- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
розрахунок норм внесення оргашчних i мшеральних добрив з урахуванням виносу поживних речовин урожаем, використання !х з грунту i добрив, а також вщтворення родючостл грунту;
складання технологiчно! карти, яка включае обов'язкж технологiчнi прийоми, строки i способи !х виконання, комплекс машин i механiзмiв, а також затрати пращ i собiвартiсть продукцi!;
оперативне коригування технологи i прийомiв вирощування з урахуванням умов, що реально складаються з прогнозованих погодних умов для шдтримання в оптимальному режимi факторiв, що визначають продуктивнють пошву;
систематичну реестрацiю умов вирощування врожаю i змiну властивостей грунту для подальшого уточнення розрахунюв.
Програмоване вирощування врожа!в спрямоване на реалiзацiю генетичного потенцiалу вирощувано! культури, еколопчних умов i матерiальних ресуршв. Разом з тим слiд враховувати, що надмпрна концентрацiя засобiв на полях з програмованим вирощуванням сшьськогосподарських культур, зокрема хiмiчних (добрива, пестициди), може призвести не лише до зниження врожайносп, а й спричинити забруднення навколишнього середовища, порушення еколопчно! рiвноваги, одержання шкцшиво! для оргашзму продукцп. Щоб запобпти цьому, треба максимально враховувати дш вiдомих закошв землеробства i правильно !х використовувати.
4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
Рiзнi грунти мiстять неоднакову кшькють доступних для рослин поживних речовин, по^зному утримують !х грунтовим вбирним комплексом, мають неоднакову кислотнють, рiзний гiдротермiчний та повiтряний режими, мгкробюлопчну активнiсть. Все це зумовлюе настшьки велику рiзноманiтнiсть динамiки грунтового живлення в процес вегетацi!, що навта при однаково збалансованому за макро- i мiкроелементному живленнi за допомогою добрив
не вдаеться виростити однаков1 за величиною i якютю врожаГ навгть на однакових грунтах в рiзних юпматичних умовах i в рiзнi роки.
Для рiзних умов вирощування визначено показники виносу поживних речовин на формування одинищ врожаю, коефгщенти використання мгнеральних елеменпв з грунту, мгнеральних i оргашчних добрив, поживно-кореневих решток та Гн. (табл. 4).
Коефгщенти використання культурою поживних речовин з грунту (КГ) це та гх частина, яка надходить у рослини вгдносно загальних запашв рухомо! форми елемента в розрахунковому шарГ грунту ( в):
Кг = а, в
де а - кшькють елемента (кг/га), винесеного урожаем з неудобреного грунту, або удобреного добривом, яке не мютить цей елемент.
Коефгщенти використання поживних речовин з грунту залежать вгд
Таблиця 4. Винос поживних речовин на формування 1 ц основно*** продукцц з в1дпов1дною кшькктю побочно***, кг.
Культура |
N |
P2O5 |
K2O |
Пшениця озима |
3,0 - 3,5 |
0,9 - 1,2 |
1,8 - 2,5 |
Пшениця яра |
3,3 - 4,0 |
1,0 - 1,3 |
1,9 - 2,7 |
Жито озиме |
2,9 - 3,3 |
1,1 - 1,4 |
2,2 - 3,0 |
Ячмшь |
2,3 - 2,7 |
0,9 - 1,0 |
1,7 - 2,2 |
Овес |
2,9 - 3,5 |
1,2 - 1,5 |
2,4 - 2,9 |
Кукурудза |
2,9 - 3,3 |
0,9 - 1,2 |
3,0 - 3,5 |
Просо |
3,0 - 3,5 |
0,9 - 1,2 |
2,0 - 2,7 |
Рис |
2,6 - 3,0 |
1,2 - 1,5 |
3,2 - 3,6 |
Гречка |
2,9 - 3,5 |
1,3 - 1,6 |
3,6 - 4,2 |
Горох |
5,5 - 6,8 |
1,3 - 1,6 |
1,9 - 2,2 |
Картопля |
0,5 - 0,7 |
0,2 - 0,4 |
1,3 - 1,6 |
Льон солома |
1,1 - 1,4 |
0,8 - 0,9 |
1,6 - 1,9 |
Льон насшня |
7,0 - 8,5 |
3,5 - 4,5 |
6,5 - 7,5 |
Соняшник |
5,0 - 7,0 |
2,5 - 2,8 |
15,5 - 19,5 |
Цукров1буряки |
0,5 - 0,7 |
0,12 - 0,16 |
0,7 - 0,8 |
культури, вмюту елемента живлення в грунте удобрення, вологосп, кислотносп грунту тощо (табл. 5).
