГстяться ненасичен! жирн! кислоти, здатш розчиняти холестерин в органГзм! людини. Тому його рекомендують вживати людям похилого вшу.

Житне зерно, вишвки, борошно - цшний концентрований корм. Зелена маса за кормовими якостями не поступаеться багаторГчним травам. В зеленш маш жита бгльше бглка (14%) шж у озимо! пшениц! i кукурудзи. Житню солому i полову використовують як грубий корм.

Зерно жита використовуеться i для техшчних цГлей. Воно переробляеться на спирт, крохмаль, патоку. 1з соломи виготовляють оцтову кислоту, лггнш, целюлозу та Гн.

Агротехшчне значення жита полягае в здатност припнчувати бур'яни внаслгдок велико! кущистост i швидкого росту. Озиме жито на зелений корм е добрим попередником для озимо! пшениц!, а на зерно - просапних i ярих культур.

Походження, поширення. Культурне жито виникло Гз бур'янисто-польового, яке засмГчувало пошви пшениц!. ПорГвняно з пшеницею жито бгльш молода культура. Походить з кра!н швденно-схщю! Азп, Туреччини та Закавказзя. Перш! вщомосп про вирощування жита в Росп вГдносяться до IX ст. На територп Укра!ни вперше почали вирощувати в першому тисячолГтп до н.е.

В даний час жито вирощують у вшх кра!нах ЗахГдно! Свропи i США. В Росп основн площ! пошву зосереджен! в Нечорноземнш зон!. В свгтовому землеробствч жито займае одне з останшх мюць серед зернових злакових культур (близько 20 млн. га).

Пошвна площа жита на Украпп 650-700 тис. га. Основн площ! пошву зосереджен! на Полюсь Вирощують жито i в Люостепу.

Середня урожайнють жита нижча, шж пшениц!, тому що його вишвають на бгльш бгдних грунтах. Так, в 2002 р. вона була 20,2 ц/га, що на 10,6 ц/га нижче порГвняно з озимою пшеницею. Якщо жито вирощувати на родючих грунтах i вносити достатню кшькють добрив, воно потенщйно спроможне формувати бшьш висок! урожа!, про що свгдчать матерГали передового досвгду. Наприклад, на сортодшьницях Укра!ни його урожайнГсть досягла 45-60 ц/га.

Бюлопчш особливост1. Озиме жито менш вимоглива до умов зовшшнього середовища культура, шж пшениця. По вщношенню до тепла жито холодостГйкГше за пшеницю. На р1вш вузла кущення жито витримуе морози до мшус 25⁰С, а добре загартоваш пошви - навГть мГнус 35⁰С. При наявностг вологи в грунт! жито може проростати при температур! 1-2⁰С, а дружш сходи з'являються при температур! 8-12⁰С. У перГод вегетацп сприятливою для жита е температура 18-20⁰С.

По вгдношенню до вологи жито менш вимогливе, шж озима пшениця. Воно краще витримуе веснян посухи завдяки добре розвиненш кореневш систем!. Трансшрацшний коефГщент 340-420. Зважаючи на те, що жито перехреснозапильна культура, воно погано переносить суху погоду, спеку i затяжн дощ! в перюд цвтння, що викликае череззерницю.

Озиме жито, завдяки добре розвиненш кореневш систем! з тдвищеною поглинаючою здатнютю, вгдносно менш вимогливе до грунив. Жито краще шших культур поглине фосфор Гз важкорозчинних сполук грунту. По засвоенню Гз грунту калш дещо поступаеться тшьки вГвсу. Може рости i розвиватись на малородючих i шщаних грунтах. Проте висок! врожа! забезпечуе на родючих грунтах. Витримуе шдвищену кислотнють грунту (рН 5,5) i невелику засоленють. На утворення 1 ц зерна виноситься з грунту 3 кг азоту, 1,2-1,5 кг фосфору, 2-2,5 кг калш.

