розрахунку 5-10 л на 1 т насшня. При цьому глибше формуеться вузол кущення.

Для тдвищення схожостг твердокам'яного насшня бобових трав, яке мае непроникну для води i повгтря оболонку, проводять скарифгкацгю. При цьому мехашчним або хГмГчним способом пошкоджують насшну оболонку для проникнення води i повгтря.

При вирощуванш картоплГ проводять передпосадкове пророщування насшневих бульб i обробку Гх стимулюючими речовинами.

3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв

При зростаючому забезпеченш рослинництва добривами, енергетичними потужностями щорГчт втрати вгд бур'янгв, хвороб i шюдниюв досягають 20-30% валового урожаю, а по деяких культурах i бгльше. Середн втрати свгдчать про значн потенцшш можливост росту урожаю при ефективнгй боротьбГ з бур'янами, хворобами та шкгдниками, про важливе мюце захисту рослин в систем заходГв, спрямованих на тдвищення ефективностГ рослинництва.

НауковГ дослщження i практичний досвГд вказують на те, що використання окремих, навгть виключно ефективних заходГв захисту рослин не забезпечуе тривалого зменшення чисельносп шкГдливих органГзмГв. Цього можна досягнути лише при систематичному комплексному застосуванш профшактичних (запобГжних) i винищувальних заходГв.

1нтегрований захист рослин - це сукупнють засобГв i методГв боротьби з бур'янами, хворобами i шкгдниками на рГзних етапах розвитку рослин, який передбачае: високий рГвень агротехшки, що сприяе одержанню добре розвинутих рослин, стшких до несприятливих умов; вирощування сортв, стГйких до хвороб i шкГдникГв; використання активних заходГв, насамперед бГологГчних i хГмГчних, спрямованих на зменшення чисельносп шпадливих

органГзмГв на основГ детального аналГзу агробюценозу при об'ективнгй ощнтд прогнозованого розвитку шюдливих оргашзмГв.

На вгдмгну вгд попередньоГ боротьби, при якш посГви оброблялись пестицидами часто без врахування чисельност бур'яшв, шюдниюв та хвороб, при штегрованш боротьбГ винищувальнГ заходи застосовують лише при чисельност шюдливих видгв вище економГчного порогу шкодочинностг, тобто коли збережений урожай окуповуе витрати на обробгток рослин.

Для оргашзацп комплексу захисних заходгв i визначення оптимальних строюв проведення окремих прийомГв з врахуванням щшьносп популяцп шюдливого оргашзму важливе значення мае система обстеження пошвГв польових культур. На основГ обстеження пошвГв визначаеться об'ективна оцгнка фпосаштарного стану, встановлюеться потенцшна загроза шюдливих оргашзмГв i розробляеться система захисних заходГв.

Для застосування гнтегрованих заходгв захисту рослин необхгдно враховувати: фенологгю i динамгку розвитку основних хвороб i шюдниюв; фази розвитку i етапи органогенезу, в яю бгльше всього культури пошкоджуються шюдниками i уражуються хворобами; вплив погодних умов на розвиток шюдниюв i хвороб i реакцгю рослин на пошкодження; тривалий i короткостроковий прогноз на появу шюдниюв i хвороб; економГчн пороги шкодочинностг i територгю, якш загрожуе хвороба або шюдник; профшактичн i винищувальш заходи боротьби, яю необхщно застосовувати у випадку фактичноГ загрози.

Заходи боротьби з бур'янами. Вс' заходи боротьби з бур'янами об'еднуються у дш групи: запобгжнг г знищувальнг. До запобгжних заходГв належать: своечасне збирання врожаю до обсипання насшня бур'янгв; очищення пошвного матерГалу вГд насшня бур'янгв; знищення насшня бур'яшв у зернових вгдходах (перемелювання, запарювання, хГмГчна обробка); знищення насшня бур'яшв у гною за допомогою правильного зберггання його i внесення в грунт у нашвперепршому сташ; знищення бур'яшв до цвтння

вздовж доргг, полГв, каналГв, на пустирях, межах, в люосмугах; ведення сГвозмгн та Гн. Знищувальнг заходи - це знищення вегетуючих бур'янГв на полях i Гх вегетативних оргашв в грунтГ РозрГзняють агротехшчш, хГмГчн та бюлопчт знищувальнГ методи.

