використовують для уточнення функцюнально! моделi у виглядi коригуючо! програми.

Коригуючу програму розробляють з метою коригування прогностично! програми на основi оперативно-шформацшно!. Ця програма реалiзуеться, якщо рiзниця мiж окремими показниками прогностично! i оперативно! програм досягае 10% i бiльше.

5. Основи насшнезнавства

Насшнезнавство - наука про насшня, яка вивчае життя насшня з часу зашиднення яйцеюптини на материнськш рослинi до утворення з них нових самостшних рослин, тобто вщ переходу молодих рослин вщ гетеротрофного живлення (за рахунок запашв насiння) до автотрофного (самостшного).

Завдання насiннезнавства полягае у вивченш умов, в яких формуеться насшня, морфологи (будова i формоутворення), бюлогп (процес утворення насшня), фiзiологi! i бiоxiмi! (xiмiчний склад i процеси, що проходять в насiннi), а також у виконувантн контролю за посгвними якостями насшня.

Насшням з господарсько! точки зору називають рослинний матерiал, який використовуеться для вирощування врожаю. Разом з тим слщ розрiзняти боташчш поняття "насшня" i "плоды".

Насшня утворюеться iз насшного зачатку i складаеться iз зародка, який мютить необxiдний запас поживних речовин i насiнно! оболонки. Наприклад, насшня гороху, квасол^ со!, льону, бавовнику i iншиx культур. Пшд складаеться iз однiе! або декшькох насiнин, вкритих крiм насiнно!, ще й плодовою оболонкою (плоди пшенищ, ячменю, кукурудзи, соняшника, гречки i

Поживнi речовини, що використовуються на розвиток зародка знаходяться в рiзниx мiсцяx насiнини. В насппн з ендоспермом поживнi речовини накопичуються в ендоспермi (пшениця, ячмiнь, кукурудза, просо, рис, мак, к^андр); в насппн без ендосперму поживш речовини ввдсладаються

в шм'ядолях зародка (горох, сочевиця, соя, соняшник, бавовник, ршак); в насшш з периспермом поживна тканина формуеться з клггин нецеллуса (паренxiмна тканина насшного зачатку) i вiдкладаеться в насшш (льон, буряки).

Якiсне насiння спроможне без додаткових затрат (добрива, пестициди) забезпечити оптимальний рют i розвиток рослин, знизити негативний вплив бур'яшв, хвороб i шкiдникiв i сприяти шдвищенню врожайностi сiльськогосподарськиx культур i якостi вирощувано! продукцi!, полiпшувати еколопчний стан полiв. Роль високоякiсного пошвного матерiалу може мати тiльки те насшня, яке вцщовщним чином шдготовлене до сiвби i характеризуеться високими сортовими, пошвними i урожайними якостями.

5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання

Насшня i плоди знаходяться на ембрюнальному етапi розвитку рослин. З часу зародження i до настання стиглостi вони зазнають складнi перетворення, яю називаються етапами органогенезу. У злакових (тонконогових) i деяких культур (гречков^ селеровi, пасльоновi, молочайнi) ендосперм це орган де вщкладаються поживш речовини для розвитку зародка. У бобових i багатьох iншиx рослин шших родин (айстров^ капустянi, мальвов^ гарбузовi) поживнi речовини знаходяться в шм'ядолях. У деяких рослин поживн речовини вiдкладаються в ендоспермi i сiм'ядоляx (гречка).

Процес утворення зерна злакових культур протшае протягом трьох еташв: формування, наливання i достигання. На етап формування зерно зелене, щупле, ендосперм водянистий, волопсть зерна 80-65%, тривалють етапу 10-12 дшв. Наливання зерна включае дш фази: молочний i тгстоподгбний стан зершвки. В перiод молочно! стиглостi зерно зелене, нижш листки на рослиш жовтiють, ендосперм набувае молочного стану. Тiстоподiбний стан характеризуеться великим, блискучим, що жовпе на спинному бощ зерном з

тiстоподiбним ендоспермом. При натисканн на зершвку видавлюеться ендосперм. Вологiсть зерна на кшець етапу 50-40%, рослини жовтшть, тривалiсть етапу 12-18 днiв.

Дозргвання зерна протгкае протягом двох перiодiв: восковоХ i повноХ стиглостг. На початку восково! стиглостi вологiсть зерна 40-36%, зерно жовте, ендосперм воскоподiбний, не видавлюеться, рiжеться нiгтем, листя жовте, поступово вщмирае, стебла гнучю, зерно не обсипаеться. В середин восково! стиглостi зерно мае волопсть 35-25%, ендосперм борошнистий або скловидний, рiжеться нiгтем, жовтий. На кшець восково! стиглост вологiсть зерна знижуеться до 20-18%, ендосперм шгтем не рiжеться, але на зернi залишаеться шпд.

На початку повноХ стиглостг волопсть зерна 20-18% зерно твердiе, набуваючи розмiру, кольору i форми характерних для сорту. Повна стиглють характеризуеться дуже твердим зерном, що при обмолот травмуеться, i ломким стеблом, зерно легко обсипаеться, волопсть зерна 17% i нижче.

