Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PRAKT_BYD.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Практична робота № 7

Тема: Об’ємно-планувальні рішення ПГХ

Назва: Об’ємно-планувальна схема ПГХ

Мета: Створити об’ємно-планувальне рішення підприємства харчування

Література: 3,5,9,10.

Вихідні дані:

  1. Тип і потужність підприємства згідно варіанта.

  2. Підприємство – комплексне (два напрямки).

  3. Кількість поверхів – до 2.

  4. Матеріали практичних робіт № 4, 5, 6.

Хід роботи:

  1. Функціонально-технологічне зонування підприємства. Побу­дова загальної планувальної схеми зонування ПГХ у відповідності з виробничим процесом (приклад):

2. Визначення складу та площі приміщень згідно СНиП ІІ Л.8–71.

2.1. Форми таблиць складу та площі приміщень ПГХ (табл. 7.1, 7.2):

  • Підприємство одного типу

Таблиця 7.1

Склад та площі приміщень

№ з/п

Найменування групи приміщень

Площа (усього), м2

1

І. Для відвідувачів

2

ІІ. Виробничі

3

ІІІ. Складські

4

ІV. Адміністративно-побутові

5

V. Технічні

Усього по підприємству:

  • Комплексне підприємство КПГХ (декілька типів)

Таблиця 7.2

Склад та площі приміщень (зразок)

№ з/п

Найменування груп та приміщень

Площа для підприємств, м2

Площа приміщень усього м2

Тип 1

Тип 2

Тип 3

І

Приміщення для відвідувачів

1

Обідній зал ресторану

180

-

-

180

2

Обідній зал дитячого кафе

-

120

-

120

3

Зал вареничної

-

-

80

80

4

Вестибуль № 1

40

-

20

54

5

Вестибуль № 2

-

12

-

12

ІІ

Складські приміщення

1

Комора сухих продуктів

12

8

4

20

Увага!

  1. Сумарна площа загального приміщення у КПГХ вираховується методом інтерполяції.

  2. Кількість приміщень одного виду (наприклад, вестибюль) для КПГХ визначається логічним методом, згідно господарської доцільності, класу складових комплексу (ресторан, закусочна та ін.), режиму роботи, складових комплексу (залів) тощо.

2.2. Методика розрахунку сумарної площі загальних при­міщень КПГХ (приклад):

у складі КПГХ є:

  • ресторан Ро=100 місць;

  • дитяче кафе Р1=75 місць;

  • варенична Р2 = 50 місць.

  • За базу приймається основний тип підприємства (ресторан), для площі приміщень вводиться коефіцієнт потужності Кп = 1,0

  • Визначається Кп для складових комплексу:

Кп=Рn/Ро

У нашому випадку:

Кп1 (дитяче кафе) = 75/100=0,75

Кп2 (варенична) = 50/100=0,5

  • Визначається коефіцієнт перерахунку площі Кп.п приміщень (використовується метод інтерполяції, приблизно):

Кп < 0,3

Кп.п = 0,2

Кп=0,3…0,5

Кп.п = 0,3

Кп=0,5…0,75

Кп.п = 0,4

Кп > 0,75

Кп.п = 0,6

Наприклад: якщоКп.п1 = 0,4, то Кп.п2 = 0,3.

  • За нормативом (або розрахунком) визначається площа приміщення кожної складової комплексу;

Гарячий цех

Ресторан (Р=100)

56 м2 (S0)

Дитяче кафе (Р=75)

31 м2 (S1)

Варенична (Р=50)

17 м2 (S2)

Сумарна площа загального приміщення визначається з виразу

S = S0 + (Sn · Kппп)

Наприклад: для гарячого цеху КПГХ: S = 56+31·0,4+17·0,3=74 м2.

