- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
Цукровий. Вцгтшп рослини, не обрГзаючи занурюють коршням на 13-15 годин у 1-5% розчин цукру, тсля чого помщають у чисту воду i на 6-7 день за вцгоостанням тдраховують кшькють живих i неживих рослин.
Зр1зи рослин через конуси наростання фарбують 0,1% розчином кислого фуксину. У живих рослин колГр зр!з!в не змшюються, у неживих з'являються рожево-буре забарвлення, Пошкодження конуса ощнюють у балах: 5 балГв - конус прозорий, тургорний, живий; 3 бали - конус живий, тургорний, але вже не прозорий; 1 бал - конус бурий, зморшкуватий, неживий.
Остаточно стан та тдрахунки життездатност! рослин проводять навесш при вадновленш 1х активного росту i залежно в!д часу настання весни, приймають ршення про перешвання чи залишення пошвГв для одержання урожаю.
1.2.2. Озима пшениця
Господарське значення. Озима пшениця - найважливпша зернова культура в Украшг За пошвними площами вона займае перше мюце i е головною продовольчою культурою. Пшеничний хл!б характеризуеться високою поживнютю, смаковими якостями, а за перетравнютю переважае хл!б !з борошна шших зернових культур. В 100 г пшеничного хлГба мютиться 245255 ккал, що свГдчить про його високу поживнють i енергоемнють. ЦГннГсть пшеничного хлГба визначаеться багатим хГмГчним складом зерна. У зерш пшениц! в!д 11 до 20% бглка, 63-74% крохмалю, близько 2% жирГв, до 2% зольних мшеральних речовин i багато в!там!н!в (В1, В2, РР, Е, провГтамГни А, Д). Пшеничне борошно кр!м хлГбопечення використовуеться для виробництва макаронних i кондитерських виробГв. Зерно переробляють на спирт, крохмаль, декстрин тощо.
Проте високоякГсний хл!б та хлГбобулочн! вироби одержують тшьки !з борошна сильних пшениць, як! належать до виду м'яко! пшениц!. За державним стандартом, зерно сильних пшениць належить до вищого, першого та другого клашв, як! мютять вГдповГдно 36, 32 i не менше 28% сиро! клейковини першо!
групи i мае натуру не менше 755г/л, скловиднють - не нижче 60%, а хлГбопекарська сила борошна 280 i бГльше одиниць альвеографа.
Озима пшениця - важлива кормова культура. Пшеничш вишвки - щнний концентрований корм для вшх виддв сшьськогосподарських тварин. Значну кормову цшнють мае солома i полова. Солому в подрГбненому i запареному вигляд! або здобреною кормовою патокою використовують як грубий корм для велико! рогато! худоби. В 100 кг соломи мютиться 20-22 кормових одинищ i 0,5-1 кг перетравного протешу. Озиму пшеницю в чистому вигляд! або в сум1ши з викою вирощують на зелений корм, який використовуеться рано навесш, услгд за житом.
Агротехшчне значення озимо! пшениц! полягае в тому, що вона е добрим попередником для шших культур швозмши.
1стор1я та поширення. Пшениця одна з найдавншшх i найбшыш поширених культур. Вона була вгдома за 6,5 тис. роюв до н.е. на територп сучасного 1раку, за 6 тис. роюв до н.е. вирощували в Сгштп i за 3 тис. роюв до н.е. - в Кита!. З давшх чашв вирощують пшеницю i на Украпп. Археолопчними дослГдженнями встановлено, що вже в четвертому тисячолгт до н.е. пшеницю вирощували на територп сучасно! Хмельницько! область
Свгтова площа озимо! i яро! пшениц! тепер близько 240 млн. га. Вона е основною хлГбною культурою бшьшосп европейських кра!н, США, КНР, Японп, Росп, Казахстану. В Украпп, в основному, вирощуеться озима пшениця на площи' до 7,5 млн. га. До 90% пошвних площ зосереджено в Степу та Люостепу i близько 10% - на Полюс i в захцших районах Укра!ни.
Озима пшениця - одна з найбшыш продуктивних культур. Середня врожайнють озимо! пшениц! в 1990 р. досягла 40,2 ц/га, що е наслгдком впровадження в виробництво штенсивно! технолог!! 11 вирощування. В Черкаськш област на полях, де пшениця вирощувалась за штенсивною технолопею, урожайнють досягла 51,5 ц/га, а в Христшнвському район!
63,7 ц/га. В окремих господарствах Лохвицького району Полтавсько! област урожайнють пшениц! досягла 81,7 ц/га.
Бюлопчш особливость Вимоги до тепла. Озима пшениця -холодостшка культура. Насшня починае проростати при температур! 1-20С, але повгльно. Для швидкого проростання i з'явлення сходГв потхлбна бгльш висока температура (12-150С). При температур! 14-160С i наявност' вологи в пошвному шар! грунту сходи з'являються через 7-9 дшв. Найсприятлившим для швби пшениц! е календарний строк Гз середньодобовою температурою повгтря 14-170С. Сума ефективних температур за перюд швба-сходи складае 116-1390С.
Взимку, при доброму загартуванш пшениця витримуе зниження температури на глибшп вузла кущення до мшус 16-180С, а високоморозостшю сорти - до мшус 200С. Проте високою морозостшкютю вадзначаеться тгльки та пшениця, яка добре розкущилась (2-4 пагони) i нагромадила в вузлах кущення до 30-35% цукрГв. Переросл! рослини, як! утворили восени 5-6 пагошв втрачають морозостшкють, пошкоджуються або гинуть.
