- •Національний банк україни університет банківської справи
- •Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін
- •1. Програма навчальної дисципліни «філософія»
- •1.1. Розподіл навчального часу за видами занять
- •1.2. Зміст навчальної програМи дисципліни
- •Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- •Тема 5. Філософія Нового часу (хvі1-хv111ст.) та доби Просвітництва
- •Тема 2. Філософія античного світу
- •Тема 3. Філософія середньовічного суспільства
- •Тема 4. Філософія Відродження та Реформації
- •Тема 6. Німецька класична філософія
- •Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 8. Сучасна світова філософія
- •Тема 9. Онтологія.
- •Тема 10. Гносеологія.
- •Тема 11. Антропологія
- •Тема 12. Соціальна філософія.
- •2. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •2.1. Методичні рекомендації до вивчення тем
- •Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.
- •Тема 2. Філософія античного світу.
- •Тема 3. Філософія середньовічного суспільства.
- •Тема 4. Філософія Відродження та Реформації.
- •Тема 5. Філософія Нового часу (хvіi-хviiIст.) та доби Просвітництва.
- •Тема 6. Німецька класична філософія.
- •Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
- •Тема 8. Сучасна світова філософія.
- •Тема 9. Онтологія.
- •Тема 10. Гносеологія.
- •Тема 11. Антропологія.
- •Тема 12. Соціальна філософія.
- •2.2. Плани семінарських занять та самостійної роботи, література
- •Семінарське заняття № 1
- •Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.
- •Самостійна робота № 1
- •Література
- •Семінарське заняття № 2
- •Тема 2. Філософія античного світу.
- •Самостійна робота № 2
- •Література.
- •Самостійна робота № 3 Тема. Філософія середньовічного суспільства.
- •Література.
- •Семінарське заняття № 3
- •Тема 5. Німецька класична філософія та марксизм.
- •Самостійна робота № 6
- •Література.
- •Семінарське заняття № 4
- •Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
- •Самостійна робота № 7
- •Література.
- •Семінарське заняття № 5
- •Тема 7 . Сучасна світова філософія
- •Самостійна робота № 8
- •Література.
- •Семінарське заняття № 6
- •Тема 8. Онтологія.
- •Самостійна робота № 9 Тема. Онтологія.
- •Література.
- •Самостійна робота № 10
- •Література.
- •Семінарське заняття № 7
- •Самостійна робота № 11
- •Література.
- •Семінарське заняття № 8
- •Самостійна робота № 12
- •Семінарське заняття № 9
- •Самостійна робота № 13
- •Література.
- •2.3. Завдання для індивідуальної роботи студентів та методичні рекомендації до її виконання
- •Список першоджерел та наукової літератури для анотування.
- •3. Критерії оцінювання знань студентів за різними формами контролю та розподіл балів
- •I. Критерії оцінювання знань студентів за результатами поточного, модульного контролю.
- •Б). Критерії оцінювання рівня знань студентів за результатами написання модульної контрольної роботи (мкр).
- •1) Критерії оцінювання теоретичних завдань проблемно-пошукового характеру (завдання № 1, 2 мкр):
- •2). Критерії оцінювання завдання на знання філософських категорій (завдання № 3 мкр):
- •3). Критерії оцінювання тестового завдання (завдання № 4 мкр):
- •Приклад модульної контрольної роботи:
- •Питання до іспиту з дисципліни «філософія»
- •5. Термінологічний словник
- •6. Список рекомендованОї літературИ
Тема 9. Онтологія.
Мета: Розкрити сутність та особливості проблеми буття (онтології) в історико-філософській ретроспективі та перспективі. Показати місце метафізичних проблем серед інших напрямків філософського знання.
План.
Сутність метафізичних проблем. Категорія буття як вихідне поняття метафізики.
Онтологічна проблематика в історії філософії, типи онтологій.
Категорійний ряд онтології.
Доля проблеми буття у XXI столітті.
Філософське тлумачення проблеми свідомості.