3. Визначення параметрів будівлі

3.1.  Визначається корисна площа підприємства (Sк) з таблиці складу та площі приміщень (без технічних приміщень)

 Визначається робоча площа підприємства (Sр), м2:

Sp = Sk · K1 ,

де K1 – коефіцієнт що враховує площу коридорів, проходів, технічних приміщень (К1 = 1,10…1,25). Він залежить від потужності та класності (розрядності) підприємства, кількості поверхів, інших (технічних та інженерних) факторів (К1  max при малій потужності підприємства, наявності одного поверху та К1 min при збільшенні поверхів будівлі та потужності підприємства.

Наприклад: ресторан на 50 місць в одноповерховій будівлі (К1 = 1,25); комплекс харчування на 300 місць у триповерховій будівлі (К1 = 1,10).

3.2. Визначення загальної площі підприємства (Sзаг), м2:

Sзаг = Sp · K2,

де K2 – коефіцієнт, що враховує конструктивні фактори будівлі (товщину стін та ін.), організацію вертикальних зв’язків (сходи, ліфти, ліфтові сходи) , додаткові протипожежні заходи та ін. (К2 = 1,10…1,15); для одноповерхових споруд К2 = 1,05-1,03. К2 min при збільшенні кількості поверхів.

3.3.Визначається розміру будівлі:

Площа поверху будівлі (Sn) визначається з формули, м2:

Sn = Sзак / n,

де n – кількість поверхів (у нашому випадку n = 2)

Геометричні розміри будівлі («а» – довжина по фронту, «в» – глибина (ширина) визначають залежно від площі поверху:

Sn = а · в

Причому формула будівлі має наближення до квадрату чи прямокутника з максимальним відношенням сторін 1:2, причому, бажано мати розміри «а» і «в» квадратними (по мірі якості) шагу – 6000, 3000, 2000 мм (у осях).

3.4. Визначення будівельного обсягу будівлі:

Будівельний обсяг будівлі V буд визначається за формулою, м3:

V буд = S п.б · H,

де S п.б – площа будівлі на ділянці, м2 (площа забудови).

S п.б = Sn + см,

де см – товщина зовнішньої стіни, м;

Н – будівельна висота будинку, м

4. Вибір типу композиційно-планувальної схеми (КПС) підприємства.

5. Креслення контуру будівлі згідно прийнятої КПС

5.1. Основні правила оформлення креслення об’ємно-плану­вального рішення.

  • Основним кресленням ОПР є плани (чи план) поверхів

  • Основні правила оформлення креслення ОПР:

  • При наявності на кресленні планів декількох поверхів план розміщується:

- по вертикалі – знизу вверх;

- по горизонталі – зліва управо.

  • План усіх поверхів відображають, як правило, в одному масштабі 1:100 (рідше 1:50 та 1:200)

  • Координатна сітка поверхів позначається:

- у горизонтальному рівні (довжина по фронту) – арабськими цифрами зліва управо;

- у вертикальному рівні (ширина–глибина) – літерами українського алфавіту, за винятком літер «І», «З» і «О» – знизу вверх;

  • шаг координатної сітки теоретично може відповідати модулю «М» (100 мм), але на практиці:

А. Мінімальний шаг координат, у відповідності з конструктивною схемою будівлі, буває такий:

  • для будівель із повним каркасом – 3000 мм;

  • для будівель із неповним каркасом -2000 мм;

  • для будівель із несучими стінами – 200 мм.

Б. Максимальний шаг у цивільних будівлях (у тому числі ПГХ) становить:

  • для будівель із повним та неповним каркасом:

  • для одноповерхових будівель – 11200 мм;

  • для 2-3-поверхових – 7200 мм.

В. Оптимальний шаг:

  • для будівель із повним та неповним каркасом 6000 мм.

  • для будівель із несучими стінами – 3000 мм.

6. Зонування будівель по групах приміщень.

  • Зонування приміщень здійснюється згідно показників Sзаг. для окремої зони у порядку побудови:

  • зона обслуговування

  • склади (складські приміщення)

  • виробнича зона (виробничі приміщення)

  • адміністративні приміщення

  • технічні приміщення (див. Пр № 6).

Примітка. Планування приміщень зони обслуговування див. у Пр № 5.