Таблиця 5. Коефгщенти використання поживних речовин з грунту
Культура |
N |
P2O5 |
K2O |
Пшениця озима |
0,20 - 0,35 |
0,05 - 0,15 |
0,08 - 0,20 |
Пшениця яра |
0,20 - 0,30 |
0,05 - 0,10 |
0,06 - 0,18 |
Жито озиме |
0,20 - 0,35 |
0,05 - 0,15 |
0,07 - 0,19 |
Ячмшь |
0,15 - 0,35 |
0,05 - 0,15 |
0,06 - 0,12 |
Овес |
0,20 - 0,35 |
0,05 - 0,15 |
0,08 - 0,16 |
Кукурудза (зерно) |
0,25 - 0,40 |
0,06 - 0,18 |
0,08 - 0,30 |
Просо |
0,15 - 0,35 |
0,05 - 0,13 |
0,06 - 0,12 |
Рис |
0,25 - 0,45 |
0,08 - 0,16 |
0,08 - 0,16 |
Гречка |
0,15 - 0,35 |
0,05 - 0,15 |
0,06 - 0,12 |
Горох |
0,30 - 0,35 |
0,09 - 0,18 |
0,06 - 0,19 |
Картопля |
0,20 - 0,35 |
0,07 - 0,15 |
0,09 - 0,40 |
Льон (солома) |
0,22 - 0,32 |
0,03 - 0,12 |
0,06 - 0,18 |
Соняшник |
0,30 - 0,45 |
0,08 - 0,18 |
0,08 - 0,25 |
Цукров1буряки |
0,25 - 0,50 |
0,06 - 0,15 |
0,07 - 0,40 |
Чим вища забезпеченють грунту поживними речовинами, менша волопсть i бгльша кислотнють, тим нижчий коефпцент !х засвоення. Так, коефгщент засвоення житом фосфору на дерново-шдзолистому грунт становить при дуже кислгй реакцп грунту 0,05, середньокислгй - 0,07 - 0,08, слабокислгй - 0,1, близькгй до нейтрально! - 0,12 - 0,13, нейтральнгй - 0,15. Найбгльш чутливг до шдвищено! кислотност грунту цукров1 буряки. Вони краще використовують поживш речовини при нейтральнгй або слаболужнш реакцп (рН 7-8). Ячмшь, пшениця, кукурудза, горох краще використовують поживш речовини при рН 6-7. Оптимальна рН для жита, проса, гречки -5,5 - 6; льону, картоши - 5 - 6,5. Вгд умов вирощування залежать також коефгщенти використання поживних речовин гз мгнеральних, оргашчних добрив та пожнивних решток. При програмуванш врожа!в коефпцент використання елеменпв з добрив визначають за формулою:
„ By - Во , пп K = — • 100,
С
де Ву - винос поживно1 речовини урожаем з дглянки, удобрено1 даним елементом, кг/га; Во - винос поживних речовин урожаем з неудобрено!
дшянки, або удобрено! добривами, в яких вщсутнш даний елемент, кг/га; С - кшьюсть поживно! речовини, внесено! з добривом, кг/га (табл. 6).
