полГ декглька роюв шдряд, особливо коли !! вишвають на удобрених, чистих вгд бур'яшв полях.

Кращими попередниками соняшнику е озиш i просапт культури. Для уникнення засмГченостг вовчком соняшниковим i ураження хворобами, соняшник не рекомендуеться вишвати на тому самому полГ ранте як через 7-8 роюв.

Ярг зерновг культури (пшениця, ячмшь, овес) вишвають шсля картоплГ, цукрових буряюв, зернобобових. Круп'ят культури вишвають шсля просапних (крГм соняшника), озимих, ярих та зернобобових культур. Добрим попередником е багатор1чш трави.

Зернобобовг культури (горох, чина, соя, люпин, сочевиця та Гн.) вирощують шсля просапних, озимих та ярих зернових культур. Щоб запобГгти ураженню посГвГв кореневими гнилями, фузарюзом, пошкодження нематодами, плодожеркою, бульбочковими довгоносиками, не рекомендуеться вишвати зернобобовГ культури на тому ж полГ рангше як через 4-5 роюв.

Льон-довгунець висою врожа! волокна забезпечуе шсля озимих культур в ланщ з багаторГчними травами, удобрено! картоплГ i по пласту багаторГчних трав. Для уникнення "льоновтоми", яка викликаеться такими хворобами, як фузарюз, антракноз, бактерюз та Гн., повертати льон на попередне поле ошд не рангше як через 6-7 рокГв.

Конопл вирощують у спецГальних сГвозмГнах. Кращими попередниками для них е просалт та озиш культури, багатор1чш трави та зернобобовГ культури. БагаторГчнГ трави (конюшина, люцерна, еспарцет, тимофпвка лучна, грясниця збГрна та Гн.) найчастгше сГють пГд покрив ярих i озимих зернових культур.

3.2. Способи обробгтку грунту

Обробпок грунту полГпшуе повгтряний, водний, тепловий та поживний режими грунту, сприяе знищенню бур'янГв, шюдниюв, хвороб та !х збудникГв.

Пгд час обробгтку заробляють в грунт тсляжнивш рослинт рештки, оргашчнГ i мшеральнГ добрива, готують грунт до швби, запобшають ерозгйним процесам, поглиблюють орний шар грунту, затримують тал води, здшснюють поливи тощо. Обробгток грунту, таким чином, створюе сприятливГ умови для росту i розвитку рослин.

ГНд час обробгтку здгйснюють таю технолопчш процеси: перевертання скиби, розпушування, кришшня, перемшування, ущгльнення грунту та вирГвнювання його поверхнг Ц технолоИчн процеси здгйснюють за допомогою оранки, лущення, культивацп, боронування, шлейфування, коткування.

Оранка - основний i найважливГший прийом обробгтку, при якому перевертаеться i розпушуеться орний шар, тдр1заються бур'яни, загортаються в грунт добрива та пожнивш рештки. Орють переважно полицевими плугами. Для забезпечення бгльш повного перевертання, розпушування i кришшня грунту, загортання пожнивних решток плуги обладнують передплужниками, яю встановлюють перед кожним корпусом. Передплужник зрГзуе та скидае на дно борозни верхнш шар грунту товщиною 10-12 см, а основний корпус плуга приорюе його нижшм шаром грунту, здатним добре кришитися. Оранку плугом з передплужником називають культурною i застосовують на грунтах з глибиною орного шару не менше 20 см.

Обробгток грунту без перевертання верхнього шару називають безполицевим i застосовують на чистих вгд бур'яшв полях шсля просапних культур та у районах поширення вгтрово! ерозп. При цьому обробгтку на поверхш грунту залишаються пожнивш залишки. Глибоке розпушування грунту без перевертання верхнього шару проводять культиваторами-плоскорГзами, культиваторами глибокорозпушувачами, а також звичайними плугами без полиць.

Глибина оранки залежить вщ бюлопчних особливостей культур, а також товщини гумусового горизонту грунту. Оранка може бути мглкою (до 20 см),

середньою (20-22 см), глибокою (25 см i бгльше) та плантажною (понад 45 см). Пгд корене- та бульбоплоди орють на глибину 30-32 см, кукурудзу та соняшник - 25-27, зерновГ культури - 20-25 см. На дерново-шдзолистих, свгтло-шрих ошдзолених та солонцюватих грунтах з неглибоким орним шаром його поглиблюють з обов'язковим внесенням оргашчних та мшеральних добрив.