Найбгльш сприятливою протягом вегетацп середньою температурою
е
16-200С. В той же час озима пшениця спроможна витримувати i бгльш висок! температури (35-400С), особливо при достатнш вологост! грунту.
Вимоги до вологи. Озима пшениця вимоглива до вологи протягом уше! вегетацп. При проросташн насшня поглинае води 50-55% вгд свое! маси. Коефщент транстраци - 400-500. У сприятлив! за вологою роки вгн знижуеться до 300, а у несприятлши шдвищуеться до 600-700. Найкраща волопсть грунту 70-80% НВ.
Велику шкоду пошвам наносить нестача вологи в грунт! тд час проростання насшня i появи сходГв. Сходи при такому стан! зволоження будуть зр1дженг Дефщит вологи в перюд кущення зменшуе продуктивну кущистють, а в перюд колосшня i цвтння - озерненють колоса.
Високий урожай озимо! пшениц! можна одержати при умов!, якщо веснян запаси вологи в метровому шар! грунту досягатимуть 200 мм, а на перюд колосгння - не менше 80-100 мм.
Вимоги до грунту. Добре росте озима пшениця i формуе високу урожайнють на родючих грунтах з високим вмютом гумусу (не нижче 2%) i елементгв мшерального живлення. Кращими для пшениц! е чорноземш, каштанов!, темно-шр! отдзолеш грунти середньосуглинистого мехашчного складу з нейтральною реакщею (рН 6,0-7,5). Погано вдаеться на солонцюватих i кислих грунтах важкого мехашчного складу, а також грунтах схильних до заболочування.
На формування 1ц зерна пшениця виносить з грунту 3-4 кг азоту, 0,9-1,3 кг фосфору i 2-3 кг калгю. Ешьте всього азоту i калш вона споживае в перюд м!ж кущенням i молочною стиглютю, а калш - до цвтння. Для интенсивного росту та формування зерна з бгльшим вмютом в ньому бглка азот бгльш ефективний в перюд весняно-лгтньо! вегетацп.
Вимоги до свгтла. Озима пшениця - рослина довгого дня, але вимоглива до свгтла. При недостатньому освгтлент вузол кущення формуеться близько вгд поверхш грунту, рослини недостатньо загартовуються i зимостшкють !х знижуеться. Недостатня весняна освггаенють рослин призводить до надмпрного витягування нижтх мГжвузль i вилягання рослин. При недостатньому освггаенш тд час наливу i достигання попршуеться якють зерна, що трапляеться в загущених пошвах.
Сорти. Найбгльш поширен так! сорти сильно! та цгнно! озимо! пшениц!:
у зон! Степу - сорти сильно! пшениц!: Еезоста 1, Донецька 46, Дончанка 3, Красуня одеська, Одеська 265, Одеська 267, ФантазГя одеська, Сирена одеська, Селянка, Знахгдка одеська та Гн.; цгнно! пшениц!: Витязь, Зерноградка 8, Одеська 161, Херсонська остиста та Гн.;
у зон! Люостепу - сорти сильно! пшениц!: Донецька 46, Ки!вська остиста, Коломак 3, Одеська 267, Тгра, Юна та Гн.; цгнно! пшениц!: Веселка,
Вгкторгя одеська, Донецька 48, Мирошвська 61, Мирошвська остиста, Укра!нка одеська та Гн.;
у зон! Полюся - сорти сильно! пшениц!: Коломак 3, Тлра, Ки!вська 8, Ки!вська остиста, Ятрань 60; цгнно! пшениц!: Ганна, Донська нашвкарликова, Лютесценс 7, Мирошвська 61, Мирошвська остиста, Полюька 90, Струмок, Укра!нка одеська.
Сорти твердо! пшениц! - Айсберг одеський, Алий парус, Агронавт, Прима одеська, Леукурум 21 та Гн.
1нтенсивна технолопя вирощування. Сучасн сорти озимо! пшениц! спроможн формувати високий урожай внаслгдок !х високого генетичного потенщалу продуктивностг Щоб досягти ще! мети i реалГзувати цгнт якост! сортв в процес! росту i розвитку, необхгдна система агротехшчних заходГв, спроможних оптишзувати умови вирощування пшениц! на вшх етапах росту i розвитку рослин. Система заходГв, яка спроможна максимально реалГзувати генетичний потенщал сорту i одержати урожай в 2-3 рази вищий називаеться гнтенсивною. Вона передбачае розмгщення пошвГв тсля кращих попередниюв в швозмпн, використання сортв штенсивного типу, оптимальне забезпечення рослин мшеральним живленням з врахуванням його вмюту в грунт!, роздрГбне внесення азотних добрив протягом вегетацп за даними грунтово! i рослинно! дГагностики, штегровану систему захисту рослин вщ бур'яшв, хвороб та шюдниюв, регулювання росту ретардантами, систему заходГв, спрямованих на тдвищення родючост' грунту, систему протиерозгйних заходГв, швбу Гз залишенням постйних технолопчних колгй, високу професшну та виконавську дисциплшу мехашзаторГв при виконанн вшх технолопчних операцш, оргашзащю бюлопчного контролю за станом росту i розвитку рослин на основних етапах органогенезу, своечасне i високояюсне виконання вшх технолопчних операцш при строгому дотриманн правил, норм, способГв використання хГмГчних засобГв боротьби з бур'янами, шюдниками i хворобами та добрив.
