- •Загальний аналіз крові включає:
- •Гемоглобін
- •Фізіологічні форми гемоглобіну:
- •Референсні значення:
- •Еритроцити
- •Референсні значення:
- •Лейкоцити
- •Референсні значення:
- •Лейкоцитарна формула
- •Референсні значення: у дітей і дорослих залежно від віку
- •Нейтрофіли
- •Агранулоцити
- •Лімфоцити
- •Моноцити
- •Еозинофіли
- •Базофіли
- •Тромбоцити
- •Швидкість осідання еритроцитів
- •Біохімічний аналіз крові
- •Аналіз рівня глюкози.
- •Визначення електролітів крові.
- •Дослідження сечі
- •Визначення кровоточивості ясен по кількості гемоглобіну в змішаній слині.
- •Методи молекулярно-біологічної діагностики
- •Пародонтологічні пцр-тести, які використовуються для визначення діагнозу та можливого ризику
- •Цитологічний метод.
- •Матеріали для цитологічного дослідження беруть таким чином:
- •Мікробіологічне дослідження.
- •Дослідження ясенної рідини.
- •Біохімічні методи.
- •Визначення насиченості тканин аскорбіновою кислотою.
- •Оцінка обмінних процесів у кістковій тканині.
- •Радіоізотопне дослідження
- •Імунологічні методи.
- •Проба Кавецького
- •Реакція адсорбції мікроорганізмів
- •Реакція адсорбції мікроорганізмів (рам) епітеліальними клітинами різних груп, х 200.
- •Способи оцінки місцевої імунологічної реактивності, резистентності тканин пародонта і порожнини рота.
- •Вивчення аутофлори порожнини рота.
- •Проба Мак-Клюра-Олдріча.
- •Визначення ступеня ендогенної інтоксикації організму.
- •Інструмент для забору біоптатів слизової оболонки
- •Структура імунограми
- •Фундаментальні принципи інтерпретації імунограми
- •Імунорегуляторний індекс.
- •Функціональні показники імунограми.
- •Використана література
Нейтрофіли
Нейтрофіли (Neutrophils) - найбільш чисельний різновид білих кров'яних тілець, які складають 50-75% всіх лейкоцитів. У залежності від ступеня зрілості і форми ядра в периферичній крові виділяють сегментоідерні (зрілі) нейтрофіли і відносно невелику кількість паличкоядерних (більш молоді) нейтрофілів. Більш молоді клітини нейтрофільного ряду - метамієлоцити, мієлоцитів, проміелоціти - з'являються в периферичній крові у разі патології і є свідченням стимуляції утворення клітин цього вигляду.
Основна функція нейтрофілів полягає в захисті організму від інфекцій, яка здійснюється головним чином за допомогою фагоцитозу (поглинання і перетравлення
чужорідних мікроорганізмів).
Підвищення рівня нейтрофілів (нейтрофільоз, нейтрофілія):
1. Гострі бактеріальні інфекції
a) локалізовані (абсцеси, остеомієліт, гострий апендицит, гострий отит, пневмонія, гострий пієлонефрит, сальпінгіт, менінгіти, ангіни, гострий холецистит і ін).
