- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
вщповщних технологи вирощування сшьськогосподарських культур. 1ндустрГальна (промислова) технолопя означае прогресивну машинну технолопю, засновану на систем' машин, що вщтовщають сучасному рГвню i забезпечують комплексну мехашзащю вирощування сшьськогосподарських культур. Застосування шдустрГальних технологи можливо тгльки при умовГ вирощування високопродуктивних сортв, впровадження сучасно! техшки, використання ефективних добрив, пестищадв. Повна комплексна мехашзащя виробничих процешв в таких умовах стае об'ективною необхщнстю i виршальним фактором тдвищення продуктивност сшьськогосподарських культур.
Проте для одержання високих i сталих урожа!в високояюсно! продукцп поряд з зазначеними необхгдно виконувати таю вимоги: враховувати в повному об'емГ можливостг конкретних грунтово-клГматичних умов, продуктивнють сортГв, бюлопчт особливостг i вимоги рослин до умов зовншшього середовища, шдвищувати родючють грунту, застосовувати штегровану систему захисту рослин вгд бур'яшв, хвороб i шюдниюв. Все це може бути забезпечене лише на основГ штенсифгкацп виробничих процешв при вирощуваннГ сшьськогосподарських культур.
2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
Науково-техшчний прогрес - це основа штенсифгкацп виробництва. Стосовно сгльського господарства науково-техшчний прогрес забезпечуе вдосконалення засобГв виробництва для сгльського господарства i вдосконалення технологе сгльськогосподарського виробництва при використатн досягнень бюлопчно! науки, що означае гнтенсифжащю сгльського господарства. При вирощуванш сшьськогосподарських культур широко застосовуються гнтенсивш технологе.
1нтенсивна технолопя (вгд лат. intensio - напруга) в рослинництвп означае застосування найбгльш ефективних засобГв виробництва (сортв i пбридГв штенсивного типу, ефективних пестицидГв, добрив i регуляторГв росту, бюлопчних i агротехшчних методГв захисту рослин, сучасно! техшки тощо) i технолопчних процешв, впровадження передових методГв оргашзацп пращ, забезпечення збереження навколишнього середовища.
интенсивна технолопя в сгльському господарств' - це сучасна технолопя, яка забезпечуе збгльшення виробництва продукцп за рахунок тдвищення урожайност при бгльш повнгй реалГзацп бюлопчного потенщалу культур на базГ широкого використання сучасних факторГв гнтенсифпсацп.
штенсивт технологи вщр1зняються вгд звичайних, традищйних тим, що вони грунтуються на комплексному застосувант досягнень науки, техшки, передового досвгду на вшх етапах виробництва продукцп. Для !х впровадження необхгдна висока культура землеробства. Цг' технологи можуть бути ефективними тгльки при умовГ своечасного i високояксного виконання вшх операщй на основГ технолопчних карт.
Бiологiчна сутнiсть штенсивно'1 технологи. На фГзюлопчт процеси формування врожа!в польових культур впливае багато нерегульованих (сонячна радГащя, температура, опади та Гн.) i регульованих (сорти, обробгток грунту, попередники, добрива, засоби захисту рослин вгд бур'яшв, шкгднишв, хвороб, регулятори росту, зрошення) факторГв.
Найвищо! продуктивност сшьськогосподарських культур можна досягнути за умови оптимГзацп !х росту i розвитку на основних етапах формування елеменпв врожайностг З урахуванням факторГв, як позитивно або негативно впливають на формування врожаю, можна значною мГрою врГвноважити вплив метеоролопчних факторГв i цглеспрямовано використати т фактори, як контролюються людиною.
Створення продукцп рослинництва обумовлюеться бюлопчними процесами. Урожай бюмаси на 90-95% формуеться в процес фотосинтезу з
використанням сонячно! радГацп i неоргашчних речовин (вуглекислий газ, вода, мшеральш речовини) в тканинах зелених рослин на свтп за участю хлорофглу. Бюлопчна сутнють гнтенсивно! технологе передбачае збгльшення використання рослинами сонячно! енергп i шдвищенню ККД фГзюлопчно активно! радГацп (ФАР).