Попередники пшенищ. Озима пшениця вимоглива до попередниюв. В рГзних грунтово-кшматичних умовах кращими попередниками е т культури, як! рано звшьняють поле, не виснажують грунт, залишають пюля себе достатню для одержання сходГв кшьюсть вологи i чист! вгд бур'яшв поля. В посушливих i натвпосушливих районах твдня Укра!ни кращими будуть тг попередники, як! найменше висушують кореневмюний шар грунту. У районах достатнього зволоження краще сгяти пшеницю тсля попередниюв, як! забезпечують оптимальт строки швби, сприятливий поживний режим грунту i незначну забур'яненють.
В зон! Степу i Швденному Люостепу найкращим попередником е чорний пар, який забезпечуе нагромадження вологи, поживних речовин i зменшення забур'яненостг Чорт пари не тшьки сприяють тдвищенню урожайност', але i покращанню якост! зерна. Вирощують озиму пшеницю в цгй зон! також пюля парГв зайнятих рГзними культурами на зелений корм, зернобобових культур (горох), кукурудзи на силос, пшениц! пюля чорного пару та при зрошент -люцерни. Не слгд вирощувати озиму пшеницю пюля судансько! трави, сорго, кукурудзи на зерно, соняшнику, як! тзно збираються i висушують грунт на значну глибину.
В люостепових районах добрими попередниками озимо! пшениц! е пари зайют конюшиною, еспарцетом, ранньою картоплею; горох, багатор1чт трави на один укю.
На Полюш Укра!ни озиму пшеницю вирощують пГсля багаторГчних трав, зайнятих парГв, сидеральних люпинових парГв, гороху, ранньо! картопл!.
Обробгток грунту. Своечасний i якГсний обробгток грунту - важлива умова вирощування озимо! пшениц!. Спошб обробГтку залежить вгд особливостей попередниюв, вологост! i забур'яненост' грунту. У посушливих районах основною метою обробгтку грунту е збереження вологи на час швби пшениц!, у районах достатнього зволоження - боротьба з бур'янами, як'сне
загортання поживних решток i добрив, особливо при розмщент озимо! пшениц! тсля кукурудзи i багаторГчних трав.
Обробгток грунту розпочинаеться зразу ж тсля збирання попередника. Починають обробгток з одно -або дворазового лущення залежно вгд забур'яненост' поля одно - чи багаторГчними бур'янами. Якщо поле забур'янено однорГчними бур'янами, то по стерньових попередниках проводять, як правило, одне лущення дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см одночасно з боронуванням зубовими боронами БЗСС-1,0, БЗТС-1,0 або коткуванням юльчасто-шпоровими котками ЗККШ-6. Лущення зменшуе втрати вологи з нижшх шарГв, знищуе шюдниюв, сприяе проростанню бур'янгв. На полях, забур'янених кореневищними бур'янами, в тому чист на чистих i зайнятих парах, проводять дворазове дискування на глибину залягання кореневищ пиргю (10-12 см). При наявност коренепаросткових бур'яшв (осоту, березки польово! та Гн.) поле обробляють також дшчг перший раз дискують на глибину 6-8 см, другий - лущать полицевими лущильниками (ППЛ-10-25) при вгдростант розеток бур'яшв на глибину 10-12 см. В умовах достатнього зволоження, на полях, як! рано звшьняються вщ урожаю, тсля лущення проводять оранку плугами з передплужниками (ПЛН-5-35) на глибину 20-22 см, тсля багаторГчних трав i кукурудзи - 25-27 см, на дерново-шдзолистих грунтах - 16-18 см.
Поля, вщведеш тд чорн пари навесш боронують. Першу культиващю з боронуванням проводять на 12-15 см. Протягом лгта пар утримують в пухкому i чистому вщ бур'яшв стан!, для чого поле 2-3 рази культивують i боронують з поступовим зменшенням глибини на 1,5-2 см. Остання культиващя проводиться на глибину 5-6 см.
Поверхневий обробгток грунту на глибину 8-12 см дисковими лущильниками, голчастими боронами (ЕИГ-3А), плоскорГзами, тсля вшх попередниюв ефективний в роки з посушливою погодою тд час обробгтку грунту i пошву на чистих вщ багаторГчних бур'янГв полях i при тзньому
збиранн попередниюв. Шсля гороху такий обробгток грунту дае добр! наслщки як в посушлиш, так i волоп роки.
Шсля кукурудзи, яка збираеться не рашше, як за 20 дшв до швби, поле обробляють поверхневим способом. Проводять лущення i плоскорГзний обробгток на глибину 8-10 см в агрегат! з голчастими боронами БИГ-3 з наступним боронуванням i коткуванням юльчасто-шпоровими котками.
Проти коренепаросткових бур'яшв, при необхцшосп, використовують також гербщиди 2,4 Д - 1,2 кг/га, 2М - 4Х - 1,5 кг/га.
Мета передпошвного обробгтку грунту - створення дрГбногрудкуватого пошвного шару грунту i ущшьненого ложе для насгння. Перед швбою проводять культиващю на глибину загортання насшня i боронування, використовуючи для цього культиватори КПС-4, УСМК-5,4, КПШ-9 та Гн., обладнан! стрглчастими лапами. Важю грунти краще обробляти комбшованими агрегатами РВК-6, ВИП-5,6 та Гн. Легю грунти боронують в два слгди. Сидеральн! пари перед швбою дискують на глибину 5-7 см.
