Тема 2. Еволюція теорій тнк
Основні питання до вивчення
1.Актуальність розробки теорії ТНК.
2. Теорія ринкової влади (монополістичної конкуренції).
3. Теорія інтерналізації.
4. Концепції міжнародної конкурентоспроможності галузі.
5. Еклектична парадигма Даннінга.
Терміни та визначення
Еклектична парадигма Даннінга – згідно з цією теорією для аналізу будь-якого міжнародного виробництва необхідно враховувати три основні групи факторів: переваги власності, переваги розміщення, переваги інтерналізації
Ринкова влада Ринкова влада фірми значною мірою забезпечується її особливими перевагами: економією на масштабах, науково-технічними досягненнями, знанням ринку, управлінськими навичками. Ці переваги визначають олігопольні позиції фірм на ринках і перетворення їх на ТНК.
Переваги власності –це ті конкурентні переваги, якими володіє компанія порівняно з іншими фірмами. Всі активи,що створюються фірмою можна поділити на видимі (фізичний капітал, гроші) та невидимі (технологія, знання, досвід). Саме невидимі активи і визначають значною мірою конкурентні переваги ТНК.
Трансакційні витрати – „витрати на угоди” (transaction cost). Пряма координція трансграничних операцій, надання їм внутріфірмового характеру знижує витрати, повязані з непевністю угод, охороною авторських прав, виробничих секретів при передачі технології та ін. В звязку з цим операції фірм починають набувати „внутрішнього характеру”. В межах глобальних інтегрованих комплексів ТНК здійснюється внутрікорпораційний обмін, тобто інтерналізація(internalization) ринків
Переваги інтерналізації – внутрікорпораційне погоджене використання нематеріальних особливих активів і сукупних додатковихневидимих активів. Це транснаціональні вигоди, що випливають із загального керівництва мережею цих активів, розміщених у різних країнах.Інтерналізація виступає як спосіб подолання недосконалості ринку (породженої національними кордонами, інформаційними труднощами та іншими факторами) за допомогою створення „внутрішніх ринків”.
Переваги розміщення –зявляються внаслідок таких факторів як розмір ринку, забезпеченість факторами виробництва і міжкраїнні відмінності в цінах на них, витрати звязку і транспорту. Вибір місця вкладання іноземних інвестицій в приймаючі країни визначається також з врахуванням таких міркувань як макроекономічна стабільність країни, рівень конкуренції, торгова політика, ступінь розвитку інфраструктури та ін.
Викладення основного матеріалу
Різноманітність типів виробництва ТНК (табл.2.1), рівнів аналізу їх операцій, акцентів на тих чи інших розділах економічної теорії визначила, як велику різноманітність концепцій ТНК, які умовно можна поділити на чотири групи, на основі загального для кожної з них теоретичного підходу:
група - теорії ринкової влади (в т.ч. теорія фірми С.Хаймера);
група - теорії інтерналізації;
група - теорії міжнародної конкурентноздатності галузей;
група - макроекономічні теорії розвитку.
Вказані чотири напрямки теоретичного аналізу і стали основою для розробки "еклектичної парадигми", яка включила елементи всіх зазначених вище підходів (рис.2.1).
Еклектична парадигма не є альтернативною концептуальною основою в повному розумінні. Це скоріше організаційна парадигма, що визначає елементи кожного з підходів, які найбільше відповідають поясненню різноманітних видів виробництв ТНК і широкого розмаїття оточуючого середовища, в якому вони знаходяться.
