Загальноприйнята модель процесу проектування
Для побудови ціїє моделі (рис.2.3) процес проектування розкладається на п’ять операційних комплексів:
- функціонально-структурний зв’язок;
- функціонально-орієнтоване визначення геометричних па-
раметрів:
- конструктивне виконання;
- технологічна підготовка;
- економічна оцінка.
Згідно загальноприйнятій моделі проектна діяльність розглядається і формулюється як операції, що передбачають цілеспрямоване застосування операторів (правил, методів і ін.) до операндів (інформація про результати).
Отже, модель процесу проектування складається з трьох основних частин: операції, оператори і операнди.
Операції – це пам’ять для діяльності, опису, взаємозв’язків та ін.;
Оператори – це пам’ять для правил, методів, розрахунків, стандартів та ін.;
Операнди – це пам’ять для елементів систем електропостачання з їх характеристиками, що отримані в результаті виконання відповідної операції. Вони повинні мати єдиний системний опис.
В загальноприйнятій моделі процес проектування розкладається на характерні часткові процеси, що мають назву операційні комплекси, які накладаються один на одний і відповідають певній послідовності дії під час проектування
Визначним для створення моделі процесу проектування є технічні, економічні і соціальні вимоги, згідно до яких представляється предмет проектування. Для створення моделі необхідно виконання відповідних вимог до:
а) функції або способу дії предмета проектування;
б) його конструктивного рішення;
в) монтажно-технічної реалізації;
г) економічних критеріїв для спорудження і експлуатації електроспоживальних систем;
д) організаційних вимог для закінчення терміну капітало-вкладень.
Виконання вимог (а, б, в, г, д) під час створення загальноприйнятої моделі процесу проектування здійснюється шляхом розділення процесу проектування на операційні комплекси (ОК). В загальноприйнятій моделі ПП (рис.2.3) їх п’ять;
е) операційних комплексів, які поділяють у відповідності до всіх сфер проектної діяльності;
є) обладнання, яке повинно описуватися з врахуванням відповідних вимог;
ж) інструкцій, методів, розрахунків та ін., що підпорядковані відповідним операційним комплексам.
Об’єднання загальноприйнятої моделі процесу проектування та моделі з частковими процесами дозволяє отримати комбіновану модель процесу проектування, яка має більшу точність.
Розглянемо комбіновану модель процесу проектування розподільчої установки (РУ) будь-якої напруги. Для створення цієї моделі на операційні комплекси загальноприйнятої моделі процесу проектування, накладаються часткові процеси моделі “В ході капіталовкладень” (рис.2.4).
Рисунок 2.4 –
Комбінована модель процесу проектування
Аналізуючи комбіновану модель процесу проектування, можна з’ясувати, що між частковими процесами і операційними комплексами існують взаємозв’язки, які дозволяють зробити наступні висновки:
а) процес обґрунтування проектування розподільчої уста-новки охоплює складання схеми електроспоживання або її окремих елементів на основі інформації про розподільчу установку в залежності від найбільш суттєвих споживачів, тобто визначаючи потужність цих споживачів, резервну потужність, імпульсне навантаження, тривалість перерви електропостачання і ін;
б) процес проектування в цілому охоплює детальну розробку технічного і технологічного рішення для всіх елементів розподільчої установки на основі загальних положень;
в) частковий процес “Аналіз споживачів” є основою для розвитку взаємозв’язків “функція-структура”, тобто першого ОК;
г) частковий процес “Порівняння варіантів” передбачає розробку функціонального і конструктивного рішення про проектування РУ, а також вибір головного обладнання з визначенням витрат та економічну оцінку для другого, третього та п’ятого ОК;
д) частковий процес “Встановлення геометричних параметрів” передбачає детальну розробку функціонального і конструктивного рішення для всіх елементів розподільчої установки для другого, третього і частково четвертого ОК;
є) частковий процес “Калькуляція” передбачає процес технічної підготовки і економічну оцінку проекта в цілому для п’ятого і частково четвертого ОК.