Удобрення. Озима пшениця - одна з найбгльш вимогливих до родю-чоси грунпв зернових культур i позитивно реагуе на внесення добрив. Добрива сприяють економному використанню грунтово! вологи, покращують зимостшюсть, сприяють збереженню i покращанню родючост грунту, пГдвищують урожай зерна i його якГсть. Позитивний вплив добрив на урожайнють пшениц! пояснюеться тим, що в грунт! поживш речовини мютяться у важкорозчиннш форм! i через недостатню фГзГологГчну активнють коренево! системи недоступн! рослинам. Шд пшеницю застосовують оргашчш i мшеральш добрива.
ОрганГчн! добрива п!д пшеницю вносять тшьки на тих грунтах, вмют гумусу в яких не перевищуе 2%. На родючих грунтах оргашчш добрива вносять тд попередник. Застосовують гнгй, як правило, при вирощувантп озимо! пшениц! по чистому або зайнятому пару.
На чорноземних грунтах тд пшеницю вносять 20-25 т/га, на дерново-тдзолистих, шрих ошдзолених грунтах i на схилах - 30-35 т/га оргатчних добрив тд основний обробгток грунту. Вносять гнгй розкидачами РОУ-5, ПРП-10, ПРТ-16 або розкидачем "Буран" i вщразу приорюють.
В зон! достатнього зволоження на бщних шщаних грунтах велике значення мають сидеральнг добрива (люпин, серадела та Гн.). В поеднанн з фосфорно-калшними добривами сидерати часто ефективнпш за гнгй.
Норми мшеральних добрив розраховують з врахуванням потреби в елементах живлення для формування заплановано! урожайност та запашв рухомих форм елеменпв живлення в грунт!.
Урожайнють пшениц! при внесенн повного мгнерального добрива на шдзолистих грунтах Полюся зростае на 8-10 ц/га, вилугуваних i потужних чорноземах Люостепу - на 6,5-8, на звичайних i швденних чорноземах Степу Укра!ни - на 3-5 ц/га i ефективнють !х багато в чому залежить вщ вологозабезпеченостг Особливе значення для пшениц! мають азотн добрива. При достатнш кшькост! азоту рослини добре кущаться, утворюють щшьний колос з високою масою 1000 зерен. Проте, разом з тим, як нестача, так i надмГрна його кшькють негативно впливае на розвиток рослин i урожайнють. Особливо шкгдливе надмГрне живлення азотом, при якому рослини восени переростають i втрачають морозо- i зимостшкють. В таких посГвах падае продуктивнють фотосинтезу вщ надмГрного загущення i взаемозатГнення, рослини сильнГше уражуються хворобами i урожайнГсть !х знижуеться.
За даними науково-дослгдним установ на дерново-шдзолистих грунтах ПолГсся слГд вносити минеральи добрива в норм! 90-120 кг/га азоту, фосфору i калГю, на чорноземах Люостепу - 60-90 кг/га. Середшми нормами добрив при штенсивнш технолог!! вважаються для озимо! пшениц! 90-120 кг/га азоту, фосфору i калгю. Вони можуть збшьшуватись або зменшуватись залежно вгд родючост грунту, попередника, зони вирощування пшениц!, сорту та багатьох шших причин.
Система використання мгнеральних добрив передбачае внесення !х тд основний обробгток грунту, в рядки при швб! i тд час вегетащйних тдживлень.
Всю норму фосфорно-калгйних добрив, за виключенням 10кг/га фосфору в форм! гранульованого суперфосфату, що вноситься в рядки тд час сГвби, краще вносити до пошву тд основний обробгток грунту. Якщо частина фосфорно-калгйних добрив не була використана в основне удобрення, !х вносять в осгнне тдживлення врозкид або рано навест прикореневим способом. Добрива вносять розкидачами НРУ-0,5, 1РМГ-4, РУМ-5, РУМ-8, КСА-3.
Азотт добрива вносять в декглька строюв по фазах i етапах органогенезу. Частину азоту в амГачнш форм! (близько 30 кг/га) на бгдних грунтах i пюля непарових попередниюв вносять тд передпосГвну культиващю. Ранньовесняне тдживлення азотом в фаз! кущення (II етап органогенезу) по мерзлоталому грунту авГащйним способом або по технологгчних колгях збшьшуе густоту стеблостою, висоту i продуктивнють рослин i майже не впливае на якють зерна. Норма внесення азоту 30-45 кг/га або 30-35% повно! розрахунково! норми. Разом з тим треба мати на увазГ, що пошви, як! добре перезимували i розкущились тдживлювати рано навест не слгд, бо це викликае додаткове кущення, що сприяе непродуктивному використанню води, поживних речовин, утворенню тдгону, а пГзнГше виляганню пошв1в.
На початку трубкування (IV етап органогенезу) вносять 50% повно! норми азоту (60-80 кг). Це тдживлення проводять i на пошвах, як! перший раз по мерзлоталому грунту не тдживлювались. Проведення тдживлення пшениц! в цей перюд розвитку рослин покращуе озернення колоса, тдвищуе урожай i якють зерна, не збшьшуючи виходу соломи. Вносять амГачну селгтру поверхневим способом по технолопчних колГях.
Трете тдживлення проводять тд час колосшня-цвтння (VIII-IX етапи органогенезу) дозою азоту 30-40 кг/га (20% норми). Ефективнють цього
тдживлення краще проявляеться в зон! достатнього зволоження та в роки з вологою погодою.
