Мікробіологічне дослідження.

Взяття матеріалу для мікробіологічного дослідження здійснюють стерильним ватним тампоном чи турундою з пародонтальної кишені. Ясенну рідину отримують за допомогою капілярних трубочок чи фільтрувального паперу. Далі тампон (турунду, фільтрувальний папір) промивають у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, отримують суспензію мікроорганізмів і здійснюють її посів на спеціальні живильні середовища. Після вирощування культури її ідентифікації підраховують кількість колоній і визначають їх чутливість до антибіотиків.

При мікробіологічному дослідженні необхідно дотримуватись певних правил. До взяття матеріалу не можна вживати жодних лікарських засобів, полоскати рот або чистити зуби. Безпосередньо перед взяттям матеріалу слід промити рот теплою водою, очистити поверхню виразки стерильним марлевим тампоном, після чого взяти матеріал з глибини виразки і терміново направити в лабораторію. Матеріал беруть стерильними щільно згорнутими з вати кульками діаметром 2—5 мм або мікробіологічною петлею. Висівають його на спеціальні живильні середовища в пробірки або на чашки Петрі.

А — коки,

 Б — найпростіші,

В — гриби;

Г — фузобактерії і спірохети

Зміни складу мікрофлори слизової оболонки ротової порожнини умовно поділяють на 4 категорії (В. В. Хазанова і співавт., 1996):

- дизбіотичне зрушення (латентна або компенсова форма);

- дизбактеріоз І-ІІ ступеня (субкомпенсована форма);

- дизбактеріоз III ступеня;

- дизбактеріоз IV ступеня.

Бактеріоскопічне дослідження матеріалу (виявлення мікроорганізмів), одержаного з поверхні виразок, ерозій та інших елементів ураження СОПР, здійснюють з метою виявлення збудників деяких захворювань і специфічних інфекцій (туберкульоз, сифіліс, гонорея, актиномікоз, кандидоз, лепра).

У лабораторній практиці проводять мікроскопію як нативних (свіжих, необроблених), так і фіксованих препаратів. Останню часто застосовують для діагностики патології, зумовленої дріжджеподібним грибом роду Candida. Матеріал для дослідження (білі бляшки та сирнистий наліт) беруть прожареною й охолодженою платиновою петлею або стерильним зуболікарським шпателем уранці, обов'язково до приймання їжі та чищення зубів. Поодинокі дріжджові клітини в препараті, навіть у стадії брунькування, не мають діагностичного значення, оскільки як сапрофіт гриб роду Candida трапляється у 60 % здорових людей.

Про патологію свідчать виявлення значної кількості елементів гриба і значне його брунькування, наявність міцелію або псевдоміцелію.

Серед бактерій, що постійно виділяються з зубоясенних кишень і мають фактори патогенності, звичайні грамнегативні палички Porphyromonas, Prevotella, Fusobacterium, Actinobacillus та інші. Показано, що Porphyromonas gingivalis, Fusobacterium nucleatum, що виділяються з зубоясенних кишень, збільшують деструкцію альвеолярних кісток. У здоровій ясенній щілині ці мікроорганізми не визначаються або знаходяться в дуже малих кількостях. Однак за відсутності або поганій гігієні порожнини рота відбувається накопичення бляшок навколо краю ясен (під’ясенні бляшки), що призводить до запалення (гінгівіту) і до збільшення кількості рідини на дні ясенної щілини. Ось ця рідина і забезпечує поживними речовинами бактерії, що сприяє зростанню облігатних анаеробів, неспороутворюючих грамнегативних бактерій, особливо при збільшенні розмірів ясенної щілини і формуванні зубоясенних кишень. В здоровій ясенній щілині загальне число мікроорганізмів невелике і переважають факультативні грампозитивні бактерії.

При гінгівіті число бактерій в 10-20 разів вище, ніж в нормі. Домінують факультативні грампозитивні мікроби, але збільшується і частка облігатних грамнегативних анаеробів. Мікрофлора стає більш різноманітною, хоча неясно, чи є гінгівіт важливим у розвитку і більш важкому перебігу пародонтиту. Втім, деякі види мікроорганізмів, які переважають при пародонтиті, виявляються в невеликій кількості і при гінгівіті.