Агротехшчш методи боротьби з бур'янами. Для очищення грунту вгд насшня бур'янГв та вегетативних органГв Гх розмноження застосовують метод провокацп. Вгн полягае в тому, що на полях вгльних вГд культурних рослин створюються сприятливГ умови для проростання насшня бур'яшв, тсля чого Гх сходи знищуються дискуванням, боронуванням, культиващею, оранкою тощо. БагаторазовГ провокацйн обробгтки за допомогою рГзноглибинних культивацш на парах i тд час передпосГвного обробгтку грунту тд пГзт ярГ культури сприяють доброму очищенню грунту вщ бур'янгв.

КоренепаростковГ бур'яни знищують методом виснаження. При цьому коренева система бур'яшв вгдмирае при систематичному шдрГзант сходГв i поступовому виснаженн запашв пластичних речовин, яю витрачаються на утворення нових пагошв.

Методом удушення знищують кореневищш бур'яни (пиргй). Для цього тсля кожного вгдростання бур'яшв проводять перехресне дискування на глибину 10-12 см. Дружн сходи бур'яшв, яю з'являються через 10-12 дшв тсля дискування, глибоко заорюють плугами з передплужниками. Зароблен в грунт частини кореневищ утворюють проростки, яю гинуть, не досягнувши поверхш грунту.

Велике значення в боротьбГ з бур'янами мають прийоми догляду за пошвами. Дворазове боронування кукурудзи, картоплГ, цукрових буряюв до з'явлення сходгв i одно-, дворазове тсля Гх з'явлення дае можливють на 60-70% знищити сходи однорГчних бур'яшв, а в поеднанн з наступними мГжрядними обробгтками забезпечити висок' врожаГ цих культур без ручного прополювання i застосування хГмГчних заходГв.

XiMi4m методи боротьби з бур'янами полягають у застосувант хГмГчних речовин - гербгцщцв (герба - трава, цидо - убиваю). За впливом на рослини гербгциди бувають вибГрковоГ (селективноГ) i суцгльноГ дп. Перши при застосувант у певних дозах i у вгдповццн строки знищують тгльки бур'яни, не пошкоджуючи при цьому культурних рослин. До них належать препарати 2,4 Д, 2М-4Х. Селективт гербгциди можуть мати властивють широкоГ вибГрковосп, якщо Гх дГя поширюеться на рослини цглого ботатчного класу (протидводольт, протиоднодолып), вузькоГ вибГрковосп, коли знищуються окремГ види бур'янГв, та дуже вузькоГ вибГрковосп, коли пошкоджуються з ботанГчноГ родини певт види бур'янГв.

Гербгциди суцгльноГ дп знищують як бур'яни, так i культурт рослини. 1х застосовують для повного знищення бур'янГв у каналах, при будГвнищтп штучних водоймищ, а також для боротьби зГ злюними бур'янами (прчак звичайний, пирш повзучий та Гн.).

Кожна група гербщиддв подгляеться на контактт й системы. Контактт дшть титьки на т частини рослин, на як вони потрапляють, викликаючи пошкодження внаслщок реакцп, що вщбуваеться мГж хГмГчною речовиною гербгциду й рослиною. Гербгциди системноГ дп проникають усередину оргатв рослин i викликають змши патолопчного характеру. Внаслгдок цього порушуеться обмш речовин рослин, i вони через деякий час гинуть.

Бюлопчш способи боротьби з бур'янами полягають в знищент бур'яшв за допомогою комах, грибГв, бактерш i вГрушв, для яких бур'яни е джерелом живлення. Важливе значення для боротьби з бур'янами мае запровадження науково обгрунтованих швозмгн. Правильне чергування культур у швозмгнах значно зменшуе Гх забур'янетсть, оскгльки багато бур'яшв пристосувалось до життя в посГвах певних культур.

