людиною систем. Жива природа е стшкою оргашзованою системою оргашчного св'ту, що склалася в процеш еволюцп. Центральне мюце в екологп посщае проблема динамики та чисельност популяцш i мехашзм'в !! регулювання. Тому серед основних завдань екологп можна видшити так':

• дослщження особливостей оргашзацп життя, в тому чишп в зв'язку з антропогенним впливом на природн системи;

• створення науково! основи рацюнально! експлуатацп бюлопчних ресуршв;

• прогнозування змш природи тд впливом д'яльност людини;

• збереження середовища юнування людини.

1.1.2. Поняття про бюсферу

Ыосфера - це сукупнють ушх екосистем земно! кул'. Являе собою особливу оболонку планети, заселену живими оргашзмами. Термш "бюсфера" вперше застосував австршський геолог С. Зюсс (1875). Вш же видшив бюсферу як окрему оболонку Землц охоплену життям, яка включае верхню частину лгтосфери, всю пдросферу i нижню частину атмосфери - тропосферу. Жив' ютоти (рослини, тварини, мгкрооргашзми) юнують на поверхн Земл' в !! атмосфер', пдросфер' та верхний частин лгтосфери. Атмосферне повпря е одним з головних джерел життя на землд Атмосфера е ношем тепла та вологи, через не! вщбуваеться фотосинтез i обмш енергп - головн процеси бюсфери.

Пдросфера - це водна сфера планети, сукупнють океашв, мор'в, р'чок, озер, льодовишв, грунтових та тдгрунтових вод. Вода, в якш зародилося й продовжуе функцюнувати життя е головною складовою частиною пдросфери. Тому вона е насамперед середовищем для проживання багатьох рослин i тварин. Значення !! як природного ресурсу полягае в забезпеченн життевих потреб рослинного й тваринного свгту i людини. Вода необхцша для забезпечення життевих функций вшх живих оргашзм'в. В рослинах вмют води становить 90-95%.

Лгтосфера утворена прськими породами. Це зовншшя тверда оболонка, яка включае всю земну кору й складаеться з осадових i магматичних порцд На виходах прських порщ можуть юнувати тшьки деяк оргашзми -лишайники, водоросп. Найбшьш активний розвиток рослин i тварин вщбуваеться в грунт', який знаходиться на поверхн Землд Грунт утворився як сумм мшеральних речовин, як' виникають при руйнуванн прсько! породи та оргашчних речовин - продукпв життед'яльност живих оргашзм'в. Поняття про грунт, як бюкосне тшо природи було вперше наприкшщ Х1Х стол'ття сформульоване В.В. Докучаевим. Вш тдкреслював, що грунти виникають в результат' тюно! взаемодп води, повгтря, прських порщ та живих оргашзм'в. Основною властивютю грунту е його родючють, яка залежить вщ наявност в ньому гумусу, макро- та мжроелеменпв, вологосп, кислотност тощо Залежно вщ геолопчних, географ'чних та юпматичних умов грунти мають товщину вщ 15-25 см до 2-3 м.

1.1.3. Трофiчнi ланцюги

У процес еволюцшного розвитку життя в еколопчних системах склалися певн ланцюги живлення (грець. "трофо" - живлення). Ланцюг живлення (трофгчний ланцюг) - послцювнють груп оргашзм'в, кожна з яких е поживою для наступно!. На початку кожного троф'чного ланцюга знаходиться автотрофна жива рослина, що здшснюе фотосинтез. Ц оргашзми називаються продуцентами. За ними йдуть консументи, замикають троф'чн ланцюги редуценти, як' мшерал'зують оргашчну речовину.

Продуцентами е витщ рослини та мгкрооргашзми, як' з неоргашчних сполук синтезують оргашчш речовини за допомогою сонячно! чи штучно! енергп, що видшяеться в результат' х'м'чних реакцш (хемотрофи). Витщ рослини (автотрофи) синтезують оргашчш речовини з неоргашчних речовин в результат' фотосинтезу i е першоосновою життя шших еколопчних категорий живих оргашзм'в.