Озиме жито краще кущиться (3-5 пагошв на одну рослину), закладае вузол кущення близько вгд поверхш грунту (1,7-2 см) незалежно вгд глибини загортання насшня, при загущенн схильне до вилягання, е перехреснозапильною культурою. Запилюеться вгтром, краще при вщносно тихш погод!.

Достигае озиме жито на 8-10 дшв рашше за озиму пшеницю. Вегетацшний перюд 270-350 дшв.

Сорти. В нашш крапп районован диплоццн i тетраплощн сорти. Бшышсть з них належать до дипло!дно! групи (кшькють хромосом у соматичних клгтинах 14). В остантн роки почали вирощувати сорти тетрапло!дно! групи (28 хромосом). 1з дипло!дних сортГв найбГльш поширеш: Богуславка, Верхняцьке 94, Воля, Ки!вське 90, Ки!вське 93, Нива, Нша, ХаркГвське 95 та Гн.; Гз тетрапло!дних - Вересень, Древлянське, Пуховчанка.

Технолог1я вирощування. Попередники. Жито, порГвняно з пшеницею, менше реагуе на повторне вирощування i вибагливГсть до попередниюв у нього не дуже висока. Проте на малородючих грунтах i при недостатньому внесентн

добрив вимогливють до попередниюв зростае. До кращих попередниюв на Полюс належать: зайнятг люпином i вико-вГвсяними сумшами пари, багаторГчн! трави на один уюс, рання картопля, льон-довгунець, кукурудза на зелений корм; у Люостепу - багатор1чш трави на один уюс, озим! та кукурудза на зелений корм, вико-в1всяш сум1гш, горох на зерно, озима пшениця. Не слгд вирощувати озиме жито пюля удобрених зайнятих парГв i урожайних багаторГчних бобових трав. По цих попередниках внаслщок надмГрного азотного живлення, особливо на родючих грунтах, жито часто вилягае.

Оброб1ток грунту. Основним завданням обробгтку грунту е збереження вологи в орному шар! грунту, боротьба з бур'янами i нагромадження в грунт! елеменпв живлення. В однакових юпматичних i грунтових умовах тсля одних i тих же попередниюв вгн майже не вщрГзняеться вгд обробгтку тд озиму пшеницю. Пюля стерньових попередниюв (озима пшениця) проводять лущення стерт (ЛДГ-10, ЛДГ-15) i оранку плугами з передплужниками (ПЛН-5-35, ПЛН-6-35): на Полюс на глибину орного шару (16-18 см), в Люостепу i Степу - на 20-22 см з одночасним коткуванням i боронуванням.

Основний обробгток пюля попередниюв, як! рано звгльняють поле (зайнят пари) проводять по типу натвпару. Пюля збирання цих попередниюв поле дтч! лущать в залежносп вгд забур'яненосп дисковими або лемгшними лущильниками (ППЛ-10-25) i орють плугами з передплужниками на глибину 20-22 см та дв1чьтрич1 культивують культиваторами КПС-4, КПГ-4Г та шшими в агрегат! з боронами БЗТС-1,0 або БЗСС-1,0, зменшуючи кожну наступну культиващю на 2-3 см.

Пюля гороху, льону-довгунця, ранньо! картотп при незначнш засмГченост! поля культивують культиваторами-плоскорГзами КПГ-2-150 або ПГ-3-5 в агрегат! з голчастими боронами (БИГ-3) на глибину 10-12 см. Забур'янеш поля лущать та орють з одночасним боронуванням на глибину 20-22 см. Поля з тд кукурудзи та багаторГчних трав обробляють дисковими

боронами БДТ-3, БДТ-7 на глибину 10-12 см i орють в агрегат! з котками ЗККШ-6 на глибину 25-27 см.

Оранку у вшх випадках проводять за 3-4 тижн до швби жита i утримують грунт в чистому вщ бур'яшв стан!. Перед швбою проводять культиващю на глибину загортання насшня або обробляють поле комбшованими агрегатами РВК-3,6 та Гн.