На бщних грунтах та тсля стерньових попередниюв рекомендуеться вносити азот в амоншнш форм! (NH4), який менше вимиваеться. В зон! Степу для покращання якост! зерна тд час його формування i наливу, проводять позакореневе тдживлення водним розчином карбамгду, що тдвищуе вмют бглка в зерт на 0,5-1,5%, сиро! клейковини - на 1,5-3%. Ефективне також обприскування пошвГв рщкими комплексними добривами обприскувачами ОВТ-1А, ОПШ-12 та Гн. з постгйних технолопчних колгй.
Озима пшениця позитивно реагуе i на мгкроелементи, як! оптишзують обмгн речовин в рослинах, тдвищують урожай i покращують якють зерна. На дерново-тдзолистих i шрих люових грунтах озима пшениця вимоглива до мгкродобрив, як! мютять бор, на чорноземних i каштанових грунтах -марганець i цинк. Вносять мгкроелементи тд основний обробгток грунту, в рядки тд час швби пшениц! або обробляють ними насшня перед швбою. Пгд основний обробгток грунту вносять мжродобрива, як! мютяться в маргашзованому, молГбденГзованому та борному гранульованому суперфосфат! середньою нормою 2-3 ц/га. Цд добрива можна вносити також в рядки (0,5-1 ц/га). Для передпошвного обробгтку насшня використовують сульфат марганцю (50-100 г на 1 ц), молГбдат амонгю (50 г на 1 ц насшня), борну кислоту (1 г на 1 ц насшня).
Кисл! грунти, на яких вирощуеться озима пшениця, необхщно вапнувати. Вапнування полшшуе агрох1м1чш, бюлопчш i агроф1зичш властивост грунту, пГдвищуе доступнГсть поживних речовин, створюе сприятлив! умови для актшшащ! життедГяльност! корисно! мГкрофлори, полГпшуе водо- i повГтропроникнГсть. При цьому зменшуеться ураженють борошнистою росою, бурою листовою Гржею. Для вапнування застосовують вапно, дефекат, крейду, доломгтове борошно. Вносять вапняков! матерГали перед сГвбою Гз старанним загортанням в грунт.
Шдживлення пошвГв проводять з врахуванням грунтово! i рослинно! дГагностики. Трунтова дгагностика необхгдна для визначення вмюту у кореневмюному шар! грунту глибиною до 1 м доступного рослинам минерального азоту. Для цього вгдбирають зразки грунту пошарово через 20 см до глибини 60 см восени i до 100 см навесш. Вгдбирають 3-5 зразюв по дГагонал! поля, а з них готують змшаний зразок, який в агрохГмлабораторп аналГзують на вмют азоту в мг на 1 кг абсолютно сухого грунту. За результатами аналГзГв встановлюють запаси мгнерального азоту у кореневмюному шар! грунту i визначають потребу в ньому озимо! пшениц!. Якщо за результатами грунтових аналГзГв в передпошвний перюд в орному шар! грунту мютиться менше 30 кг/га мшерального азоту, то треба внести тд основний обробгток грунту або передпошвну культиващю близько 20% розрахунково! норми азоту (20-30 кг/га).
Доза ранньовесняного азотного тдживлення визначаеться як рГзниця м!ж кшьюстю, необхгдною для одержання заплановано! урожайност! i фГзичним запасом азоту в метровому шар! грунту. При ранньовесняному тдживленш застосовують не бгльше 30-45 кг/га.
Листкову дгагностику мшерального живлення проводять в фази кущення, виходу в трубку i колосшня. Для цього вщбирають проби рослин в 20-30 мюцях по дГагонал! поля. Зразок рослин повинен складати не менше 100 г. В фази кущення i трубкування зразки складають Гз цглих рослин, зрГзуючи !х над поверхнею грунту. В фаз! колосшня зразок набирають Гз верхшх трьох листюв, використовуючи для цього 150-200 рослин. Пюля визначення в лабораторп вмюту в листках азоту, фосфору i калш, розраховують дози дорив, необхщних для тдживлення. Якщо виявлено вищий вгд оптимального вмют NPK, то пшеницю не тдживлюють (табл. 9).
Таблиця 9. Оптимальний валовий вмют поживних речовин у рослинах на р1зних етапах органогенезу, % на абсолютно суху речовину
Фаза |
N |
P2O5 |
K2O |
Кущення (надземна маса) |
4,9-5,5 |
0,55-0,60 |
3,5-4,2 |
Трубкування (те саме) |
4,6-5,0 |
0,45-0,50 |
2,8-3,4 |
Колосшня (листки) |
3,1-4,5 |
0,35-0,45 |
2,4-2,0 |
Тканинна дгагностика застосовуеться для прогнозування можливо! якост! зерна на пошвах озимо! пшениц! i визначення необхцщосп позакореневого азотного тдживлення. АналГз проводять в кшщ фази виходу в трубку з допомогою експрес-лабораторп ОАП-1. Для цього у 20-30 мюцях пшеничного поля урГзають 100-120 рослин, Гз них вгдбирають середнгй зразок - 20 продуктивних стебел. На кожному стебл! вище другого мГжвузля зрГзують пластинку товщиною 1,5-2 мм i кладуть на предметне скло, наносять по однгй крати 1%-го розчину дифеншамшу, зверху кладуть друге предметне скло i видавлюють сгк, який вступае в реакцию з дифеншамшом. За штенсивнютю синього забарвлення в порГвнянт з еталонною шкалою оцшюють кожне стебло в балах вгд 0 до 6. При кшькосп балГв 3,5 позакореневе тдживлення не проводять (одержати сильну пшеницю неможливо). Два тдживлення проводять при ощнщ 3,5-4,5 бали - перше у перюд колосшня дозою азоту 30 кг/га, друге у перюд цвтння дозою азоту 30 кг/га. При ощнщ 4,5-5,5 балГв слгд провести одне пгдживлення в фаз! колосшня-цвтння з внесенням 30 кг/га азоту. При балах 5,5 -6 проводити позакореневе тдживлення недоцшьно, тому що i без не! можна одержати сильне зерно.
