Тема 9. Онтологія.

Мета: Розкрити сутність та особливості проблеми буття (онтології) в історико-філософській ретроспективі та перспективі. Показати місце метафізичних проблем серед інших напрямків філософського знання.

План.

1. Сутність метафізичних проблем. Категорія буття як вихідне поняття метафізики.

2. Онтологічна проблематика в історії філософії, типи онтологій.

3. Категорійний ряд онтології.

4. Доля проблеми буття у XXI столітті.

5. Філософське тлумачення проблеми свідомості.

Методичні вказівки до вивчення теми: Вивчення теми логічно розпочати з розгляду філософської категорії «буття». За допомогою цієї категорії можливо виявити основні філософські ідеї щодо існування світу: 1) світ є, існує як необмежена цілісність; 2) природне й духовне однаково існують, і їх існування – умова єдності світу; 3) світ створює реальність, задану свідомістю і діяльністю людини. Іншими словами: за допомогою абстрактної категорії «буття» ми відходимо від загального, від відмінності природи й людини, тіла та духу, а також шукаємо загальне між ними, тобто зв'язок.

Протилежністю категорії «буття» виступає категорія «небуття».

Розуміння проблеми співвідношення людини та світу залежить від розгляду основних форм буття: буття речей, людини, духовне й соціальне буття. Вивчення буття – це тільки передумова розуміння єдності світу, і тому необхідно досліджувати основні елементи буття: матерію, рух, простір, час.

У філософії проблема матерії – одна з найважливіших. Істинного розуміння суті матерії та його удосконалення можна досягти шляхом співставлення понять «матерія» і «свідомість».

Необхідно з’ясувати складні питання руху матерії, виділити критерії класифікації її форм, пояснити сутність простору і часу, а також виявити специфіку філософського аспекту розгляду цих явищ: їх об’єктивний характер, особливості відображення у свідомості, діалектичний взаємозв’язок. Важливо переконатися у необхідності діалектичного розуміння єдності світу, яке глибоко вкорінене в сучасному природознавстві (на відміну від метафізичного розуміння, що бачить світ складеним з різних субстанцій, поділених між собою нездоланними межами). Діалектика, навпаки, стверджує єдність, взаємозв’язок всього з усим та розвиток всього у світі за певними законами. Матеріалістична діалектика виходить з того, що в основі всіх різноманітних явищ і процесів лежить рух єдиної матерії.

Проблема свідомості (друга частина теми) потребує усвідомлення органічного включення людини у світ природи, а отже, в буття. Звідси випливає можливість осмислення свідомості як властивості високоорганізованої матерії, найвищої форми відображення (матеріалістичне тлумачення). Особливу увагу слід приділити творчому характеру свідомості, розумінню того, що свідомість не лише відображує, а й створює світ.

Ключові терміни та поняття: онтологія, метафізика, матеріалізм, ідеалізм, буття, небуття, існування, матерія, рух, час, простір, дійсність, реальність, субстанція, мислення, соціальний простір та час, свідомість, самосвідомість.

Запитання та завдання для самоконтролю знань з теми:

1. Розкрийте сутність метафізичних проблем в історико-філософській ретроспективі та перспективі.

2. покажіть процес еволюції проблеми буття у філософії.

3. Дайте визначення поняттям онтології: існування, дійсність, реальність, субстанція, матерія, буття та небуття.

4. Покажіть єдність матерії, руху, простору, часу.

5. Розкрийте особливості тлумачення понять «соціальний простір» та «соціальний час».

6. Покажіть суспільно-історичну, творчу сутність свідомості (свідомість і діяльність, свідомість і спілкування, свідомість і мова, активність свідомості).

7. Дайте визначення поняттю «самосвідомість».

8. Висвітліть структуру свідомості.

9. Висловіть свої міркування відносно співвідношення духовного світу людини, свідомості і несвідомого.

10. В чому полягає проблема створення штучного інтелекту.

11. Розкрийте взаємозвязок свідомості, спілкування і мови.

Рекомендована література до теми:

Основна: 5 (с. 7-39; 41-66; 242-255), 8, 11 (с. 244-288), 12 (с. 255-277; 302-328), 13 (с. 253-276; 279-298), 17 (с. 315-431; 431-444), 18 (с. 186-201; 347-383; 201-221), 19 (с. 185-205; 273-283; 283-311), 21 (с. 133-153)

Додаткова: 1, 4, 5, 10, 15, 28, 32, 36, 41, 51, 57, 65, 69, 74, 98, 104, 112.