Удобрення. В зв'язку з тим, що озиме жито в основному вирощують на легких малородючих дерново-шдзолистих грунтах, воно дуже позитивно реагуе на внесення оргашчних i мшеральних добрив. Так, за даними науково-дослгдних установ внесення 30-40 т/га оргашчних добрив на дерново-шдзолистих грунтах Полюся сприяе шдвищенню урожаю на 7-8 ц/га. З оргашчних добрив використовують гнш, торфогнойов! компости, збагачен фосфоритним борошном. На грунтах Полюся вносять 30-40 т/га, на шрих люових i чорноземних грунтах Люостепу - 20-25 т/га оргашчних добрив здебшьшого тд попередники озимого жита, яке добре використовуе !х пюлядгю. В районах достатнього зволоження на малородючих грунтах вишвають пожнивно люпин на зелене добриво, який приорюють одночасно з внесенням фосфорно-калшних добрив.

Маючи на уваз! те, що озиме жито менш стшке до вилягання шж пшениця, то, вщповцщо, i норми мшеральних добрив тд нього нижчг КрГм того, жито краще за пшеницю засвоюе поживн речовини з грунту.

Потреба в мшеральних добривах визначаеться за результатами грунтових аналГзГв i розраховуеться на запланований урожай. Залежно вщ родючост! грунту тд жито вносять повне мГнеральне добриво в нормах К_45-9₀Р_45-90К_45-90 кг/га. Фосфорно-калшш добрива, як i п!д пшеницю, вносять тд основний обробГток. 1з фосфорних добрив можна використовувати фосфоритну муку, яка на дерново-тдзолистих грунтах не поступаеться за ефективнютю суперфосфату. Шд час швби в рядки доцгльно внести 50 кг/га (Р₁₀) гранульованого суперфосфату.

Азотн добрива використовують, як правило, для тдживлення жита. Перше тдживлення (30-60 кг/га) проводять на другому етап! органогенезу, друге - на четвертому (30 кг/га). На дерново-шдзолистих i шдзолистих грунтах до швби жита також вносять 30-40 кг/га азоту.

На кислих грунтах обов'язково проводять вапнування, використовуючи 3-5 т/га вапнякових добрив.

Овба. Для швби краще використовувати насшня попередшх роюв. Насшня повинно мати чистоту не нижче 98%, схожють - не нижче 92%. Перед швбою або за 2-3 тижт до не! насшня протруюють байтаном (2 кг/т), вгтаваксом (2-3 кг/т) та шшими з застосуванням причшлювачГв (0,5 кг/т ПВС, 0,2 кг/т NaKMu). Для тдвищення стшкосп до вилягання одночасно з протруюванням обробляють насшня ретардантом ТУР (3 л/т).

Озиме жито менш вимогливе до строюв швби i вони бшьш розтягнеш, шж у озимо! пшениц!. Проте, щоб запобГгти переростанню i зниженню зимостшкосп, його слгд вишвати в рекомендован! оптимальн строки для кожно! зони. На Полюс жито слГд вишвати у першш декад!, у Люостепу - у другш декад!, в Степу - у другш-третш декадах вересня. Проте в кожному конкретному випадку строки швби слщ коригувати в залежноси в!д особливостей сорту, вологост! грунту, попередника i Гн. Осшнш перГод вегетацП жита повинен складати 40-45 днГв з сумою середньодобових температур 450-5 50⁰С. СГють озиме жито звичайним рядковим способом з одночасним формуванням технолопчно! колП нормою висГву на Полюш 5-6, в ЛГсостепу 3,5-4,5 млн. зерен на 1 га. Норму вишву тетрапло!дних сортГв зменшують на 0,5-1 млн. зерен на 1 га.

Насшня на легких грунтах заробляють на глибину 5-6 см, важких -до 3 см, при сухш погод! глибину швби збшьшують на 1-2 см.

Догляд за посевами озимого жита i боротьба з шюдниками, хворобами i бур'янами в основному так! ж, як i озимо! пшениц!. При цьому треба