Лущення - це поверхневе розпушування грунту полицевими або дисковими знаряддями на глибину 6-14 см, яке проводять шсля збирання культур сущльного способу сгвби. Лущильники шдрГзають бур'яни, подрГбнюють кореневища i кореш багаторГчних бур'янгв. Лущення сприяе збереженню i нагромадженню вологи, знищенню бур'яшв i шкгдниюв. При загазненн з лущенням попршуються умови проростання бур'яшв, грунт швидко висихае, а сам цей захщ, як зашб полшшення водного режиму грунту, втрачае або ютотно знижуе свою ефективнють.

Глибина й кшьюсть лущень залежать вщ бюлопчних особливостей та видового складу бур'яшв, ступеня ущшьнення й вологостг грунту. На полях, де переважають однор1чш бур'яни лущення проводять на глибину 6-8 см. Поля засм1чеш кореневищними бур'янами (пирш повзучий) лущать дисковими лущильниками в двох напрямках на глибину залягання кореневищ (10-11 см). Якщо ж переважають коренепаростковГ бур'яни (осот, березка, молочай та Гн.), поле лущать два рази: перший раз дисковими лущильниками на 6-8 см, а другий - при з'явлеш розеток бур'яшв лемшними лущильниками на 10-12 см.

Культиващя забезпечуе розпушування, перевертання грунту, знищення бур'яшв, прорщження i пГдгортання рослин тощо. Культивацгя бувае суцГльною i мГжрядною. Виконують культиващю просапними, паровими та ушверсальними культиваторами, якГ обладнують робочими органами (лапами) рГзних типГв. ДолотоподГбнГ i пружиннГ лапи використовують для розпушування чистих вщ бур'янГв грунтГв. Шдр1зувальш лапи (стрГлчастГ, плоскорГзальнГ, унГверсальнГ) застосовують для неглибокого розпушування грунту, тд час якого добре тдр1заються бур'яни. Для розпушування мГжрядь

та прорщження сходГв просапних культур застосовують просапш культиватори, яю обладнують лапами бритвами, рГзними типами стршчастих лап та долотоподГбними лапами.

За допомогою ушверсальних культиваторГв проводять передпосГвний обробгток, мГжрядний обробгток просапних культур, нарГзування борозен для поливГв тощо. На пошвах просапних культур застосовують культиватори -тдживлювачц якими одночасно з мГжрядним обробгтком вносять i загортають в грунт добрива.

В районах поширення вгтрово! ерозп використовують культиватори-плоскорГзи, яю розпушують грунт на глибину до 16 см i залишають стерню на поверхш грунту. В районах надмирного зволоження та зрошуваного землеробства застосовують чизель-культиватори, яю глибоко розпушують грунт без перевертання скиби. Легкими чизель-культиваторами грунт розпушують на 20-30, важкими - до 45 см.

Глибина культивацп залежить вгд конкретних завдань обробГтку, вологостГ грунту тощо. Так, глибина передпошвно! культивацП' проводиться на глибину загортання насГння. Глибина мГжрядного обробГтку просапних культур залежить вщ фази росту рослин, стану погоди, зволоження грунту тощо.

Боронування застосовують для розпушування поверхневого шару грунту на глибину 2-7 см. При цьому верхнш шар грунту перемшуеться i частково вирГвнюеться, знищуеться грунтова юрка i полГпшуеться аерацГя грунту, подрГбнюються брили, зменшуеться випаровування, знищуються проростки та сходи бур'янГв. РозрГзняють зубовГ, сГтчастГ, пружиннГ, дисков' та ротацгйш борони. Робочими органами зубових борш е сталевГ загостренГ зуби. ЗубовГ борони подГляють на важю, середнГ й легкГ. У важких борш маса з розрахунку на один зуб складае 1,6-2 кг, у середшх - 1,2-1,5, у легких - близько 1 кг.

Слтчаст борони використовують для шсляпошвного боронування картоплц кукурудзи. Цг' борони кошюють мжрорельеф поля, добре розпушують

грунт, знищують сходи бур'яшв, не пошкоджуючи сходГв культурних рослин, як' добре вкоренились.

Пружинн борони обладнуються робочими органами у виглядГ плоских пружин, на кшцях яких закртлен змгнт загостренГ наральники. Цими боронами розпушують грунт на глибину до 12 см. Використовують пружинн борони для обробгтку полГв, засмГчених кореневищними бур'янами, а також на кам'янистих грунтах та шсля розкорчовування люу.

Робочими органами дискових борш е гострц гладенью або вирГзн сферичн диски, яю вгльно обертаються i встановлюються тд рГзним кутом (кут атаки) до напрямку руху. При збшьшент кута атаки полшшуеться кришшня i збшьшуеться глибина обробгтку грунту, краще шдрГзаються бур'яни. Дисковими боронами розпушують важю i задернш грунти, лущать стерню.

