
- •Проект з дисципліни «Моделі технологічного управління в агрохімсервісі»
- •1.Загальна характеристика господарства
- •2. Рекомендації щодо запроваджуваної нової сівозміни в господарстві.
- •3.Рекомендації щодо агрохімічного обстеження ґрунтів,на яких буде розташована сівозміна.
- •4. Можливість нагромадження органічних добрив у господарстві та рекомендації щодо їх зберігання.
- •5.Система удобрення культур у запроваджуваній сівозміні.
- •6.Умови зберігання мінеральних добрив в господарстві.
- •7.Техніка для внесення органічних і мінеральних добрив.
- •1.Техніка для внесення мінеральних добрив в основне внесення.
- •2.Техніка для внесення мінеральних добрив при посіві.
- •3.Техніка для внесення мінеральних добрив у кореневе і позакореневе підживлення.
Кабінет Міністрів України
Національний університет біоресурсів і природокористування Украйни
Кафедра агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна
,
Проект з дисципліни «Моделі технологічного управління в агрохімсервісі»
Виконала студентка:
ОКР «Магістр»2 року
Заочної форми навчання Агробіологічного ф-ту
Нінуа Олена Вахтангівна
Перевірила: Бордюжа Н.П.
Київ – 2014
1.Загальна характеристика господарства
Приватне підприємство “Агросон
Приватне підприємство «Агросон» розташоване в Київській області, Бориспільському районі, селі Красне за адресою вул. Радянська, 7.
Штат підприємства складається з одного власника, який є його директором і засновником, одного головного агронома, комірника, шести машиністів, чотирьох слюсарів по ремонту сільськогосподарської техніки та одного головного бухгалтера. В залежності від кількості роботи підприємство може наймати сезонних робітників.
Господарство має всього 1352 га землі, серед яких 1334 га сільськогосподарських угідь 987 га яких складає рілля. Спеціалізація господарства до початку 2014 року – вирощування овочів. Тваринництво не розвинене.
Господарство розташоване у зоні Лісостепу.
Грунти господарства та їх агрономічна характеристика.
Ґрунти господарства темно-сірі опідзолені на лесовидному суглинку, сірі опідзолені та чорноземи опідзолені. Темно-сірі опідзолені на лесовидному суглинку найбільш поширені серед сірих лісових грунтів. Мають найменш виражені ознаки опідзолення і значну акумуляцію органічних речовин. Гумусу містять 3,0-3,5 % з поступовим зменшенням в низ профілю, склад гумусу по профілю неоднорідний. Відзначаються значною насиченістю увібраним кальцієм і незначною кислотністю - рН=5,5-6,0 .З глибиною кислотність зменшується.
Прфіль має приблизно таку будову:
Но – гумусовий дернинний горизонт глибиною 2 – 4 см, або лісова підстилка глибиною 1 – 3 см;
НЕ – гумусово-елювіальний горизонт, глибиною 30 – 35 см, темно-сірий, збагачений на борошнисту присипку SiO2, грудочкувато-зернистий, а в освоєних грунтах брилистий в орному шарі та пилувато-плитчастий – в підорному, перехід ясний; НІ – гумусово-ілювіальний горизонт, глибиною 30-35 с, темно-сірий з червонувато-бурим відтінком, горохуватий, натіки R2O3, щільний, з рідкими черво ходами, пустотами від колишніх коренів дерев’яної рослинності. Перехід ясний;
І – ілювіальний горизонт, глибиною приблизно 30 – 50 см, червоно-бурий або бурий, призматичний, на гранях структурних окремостей червоно-буре колоїдне лакування, щільний, натіки
Сформувались вони переважно в умовах зріджених освітлених дубових лісів з добре розвинутим трав’янистим вкриттям. Характеризуються інтенсивним розвитком дернового процесу, і як наслідок більш інтенсивною гумусованістю.
Будова профілю:
НЕ – до 30-35 см, темно-сірий, але з помітною “сивиною” від кремнезему SiO2, пухкий, неміцно грудкуватий зі слабою пластинчастою структурою, перехід добре помітний за структурою і зложенням.
НІ – до глибини 50-60 см, верхня гумусова на частина ілювіального горизонту, темно-бурий, ущільнений, з чіткою горіхуватою структурою, грані горіхів припудрені SiO2, поступово переходить у нижню, негумусовану частину ілювіального горизонту червоно-бурого забарвлення, дуже щільну, призматичної структури, по гранях призм – колоїдна плакіровка.
РІ – з глибини 90-95 см, жовто-палевий з темно-бурими накипами колоїдів по гранях призмовидних окремостей, менш щільний.
Рк – з глибини 100-130 см, різкий перехід по лінії залягання карбонатів.
Також характеризуються перерозподілом за профілем мулу і збагаченням фракціями пилу.
У цілому клімат Київської області є помірно континентальним з м’якою зимою і теплим літом. Температура повітря залежить передусім від надходження сонячної радіації, яка, у свою чергу, визначається кутом падіння сонячних променів. У день літнього сонцестояння (22 червня) він сягає 630. Тривалість цього дня – 16,5 годин. У день зимового сонцестояння (22 грудня) Сонце піднімається над обрієм на 160. Тривалість цього дня – 8 годин. Сумарна тривалість сонячного сяйва за рік становить 1927 год., або 43% можливої. Протягом року найбільша тривалість сонячного сяйва спостерігається у червні та липні (по 279 год.), найменша (39 год.) – у грудні.
Середньорічна температура повітря в Київській областіі становить 7,7 °С, найвища вона в липні (19,3 °С), найнижча – у січні (мінус 5,6 °С).