Перспективним методом боротьби з бур'янами е використання комах, як' знищують певний вид бур'яну, не завдаючи шкоди культурним рослинам. Так, для знищення вовчка соняшникового застосовують мушку фгтомГзу, личинки

якоГ пошкоджують насшня i стебла вовчка. Пошкоджеш рослини вгдмирають, а т що виживають, не плодоносять. Для цього заготовлен' коробочки вовчка з лялечками фгтомГзи просушують i зберггають при температур' 6-7⁰С. Навесн мпшечки з фгтомГзою (один мгшечок на 1 га по 1000 шт. лялечок) розвшгують на кшках. На амброзию полинолисту згубно дшть калГфорншська совка та амброзГевий смугастий листоГд. Гусениц совки, личинки та жуки листоГда живляться лише рослинами амброзгГ. Для боротьби з карантинним бур'яном прчаком повзучим використовують прчакову нематоду, личинки якоГ навесн проникають у стебло i живляться його тканинами. На наступний рж 50-60% рослин г'рчака гине.

Вовчок соняшниковий на 70-80% гине також при внесентп в грунт культури гриба фузарГума, а обробка пошкоджених вовчком посГвГв водною суспензГею гриба альтернащя практично повнютю знищуе бур'ян через 12-20 днгв. Насшня багатьох бур'янГв уражуеться сажкою. Цей грибок на 50-60% уражуе насшня митшю сизого, гумаю, свинорию пальчастого, пажитницГ льоновоГ та Гн.

Перспективним у боротьбГ з бур'янами е застосування бюлопчних препаратгв мгко- та бГогербГцидГв (мГкоген, коллего, девайн та Гн.). Досягнуто певних усшх1в при застосувант антибютишв, токсишв, грибних препаратГв тощо. Так, позитивним е застосування антибютика бластицидину для боротьби з вовчком на посГвах кавушв, токсинГв та актиномГцетГв проти щирищ, грибних препаратГв, що згубно дгють на багато видГв бур'яшв. На бур'яни згубно дГють також кореневГ видГлення деяких культурних рослин.

Бюлопчш методи боротьби з бур'янами не шкГдливГ для навколишнього середовища, економГчно ефективнГ i дуже перспективш з точки зору замГни ними хГмГчних методГв.

Заходи боротьби з шкгдниками i хворобами. До агротехнГчних заходГв належать насамперед введення сГвозмш, своечасний i високоякГсний обробГток грунту, вчасне збирання i боротьба з втратами врожаю, впровадження стшких

проти шюдниюв i хвороб сорив, внесення достатньоГ юлькоси оргашчних i мшеральних добрив.

В освоенш швозмгт зменшуеться загроза нагромадження певного виду шюдниюв на одному i тому ж полц тому що бгльшисть з них пристосована до одшеГ культури. Так, буряковий довгоносик живиться переважно буряками, а колорадський жук - картоплею.

Своечасний i високояюсний обробгток грунту зводить до мппмуму шюдливють гессенськоГ i шведськоГ мух, клопа-черепашки i жука-кузьки. Боротьба з втратами врожаю i знищення падалиц зменшують поширення ГржГ зернових культур. Велике значення мае впровадження стшких проти хвороб сорив. Так, багато сорив озимоГ пшенищ, що рекомендован' для вирощування стшю проти видГв Гржг Виведен i вирощуються панцирн сорти соняшника, стшю проти соняшниковоГ молц а сорти картоплГ - проти рака i фгтофтори.

Бюлопчш методи боротьби е альтернативними хГмГчним засобам захисту рослин. Одним з перспективних напрямюв захисту рослин вгд хвороб i шюдниюв е пошук антагошспв, ггпер- або суперпаразиив збудниюв хвороб, бюфунггцщцв (антибютиюв). Мають значення також екстракти з вищих рослин та збудниюв хвороб з послабленою патогеннютю. Незважаючи на труднощц при застосувант бюпрепарапв, в останн роки намГтились певн усшхи. Так, для захисту картоплГ вГд парши i мокроГ бактерГальноГ гнил використовуеться бактерГя ахгнетобактер, а проти септорюзу колосся пшенищ - альтернарГя СП. Антибютик рГзоплан можна використовувати для захисту ячменю вгд кореневих гнилей, хгтозан (УСА) - для протруювання насшня кукурудзи, люцерни, ршаку.

Останшм часом в США, Канадц Шмеччит для захисту рослин вгд хвороб i шюдниюв використовують рослиннГ препарати, яю виготовляють Гз ромашки далматськоГ, мели та Гн. За ефективнютю вони не поступаються перед хГмГчними препаратами.