Шдготовка насшня, с1вба. При вирощуванш озимо! пшениц! за штенсивною технолопею, високояюсне насшня е одшею з важливих умов тдвищення врожайност пшениц!. Для пошву використовують тшьки кондицшне насГння. Воно повинно мати високу схожють (не менше 92%),
енерггю проростання, силу росту, чистоту вщ насшня бур'яшв i шших домшюк (не менше 92%), сортову чистоту (не менше 98%). Насшня повинне бути крупним, ваговитим i вирГвняним, вологютю не бгльше 15-15,5%.
Пюля збирання насшня очищають i сортують, використовуючи зерноочисн машини ЗБС-20А, МВО-20, ОВС-25, МС-4,5, трГерн блоки БТ-20, зерноочисн агрегати ЗАВ-25, ЗАВ-40, ЗАВ-50 та Гн.
В швшчно-захГдних районах Укра!ни, де свГжозГбране насшня не встигае пройти пюлязбиральне дозрГвання i мае низью показники схожост i енергп проростання, ефективним способом додатково! шдготовки насшня е повгтряно-тепловий обггргв на сонщ протягом 5-6 дшв або в теплих примщеннях з температурою 20-300С та добре налагодженою вентилящею протягом 8-10 днгв.
Для обеззаражування в!д збудниюв хвороб (кореневих гнилей, борошнисто! роси та Гн.) насшня протруюютъ, застосовуючи так! протруйники: 15% байтан ушверсал (2 кг/т), вгтавакс (2,5-3 кг/т), 50% фундазол (2-3 кг/т) та Гн. Кращий контакт з протруйником досягаеться при гнкрустацгХ насшня №КМц (натхлева сгль карбоксилметилцелюлози) - 0,1-0,2 кг/т або ПВС (пол1хлорвшшовий спирт) - 0,5 кг/т.
Оптимальш строки сГвби забезпечують нормальний розвиток рослин, здатних витримувати сувор! умови перезимГвлГ. ВисГвають пшеницю за 50-55 дшв до переходу середньодобових температур через 50С, щоб до зими рослини встигли утворити по 3-4 пагони. Як при раншх строках швби, так i при шзшх зменшуеться урожайнГсть зерна озимо! пшениц!. На рангах пошвах рослини переростають, старГють, пошкоджуються шюдниками. Шзш посГви погано зимують, вщстають в рост!, мають низьку продуктивну кущистють.
Науковими установами визначен! наступш календарн! строки сГвби пшениц!: Полюся - 1-15 вересня, ЛГсостеп i захГдн! райони - 5-20 вересня, Степ - 5-25 вересня, АР Крим - 15 вересня-5 жовтня. На родючих грунтах пюля кращих попередниюв, та при достштах запасах вологи в пошвному шар! грунту
пшеницю сшть у другу половину оптимальних строюв. При бшьш раннш швб!
вона може перерости, пошкоджуватись злаковими мухами (шведською,
гессенською та Гн.), i знизити морозо- та зимостшкють.
Норму вишву насшня встановлюють в залежноси вщ юпматичних i
погодних умов, якост! насшного матерГалу, сорту, способу швби,
забур'яненост поля, попередниюв та Гн. Оптимальною слгд вважати таку
норму вишву, яка в конкретних грунтово-юиматичних умовах забезпечуе
оптимальну для дано! зони польову схожють, перезимГвлю, весняно-лгтне
збереження рослин i густоту продуктивного стеблостою. Максимально!
продуктивност! пшениц! досягають при кшькостл рослин на час збирання 3002 2
400 шт/м i при густот! продуктивного стеблостою 500-700 шт/м . Формування оптимально! густоти рослин пшениц! на пошвнш пло1Щ залежить, в першу чергу, вщ зони зволоження. Так, в захщних та швшчних регюнах Укра!ни, бГльше забезпечених вологою, густота пошву, а вцшовГдно i норма вишву вищд, шж у посушливих швденних i схГдних умовах, де для густих пошвГв не вистачае вологи i вони допускаються лише при зрошенш. ВвдювГдно до рекомендащй науково-дослгдних установ середшми нормами вишву по грунтово-юиматичних зонах е: на Полюс - 5,0-5,5, в Люостепу - 4,5-5 i в Степу - 4-4,5 млн. шт. схожих насшин на 1 га.
При встановленш норми вишву необхгдно враховувати кущистють i високорослють сортв, як! утворюють стеблостй схильний до вилягання. Так! сорти вишвають ргдше шж менш кущист i високорошп, стшю до вилягання. Норми вишву шдвищують при загазненн з швбою, при сгвб! пшениц! пюля стерньових попередниюв, при вузькорядному способ! швби та Гн. При визначенн норми вишву сл!д також враховувати схожють, чистоту i ваговитють насшня.
Сшть пшеницю рГзними способами: звичайним рядковим з шириною мГжрядь 15 см, вузъкорядним з мГжряддям 7,5 см, перехресним з мГжряддям 15 см та Гн. Найбшыш поширеним при штенсивнш технолог!! вирощування
озимо! пшениц! е звичайний рядковий спошб пошву. Сшть пшеницю швалками СЗ-3,6, СЗП-3,6, а в посушливих районах, де можлива вгтрова ерозгя, застосовують стерньов! СЗП-9, СЗС-2,1. В районах надмпрного зволоження на важких грунтах швбу проводять в гребен!.