Робочими органами ротацшних борш та мотик е диски з голчастими зубами, яю вшьно обертаються на валу. Використовують Гх переважно для знищення на пошвах грунтовоГ юрки.

Шлейфування - прийом обробгтку зябу, який застосовуеться рано навесш для вирГвнювання гребенистоГ поверхнГ грунту. Шлейфування сприяе зменшенню випаровування вологи з поверхш грунту та створенню сприятливих умов для проростання бур'яшв. Полшшуються також умови проведення швби, догляду за пошвами та збирання врожаю. Для здгйснення цього агротехнГчного заходу використовують волокуши, шлейф-гвоздГвки i шлейф-борони. Волокуша складаеться з дерев'яних бруск'в, зв'язаних мГж собою ланцюгами. Шлейф-гвоздГвка вГдрГзняеться вГд волокушГ тим, що перший ряд брусюв мае металевГ зуби для розпушування поверхнГ грунту. Шлейф-борона складаеться з струга, зубчастого бруса i деюлькох металевих брусюв.

Коткуванням ущГльнюють i вирГвнюють поверхню грунту, знищують грунтову i льодову юрку, подрГбнюють брили, якГ утворилися тд час оранки,

ущгльнюючи грунт, полшшують контакт насшня з грунтом, що сприяе появГ дружних i рГвномГрних сходГв. Для коткування використовують гладю, зубчаст', кшьчаст та кшьчасто-шпоровГ котки.

Основний оброб1ток грунту. Система основного зяблевого обробгтку грунту починаеться одночасно Гз збиранням попередника або вщразу шсля збирання врожаю i складаеться з лущення стерт i наступноГ оранки. Лущення е основним прийомом боротьби з бур'янами, тд час якого насшня бур'ятв загортаеться у вологий шар грунту, проростае i знищуеться наступним повторним лущенням або оранкою. При засмГченост' поля однорГчними бур'янами лущення проводять на глибину 4-6 см, а на полях забур'янених кореневищними i коренепаростковими бур'янами глибину лущення збгльшують до 10-12 см i бгльше. Злущене поле починають орати на зяб, як правило, тсля з'явлення сходГв бур'ятв (через 2-3 тижт тсля лущення). Перевага зяблевого обробгтку перед весняною оранкою полягае в тому, що при осшнш оранщ в грунт нагромаджуеться бгльше вологи, знищуються збудники хвороб i шшдники сшьськогосподарських культур, пГдвищуеться ефективнГсть внесених оргатчних i мГнеральних добрив.

Шсля тзшх просапних культур (цукровГ буряки, картопля) лущення, як правило, не проводять (грунт досить розпушений), а вщразу проводять оранку плугами з передплужниками. При значнш засм1ченост багаторГчними бур'янами застосовують лущення i зяблеву оранку на глибину 20-22 см. Шсля кукурудзи глибину оранки збильшують до 25-27 см i бгльше.

В районах поширення вгтровоГ ерозп застосовують безвгдвальну систему основного обробгтку грунту за допомогою плоскорГзГв-глибокорозрихлювачГв (КПГ-250, КПГ-2-150). Грунт обробляють на глибину 20-30 см. При такому обробгтку на поверхт поля залишаеться стерня, яка захищае грунт вщ ерозп. Взимку на таких полях краще затримуеться сшг, бгльше нагромаджуеться вологи в грунт.

З метою полшшення системи зяблевого обробгтку грунту, особливо при вирощуванш цукрових буряюв, застосовують полшшений зяблевий обробгток грунту, який, крГм одного лущення i зяблевоГ оранки, включае повторне полицеве лущення. Орють на глибину 28-32 см.

У районах достатнього зволоження на бгльш забур'янених грунтах застосовують нашвпаровий обробгток грунту. Зяблеву оранку проводять з боронуванням (вирГвняний зяб), а потгм в мГру ущгльнення грунту та проростання бур'яшв поле обробляють боронами або культиваторами з боронами до закшчення польових робгт. Останню культиващю виконують без боронування.

Передпос1вний оброб1ток грунту передбачае збереження вологи, знищення бур'яшв, створення сприятливих умов для дружного та повного проростання насшня, росту i розвитку сшьськогосподарських культур. Система передпошвного обробгтку включае закриття вологи (ранньовесняне боронування), культиващю, коткування тощо. Закриття вологи проводять на початку весняних польових робгт, як тшьки грунт досягне фГзичноГ стиглост (грунт не мажеться, не липне, добре розробляеться). Цей прийом виконують в найкоротшд строки, бо навесн грунт швидко пересихае, втрачаючи значну кшьюсть вологи (160-180 т/га води за добу), що рГзко знижуе врожай сшьськогосподарських культур.

