
- •Проект з дисципліни «Моделі технологічного управління в агрохімсервісі»
- •1.Загальна характеристика господарства
- •2. Рекомендації щодо запроваджуваної нової сівозміни в господарстві.
- •3.Рекомендації щодо агрохімічного обстеження ґрунтів,на яких буде розташована сівозміна.
- •4. Можливість нагромадження органічних добрив у господарстві та рекомендації щодо їх зберігання.
- •5.Система удобрення культур у запроваджуваній сівозміні.
- •6.Умови зберігання мінеральних добрив в господарстві.
- •7.Техніка для внесення органічних і мінеральних добрив.
- •1.Техніка для внесення мінеральних добрив в основне внесення.
- •2.Техніка для внесення мінеральних добрив при посіві.
- •3.Техніка для внесення мінеральних добрив у кореневе і позакореневе підживлення.
3.Рекомендації щодо агрохімічного обстеження ґрунтів,на яких буде розташована сівозміна.
Ґрунт даного господарства – темно-сірий опідзолений. для діагностики даного ґрунту треба визначити такі показники:
рН сол– за потенціометричним методом;
Визначення вмісту гумусу за методом Тюріна;
Легкогідролізований азот за методом Тюріна і Кононової;
Лужногідролізований азот за методом Корнфілда;
Фосфор та калій за методом Чирікова;
Визначення вмісту рухомих форм сполук важких металів.
Визначення рухомих форм бору за методом Х. М. Починка
А
налізи
проводилися
в Українській
лабораторії якості і безпеки продукції
АПК. За адресою Україна 08162, Києво -
Святошинський р-н,
п.г.т. Чабани, вул.
Машиностроителей, 7
Таблиця №1. Орієнтована ціна агрохімічного обстеження грунтів господарства у агрохімічній лабораторії.
Показник, що визначатиметься |
Ціна за аналіз 1 зразку, грн |
Кількість зразків |
Ціна за аналіз всіх зразків |
|
рНсол |
20 |
60 |
1200 |
|
Вміст гумусу |
56,81 |
60 |
3408,6 |
|
Легкогідролізований азот |
57,67 |
60 |
3460,2 |
|
Лужногідролізований азот |
60 |
60 |
3600 |
|
Вміст Р2О5 |
40 |
60 |
2400 |
|
Вміст К2О |
67,74 |
60 |
4064,4 |
|
Вмісту рухомих форм сполук важких металів |
370,30 |
60 |
22218 |
|
Рухомі форми В |
130 |
60 |
7800 |
|
Всього |
|
|
48151,2 |
4. Можливість нагромадження органічних добрив у господарстві та рекомендації щодо їх зберігання.
Зелені добрива, або сидерати, - це свіжа зелена маса рослин, яку заробляють у ґрунт переважно на місці її використання для збагачення його на органічну речовину, азот, а також для поліпшення водного, повітряного і теплового режиму.
Тваринництво у даному господарстві не розвинене, тому не можливе використання місцевих органічних добрив. Як додаткове джерело елементів живлення використовується сидерація. У сівозміні господарства вирощуються культури, що є цінними для сидерації. Це – озимий ріпак, гречка, озима пшениця, кукурудза на зерно, яра пшениця. У даному господарстві гречка використовується як зелене добриво, тобто вона не збирається, а залишається на полі з наступним заорюванням.
У зв’язку з швидким ростом гречку висівають на зелене добриво. 1 т зеленої маси під час повного цвітіння за вмістом поживних елементів дорівнює 30,6 кг 20,5-процентного сірчанокислого амонію, 14,1 кг 16-процентного суперфосфату та 18,1 кг 50-процентного хлористого калію.
Більшість рослин, які використовуються як зелене добриво мають могутню кореневу систему, яка пронизує орний і підорний горизонт ґрунту. Тому в орному шарі накопичуються поживні елементи, витягуванні корінням з глибоко залягаючих шарів, куди вони звичайно вимиваються, стаючи недоступними для культурних рослин.
Зелені добрива за відсутності або недоліку гною стають найреальнішим джерелом поповнення запасів органічної речовини в ґрунті.
Кращий час для закладення сидератів - період їх цвітіння. Рослини скошують або накочують. Потім ґрунт перекопують з оборотом верхнього шару.
Гречка - добрий попередник у сівозміні для інших культур, особливо при вирощуванні її широкорядним способом. Культури, які вирощуються в сівозміні після гречки добре забезпечуються фосфором і калієм за рахунок її післяжнивних залишків.
Завдяки значному розгалуженню кореневої системи гречки ґрунт залишається досить пухким. Післяжнивні рештки порівняно з рештками злакових хлібів мають більший вміст азоту і фосфору.
Гречка після скошування заорюється дисковими боронами на глибину 10-12 см.