Для якюного внесення добрив, застосування пестицидгв i ретардантгв в перюд вегетацп швбу проводять з формуванням постгйних технологгчних колгй. Для цього в середнгй швалщ агрегату з 3 швалок перекривають 6-7-й та 18-19-й вишвт апарати, якщо використовуються розкидач! НРУ-0,5, РМС-6 та обприскувач! ОВТ-1А або ОПШ-15. При використанн розкидачГв 1 РМГ-4 або РУМ-5 перекривають 8 i 17 пошвн! апарати. Ширина колгй у першому випадку 180 см з шириною смуг 45 см, у другому - вщповцшо 135 i 30 см. При швб! мае значення напрямок рядкв. Розмщення рядив з швноч! на пГвдень збГльшуе надходження сонячно! енергп до рослин, зменшуе !х перегрГв в полуденн! години.
ДружнГсть появи i нормальний розвиток сходГв в значнш м!р! залежать в!д глибини загортання насгння. Важливо, щоб насшня було висгяне в вологий шар грунту. На структурних грунтах середнього мехашчного складу при достатньому зволоженш, насшня загортають на глибину прогнозованого залягання вузла кущення (3 см) з врахуванням осщання грунту. В цьому випадку глибина загортання насшня не повинна перевищувати 3-5 см. На важких грунтах 11 зменшують на 1-2 см, на легких - збшьшують до 5-6 см. При посГв! пшениц! глибше 7 см польова схожють насшня рГзко зменшуеться.
Догляд за посевами. При штенсивнш технолог!! застосовують гнтегровану систему захисту посГвГв озимо! пшениц! вгд шкгднишв, хвороб i бур'яшв, яка передбачае комплексне застосування оргашзацшно-господарських, хГмГчних, агротехшчних, селекщйних i бюлопчних методГв з врахуванням зони i економГчного порогу шкодочинност!, з мпнмальними негативними наслГдками для навколишнього середовища.
Комплекс заходгв догляду за пошвами повинен сприяти збереженню до збирання не менше 500-700 продуктивних пагошв на 1 м при високш продуктивност! кожного колоса. Для цього ще до пошву необхгдно провести дослгдження грунтгв на заселення шюдниками, хворобами, бур'янами, на вмют вологи.
Догляд за пошвами озимо! пшениц! починають восени. При виявленн в грунт! личинок дротяника, хлГбно! жужелиц!, озимо! совки швбу проводять з одночасним внесенням в грунт штексицщцв (40% базудин 2-2,5 кг/га, або його аналоги, 50% волатон 1-1,5 кг/га та Гн.).
Шсля швби проводять шсляпошвне коткування юльчасто-шпоровими котками, якщо продуктивно! вологи в шар! грунту 0-10 см менше 10 мм або боронування, якщо грунт добре зволожений. Юрку, яка з'являеться тсля випадання опадГв, руйнують боронуванням до появи сходГв або по сходах. Одночасно знищуються бур'яни, як! знаходяться в фаз! "бито! ниточки". Використовують для цього легю борони, райборшки або ротащйт мотики. Пошв уражений борошнистою росою, обприскують 50% фудазолом (0,5-0,6 кг/га) або байлетоном (0,6-0,8 кг/га). При з'явлентп попелищ, злакових мух пошви обробляють 40% фосфамгдом (Б1-58) 0,8 кг/га, 50% волатоном та шшими препаратами. Мишей знищують внесенням в нори по 150-200 г амГачно! води або розкиданням принад з фосфгдом цинку (150-400 г/га).
Взимку на пошвах вщбирають i вщрощують монолгти, за станом яких планують заходи попередження i усунення причин пошкодження i загибел! рослин, прогнозують можливе перешвання або тдшвання озимо! пшениц!.
Навесш, при досягненш грунтом фГзично! стиглост!, посГви боронують, що дае можливють знищити бур'яни i видалити з поля вГдмерл! частини рослин. Не слгд боронувати посГви, як! слабо розкущились, а також пошви, на яких, спостершаеться випирання рослин. Загущен! пошви рекомендуеться боронувати в два слщи або застосовувати культиватори з долотами, дисковими лущильниками та Гн. Це один з запобГжних заходГв раннього вилягання хлГбГв.
Починаючи з ранньо! весни i на протяз! вегетацп рослин система догляду за озимою пшеницею, крГм азотних шдживлень, включае захист рослин вгд вилягання, бур'яшв, хвороб i шюдниюв. В фаз! кущення для боротьби з бур'янами при необхцшосп застосовують гербщиди (амшна сгль 2,4Д - 1,52,5 кг/га, базагран - 2-3 кг/га, дГален - 2-3 кг/га та Гн.). Для боротьби з хлГбною жужелицею, клопом-черепашкою, хлГбними блшками та Гн. використовують штексициди актара (0,1-0,44 кг/га), альтекс (0,1-0,15 кг/га), базудин (1,5-1,8 кг/га), дгметрин (1,0-1,5 кг/га), рогор С (1,5 кг/га).