Для закриття вологи використовують борони i шлейфи. На ущгльнених грунтах в першому ряду агрегату розмщують борони, а в другому - шлейфи. На структурних грунтах, яю взимку менше ущгльнюються i запливають, в першому ряду розмщують шлейфи, а в другому - борони. Головною вимогою при закритп вологи е вирГвнювання i розпушування поверхш грунту без огрГхГв. Для досягнення цього, закриття вологи треба проводити в два слщи (два проходи агрегату).

Наступним заходом передпошвного обробгтку грунту е передпошвна культиващя, за якоГ створюються сприятливГ умови для загортання насшня та

дружноГ появи сходГв. Шд ранн зерновГ i зернобобовГ культури проводять, як правило, одну передпошвну культиващю на глибину загортання насшня. Шд шзт ярГ (кукурудзу, гречку, просо та Гн.) застосовують здебшьшого дш культивацп: першу на глибину 10-12 см з одночасним боронуванням та другу -на глибину загортання насшня. У районах достатнього зволоження на важких грунтах, яю за осшньо-зимовий перюд ущгльнюються та запливають, проводять переорювання зябу на 14-16 см або глибоке розпушування чизель-культиваторами.

На структурних, розпушених, чистих вщ бур'яшв грунтах перед швбою раншх ярих культур обмежуються тгльки ранньовесняним боронуванням та шлейфуванням.

Щоб домогтися високояюсного розпушування грунту на необхгдну глибину, зменшити втрати вологи i знищити бур'яни, передпошвну культиващю проводять лапчастими культиваторами.

В умовах посушливоГ весни для зменшення випаровування вологи з грунту i бгльш яюсного проведення швби, особливо дрГбнонасгнних культур (просо, льон, багатор1чш трави та Гн.), яю потребують неглибокого загортання насшня, ефективним прийомом передпошвного обробГтку е коткування. Краще застосовувати кГльчасто-шпоровГ котки, шсля проходу яких поверхня поля залишаеться пухкою i часто вщпадае потреба в боронуванш.

Не слгд допускати розриву в часГ мГж передпосГвним обробГтком грунту та швбою, бо це призводить до значних втрат вологи.

Обробгток грунту шд озим1 культури. ОсГннГй обробГток чорних парГв проводять за системою зяблевого обробгтку, який передбачае 1-2 лущення та оранку на глибину 20-22 см або на 25-30 см при тдвищенгй забур'яненосп.

Весняний обробгток починають Гз закриття вологи. Протягом весняно-лгтнього перюду проводять 4-5 пошарових культивацш з одночасним боронуванням, а в суху погоду - i коткуванням. Останню передпошвну культиващю проводять на глибину загортання насшня. У районах поширення

вгтровоГ ерозп пар обробляють плоскорГзами глибокорозрихлювачами i культиваторами - плоскорГзами.

На рантх парах обробгток грунту проводять рано навест одночасно з швбою рантх ярих культур. Оранку проводять одночасно з боронуванням, а при необхгдностг - i коткуванням. Протягом лГта поле обробляють аналопчно чорному пару.

Основним способом тдготовки грунту на зайнятих парах е оранка плугами з передплужниками в агрегат з боронами i юльчасто-шпоровими котками тсля збирання парозаймаючих культур. Шсля цього грунт тдтримують у розпушеному i чистому вгд бур'ятв стан до швби озимих.

Обробгток грунту тд озимГ культури тсля непарових попередниюв залежить вгд зволоженост орного шару, строюв збирання, та технологе' вирощування попередньоГ культури. Залежно вгд цього розрГзняють попередники сущльного та широкорядного способГв сГвби. До перших належать колосовц льон, горох, багаторГчнГ трави та Гн. Шсля колосових застосовують натвпаровий обробгток грунту, який за умови достатнього зволоження включае оранку i 2-3 культивацп в мГру появи сходГв бур'янГв. На пересушених грунтах проводять лущення, а потм оранку з одночасним боронуванням i коткуванням. Шсля багаторГчних трав другого року використання при достатнш зволоженостГ орного шару проводять оранку плугами з передплужниками. При недостатньому зволоженш проводять лущення, а через декшька дшв - оранку.

Шсля льону, гороху, круп'яних культур проводять оранку, а перед швбою - культиващю з одноразовим боронуванням i коткуванням. Шд озиму пшеницю тсля гороху на зерно високоефективним е замють оранки проведення поверхневого обробгтку дисковими знаряддями. Поверхневим способом обробляють грунт також i тсля просапних попередниюв, особливо кукурудзи на силос, тсля збирання якоГ залишаеться мало часу до швби озимих культур. Кращн' умови для збереження i нагромадження вологи у