Стаття 37. Пенсійне забезпечення і грошова допомога державним службовцям

... .

На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Державний службовець, звільнений з державної служби у зв’язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею. В таких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.

Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994р. в редакції Закону від 21 вересня 1999р. //Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 49. – Ст. 428.

(Витяг) Стаття 23. Відмова у наданні допуску до державної таємниці

Допуск до державної таємниці не надається у разі:

4) наявності у громадянина судимості за тяжкі злочини, не погашеної чи не знятої у встановленому порядку;

... .

Стаття 26. Переоформлення та скасування допуску до державної таємниці

Переоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється:

...;

...;

у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов'язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону.

Скасування раніше наданого допуску до державної таємниці можливе у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, … .

Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України: Закон України від 21 січня 1994р. із змінами від 24 жовтня 2002р. //Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 18. – Ст. 101; 2002. – № 51. – Ст. 370.

(Витяг) Стаття 6. Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон

Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо:

4) він засуджений за вчинення злочину - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

... .

... .

Паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1 - 9 частини першої цієї статті, ... .

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 4 лютого 1994р. із змінами від 8 червня 2000р., 18 січня 2001р., 26 вересня 2002р., 6 лютого 2003р. //Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161; 2000. – № 38. – Ст. 318; 2001. – № 13. – Ст. 66; 2002. – № 46. – Ст. 347; 2003. – № 16. – Ст. 117.

(витяг)

Стаття 26. Виїзд з України

... .

... .

Виїзд з України іноземцю та особі без громадянства не дозволяється, якщо:

- ...;

- його засуджено за вчинення злочину - до відбування покарання або звільнення від покарання;

Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994р. //Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.

(витяг)

Стаття 11. Особи, які не можуть бути судовими експертами

Не можуть залучатися до виконання обов’язків судового експерта особи, ... які мають судимість.

... .

Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994р. із змінами від 15 лютого 1995р., 21 червня 2001р. //Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455; 1995. – № 10. – Ст. 64; 2001. – № 40. – Ст. 193.

(витяг)

Стаття 1. Поняття адміністративного нагляду

Адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюється органами внутрішніх справ.

Стаття 2. Завдання адміністративного нагляду

Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.

Стаття 3. Особи, щодо яких встановлюється адміністративний нагляд

Адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб:

а) визнаних судами особливо небезпечними рецидивістами;

б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;

в) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення;

г) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.