В фаз! кущення - вихщ в трубку для боротьби з Гржею, борошнистою росою та шшими хворобами застосовують 50% бенлат (0,6-0,8 кг/га), байлетон (0,5 кг/га), тшт (0,5 кг/га). В фаз! колосшня при загроз! пошкодження Гржею, борошнистою росою та шшими хворобами верхшх листюв пошви повторно обприскують бенлатом, байлетоном, тштом. Пгд час цвтння, наливу зерна i в перюд молочно! стиглост! для боротьби з клопом-черепашкою пошви обприскують алметрином (0,2 кг/га), Б1-58 новий (1,5 кг/га) та Гн. Обробгток пошвГв пестицидами припиняють за 20 дшв до збирання урожаю.
На початку виходу в трубку схильн до вилягання сорти пшениц! обприскують ретардантом ТУР в доз! 3-4 кг/га. При цьому уповгльнюеться рют стебел, змщнюеться мехашчна тканина в них i рослини стають бГльш стшкими до вилягання.
БГологГчний захист рослин заснований на використанш природних ворогГв шкГдникГв i збудникГв хвороб. ЦГ методи не шюдлив1 для живо! природи i достатньо ефективнГ. Наприклад, мухи фази i хиж! жужелиц! знищують до 80% яець i личинок шюдливо! черепашки, часто зменшуючи !х чисельнють нижче порогу шкодочинностГ. Серед паразипв яець i гусеницы озимих совок особливо ефективш трихограми. 1х розводять штучно i випускають на поля озимих культур. Розробляються методи статево! стерилГзац!! шкГдливих комах та Гн.
Застосування бюлопчних i шших еколопчно безпечних методГв захисту пошвГв, сприятиме в недалекому майбутньому значному скороченню застосування пестицщцв.
Збирання. До збирання озимо! пшениц! приступають у фаз! восково! стиглост! зерна. Саме в середин! i в кшщ восково! стиглост! формуеться максимальний бюлопчний урожай зерна. В цей перюд стиглост!, коли зерно досягае вологост! 35-20%, пшеницю збирають двофазним способом (роздгльний). При роздгльному способ! збирання пшеницю спочатку скошують у валки для достигання i висихання, а через 2-4 дн валки шдбирають i обмолочують комбайнами. Скошування проводять на висот' не нижче 15 см. За тако! висоти стерт валки швидше просушуються. Двофазним способом збирають забур'янеш, густ! високоросл i полегл! пошви, сорти схильн до обсипання.
Чист!, стшки проти обсипання сорти, неполепп та зр1джеш низькорошп пошви пшениц!, як! досягли повно! стиглост! збирають прямим комбайнуванням (однофазний спошб). При цьому способ! збирання обмолот ведеться одночасно Гз скошуванням. Щоб звести до мшГмуму втрати зерна, комбайни перед збиранням старанно регулюють. Швидкють агрегату при прямому комбайнуванн не бгльше 6-7 км/ год., на обмолот! валюв 4,5-5 км/год.
Втрати зерна при збиранн не повинн бути бгльше 1%, засмГченють зерна в бункер! - не бгльше 3%, травмованють - не бгльше 2%.
Для скошування в валки використовують жатки ЖВН-6А, ЖВП-6А, ЖБА-3,5. Обмолочують валки комбайнами СК-5М, "Нива", Дон-1200, Дон-1500, "Колос", "Славутич" з приставками ПУН-5, ПУН-6 i обладнан! тдборщиками ППТ-2,4Б, ППТ-3А.
ЗГбране зерно очищають, при потреб! досушують, доводячи його волопсть до 14-15%.
Особливоси вирощування озимоУ пшениц1 при зрошенн1. Зрошення пшениц! мае велике поширення в посушливих степових районах Укра!ни, де 11
пошви часто терплять вщ нестач! вологи в грунт!, особливо в перюд интенсивного росту i розвитку рослин. СередньорГчна кшькють опадГв в цгй зон! 300-400 мм недостатня для формування високопродуктивних пошвГв. На зрошуваних землях волопсть грунту на протяз! вегетацп необхгдно шдтримувати на рГвн не нижче 70-80% НВ.
Щоб створити необхщн запаси вологи в грунт! для росту i розвитку рослин в початков! фази проводять вологозарядковий полив, здебшьшого пюля оранки. Вологозарядку проводять в так! строки, щоб залишилось достатньо часу для передпошвного обробгтку грунту. Поливна норма, залежно вгд вологост! грунту i глибини залягання грунтових вод, становить 800-1600 м /га. Полив проводять по борознах, смугах або дощуванням. Шд час вегетацп проводять вегетащйш поливи, за допомогою яких тдтримують волопсть грунту до цвтння не менш як 80%, а в кшщ вегетацп - 60-70% НВ. В середньодощове лгто проводять не менше двох вегетащйних поливгв:- у фазах виходу в трубку i колосшня поливною нормою 400-600 м /га. У посушлши роки проводять 3-4 поливи: у фазу трубкування, перед колосшням i в перюд цвтння-наливання зерна.
Зрошення ефективне тшьки в поеднант з шшими агротехшчними заходами - високою культурою землеробства, шдбором високоврожайних, стшких до вилягання сортв, застосуванням штенсивно! технолог!! i програмованого вирощування урожаю.
На зрошуваних полях кращими попередниками вважаються люцерна i кукурудза на силос або зерно. При зрошенн значно зростае потреба в добривах i насамперед в азотно-фосфорних (N150P120). 1х вносять з розрахунку на запланований урожай. Рекомендуеться внесення 30т/га оргашчних добрив, особливо пюля неугноених попередниюв. Близько 60% фосфорних i 80% калшних добрив вносять тд оранку. При швб1 в рядки вносять гранульований суперфосфат. Азотш добрива за результатами дГагностики