b) генералізовані (сепсис, перитоніт, емпієма плеври, скарлатина, холера та ін)
2. Запальні процеси і некроз тканин (інфаркт міокарда, великі опіки, ревматизм, ревматоїдний артрит, панкреатит, дерматит, перитоніт)
3. Стан після оперативного втручання
4. Ендогенні інтоксикації (цукровий діабет, уремія, еклампсія, некроз гепатоцитів)
5. Екзогенні інтоксикації (свинець, зміїна отрута, вакцини)
6. Онкологічні захворювання (пухлини різних органів)
7. Прийом деяких лікарських препаратів, наприклад, кортикостероїдів, препаратів наперстянки, гепарину, ацетилхоліну
8. Фізічна напруга і емоційне навантаження і стресові ситуації: вплив холоду, болі, при опіках і пологах, при вагітності, при страху, гніві, радості
Зниження рівня нейтрофілів (нейтропенія):
1. Деякі інфекції, викликані бактеріями (черевний тиф і паратифи, бруцельоз), вірусами (грип, кір, вітряна віспа, вірусний гепатит, краснуха), найпростішими (малярія), рикетсіями (висипний тиф), затяжні інфекції у літніх і ослаблених людей
2. Хворобі системи крові (гіпо-та апластичні, мегалобластної та залізодефіцитні анемії, пароксизмальна нічна гемоглобінурія, гострий лейкоз)
3. Вроджені нейтропенії (спадковий агранулоцитоз)
4. Анафілактічній шок
5. Спленомегалія різного походження
6. Тиреотоксикоз
7. Іонізуюча радіація
8. Вплів цитостатиків, протипухлинних препаратів
9. Лікарські нейтропенії, пов'язані з підвищеною чутливістю окремих осіб до дії деяких лікарських засобів (нестероїдних протизапальних засобів, антиконвульсантів, антигістамінних препаратів, антибіотиків, противірусних засобів, психотропних засобів, препаратів, що впливають на серцево-судинну систему, сечогінних, антидіабетичних препаратів)
Агранулоцити
Агранулоцитоз - різке зменшення кількості гранулоцитів у периферичній крові аж до повного їх зникнення, що веде до зниження опірності організму до інфекції і розвитку бактеріальних ускладнень. Залежно від механізму виникнення розрізняють мієлотоксичний (що виникає в результаті дії цитостатичних факторів) та імунний агранулоцитоз.
Лімфоцити
Лімфоцити (Lymphocytes) - є головними клітинними елементами імунної системи. Утворюються в кістковому мозку і активно функціонують в лімфоїдній тканині. Відносяться до агранулоцитів, тобто не містять гранул в цитоплазмі.
Головна функція лімфоцитів полягає в пізнаванні чужорідного антигену і участі в адекватній імунологічній відповіді організму. Різні субпопуляції лімфоцитів виконують різні функції - забезпечують ефективний клітинний імунітет (зокрема відторгнення трансплантата, знищення пухлинних кліток), гуморальну відповідь (у вигляді синтезу антитіл до чужорідних білок - імуноглобулінів різних класів), а також імунологічну пам’ять (здібність організму до прискореної і посиленої імунної відповіді при повторній зустрічі з чужорідним агентом).
У дорослих лімфоцити складають 20 - 40% від всього числа лейкоцитів. У дітей до 4 – 6 років в загальній кількості лейкоцитів переважають лімфоцити, тобто для них характерний абсолютний лімфоцитоз, після 6 років відбувається перехрещення і в загальній кількості лейкоцитів переважають нейтрофіли.
ВАЖЛИВО!
Слід мати на увазі, що лейкоцитарна формула відображає відносний (процентне) зміст лейкоцитів різних видів, і збільшення або зниження процентного змісту лімфоцитів може не відображати дійсний (абсолютний) лімфоцитоз або лімфопенію, а бути наслідком зниження або підвищення абсолютного числа лейкоцитів інших видів (зазвичай нейтрофілів).
Підвищення рівня лімфоцитів (лімфоцитоз):
1. Інфекційні захворювання: інфекційний мононуклеоз, вірусний гепатит, цитомегаловірусна інфекція, кашлюк, ОРВІ, токсоплазмоз, герпес, краснуха, Віл-інфекція
2. Захворювання системи крові (хронічний лімфолейкоз; лімфосаркома, хвороба Франкліна)
3. Отруєння тетрахлоретаном, свинцем, миш'яком, дисульфідом вуглецю
4. Лікування такими препаратами, як леводопа, Фенітоїн, вальпроевая кислота, наркотичні анальгетики
Пониження рівня лімфоцитів (лімфопенія):
1. Важкі вірусні захворювання
2. Міліарний туберкульоз
3. Лімфогранулематоз
4. Апластична анемія
5. Панцитопенія
6. Ниркова недостатність
7. Недостатність кровообігу
8. Термінальна стадія онкологічних захворювань
9. Імунодефіцити (з недостатністю Т-клітин)
10. Рентгенотерапія
11. Прийом препаратів з цитостатичною дією (хлорамбуцил, аспарагиназа), глюкокортикоїдів