Таблиця 6. Коеф1щенти використання поживних речовин з добрив
Культура |
N |
P2O5 |
K2O |
1 |
2 |
3 |
4 |
Мшеральш добрива |
|||
Пшениця, жито озим1 |
0,50 - 0,80 |
0,20 - 0,45 |
0,55 - 0,85 |
Ячмшь |
0,60 - 0,75 |
0,20 - 0,40 |
0,60 - 0,70 |
Овес |
0,60 - 0,80 |
0,25 - 0,35 |
0,65 - 0,85 |
Кукурудза (зерно) |
0,65 - 0,85 |
0,25 - 0,45 |
0,65 - 0,85 |
Просо |
0,55 - 0,80 |
0,25 - 0,40 |
0,65 - 0,85 |
Гречка |
0,50 - 0,70 |
0,30 - 0,45 |
0,70 - 0,90 |
Рис |
0,60 - 0,85 |
0,25 - 0,30 |
0,75 - 0,90 |
Горох |
0,50 - 0,80 |
0,30 - 0,45 |
0,70 - 0,80 |
Льон (солома) |
0,55 - 0,65 |
0,15 - 0,30 |
0,65 - 0,80 |
Соняшник, буряки |
0,55 - 0,85 |
0,25 - 0,45 |
0,65 - 0,90 |
Картопля |
0,50 - 0,80 |
0,25 - 0,35 |
0,70 - 0,90 |
Продовження таблиц 6 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
Оргашчш добрива |
|||
Пшениця, жито озим1 |
0,20 - 0,35 |
0,30 - 0,50 |
0,50 - 0,70 |
Овес |
0,20 - 0,25 |
0,25 - 0,40 |
0,50 - 0,60 |
Ячмшь |
0,20 - 0,25 |
0,25 - 0,40 |
0,50 - 0,55 |
Кукурудза (зерно) |
0,35 - 0,40 |
0,45 - 0,50 |
0,65 - 0,75 |
Кукурудза (зелена маса) |
0,30 - 0,35 |
0,40 - 0,45 |
0,60 - 0,65 |
Картопля |
0,20 - 0,30 |
0,30 - 0,40 |
0,50 - 0,70 |
Цукров1 буряки |
0,20 - 0,40 |
0,20 - 0,50 |
0,60 - 0,70 |
Розрахунок доз добрив на запрограмований урожай. З багатьох метод1в у програмуванн врожа!в найчастше використовують розрахунков1 балансов! методи визначення доз добрив, яю враховують природну родючють грунту, винос поживних речовин одиницею маси урожаю, окупнють добрив приростом урожаю. Дози добрив розраховують за формулами або лопчними схемами (табл. 7). Наприклад, запланована врожайнють ярого ячменю становить 40 ц/га. На 100 г грунту припадае 12 мг легкопдрол1зованого азоту,
8 мг рухомого Р2О5, 9 мг обмшного калию Глибина розрахункового шару грунту становить 23 см, пцльнють грунту - 1,15 т/м , маса розрахункового шару грунту - 2645 т/га (10000x0,23x1,15), 1 мг елемента живлення вцшовгдае 26,45 кг на 1 га.
Дозу добрив кожного виду поживних речовин розраховують за формулою:
Д _ У * в - 0,01М • П * Кг
де Д - доза поживно! речовини, кг/га; У - запланована урожайнють, ц/га; в - винос елеменпв живлення з 1 ц зерна, кг; М - маса розрахункового шару грунту, т/га; П - мютиться в групп поживних речовин, мг/100г; Кг - коефщент використання поживних речовин з грунту; Км - коефпцент використання елеменпв живлення з мшеральних добрив.
Наприклад, необхщна доза азоту становить:
„ 40 • 2,6 - 0,01 • 2645 • 12 • 0,25 ,
Дn _ —_ 41кг/ га
0,6
Якщо п1д культуру плануеться внести орган1чн1 добрива, а також якщо враховуеться п1сляд1я добрив, то вщ загального виносу елемента живлення вщшмають ту к1льк1сть, яка буде засвоена рослинами з оргашчних добрив, а також внаслщок п1слядй' оргашчних i м1неральних добрив. Балансове р1вняння мае такий вигляд:
Д _ у * в - п . кг - досоко - дпсоКрЩ - Дж - кмщ
де Д, У, в, П, Км - таю сам^ як i в попередшх формулах; До -кiлькiсть органiчниx добрив, т/га; Со - вмiст елемента живлення в 1 т оргашчних добрив ( в середньому азоту 5 кг, фосфору 2,5 кг, калш 6 кг); Ко - коефщент використання елемента живлення з оргашчних добрив; Дп Дмп - вцщовцщо кiлькiсть органiчниx (т/га) i мiнеральниx (кг/га) добрив внесених тд
попередню культуру; КопчКмпч - коефщенти використання елемента живлення з оргашчних i мiнеральниx добрив пiд час шслядп.
