
- •Змістовий модуль 2. Сутність іпотечного ринку
- •Тема 5. Економічна природа іпотечного ринку.
- •Тема 6. Моделі іпотечного ринку.
- •Семінарське заняття № 4 (2 год.)
- •Тема 5. Економічна природа іпотечного ринку
- •Основні поняття та еволюція іпотечного ринку.
- •Сучасне трактування сутності іпотечного ринку та його ролі в розвитку економіки, у вирішенні соціальних проблем, капіталізації ресурсів.
- •Тема 6. Моделі іпотечного ринку
- •1. Структура іпотечного ринку, його суб’єкти, об’єкти (інструменти).
- •2. Характеристика видів іпотечних ринків. Види іпотечних ринків
- •3. Порядок, основи технології укладання угод на іпотечному ринку згідно законодавства України.
- •4. Моделі іпотечного ринку
- •Сутність депозитної, інвестиційної, цільової моделі
- •5. Однорівнева та дворівнева моделі іпотечного ринку
- •Сучасні іпотечні моделі країн розвиненої економіки
- •Сучасні моделі
- •7. Політичні, правові, економічні, історичні фактори розвитку моделей іпотечного кредитування
3. Порядок, основи технології укладання угод на іпотечному ринку згідно законодавства України.
Відносини іпотечного кредитування оформляються іпотечним договором. Регламентація відносин між кредитором та позичальником відбувається на підставі договору кредиту, укладається між суб’єктами кредитних відносин у письмовій формі та з огляду на який, кредитор зобов’язаний надати визначену суму грошей в обмін на зобов’язання позичальника щодо повернення кредиту і сплату процентів.
Зміст та значення іпотечного договору
Договір іпотеки - це договір про заставу нерухомого майна. У випадку застосування іпотеки для рішення житлових проблем, предметом застави звичайно виступає житловий будинок або квартира.
Сторони договору іпотеки
Сторонами за договором іпотеки є заставоутримувач (банк, що видав іпотечний житловий кредит) і заставник (позичальник або співпозичальники іпотечного кредиту). Сторони повинні бути правоздатні й дієздатними, тобто громадяни повинні бути не моложе 18-ти років, а юридичні особи не повинні мати обмежень по передачі майна в іпотеку, обговорених у їхніх установчих документах. Вимоги до договору іпотеки
Зміст договору
У договорі іпотеки обов’язково повинні бути зазначені: предмет іпотеки; оцінна вартість предмета іпотеки; істота, розмір і строк виконання зобов’язання, забезпечуваного іпотекою; право (власність, оренда й ін.), у чинність якого майно, що є предметом іпотеки, належить заставникові, і орган державної реєстрації прав на нерухоме майно, що зареєструвало це право заставника.
Предмет застави визначається в договорі іпотеки вказівкою його найменування, місця знаходження й достатнім для ідентифікації цього предмета описом. Тобто звичайно в договорі іпотеки вказується вид нерухомості (квартира або будинок), його повна адреса, загальна житлова площа й кількість кімнат.
Житловий будинок, безпосередньо пов’язаний із землею, може бути предметом іпотеки тільки з одночасною заставою по тім же договорі іпотеки земельної ділянки, на якому він перебуває. При цьому в договорі іпотеки необхідно вказувати адресу земельної ділянки, його площа, кадастровий номер, а також категорію земель і вид її дозволеного використання.
Не можуть бути закладені вдома й квартири, що перебувають у державній або муніципальній власності, і майно, яке не можна приватизувати (наприклад, службові житлові приміщення й ін.).
При іпотеці квартири в багатоквартирному житловому будинку, частині якого перебувають у загальній частковій власності заставника й інших осіб, закладеної вважається поряд з житловим приміщенням відповідна частка в праві загальної власності на житловий будинок.
При наданні кредиту на будівництво житлового будинку, договором іпотеки може бути передбачене забезпечення зобов’язання незавершеним будівництвом і приналежним заставником матеріалами й устаткуванням, які заготовлені для будівництва.