При хронічному пародонтиті дорослих (найбільш часта форма захворювання) мікрофлора вкрай різноманітна і може складатися з більш ніж 150 різних видів, серед яких багато облігатних анаеробних грамнегативних паличок (бактероїдів) і спірохет. Мікрофлора в патологічних пародонтальних кишенях розрізняється по складності як в одного хворого, так і в різних хворих. Мікробна флора ясенної кишені досить різноманітна і також залежить від форми прояву захворювання: переважно атрофічної, запально-дистрофічних, з вираженою гноєтечею і без неї.

Спочатку переважає факультативно-анаеробна та анаеробна кокова флора - стрептококи, ентерококи, нейссерії. Пізніше цю флору витісняють більш строгі анаероби: пептострептококи, вейллонелли, бактероїди, актиноміцети.

Переважаючими видами є: Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Actinobacillus actinomycetem-comitans, Treponema denticola, Bacteroides forsythus. Хронічний пародонтит, мабуть, є підсумком мікробної активації суміші мікроорганізмів, особливо облігатно-анаеробних грамнегативних бактерій. Сприяючими умовами є гормональні зрушення і депресія імунної системи. Ряд бактеріальних факторів, таких як коагрегація, продукція антибактеріальних речовин, різноманітність у мікробіоценозах, дисбаланс в екосистемі бляшки, може призвести до розвитку захворювань порожнини рота. Екологічні гіпотези виникнення бляшки частково пояснюють роль мікроорганізмів в захворюваннях пародонту. У здоровій ясенній щілині ймовірні патогени пародонту, такі як Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Actinobacillus actinomycetemcomitans і спірохети, не визначаються або виявляються в дуже малих кількостях. При відсутності оральної гігієни накопичення бляшок може призвести до запалення і до збільшення обсягу рідини на дні ясенної щілини. Ця рідина може забезпечувати живильними речовинами бактерії і покращувати ріст вибагливих неспороутворюючих анаеробних грамнегативних бактерій, причетних до руйнування пародонту. рН середовища діє на мікроорганізми і їх ферменти безпосередньо. рН в ясенний щілини є лужним (7,5-8,5).

Ці значення рН також можуть сприяти селективній колонізації ясенних щілин і зубоясенних кишень бактеріями, які викликають захворювання пародонту. Змінюється і ОВП, набуваючи негативні значення, що призводить до переважного розмноження облігатних анаеробів. Коагрегація різних бактеріальних видів також відіграє певну роль у виникненні хвороб пародонту. Коагрегація краще виражена у представників різних родів (так, F.nucleatum коагрегіруется з Porphyromonas gingivalis, H.parainfluenzae з Treponema spp.).

Постійне знаходження мікроорганізмів в ясенних кишенях може формувати стан сенсибілізації і впливати на імунологічну реактивність організму. Початкові форми пародонтиту характеризуються нестійкими змінами неспецифічної резистентності організму (рівнів комплементу, лізоциму, лізинів, гострофазних білків), а також лізоциму слини. У роботах 80-х років відзначалося підвищення титрів антитіл до антигенів нормальних ясен і бактеріям зубоясенних кишень. Але ці роботи не дали істотного пояснення патогенетичним процесам при пародонтиті і не змогли вказати на принципові зміни в імунній системі.

При дослідженні вмісту ясенної кишені у хворих на пародонтит виявлені IgG, IgA, IgM, СЗ-і С5-фракції комплементу, а також відзначена рясна інфільтрація плазматичними клітинами і лімфоцитами тканин ясен. Все це дозволяє припустити, що багато реакції антиген - антитіло і прояви клітинного імунітету відбуваються в змінених тканинах пародонту, а не в порожнині рота.

В дослідженнях, проведених останнім часом, достовірно встановлено участь Т-клітинного імунітету у генезі уражень тканин пародонту. Мабуть, при цій патології спостерігається підвищення чутливості до продуктів життєдіяльності бактерій, і найголовніше, під впливом змін і руйнування власних тканин відбувається неспецифічна інтоксикація, так як продукти деградації бактерій (ендотоксини) і токсичні продукти зруйнованих власних тканин працюють як суперантигени, викликаючи неспецифічну активацію імунокомпетентних клітин.Патогенетичні та імунологічні аспекти ураження тканин пародонта в даний час інтенсивно вивчаються