5.2 Державні стандарти, стандарти підприємств, пуе, пте, типові проекти

Проектна організація під час проектування об’єктів( електричної частини станцій, підстанцій та ін.) повинна керуватися наступною основною документацією:

- нормативними актами з питань проектування для капітального будівництва; документами з основних технічних напрямків для проектування підприємств відповідної галузі промисловості;

- нормами технологічного проектування; будівельними нормами і правилами; інструкціями з проектування і будівництва; технічними правилами по економічних витратах основних будівельних матеріалів і іншими документами з проектування і будівництва. Слід також враховувати норми проектування стосовно заходів з цивільної оборони;

- затвердженими каталогами індустріальних будівельних виробів; каталогами типових проектів для застосування в будівництві;

- стандартами на будівельні матеріали, деталі, конструкції, санітарно-технічне, електротехнічне обладнання, на будівельний інструмент та ін.;

- державними стандартами на умовні позначення, на обладнання та ін.;

- кошторисними нормативами для визначення кошторисної вартості будівництва;

- інформацією про нове технологічне обладанання, про нові будівельні матеріали і вироби;

- документами про наукову організацію праці і керування підприємством відповідної галузі з вказівками про можливість проектування автоматизованих систем керування технологічним процесом.

Під час проектування слід враховувати рекомендації з використання результатів закінчених наукових досліджень і проектно-конструкторських робіт із створення нового обладнання та прогресивних технологій; враховувати результати робіт, передбачених комплексними планами наукових досліджень, проектно-конструкторських робіт та перспективними планами конструювання, виготовлення і поставки обладнання для об’єктів капітального будівництва; рішення і показники, що передбачені проектами підприємств і виробництв на тривалу перспективу, а також проекти машин і обладнання майбутнього.

Кошторисна вартість будівництва підстанцій і електричної частини станцій або будь-якого іншого об’єкту визначається по зведеному кошторису технічних або техно-робочих проектів. Зведений кошторис є основним і незмінним документом, на основі якого здійснюється фінансування об’єкту, що проектується.

5.3 Пояснювальна записка, специфікації на замовлення, кошторисна документація

Пояснювальна записка проекту повинна виконуватися згідно державних стандартів ДСТУ 3008-95 „Документація. Структура і правила оформлення”, а також згідно ГОСТ 2.102-68 „Види і комплектність конструкторських документів” і ГОСТ 2.105-95 „Загальні вимоги до текстових документів”, “Використання електричних схем за ЕСКД” та ін.

Як приклад пояснювальна записка для дипломного проекту, згідно стандарту СТП 02070855-03-99 “Курсовий і дипломний проекти”, містить:

- титульний аркуш;

- завдання на проектування;

- реферат (повинен бути написаний двома мовами і на одному аркуші);

- зміст;

- перелік основних позначень і скорочень, символів і одиниць;

- вступ;

- основну частину, яка складається з розділів;

- висновки;

- перелік посилань на джерела;

- додатки;

- бібліографічна довідка.

Специфікації на замовлення складаються на окремих аркушах відповідної форми для обладнання та матеріалів, і повинні відповідати вимогам ЕСКД. Для дипломного проектування специфікації виконуються на графічних кресленнях на всіх листах за винятком генерального плану і принципової однолінійної схеми. Специфікації на замовлення обладнання і матеріалів є основою для замовлення їх на заводах. Вони потрібні для монтажу об’єкта в цілому.

Проектна організація разом з основними документами розробляє кошторис. Існує:

- зведений кошторис;

- об’єктний кошторис;

- локальний кошторис.

Затверджений зведений кошторис є документом для планування і фінансування будівництва об’єкту, що спроектований. Кошторисна вартість підстанцій, що визначається на стадії технічного або техно-робочого проекту і затверджується в установленому порядку є кошторисним лімітом будівництва, що не підлягає зміні.

Зведений кошторис містить багато розділів. Для кожного розробляється свій кошторис. Наприклад, зведений кошторис має 12 розділів. Розглянемо кожен з них.

І розділ – кошторис на підготовку території під будівниц-тво;

ІІ розділ – кошторис на об’єкти основного виробничого призначення;

ІІІ розділ – кошторис на об’єкти підсобного, виробничого і обслуговуючого призначення;

IV розділ – кошторис на об’єкти енергетичного господарства;

V розділ – кошторис на об’єкти транспортного господарства і зв’язку;

VI розділ – кошторис на зовнішні мережі і споруди водопостачання, каналізації, тепло- і газопостачання;

VII розділ – кошторис на благоустрій території підприємства;

VIII розділ – кошторис на тимчасові будівлі і споруди

ІХ розділ – кошторис на інші затрати і роботи;

Х розділ – кошторис на утримання дирекції підприємства і на авторський нагляд;

ХІ розділ – кошторис на підготовку експлуатаційних кадрів;

ХІІ розділ – кошторис на проектні і пошукові роботи.

У зведеному кошторисі окремою графою має передбачатися резерв засобів на непередбачені роботи і затрати. За підсумком зведеного кошторису вказуються всі суми, що повертаються.

Кошторис на спорудження тимчасових споруд і будівель рахується у відповідності з діючими будівельними нормами і правилами у відсотках від вартості будівельно-монтажних робіт по розділах 1-7 зведеного кошторису.

Об’єктний кошторис складається на окремі об’єкти підприємства або на підсистеми електротехнічної системи. Об’єктний кошторис складається з локальних кошторисів.

Локальні кошториси складаються на окремі види робіт для всіх об’єктів і видів робіт, на будівельні роботи, на придбання обладнання і монтаж та ін.

Локальні кошториси на окремі види робіт складаються за прейскурантами і за укрупненими кошторисними нормами (УКН).

Якщо УКН відсутні, то цей кошторис складають за одиничними розцінками, що прив’язуються до місцевих умов, а також по цінниках зональних цін на місцеві матеріали.

Локальні кошториси на придбання обладнання і монтаж складаються за прейскурантами цін на обладнання і по цінниках на монтаж обладнання.

Роботи, що виконуються за проектом, фінансуються тільки за кошторисами.

Вихідними даними для складання кошторису є:

- об’єм робіт, який визначається проектом;

- прейскуранти на обладнання, апаратуру, запчастини та матеріали;

- цінники на монтаж обладнання;

- коефіцієнти, які визначають розміри накладних витрат на транспорт, витрати заготовчо-складські та на подорожчання робіт.

Об’єм робіт – це робота, яку треба виконати згідно проекту, розміри цієї роботи і умови її виконання.

Прейскуранти – офіційні збірники цін по видатках обладнання і матеріалах. Кожен прейскурант має свій шифр або номер. Наприклад.

Прейскурант №15 – 01 – ціни на електричні машини середньої і малої потужності;

Прейскурант №15 – 04 – ціни на електричну апаратуру низької напруги;

Прейскурант №15 – 09 – ціни на проводи і кабелі.

Цінники на монтаж обладнання мають титульну сторінку, де вказується дата їх введення в дію. Є також кілька цінників по видах робіт.

Цінник №8 – розцінки на монтаж електроустановок.

Накладні коефіцієнти і витрати нараховуються тільки на зарплату. При визначені вартості робіт дуже часто вводять коефіцієнти, які або підвищують вартість робіт або її знижують. Так роботи, що виконуються в діючих електроустановках оцінюються дорожче: коефіцієнт рівний К=1.2, для демонтажних робіт К=0.25.

Кошторис складає, як правило, технічний відділ.