Тема 2. Філософія античного світу

Загальна характеристика античної філософії. Особливості міфологічних передумов виникнення філософії в Стародавній Греції. Формування раціоналістичного типу мислення. Періодизація античної філософії.

Мілетська школа (Фалес. Анаксімандр. Анаксімен. Піфагор та піфагорійський союз: вчення про число, космос, гармонію. Геракліт: поняття всезагальності руху, Логосу, ідеї єдності і боротьби протилежностей. Елеати (Парменід, Зенон, Ксенофан. Атомістика (Левкіпп, Демокріт). Софісти як античні просвітники, їх програма свободи, думки про зв’язок пізнання і слова.

Класична афінська школа. Сократ: тлумачення предмету філософії, метод пізнання, пошук об’єктивних засад етики. Платон про призначення філософії, зміст пізнання. Вчення про ідеї. Етичне вчення. Ідеальна держава. Аристотель: критика теорії ідей Платона і платонівського вчення про державу. Метафізика. Етика. Політика.

Тема 3. Філософія середньовічного суспільства

Поняття середньовічної філософії, її теоцентризм. Специфіка способу філософування, зв’язок з релігією, філософські жанри. Апологетика і патристика, їх історичне призначення. Життя і погляди Аврелія Августина.

Виникнення і розквіт схоластики. Характеристика схоластичного методу, тематика філософських досліджень у схоластиці. Співвідношення знання та віри, науки та релігії. Філософія Фоми Аквінського. Пізня схоластика. Номіналізм і реалізм. Номіналістична критика схоластики. Значення творчості Іоана Дунса Скота і Уільям Оккама.

Тема 4. Філософія Відродження та Реформації

Характерні риси духовного стану Відродження: гуманістичний рух, зростання ролі фактору часу, зріст особистісного начала у житті міст, попит на розумову працю. Головні напрямки дії ренесансної культури: філологічна реставрація античності й історична самосвідомість епохи, орієнтація на мистецтво, антропоцентричний характер філософії епохи Відродження.

Італійський гуманізм і його філософські засади. Ф.Петрарка, К.Салютаті, Л.Валла. Гуманізм як нова філософія, антиклерикалізм, морально-філософська орієнтація, проблема свободи волі і фаталізм.

Трансформація середньовічного філософування у творчості М.Кузанського. Гуманістична направленість філософії Еразма Роттердамського.

Тема 5. Філософія Нового часу (хvі1-хv111ст.) та доби Просвітництва

Соціально-економічні обставини виникнення нового типу філософування. Питання методології та теорії пізнання. Емпіризм і раціоналізм. Філософія та науки про природу. Поширення матеріалістичних тенденцій. Механіцизм.

Ф. Бекон - перший філософ Нового часу, його ідея великого відновлення наук та класифікація знання, місце в ньому філософії. Критика "ідолів розуму". Випрацювання індуктивного методу.

Р. Декарт ¾ засновник раціоналізму Нового часу. Предмет філософії за Декартом. Декартівський принцип універсального сумніву. Правила філософського методу дослідження. Вчення про інтелектуальну інтуїцію. Дуалізм і деїзм Декарта. Картезіанство.

Розвиток англійського матеріалізму XVII ст. Т. Гоббс - систематизатор беконівського матеріалізму. Філософсько-правові погляди Гоббса.

Своєрідність філософії Дж. Локка, її спрямованість проти раціоналізму. Критика теорії “вроджених ідей”. Матеріалістичне трактування досвіду. Теорія первинних і вторинних якостей. Філософія природного права Локка.

Раціоналістична лінія у розвитку філософії Нового часу. Вчення Б. Спінози про субстанцію ¾ подолання дуалізму Декарта. Ступені пізнання. Питання свободи у Спінози.