- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
Велике значення для проростання мае довговгчнгсть насгння - здатнють зберггати схожють тривалий час. Слщ розр'зняти бюлопчну i господарську довгов'чнють. Бгологгчна довговгчнгсть - це здатнють насшня зберггати схожють тривалий час (50-100 роюв), хоч-би в окремих зразках. Господарська довговгчнгсть - перюд збереження кондицшно! схожост насшня при оптимальних умовах збершання.
Довгов'чнють залежить вщ виду рослин i умов збершання насшня. Найдовше кондицшну (господарську) схожють зберггае насшня пшениц', в'вса, ячменю, рису (10-15 роюв); менш довгов'чне насшня жита, со!, соняшника (3-5 роюв). При збергганш насшня у вологих i теплих умовах довгов'чнють його скорочуеться. Скорочуеться довгов'чнють також травмованого i недозршого насшня.
5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
Насшня - один з основних фактор'в високо! врожайност культур, осюльки е ношем бюлопчних i господарських якостей рослин.
Високопродуктивш пошви можна сформувати тшьки тод', якщо в загальнш мас кожна насшина буде потенцшно високопродуктивною i не пошкоджена хворобами, як' пот'м проникають у рослину i знижують !! урожайн показники. Тшьки чистосортне, високо! репродукцп, неуражене хворобами, ваговите, вир'вняне за розм'ром i масою, з добре розвинутими зародками насшня здатне формувати високопродуктивш пошви. В насшш не повинно бути мехашчних домшок вище встановлено! норми, як' попршують технолопю швби, засм'чують пошви, знижують якють продукцп. Не допускаеться взагал' вмют насшня злюних, отруйних та карантинних бур'яшв. Пошкодження насшних та плодових оболонок, шшг травми, обрушенють пл'вчастого насшня часто е причинами неповнощнних сход'в. Основы показники якост насшня визначаються державними стандартами.
Показники якост насшня. Розр'зняють пошвш, сортов' та урожайтп якост' насшня. Пошвш якост насшня визначаються, як правило, основними (стандартними), а при потреб' - й додатковими показниками. До показниюв, як' визначають придатнють насшня для швби i називаються пошвними, належать: чистота, схожгсть, енерггя проростання, сила росту, вологгсть, крупнгсть, виргвнянгсть та деяю специф'чн для окремих культур. Показники якост насшня визначаються i регламентуються державним стандартом Укра!ни
ДСТУ 2240-93.
Чистота насгння визначаеться вмютом у ньому повнощнного насшня основно! культури у вщсотках до маси. Так, у насшш зернових культур 1-3 репродукцп допускаеться не бшьше 2% домпшок, в т.ч. насшня шших виддв: культурних - 20, бур'яшв - 20 шт/кг. У пошвному матер'ал' не допускаеться вмюту насшня злюних, карантинних та отруйних бур'яшв.
Схожгсть насгння визначаеться його здатнютю утворювати нормально розвинеш сходи i виражаеться у вщсотках пророслих насшин для кожно! культури в установлен' строки. Для бшьшосп польових культур тривалють пророщування 7-8 д'б. Визначаеться лабораторна i польова схожгсть. Остання нижча за лабораторну в зв'язку з пршими умовами проростання насшня в польових умовах. Лабораторна схожють насшня 1-3 репродукцп бшьшосп зернових культур мае бути 92%.
Одночасно схожютю визначаеться i енерггя проростання, яка характеризуеться кшьюстю пророслих насшин за перш' 3-4 дн пророщування. Енерггя проростання - це здатнють насшня утворювати у польових умовах дружн сходи, що гарантуе краще виживання рослин. Сила росту - це здатнють насшня проростати у польових умовах. Вона характеризуеться здатнютю ростюв насшня пробиватись через певний шар пюку або грунту i визначаеться кшьюстю здорових ростюв у вгдсотках, як' з'являються на поверхш грунту через 10 д'б та масою у розрахунку на 100 проростюв (у грамах). Насшня зернових культур повинно мати силу росту не нижче 80%.
За показниками чистоти i схожост розраховуеться пошвна (господарська) придатнють насшня (ПП), тд якою слщ розумпи вмют чистого i схожого насшня основно! культури у парт'! пошвного матер'алу. Розрахунок пошвно! придатност ведеться за формулою:
ПП = Ч • В: 100,
де ПП - пошвна придатнють насшня, %; Ч i В - вщювщно чистота i схожють насшня, %.
Показник пошвно! придатност враховуеться при перерахунку норми вишву на 100%-ну пошвну придатнють насшня за формулою:
^ Н • Ас • 100
М = с ,
ПП
де М - норма вишву насшня, кг/га; Н - норма вишву, млн. схожих насшин на 1 га; Ас - маса 1000 насшин, г.
Життездатнгсть насгння характеризуе вмют в насшневому матер'ал' живого насшня (в %). Найчастшю цей показник необхщний при оцшщ якост' св'жоз'браного насшня озимих зернових культур, що вишваються в ргк збирання урожаю i в якому до часу швби не закшчились процеси пюлязбирального дозр'вання. Визначають його за реакщею тканин зародка i його частин на обробку розчинами барвник'в. Розчин тетразолу (0,5%) забарвлюе жив' тканини зародка насшини в червоний кшр, а розчин шдигокармшу (0,1%) або кислого фуксину (0,1%) - мертв' тканини зародка в синш кшр.
Вологгсть насгння визначаеться вмютом у ньому вологи. Це дуже важливий показник якост' насшня, вщ якого залежить збереження насшного матер'алу. При тдвищенш вологост' насшня тдсилюеться його дихання, тдвищуеться температура i втрачаються пошвш якост'. Волопсть для зберггання насшня зернових злакових культур повинна бути 14, зернобобових -15, олшних 10-12%.