Таблиця 2.1
Фактори, що впливають на різні типи міжнародного виробництва
Типи міжнародного виробництва |
Переваги власності |
Переваги дислокації (розміщення) |
Переваги інтерналізації |
Приклади галузей, де діють ТНК |
1. Орієнтоване на використання ресурсів |
Капітал, технології, доступ на ринки; додаткові активи |
Володіння природними ремурсами та повязаною з ними інфраструктурою |
Стабільність у забезпеченні ресурсами за низькими цінами, контроль за ринком |
Нафта, мідь, алюміній, харчові продукти, готельне господартво, експорт трудомістких товарів |
2. Орієнтоване на широкий ринок |
Капітал, технологія, інформація, стратегія менеджменту; економія на масштабі. Торгові марки |
Ціни на матеріальні ресурси, робочу силу, державна політика (регулюваннчя імпорту, стимулювання інвестицій) |
Бажання знизити трансакційні або інформаційні витрати; захист прав власності і контроль за якістю продукції |
Компютери, фармацевтика, моторобудування, сигарети, страхування, рекламний бізнес |
3. Раціонально :пеціалізоване а) у виробництві товарів; б) у виробничому процесі |
Капітал, технологія, інформація, стратегія менеджменту; економія на масштабі.Торгові марки, але також доступ на ринки; економія на географічній і структурній диверсифікації |
А) Економія від спеціалізації і концентрації; Б) Низькі витрати на робочу силу, підтримка урядом національного виробництва |
А) Бажання знизити трансакційні або інформаційні витрати; захист прав власності і контроль за якістю продукції; економія від спільного управління; Б) економія, повязана з вертикальною інтеграцією |
А) моторобудування, електричне обладнання, сфера послуг, НДДКР; Б) Електроніка, текстиль і одяг, фото- і відеоапаратура, фрамацевтика |
4. Орієнтоване на кінцевого споживача |
Доступ до ринку створення дистрибюторської мережі |
Можливість знаходження поруч зі споживачем; післяпродажне обслуговування |
Контроль за якістю продукції; забезпечення відповідної сегментації ринку |
Товари, які вимагають беспосереднього контакту з кінцевими споживачами |
5. Змішане |
Різні, але включають географічну диверсифікацію |
Ринки |
Різні |
Різні види: А) портфельні інвестиції у реальну власність; Б) Де необхідні просторові звязки (авіалінії, пароплавство) |
Таблиця 2.2
Відмінності конкурентних переваг міжнародного виробництва в залежності від країни, галузі економіки, особливостей фірми
|
Країна |
Галузь економіки |
Особливості фірми |
Переваги власності |
Національні фактори виробництва (природні ресурси, робоча сила і її кваліфікація), розмір та характеристика ринку. Політика уряду в галузі інновацій, захисту прав власності, конкуренції, державні заходи щодо залучення прямих закордонних інвестицій |
Особливості інноваційних процесів: рівень диференціації продукції; економія на масштабі виробництва; необхідність наявності активів для виходу на ринки |
Ступінь диверсифікації виробничого процесу; продукції на ринку; ступень використання інновацій , орієнтованість на ринок; рівень ефекту від спільної виробничої діяльності |
Переваги інтерналізації |
Втручання держави і ступень контролю за внутрішньофірмовою діяльністю ТНК (трансфертні ціни, передача технологій); політика держави щодо злиття і поглинання; відповідність технологічних, освітніх та інформаційних стандартів |
Можливості здійснення вертикальної або горизонтальної інтеграції, необхідність контролю за виробництвом і ринками; ступень конкурентних переваг міс вех фірм у порівнянні із зарубіжними компаніями |
Ставлення до зростання і диверсифікації (існування мереж в діяльності фірми); ставлення до субконтрактної діяльності (ліцензування, франчайзинг, угоди про технічну допомогу) |
Переваги дислокації |
Відстань між країнами, втручання уряду (тарифи, квоти, податкова політика, підтримка іноземних інвесторів або ТНК), наприклад, уряд Японії надає фінансову допомогу своїм ТНК, якщо вони переносять трудомісткі виробництва за кордон |
Розташування і споживання ресурсів; транспортні витрати; специфічні для галузі тарифні і нетарифні бар’єри, характер конкуренції між фірмами у галузі, ступінь впливу на виробництво невизначеності щодо рівня місцевих податків, вартості робочої сили і енергоресурсів |
Стратегія відносно розвитку міжнародного виробництва; досвід участі у міжнародному виробництві; ставлення до централізації управління і ризику диверсифікації виробничої діяльності |
Рисунок 2.1. Теоретичні витоки еклектичної парадигми
Іноземні фірми можуть подолати конкуренцію місцевих компаній, володіючих знаннями свого ринку, місцевих постачальників, тільки на основі ще більшої конкурентної сили, яка і обумовлена їх перевагами власності. При цьому не виключена ситуація, коли ці переваги власності визначають олігопольні чи навіть монопольні позиції іноземної фірми (Табл.2.3.).
Таблиця 2.3.
Переваги власності
|
|
торгові марки і репутація фабричних знаків. |
|
2. Переваги внаслідок загального управління |
|
а) переваги філіалу ТНК у порівнянні з новою фірмою, що створюється:
|
- економія на спільних поставках. |
б) переваги внаслідок транснаціональності - посилення всіх відзначених вище переваг внаслідок більш широких можливостей;
|
-більш сприятливий доступ до міжнародних ринків та/чи краще знання їх;
здатність диверсифікувати чи зменшити ризики (валютні, політичні). |
Інтерналізація виступає як засіб подолання недосконалості ринку (породженої національними кордонами, формаційними труднощами та іншими факторами) за допомогою створення "внутрішніх ринків" (Табл.2.4.).
Таблиця 2.4.
