Завдання рослинництва на сучасному етап - е його подальша гнтенсифгкацгя, перехгд на прогресивш, еколопчно чист технолог'! вирощування культур, впровадження адаптивних технолопй.

Площа зернових культур в Украли досягае 15,5-16,5 млн. га, або 45-50% загально! пошвно! площг Найбшыш площц серед зернових займае озима пшениця (6,4-7,3 млн. га), як найбшыш високоврожайна культура. До 90% !! площ зосереджено в Степу i Люостепу i лише 10% - у Полюсь Велик площи' пошву займае ячмшь, який в окремГ роки вишвають на 3,5-4 млн. га переважно в Степу i Люостепу.

Кукурудза, яка вирощуеться на зерно, займае трете мюце, вишваеться на площи' 1,5-2 млн. га i розмщена переважно в степовш i люостеповш зонах.

Жито, тритикале, овес, яру пшеницю, озимий ячмшь, просо, рис, сорго вирощують на площи', яка в рГзш роки коливаеться в межах 2,5-3,5 млн. га.

ЗерновГ культури належать до родини тонконогих (злакових) - Poaceae, до складу яко! вщюсяться дев'ять родГв: пшениця, жито, ячмгнь, овес, тритикале, просо, кукурудза, сорго, рис. За морфолопчними ознаками i бюлопчними властивостями зерновГ культури умовно роздшяють на двГ групи: хлГба першо! групи, або справжнГ хлГба i хлГба друго! групи, або просовидш хлГба. ХлГба першо! групи (пшениця, жито, ячмшь, овес, тритикале) холодостппа рослини, е озиш i ярГ форми, рослини довгого свгтлового дня, менш вимоглитп до тепла, свгтла i бГльш вимогливГ до вологи, шж хлГба друго! групи (кукурудза, просо, сорго, рис). ХлГба друго! групи - теплолюбш рослини ярого типу розвитку, вологолюбш, рослини короткого свгтлового дня.

1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур

За морфолопчною будовою зерновГ культури мають багато сшльних

ознак.

Коренева система - мичкувата, складаеться Гз первинного i вторинного коргння (рис. 1). Первинне коршня проникае в грунт, як правило, вертикально,

а вторинне - розмщуеться в грунт радГально. У кукурудзи, сорго окремГ кореш проникають в грунт на глибину 1,5-2,5 м, озимо! пшенищ, жита - до 2 м, шших культур - до 1-1,5 м, рису - до 0,6 м. Основна маса коршня рослин розмщуеться в орному шарГ грунту на глибиш до 40 см. На мало родючих грунтах коршня проникае на меншу глибину, шж на родючих. Коренева система найкраще росте i розвиваеться за умов, коли температура грунту нижча температури повгтря, об'емна маса 1,1-1,3 г/см , волопсть грунту - 65-75%.

Залежно вгд роду зернових змшюеться фГзюлопчна здатнють коренево! системи. Так, якщо жито i овес легко засвоюють елементи живлення з важкорозчинних добрив i сполук грунту, то пшениця - недостатньо i вимагае наявност' у грунт' легкорозчинних сполук поживних речовин.

1 - зародковГ або первинш кореш; 2 - стебловГ, або вторинш кореш.

Стебло - соломина, цилшдрично! форми. У хлГбГв першо! групи, а також проса i рису вона всередшп порожня висотою 1-1,5 м, у кукурудзи i сорго соломина виповнена серцевиною битого кольору i досягае висоти 3-5 м. Стебло стебловими вузлами подгляеться на мГжвузля i росте в висоту нижньою частиною кожного мГжвузля. Такий рют називаеться вставним, або штеркалярним. Кожне наступне мГжвузля росте швидше за попередне i буде довше за розмГром.

Листок лшгйно! форми, складаеться з листково! шхви i листково! пластинки довжиною 50-90 см i шириною до 12 см у кукурудзи i сорго i ввдтовщно 15-40 i 0,5-3 см - у шших культур. На межГ переходу шхви в листкову пластинку утворюються язички i вушка (рис. 2). Язичок гщльно прилягае до стебла i захищае нижню його частину вщ запкання води та проникнення збудниюв хвороб.

Рис. З.Суцвгття колосових злаюв:

а, б - м'яко! остисто! i безосто! пшенищ; в - твердо! пшенищ; г - жита; д, е -багаторядного та дворядного ячменю.

Колос складаеться Гз членистого стрижня i колосюв. В колош пшенищ стрижень колшчатий, на кожному членику знаходиться один колосок, який складаеться Гз 2-5 квгток (рис. 5). На кожному членику стрижня жита знаходиться один двохквгтковий колосок. Колос ячменю вщрГзняеться тим, що у нього на кожному вистут колосового стрижня утворюеться три одноквгткових колоски. У багаторядного ячменю зершвка утворюеться в кожному колоску, а у дворядного - тшьки в середньому.

Волоть мае центральну вюь з вузлами i мГжвузлями. На вузлах розмщеш бГчн гшки, яю гшкуються на гшки першого, другого i наступних порядюв. На юнцях гГлок знаходяться колоски.

Колосок складаеться з одного або декшькох квгток i двох колоскових лусок. Кожна квГтка мае двГ квГтковГ луски - нижню, або зовнГшню (у остистих сортв на нгй е остюк), i верхню, або внутрштню. МГж цими лусками розмГщена зав'язь з двома пГрчастими рильцями i три тичинки ( у рису шють).

а - колосок; б - схема будови колоска; в - маточка i лодикуле;

1 - колосковГ луски; 2 - зовнштня квгткова луска; 3 - внутршня квпкова луска; 4 - пиляки; 5 - приймочка; 6 - зав'язь.

Плгд зернових хлГбГв - зернгвка, в якш одна насшина вкрита насшною i плодовою оболонками (рис. 6). У тпвчастих злаюв(ячмшь, овес, просо, рис) зершвка, крГм того, вкрита квГтковими лусками. В тивчастого ячменю вони зростаються з зершвкою.

Рис. б.Будова зершвки пшеницГ:

1, 2 - плодовГ оболонки; 3, 4 - насштп оболонки; 5 - алейроновий шар; 6 -щиток; 7 - брунька; 8 - зародок; 9 - зародковий коргнець; 10 - ендосперм; 11 -чубок

Ендосперм зершвки складаеться з зовшшнього вузького алейронового шару i власне ендосперму. Алейроновий шар наповнений азотистими речовинами, а власне ендосперм - крохмальними зернами в промГжках мГж якими знаходяться бшки.

Зародок, який розмщений на нижньому кшщ зершвки, складаеться Гз щитка, що з'еднуе його з ендоспермом, бруньки, вкрито! зародковими листками, первинного стебла i коршщв, Зародок у пшенищ, жита, ячменю складае 1,5-2,5% вГд маси зерн'вки, у вГвса - 2-3,5%, у кукурудзи - 10-14%.