7. Попереднє вирішення горизонтальних зв’язків в будівлі (коридорів).

  • Ширина – у відповідності з нормами.

8. Попереднє вирішення вертикальних зв’язків (ліфти, сходові клітини).

  • обов’язкове дотримання схеми процесу.

9. Проектування (розміщення) окремих приміщень (по відпо­від­ним зонам).

Увага! Мінімальна розміри (параметри) окремих приміщень такі:

№ з/п

Приміщення

Розмір

Величина, м

1

Складські неохолоджувані приміщення

Ширина

1,8

2

Охолоджувальні камери

Ширина, довжина

2,4

2,1

3

Тамбур-шлюз охолоджувальних камер

Глибина (ширина)

1,6

4

Допоміжні приміщення

Ширина

1,8

5

Виробничі приміщення

Ширина

2,2

6

Ліфтовий хол перед ліфтом Q=500 кг і більше (ватажні)

Глибина та ширина

2,7 (2,1)

7

Машинне відділення охолоджувальних камер

Ширина,

довжина

До розміру холодильної машини

+1,2

+1,5

8

Роздачі (роздавальні):

Приміщення по одній грані

Приміщення з двох боків

Ширина

Ширина

2,0

3,0

10. Перевірка відповідності прийнятих планувальних рішень до санітарних, технологічних, будівельних та протипожежних вимог і норм.

11. Будівельне оформлення будівлі, прийняття рішень по будівель­них матеріалах та елементах будівлі:

  • зовнішні стіни (цегляні – 770 мм, дерев’яні – 500 мм)

  • вікна та двері згідно типорозмірів

  • перегородки цегляні (120 мм, гіпсові 100 мм)

12. Оформлення креслення згідно ДСТУ Б А.2.4.–4-95 (ГОСТ 21.101.93).

Матеріали завершеної роботи:

1. Таблиця складу та площі приміщень підприємства

2. Креслення плану підприємства у М 1:100 (1:200), на кресленні можуть бути:

  • експлікація приміщень

  • написи назв приміщень

3. Креслення можна виконувати:

  • олівцем на міліметровому папері (ф А3)

  • за допомогою ПЕОМ (ф. А3, А4)

Варіанти практичної роботи № 7

Склад комплексного ПГХ

Варіанти

кількість місць

Ресторан + їдальня

1 2 3 4 5

100+50 80+60 70+80 60+80 80+80

Ресторан + кафе загального типу

6 7 8 9 10

100+40 90+60 80+70 60+80 50+100

Ресторан + кафе- морозиво

11 12 13 14 15

100+50 90+60 80+75 75+75 50+100

Ресторан + пивний бар

16 17 18 19 20

100+50 100+75 75+75 60+100 50+100

Кафе загального типу (обслуго­ву­вання офіціан­тами) + закусочна

21 22 23 24 25

150+25 100+50 80+75 60+100 40+100

Молодіжне кафе + ресторан

26 27 28 29 30

150+20 100+40 80+50 75+75 50+100

Шашлична (обслу­говування офіці­антами) + дитяче кафе

31 32 33

10+50 75+75 150+25

Кафе-конди­тер­ське + пивний бар

34 35 36

50+100 75+75 100+50

Пиріжкова + Ресторан

37 38 39

50+80 75+75 100+50

Варенична + кафе загального типу (з офіціантами)

40 41 42 43

50+100 75+75 100+50 75+50

Пивний бар + кафе-морозиво

44 45 46 47 48

50+100 75+75 75+100 100+50 150+25

Піцерія + пивний бар + кафетерій

49 50 51

50+50+40 75+50+20 75+75+20

Сосисочна + ресторан + кафетерій

52 53 54

50+50+50 50+75+20 75+50+30

Кафе загального типу + закусочна + магазин кулінарії

55 56 57

50+75+3р.м. 75+50+2р.м. 100+25+4р.м.

Їдальня + пивний бар + кафе-морозиво

58 59 60

100+50+25 75+75+25 75+50+50

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]