Методичні вказівки до вивчення теми: Вивчення теми логічно розпочати з розгляду філософської категорії «буття». За допомогою цієї категорії можливо виявити основні філософські ідеї щодо існування світу: 1) світ є, існує як необмежена цілісність; 2) природне й духовне однаково існують, і їх існування – умова єдності світу; 3) світ створює реальність, задану свідомістю і діяльністю людини. Іншими словами: за допомогою абстрактної категорії «буття» ми відходимо від загального, від відмінності природи й людини, тіла та духу, а також шукаємо загальне між ними, тобто зв'язок.
Протилежністю категорії «буття» виступає категорія «небуття».
Розуміння проблеми співвідношення людини та світу залежить від розгляду основних форм буття: буття речей, людини, духовне й соціальне буття. Вивчення буття – це тільки передумова розуміння єдності світу, і тому необхідно досліджувати основні елементи буття: матерію, рух, простір, час.
У філософії проблема матерії – одна з найважливіших. Істинного розуміння суті матерії та його удосконалення можна досягти шляхом співставлення понять «матерія» і «свідомість».
Необхідно з’ясувати складні питання руху матерії, виділити критерії класифікації її форм, пояснити сутність простору і часу, а також виявити специфіку філософського аспекту розгляду цих явищ: їх об’єктивний характер, особливості відображення у свідомості, діалектичний взаємозв’язок. Важливо переконатися у необхідності діалектичного розуміння єдності світу, яке глибоко вкорінене в сучасному природознавстві (на відміну від метафізичного розуміння, що бачить світ складеним з різних субстанцій, поділених між собою нездоланними межами). Діалектика, навпаки, стверджує єдність, взаємозв’язок всього з усим та розвиток всього у світі за певними законами. Матеріалістична діалектика виходить з того, що в основі всіх різноманітних явищ і процесів лежить рух єдиної матерії.
Проблема свідомості (друга частина теми) потребує усвідомлення органічного включення людини у світ природи, а отже, в буття. Звідси випливає можливість осмислення свідомості як властивості високоорганізованої матерії, найвищої форми відображення (матеріалістичне тлумачення). Особливу увагу слід приділити творчому характеру свідомості, розумінню того, що свідомість не лише відображує, а й створює світ.
Ключові терміни та поняття: онтологія, метафізика, матеріалізм, ідеалізм, буття, небуття, існування, матерія, рух, час, простір, дійсність, реальність, субстанція, мислення, соціальний простір та час, свідомість, самосвідомість.
Запитання та завдання для самоконтролю знань з теми:
Розкрийте сутність метафізичних проблем в історико-філософській ретроспективі та перспективі.
покажіть процес еволюції проблеми буття у філософії.
Дайте визначення поняттям онтології: існування, дійсність, реальність, субстанція, матерія, буття та небуття.
Покажіть єдність матерії, руху, простору, часу.
Розкрийте особливості тлумачення понять «соціальний простір» та «соціальний час».
Покажіть суспільно-історичну, творчу сутність свідомості (свідомість і діяльність, свідомість і спілкування, свідомість і мова, активність свідомості).
Дайте визначення поняттю «самосвідомість».
Висвітліть структуру свідомості.
Висловіть свої міркування відносно співвідношення духовного світу людини, свідомості і несвідомого.
В чому полягає проблема створення штучного інтелекту.
Розкрийте взаємозвязок свідомості, спілкування і мови.
Рекомендована література до теми:
Основна: 5 (с. 7-39; 41-66; 242-255), 8, 11 (с. 244-288), 12 (с. 255-277; 302-328), 13 (с. 253-276; 279-298), 17 (с. 315-431; 431-444), 18 (с. 186-201; 347-383; 201-221), 19 (с. 185-205; 273-283; 283-311), 21 (с. 133-153)
Додаткова: 1, 4, 5, 10, 15, 28, 32, 36, 41, 51, 57, 65, 69, 74, 98, 104, 112.