Температура
повітря по місяцях, (°С)
Температура |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
Середня |
-5,6 |
-4,2 |
0,7 |
8,7 |
15,1 |
18,2 |
19,3 |
18,6 |
13,9 |
8,1 |
2,1 |
-2,3 |
7,7 |
Деннамаксимальна |
-3 |
-2 |
3 |
12 |
20 |
23 |
25 |
24 |
19 |
12 |
4 |
-1 |
11 |
Нічна мінімальна |
-9 |
-8 |
-3 |
3 |
10 |
13 |
15 |
14 |
9 |
4 |
-1 |
-5 |
2 |
Н
айхолодніше
в Київській області, як правило, 18–25
січня (так звані “хрещенські морози”).
Найвища температура повітря характерна
для періоду 15–20 липня.
В останні 100–120 років температура повітря у області, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,5 °С. Найбільше підвищення температури повітря спостерігається у грудні – березні.
У середньому за рік у області випадає 476-568 мм атмосферних опадів, найменше – у березні та жовтні, найбільше – в липні.
Середня кількість опадів, (мм)
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
48 |
46 |
39 |
49 |
53 |
73 |
88 |
69 |
47 |
35 |
51 |
52 |
650 |
Мінімальна місячна кількість опадів влітку становить 2–4 мм, взимку – 1–2 мм. Найбільша кількість опадів, що випадає протягом однієї доби, спостерігається влітку при грозових дощах. У середньому за рік у даному регіоні спостерігається 157 днів з опадами; найменше їх (по 10) у вересні та жовтні, найбільше (17) – у грудні. Щороку утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому. Тривалість періоду зі сніговим покривом становить близько 80 днів.
Відносна вологість повітря в Київській області становить в середньому 75%, найменша вона у травні, найбільша – у грудні.
Відносна вологість повітря, (%)
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
83 |
81 |
77 |
67 |
64 |
68 |
71 |
70 |
74 |
78 |
85 |
86 |
75 |
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – у грудні.
Загальна хмарність, (бали)
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
7,5 |
7,4 |
6,9 |
6,5 |
5,7 |
5,5 |
5,4 |
4,9 |
5,2 |
6,1 |
8,0 |
8,3 |
6,5 |
0 балів - ясно.
Менше 5 балів нижнього ярусу, або хмар середнього ярусу, що просвічують, або будь-яка кількість хмар верхнього ярусу - невелика хмарність.
Від 1-3 до 6-9 балів або 3-8 балів хмар нижнього ярусу або щільних хмар середнього ярусу - мінлива хмарність.
Від 8-10 до 0-3 балів хмар нижнього ярусу - хмарно з проясненнями.
7-10 балів хмар нижнього ярусу - хмарно.
10 балів хмар нижнього ярусу - похмуро.
Найбільшу повторюваність мають вітри із заходу, насамперед – восени. Як правило, західні вітри приносять атмосферні опади, підвищення температури взимку та її деяке зниження влітку.
Повторюваність вітру різних напрямків, (%)
Пн |
ПнС |
С |
ПдС |
Пд |
ПдЗ |
З |
ПнЗ |
Штиль |
13,6 |
9,1 |
8,8 |
12,8 |
13,0 |
11,5 |
17,7 |
13,5 |
13,0 |
|
|
|
|
Січень |
Квітень |
Липень |
Жовтень |
Роза вітрів Київської області
Швидкість вітру порівняно невелика. Найбільша вона у січні–лютому, найменша – в серпні. У січні вона в середньому становить 2,8 м/с, у липні – 2,1 м/с.
Швидкість вітру по місяцях, (м/с)
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
2,8 |
2,8 |
2,6 |
2,6 |
2,2 |
2,2 |
2,1 |
2,0 |
2,1 |
2,3 |
2,6 |
2,7 |
2,4 |
Протягом доби найбільша швидкість вітру звичайно спостерігається у післяполуденні години, найменша – рано–вранці.
Упродовж року в області спостерігаються різноманітні атмосферні явища: гроза, туман, роса, ожеледиця та ін. Зокрема гроза найчастіше буває у червні та липні.
Повторюваність атмосферних явищ, (дні)
Явище |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
Сніг |
19 |
17 |
12 |
3 |
0,2 |
0 |
0 |
0 |
0,1 |
2 |
9 |
19 |
81 |
Туман |
4 |
5 |
5 |
2 |
0,6 |
0,5 |
0,4 |
0,4 |
1 |
3 |
6 |
6 |
34 |
Гроза |
0,1 |
0 |
0,1 |
1 |
5 |
7 |
7 |
4 |
2 |
0,4 |
0,03 |
0,03 |
27 |
Роса |
0 |
0 |
2 |
13 |
19 |
19 |
21 |
21 |
21 |
17 |
4 |
0,6 |
138 |
Заметіль |
3 |
3 |
1 |
0,3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,1 |
0,8 |
2 |
10 |
Ожеледиця |
4 |
2 |
1 |
0,2 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,03 |
1 |
3 |
11 |
Оскільки на Україну припадає майже 4% світового збору пшениці, а вирощування зернових колосових набирає обертів і вважається прибутковим напрямком сучасного рослинництва слід дати характеристику клімату Київщини беручи за основу сприятливість для вирощування озимих і ярих зернових культур. В цілому, враховуючи все вищенаведене можна зробити висновок, що клімат Київської області, в тому числі Бориспільського району цілком сприятливий для вирощування основних озимих і ярих зернових культур оскільки середня річна температура повітря складає приблизно +6,80 – 7,7 0С (Середня температура січня від -5,6 0С до -6,30С, липня - +19,30 С),переважаючі вітри – західні, а середня кількість опадів – 476-568 мм/рік. Отже, клімат помірний, а сама область - атлантико-континентальна. За таких кліматичних умов вегетаційний період рослин з температурою вище +5 0С загалом складає 215 днів, що є достатнім для вирощування зернових культур на даній території.