Переваги інтерналізації
Переваги інтерналізації |
- уникнення витрат на пошук партнерів і переговори; - уникнення витрат на захист прав власності; - подолання невпевненості покупця по відношенню до суті і вартості технології, що передається; - необхідність для продавця захистити якість проміжних і кінцевих продуктів; - можливість компенсувати витрати у випадку відсутності в майбутньому ринків збуту; - можливість уникнути державного втручання (квоти, тарифи, ціновий контроль, податки і т.ін.); - можливість контролювати постачання і умови продажу (включаючи технологію); - можливість використання практики перехресного субсидування, операцій "лідз енд легз", трансфертного ціноутворення. |
Райони, в яких буде здійснюватися діяльність ТНК, в свою чергу визначаються перевагами розміщення (табл.2.5.).
Таблиця 2.5.
Переваги розміщення.
Переваги розміщення |
-розподіл наявності природних і відновлюваних ресурсів - обсяг і динаміка ринку; - ціни, якість і продуктивність факторів виробництва; - витрати міжнародного транспорту і зв'язку; - інвестиційні стимули і перешкоди; - штучні бар'єри для торгівлі; - наявність інфраструктури (комерційної, юридичної, транспортної, телекомунікаційної); - психологічні (національно-культурні) відмінності; - економічна система і політика уряду; - регулювання ринків і/або втручання у ринки з боку уряду. |
Одночасний аналіз сукупності факторів для конкретних країн і конкурентних преваг в рамках еклектичної парадигми дозволяє ТНК знаходити оптимальний рівень міжнародної виробничої діяльності. Схематично рівень міжнародної виробничої діяльності ТНК зображений на рисунку 2.2.
Рисунок 2.2. Міжнародна виробнича діяльність ТНК.
Аналіз показує, що висновки, які представлені у таблицях 2.6.і 2.7., є своєрідним об’єднанням результатів напрямів наукових досліджень у галузі економіки і в суміжних з нею науках стосовно діяльності ТНК
Контрольні запитання
Чому відбулась еволюція теорії ТНК?
Які напрямки економічної теорії стали основою для розробки "Еклектичної теорії"?
В чому полягає головна теза теорії С. Хаймера?
Які теорії аналізували виникнення ТНК з позиції дослідження трансакційних витрат?
Як пояснювала зростання інвестицій ТНК модель "Циклу життя продукту"?
Що визначає переваги власності?
В чому є недосконалість ринку трансакцій?
Чому ТНК інтерналізує використання своїх специфічних активів?
Які переваги розміщення мають найбільший вплив на інвестиційну політику ТНК?
Таблиця 2.6
Відмінності конкурентних переваг міжнародного виробництва в залежності від країни, галузі економіки, особливостей фірми
|
Країна |
Галузь економіки |
Особливості фірми |
Переваги власності |
Національні фактори виробництва (природні ресурси, робоча сила і її кваліфікація), розмір та характеристика ринку. Політика уряду в галузі інновацій, захисту прав власності, конкуренції, державні заходи щодо залучення прямих закордонних інвестицій |
Особливості інноваційних процесів: рівень диференціації продукції; економія на масштабі виробництва; необхідність наявності активів для виходу на ринки |
Ступінь диверсифікації виробничого процесу; продукції на ринку; ступень використання інновацій , орієнтованість на ринок; рівень ефекту від спільної виробничої діяльності |
Переваги інтерналізації |
Втручання держави і ступень контролю за внутрішньофірмовою діяльністю ТНК (трансфертні ціни, передача технологій); політика держави щодо злиття і поглинання; відповідність технологічних, освітніх та інформаційних стандартів |
Можливості здійснення вертикальної або горизонтальної інтеграції, необхідність контролю за виробництвом і ринками; ступень конкурентних переваг міс вех фірм у порівнянні із зарубіжними компаніями |
Ставлення до зростання і диверсифікації (існування мереж в діяльності фірми); ставлення до субконтрактної діяльності (ліцензування, франчайзинг, угоди про технічну допомогу) |
Переваги дислокації |
Відстань між країнами, втручання уряду (тарифи, квоти, податкова політика, підтримка іноземних інвесторів або ТНК), наприклад, уряд Японії надає фінансову допомогу своїм ТНК, якщо вони переносять трудомісткі виробництва за кордон |
Розташування і споживання ресурсів; транспортні витрати; специфічні для галузі тарифні і нетарифні бар’єри, характер конкуренції між фірмами у галузі, ступінь впливу на виробництво невизначеності щодо рівня місцевих податків, вартості робочої сили і енергоресурсів |
Стратегія відносно розвитку міжнародного виробництва; досвід участі у міжнародному виробництві; ставлення до централізації управління і ризику диверсифікації виробничої діяльності |
Таблиця 2.7.