При програмуваннi врожагв розраховують дози добрив за i'x окупнiстю по ощнщ землi в балах за формулою:
Д _ У - БЦ - ДоОо
Д NPK о '
м
де ДкрК - доза NPK, кг/га; У - програмована врожайнiсть, ц/га; Б- бал боштету грунту; Ц - урожайна цша бала грунту; До -доза органiчниx добрив, т/га; Оо - окупнiсть 1 т оргашчних добрив приростом урожаю; Ом - окупнють мшеральних добрив приростом урожаю.
Таблиця 7. Лопчна схема розрахунку добрив на заплановану
урожайшсть.
Показники |
Симво-ли |
N |
P2O5 |
K2O |
Запланована урожайнкть, ц/га |
У |
40 |
40 |
40 |
Винос елеменпв живлення 1 ц зерна, кг |
в |
2,60 |
0,9 |
1,95 |
Сумарний винос урожаем поживних речовин (У • в) кг/га |
В |
104 |
36 |
78 |
Маса розрахункового шару грунту, т/га |
М |
2645 |
2645 |
2645 |
Мктиться в грунт1 поживних речовин: мг/100гкг/га (0,01М • n) |
п П |
12 317,4 |
8211,6 |
9238,1 |
Коефпцент використання рослинами елемент1в живлення з грунту |
Кг |
0,25 |
0,13 |
0,17 |
Буде засвоено рослинами з грунту (П • Кг), кг/га |
К |
79,35 |
27,5 |
40,5 |
Буде засвоено з мшеральних добрив (В-К), кг/га |
q |
24,65 |
8,5 |
37,5 |
Коефпцент використання елеменпв живлення з мшеральних добрив |
|
0,6 |
0,3 |
0,6 |
Потр1бно внести з мшеральними добривами ^:Км), кг/га |
Д |
41 |
28,3 |
62,5 |
Важливим елементом програмування врожаш е розробка системи удобрення. Систему удобрення культури розробляють з урахуванням визначених доз i форм добрив, грунту, сорту, попередника, забезпечення вологою та ш. Фосфорн i калiйнi добрива доцiльно вносити тд основний обробiток грунту, а азотт, як найбiльш руxомi в грунте - у виглядi шдживлень.
Види програм при програмуванн1 врожаУв. При програмуванн врожа1в користуються прогностичною, гнформацгйно-оперативною i коригуючою програмами. Ця система програм забезпечуе прогнозування продуктивност посiву, оперативний контроль за процесом формування продуктивност i вчасне коригування технолопчного циклу.
Прогностична програма включае прогнозоваш параметри основних елементiв продуктивност посiву i факторiв, що ix забезпечують. Сюди вiдносяться прогнозованi динамша густоти стояння рослин, наростання оргашчно! бiомаси, площi листкiв, фотосинтетичний потенщал, динамика чисто! продуктивностi фотосинтезу, настання i тривалiсть фенологiчниx фаз, етатв органогенезу i в цiлому вегетацшного перюду. В цш програмi передбачен також шляхи досягнення кожного з цих показниюв на основi прогнозованих агрофiзичниx, агроxiмiчниx особливостей грунту, метеоролопчних, екологiчниx та iншиx факторiв, яю впливають на продуктивнiсть посiву. Програма складаеться у виглядi цифрових показниюв i графiкiв стану кожного з прогнозованих параметхлв по перiодаx вегетацп.
1нформацтно-оперативна програма мютить данi про фактичний стан елементiв продуктивностi: густоту стояння рослин, бюмасу, площу листюв, кущистють, вологiсть грунту, вмiст елеменпв живлення в грунтi, концентрацiю !х в органах рослин та шших, передбачених прогностичною програмою. Оперативна шформащя нагромаджуеться тд час контрольних спостережень i аналiзiв за станом посiвiв. Зрозумiло, що показники оперативно-iнформацiйноl програми вiдрiзняються вiд показникiв прогностично!. Нагромаджений матерiал про пофакторну невiдповiднiсть прогнозованих величин фактичним