Зараз коефгщент корисно! дп (ККД) енергп ФАР у пошвах рослин становить 1-1,5%, а якщо його шдвищити до 2-3% урожай зросте втричг Досягти такого рГвня використання ФАР можна при умовГ оволодшня науковими основами штенсивних технолопй, вмшням керувати !! факторами, тобто застосовувати той чи шший агрозахгд у вцщовцшосп з бюлопчними особливостями рослин i !х вимогами до факторГв зовнГшнього середовища. Особливе значення в цьому вщношенш мае сорт. Так, потенщал продуктивностг сучасних сортгв озимо! пшеницГ досягае 10-12 т зерна з гектара, а фактично одержують урожай в межах 30-50% !х можливо! спроможностГ.
На кожному еташ розвитку рослини потребують конкретних стввщношень умов зовнГшнього середовища, i чим ближчГ цГ спГввГдношення до оптимальних параметрГв, тим кращГ умови створюються для формування високо! продуктивностг рослин. В зв'язку з цим, розробляючи систему агротехшчних заходГв для максимально! реалГзацП потенцГалу продуктивностГ сшьськогосподарських культур, необхгдно враховувати основнГ закони землеробства i рослинництва.
Закон фгзгологгчноХ ргвноцгнностг i незамгнностг факторгв полягае в тому, що жоден фактор середовища не може бути замгнений гншим, тому що за ф1зюлопчною дГе всГ вони важливГ i рГвноцГннГ для життя рослин.
Закон обмежувального фактора, або закон мiнiмуму. Розвиток рослин i урожайнють обмежуються тим фактором, який перебувае в мймумг ТГльки при усуненш цього мГнГмуму продуктивнГсть тдвищуеться i буде зростати до тих тр, поки в дефГцитГ не буде шший фактор. Лише при оптимальному
поеднанн кожного Гз життевих факторГв продуктивнють рослин буде шдвищуватись.
Закон сукупног di'i факторiв полягае в тому, що в природних умовах життевГ фактори дгють на рослини не Гзольовано, а комплексно, одночасно. Кожен фактор в рГзних поеднаннях з шшими дГе по-рГзному. Для формування високих урожа!в необхгдна одночасна i сукупна дгя вшх факторГв.
За законом повернення використан рослинами поживн речовини повинн повертатися в грунт з внесеними добривами. Титьки таким чином можна шдтримувати ефективну родючють грунту.
Закон плодозмти передбачае чергування культур на полях, що сприяе одержанню бшьш високих урожа!в, шж при повторних пошвах, або при беззмшному !х вирощуваннГ.
ОсновнГ закони рослинництва е теоретичною базою галузГ при запровадженш Гнтенсивних технологГй.
Фактори штенсивно'1 технологГ1. Для успГшного застосування Гнтенсивно! технологи необхгдно оволодГти !! науковими основами, вмГти керувати !! факторами, тобто застосовувати агрозаходи з врахуванням бюлогп рослин i умов зовшшнього середовища. До факторГв Гнтенсивно! технологи вирощування сшьськогосподарських культур вщносяться:
Вирощування високоврожайних сортв штенсивного типу з високою якГстю продукцп. Сорти повинтп бути районованГ або перспективы, добре реагувати на високий агрофон, стшю до вилягання, шюдниюв i хвороб.
Використання насшня з високими посГвними якостями (схожють, сила росту, маса 1000 насшин).
РозмГщення посГвГв по кращих попередниках передбачених сГвозмГною, з врахуванням зональних умов. Попередники повиннГ бути забезпеченими достатнтми запасами вологи.
Високоякюний обробгток грунту: добре розпушування, вирГвнянють поверхш, боротьба з бур'янами, збереження вологи в грунтг
Бюлопчне обгрунтування строюв швби з врахуванням особливостей росту i розвитку рослин i умов зовшшнього середовища.
Управлшня ростом i розвитком рослин, що досягаеться оптимальним забезпеченням рослин елементами минерального живлення з врахуванням !х вмюту у грунтг Так, тд озиму пшеницю фосфорнп i калгйт добрива вносять тд основний обробгток грунту, мгкродобрива - при тдготовщ насшня, а азотн добрива - в перюд вегетацп в певн етапи органогенезу за результатами грунтово! i рослинно! дГагностики. Одноразове внесення азоту в великих дозах (120-180 кг/га) призводить до вилягання рослин i неповного використання азоту на формування зерна, розвиваеться велика бюмаса, розповсюджуються хвороби рослин. РоздрГбне внесення азоту по вщповцших етапах органогенезу забезпечуе бгльш повне використання добрив на формування врожаю зерна i покращення його якосп. При роздрГбному способ' використання азотних добрив тд озиму пшеницю перше тдживлення проводять у фазГ кущГння (III етап органогенезу), коли визначаеться майбутнш габГтус рослин (утворення пагошв, коренГв); друге - у фазах виходу в трубку i стеблування (IV -VII етапи), коли закладаються i розвиваються генеративш органи; трете - у фазГ колосшня (VIII етап), коли визначаеться озернення колоса. Для покращення якост зерна часто проводять тдживлення азотом у фазах формування i наливу зерна. До швби озимо! пшенищ азот в невеликих дозах вносять лише на бщних грунтах пюля прших попередникГв.