Оціночна вартість договору іпотеки
Оцінна вартість предмета іпотеки визначається за згодою заставника із заставоутримувачем і вказується в іпотечному договорі в грошовому вираженні. При цьому оцінна вартість земельної ділянки не може бути встановлена нижче його нормативної ціни.
Іноді в договорі іпотеки сторони вказують кілька оцінок предмета іпотеки: наприклад, вартість по оцінці БТІ й вартість за висновком оцінної компанії. У цьому випадку доцільно особливо відзначити ту оцінку, що обидві сторони договору іпотеки вважають справедливої (оцінку, про яку сторони домовилися), щоб договір іпотеки не вважався незначним.
Виконання умов договору
Якщо іпотека забезпечує зобов’язання, що виникло із кредитного договору, то в договорі іпотеки вказують основні умови кредитування - хто є кредитором і позичальником, суму кредиту, процентну ставку, строк, розмір щомісячних платежів і порядок погашення кредиту. Це і є істотою, розміром і строком виконання зобов’язання, забезпечуваного іпотекою - тобто необхідними елементами договору іпотеки.
Якщо сторони не погодили хоча б один з істотних пунктів, то договір іпотеки вважається неукладеним, ніяких прав й обов’язків у сторін даного договору не виникає й всі пов’язані з ним угоди є так само недійсними.
Якщо права заставоутримувача засвідчують заставній, то в договорі іпотеки це повинне бути зазначене. У противному випадку його не зареєструють. Права та обов’язки сторін за договором іпотеки
Позичальник іпотечного кредиту має право проживати в закладеному будинку або квартирі, а так само зареєструвати на цій житлоплощі всіх членів родини. Право на проведення перепланування, здачу в оренду або продаж закладеного житла звичайно в договорі іпотеки обмежується - як мінімум необхідний дозвіл банку-кредитора.
Відповідно до договору іпотеки заставоутримувач (іпотечний банк) вправі перевіряти стан й умови змісту закладеної нерухомості. Якщо правила користування майном, а також обов’язку по необхідному страхуванню порушуються, банк має право зажадати дострокового погашення кредиту.
Право вимоги дострокового погашення кредиту виникає в банку також у випадку несплати або несвоєчасної сплати суми боргу, у тому числі при порушенні строків внесення платежів по іпотечному кредиті більше трьох разів протягом року.
При невиконанні позичальником вимог про дострокове погашення іпотечного кредиту, банк вправі накласти стягнення на закладену нерухомість як у судовому порядку, так і в позасудовому (шляхом підписання угоди між позичальником і кредитором). Майно, закладене за договором іпотеки, на яке за рішенням суду звернене стягнення, реалізується шляхом продажу з публічних торгів.
ЗУ «Про іпотеку»
Розділ II
ОФОРМЛЕННЯ ІПОТЕКИ
Стаття 18. Іпотечний договір
Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:
1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:
для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;
для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;
для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:
для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;
2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;
3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;
4) посилання на видачу заставної або її відсутність.
У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.
Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа.
Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання.
У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.
Стаття 19. Внесення змін і доповнень до іпотечного договору
Зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Після видачі заставної зміни і доповнення до іпотечного договору і договору, яким обумовлене основне зобов'язання, можуть вноситися лише після анулювання заставної і видачі нової заставної в порядку, встановленому частиною четвертою статті 20 цього Закону.
Будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов'язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації відповідної зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою. У разі коригування графіка виконання основного зобов'язання у зв'язку з його частковим достроковим погашенням анулювання заставної і видача нової заставної не є обов'язковими
Розділ III
ПЕРЕХІД ПРАВ ЗА ІПОТЕЧНИМ ДОГОВОРОМ
І ЗАСТАВНОЮ
Стаття 23. Наслідки переходу права власності на предмет
іпотеки до третьої особи
У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
У разі видачі заставної перехід права власності на предмет іпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною, крім переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування чи правонаступництва.
Стаття 24. Відступлення прав за іпотечним договором
Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.
Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов'язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.