Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lektsiya_t_26.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
266.75 Кб
Скачать

Ст. 125 Умисне легке тілесне ушкодження

Вказана стаття передбачає відповідальність за нанесення двох видів легких тілес­них ушкоджень: 1) такого, що не спричинило короткочасного роз­ладу здоров'я або незначну втрату працездатності (ч. 1) і 2) такого, що спричинило хоча б один з вказаних наслідків (ч. 2 ст. 125).

Першим видом легкого тілесного ушкодження охоплюються ушкодження, що мають незначні, швидкоминучі наслідки триваліс­тю не більш як шість днів (це можуть бути синці, подряпини тощо).

Другий вид зазначених ушкоджень становлять легкі тілесні ушкодження, що спричинили: а) короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більш як три тижні (21 день); б) незначну втрату працездатності, тобто втрату загальної праце­здатності до 10% (незначне послаблення зору чи слуху тощо).

Для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 125 достатньо спричинення одного із зазначених наслідків.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом (прямим чи непрямим). Необережні легкі тілесні ушкодження не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

Якщо легкі тілесні ушкодження входять в склад об'єктивної сторони іншого злочину (хуліганство, зґвалтування тощо), вони не потребують окремої кваліфікації.

Ст. 128 Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушко­дження

Ознаки тяжкого і середньої тяжкості тілесних ушкоджень розглянуті вище.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережністю. Заподіяння зазначених тілесних ушкоджень внаслідок злочинної самовпевненості необхідно відмежовувати від вчинення їх із непря­мим умислом (коли винна особа передбачала і свідомо припускала настання відповідних наслідків, не розраховуючи при цьому на якісь конкретні обставини, які могли б їх відвернути), а заподіяння тілес­них ушкоджень внаслідок злочинної недбалості - від невинного за­подіяння шкоди (коли особа не передбачала настання відповідних наслідків, не повинна була і (або) не могла його передбачити).

Як правило, необережне завдання передбачених ст. 128 ушко­джень обумовлене грубим порушенням правил поведінки у побуті або недодержанням правил безпеки (обачності) у професійній дія­льності неслужбовими особами. Якщо ж такі ушкодження (як і смерть) настають у результаті порушення певних нормативних ак­тів службовими особами або іншими спеціальними суб'єктами, відповідальність за це настає за відповідними статтями КК (зокре­ма, за статтями 271, 364, 367).

Завдання фізичних або моральних страждань

Побої і мордування (ст. 126). Цією статтею передбачена від­повідальність за умисне завдання удару, побоїв або вчинення ін­ших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричи­нили тілесних ушкоджень.

Йдеться про такі види фізичного впливу на потерпілого, які не лишають після себе об'єктивних наслідків. Тому судово-медичний експерт в такому разі тільки відзначає скарги потерпілого, а вчи­нення вказаних вище дій доводиться іншими доказами.

Удар може бути нанесений рукою, ногою, головою, із застосу­ванням палиці, цеглини, іншого предмета. Він може бути вчине­ний і на відстані, шляхом кидання певного предмета в потерпілого.

Побої характеризуються заподіянням двох і більше ударів.

Інші насильницькі дії можуть проявитись у здавлюванні тіла потерпілого, викручуванні рук, ніг тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначе­них дій.

Якщо після удару, побоїв, інших насильницьких дій на тілі по­терпілого залишились ушкодження, їх оцінюють за ступенем тяжкості, виходячи із наведених вище ознак, і кваліфікують відповід­но за статтями 121, 122, 125.

Кваліфікуючими ознаками цього злочину (ч. 2 ст. 126) є вчи­нення такого діяння: а) що має характер мордування; б) групою осіб; в) з метою залякування потерпілого чи його близьких.

Якщо в ході мордування потерпілому нанесені легкі, середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження - вони утворюють сукуп­ність злочинів і кваліфікуються за ч. 2 ст. 126 та відповідно стат­тями 121, 122, 125, 128.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Мета залякування потерпілого чи його близьких є кваліфікуючою ознакою цього злочину.

Удари, побої, інші насильницькі дії можуть бути ознакою об'єк­тивної сторони інших злочинів. У такому разі вони кваліфікуються за відповідними статтями КК (хуліганство - ст. 296, погроза або на­сильство щодо працівника правоохоронного органу - ст. 345 тощо).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]