штегрована система захисту рослин вгд бур'яшв, шюдниюв та хвороб i застосування регуляторГв росту (ретарданти тур, кампозан) для боротьби з виляганням. Необхщнють проведення цих заходГв визначають за даними прогнозу, а строки, об'еми - за даними поточних обстежень i ощнщ фгтосангтарного стану посГвгв.
Своечасне i високояюсне виконання вшх технолопчних операцш, яю стосуються захисту грунив вГд ерозп, накопичення вологи, створення сприятливих умов розвитку сшьськогосподарських культур.
Бюлопчний контроль за ростом i розвитком рослин по фазах та етапах органогенезу. При цьому враховуеться схожють, густота стояння рослин, кшьюсть продуктивних стебел, колосюв в колош, розвинутих квпок в колосках тощо. Врахування цих факторГв дае можливють визначити необхгднють застосування тих чи шших агрозаходГв.
Бюлопчне обгрунтування строкГв початку, тривалосп i способГв збирання урожаю. Враховують також бюлопчну i фактичну урожайнють зерна.
Визначення науково обгрунтованого запланованого урожаю з врахуванням природних ресуршв зони i лГмГтуючих факторГв, родючостГ грунту, можливостей сорту (див. роздш "Основи програмування врожа!в сГльськогосподарських культур").
2.3. Теоретичнi основи ресурсозбер^аючих i сортових технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
Ресурсозберiгаючi технологи'. штенсифгкащя рослинництва незалежно вГд необхГдностГ пгдтримки екологГчно! рГвноваги в агроекосистемах (перехгд до сГвозмГн з короткою ротащею i до монокультури, зменшення генетично! рГзнотипнГсть культивованих видГв i сортв тощо) вимагае все бГльшого
використання енергетичних затрат, пестицидГв i добрив. Внаслгдок цього з'являються стшю до пестишадв i бшьш шкодочинт популяцп хвороб, шюдниюв i бур'янгв, тдсилюеться порушення еколопчно! рГвноваги в агроекосистемах внаслгдок загибелГ корисно! мшрофлори, попршуються фГзико-хГмГчт властивост грунту, зростае загроза забруднення навколишнього середовища, попршуеться якють сшьськогосподарсько! продукцп. Тому необхгдний пошук альтернативних технолопй виробництва продукпв харчування рослинництва, однпею з яких е ресурсозберггаюча технологгя, яка не заперечуе юнуюта штенсивт технологе, проте вона орГентуе на рют наукоемностг сшьськогосподарського виробництва в цшому.
Вона передбачае, що основна роль в боротьбГ з бур'янами повинна належати агротехшчним заходам, а гербщидам - допомГжна. Локальне внесення гербидадв в декглька разГв зменшить потребу в мшеральному азотг. Велике значення мае бюлопчний азот, який накопичуеться азотфпссуючими бактергями.
Все бГльшу роль в шдвищент енергетично! ефективност рослинництва вщграе диференцгйоване використання природних ресуршв i адаптованого потенщалу культивованих видГв рослин, розробка сортово! технологе, нова стратеггя боротьби з бур'янами, хворобами i шкгдниками, широке використання бюлопчних регуляторГв росту та розвитку рослин i бюлопчних методгв захисту рослин.
Одним Гз заходГв зменшення енергозатрат в рослинництвп е мгнгмальний обробгток грунту,, в тому чисп i перехгд на нульовий обробгток. Особливе практичне значення мае рацюнальне використання рослинних залишюв, що не тГльки забезпечуе рют енергетичного потенщалу грунту, але i покращуе воднофГзичт властивостГ та зменшуе ерозшт його процеси.
СортовГ технологи'. Теоретичною основою сортовог технологи сшьськогосподарських культур е знання бюлопчних властивостей сорту, його потреб у водГ i елементах минерального живлення, теши i свши, стшкостг до