Розвиток плода гороху дшиться на два етапи. На першому етап интенсивно ростуть стулки боба i накопичуються в них суxi речовини, а насшня знаходиться в зачатковому станн В кшщ формування боба стулки досягають максимальних розмiрiв, а насшня - середини свого розвитку. Для другого етапу розвитку плода гороху властивий налив насшня за рахунок вщтоку пластичних речовин iз стулок бобiв i асимшппв листя i прилисникiв. Другий етап дiлиться на три фази розвитку насшня: вуглеводний стан, бглкова стиглгсть i повна стиглгсть.

Вуглеводний стан насшня характеризуеться перевагою в пластичних речовинах цу^в i крохмалю. Бглкова, або збиральна, стиглють характеризуеться збшыпенням вмiсту бшку у вистигаючому насiннi гороху. На початку ще! фази стиглостi при вологост' насiння 40-35% припиняеться накопичення в них сухих речовин. Насшня набувае типового для сорту забарвлення, легко рiжеться шгтем. Рослина в цей перюд поступово жовте. В

середин бшково! стиглост зелене забарвлення мають тшьки верxiвки рослин, волопсть насшня знижуеться до 24%. В цей час достигае 50-75% боб'в. В такому стан' стиглост боб'в горох рекомендуеться скошувати у валки. Повна стиглгсть насшня в господарському вцшошенш в'дмпчаеться при зменшентп його вологост' до 19-14%.

Насшня бшьшосп сшьськогосподарських культур, з'бране в перюд повно! стиглост, при пророщуванш його в сприятливих лабораторних умовах, як правило, мае невисоку енерггю проростання i схожгсть. Таке морфолопчно зрше насшня, але незрше ф'зюлопчно набувае повну здатнють проростати лише шсля тривалого збершання. В цей час насшня знаходиться в стан' спокою, який називаеться перюдом ф'зюлопчного, або пюлязбирального достигання.

В з'браному насшш ф'зюлопчш i бюх'м'чш процеси не затухають. Плд час збершання в них вщбуваеться перетворення простих оргашчних речовин в бшьш складн! В насшш пшениц', наприклад, зменшуеться кшькють цукр'в i зростае вмют крохмалю i жир'в, завершуеться синтез бшав.

Тривалють перюду пгслязбирального достигання залежить вщ виду i сорту рослин, вщ умов достигання, збирання i збереження насшня. У насшш кукурудзи пюлязбиральне достигання закшчуеться за декшька дшв, а у насшш пшениц', проса, ячменю, соняшнику - за 30-40 дшв i бшыпе.

В залежност' вщ умов достигання i збирання перюд пюлязбирального достигання подовжуеться (при несприятливш погод'), або скорочуеться (при теплш i сухш). Для прискорення пюлязбирального достигання насшня просушують i прогр'вають.

Пюлязбиральне достигання насшня - важливе еколопчне пристосування рослин. Воно дозволяе насшню переносити несприятлив' умови.

Проростання насшня. Проростання насгння - це складний процес бюх'м'чних та ф'зюлопчних перетворень, при якому зародок, використовуючи

запасш поживш речовини, перетворюеться в проросток. Для здшснення його потхлбш вода, тепло i повпря (кисень).

Вода необхщна для бубнявгння насшня i актишзацп ферментв. Швидюсть бубнявшня залежить вщ розм'ру насшня, вмюту битка (чим бшыпе його, тим повшьнгше вщбуваеться бубнявшня), вщ пропускно! здатност' оболонки, особливостей сорту тощо.

Потреба насшня у вод' для р'зних культур неоднакова. Проростання насшня розпочинаеться при поглинанш наступно! кшькосп води (в % до маси повпряно-сухого насшня):

Пшениця, жито 55

Ячмшь 48

Овес 60

Кукурудза 40

Просо, сорго 25

Горох 115

Льон 160

Цукров' буряки 168

Найбшьшу кшькють води для проростання необхщю клубочкам цукрових буряюв, що мають оплодень, насшню льону, яке вбирае воду ослизлими оболонками, i насшню бобових, як' мютять у 2-3 рази бшьше бшка, що мае високу поглинаючу здатнють.

Кшькють тепла, потхлбного для проростання насшня р'зних культур, теж неоднакова. Так, оптимальна температура для проростання насшня хл1б1в першо! групи (пшениця, жито, ячмшь, овес) - 20-25⁰С, мппмальна - 1-3⁰С; для хл'б'в друго! групи - оптимальна - 25-30⁰С, мппмальна для проса i кукурудзи -7-8⁰С, для рису i сорго - 11-12⁰С. При температур' 35-40⁰С проростання зерна затримуеться, а згодом зовшм припиняеться.

Якщо в перюд спокою дихання насшня дуже слабке, то при проростантн воно р'зко зростае. Проростаюче насшня використовуючи на дихання кисень, видшяе вуглекислий газ i тепло.