ЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ З ПАТОЛОГІЄЮ

ТКАНИН ПАРОДОНТА. КЛІНІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ АНАЛІЗИ КРОВІ

ТА СЕЧІ. ЦИТОЛОГІЧНІ (ЗМИВ ЗА М.А. ЯСИНОВСЬКИМ),

МОРФОЛОГІЧНІ, МІКРОБІОЛОГІЧНІ, ІМУНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ

ДІАГНОСТИКИ. ПОМИЛКИ ТА УСКЛАДНЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ

ХВОРИХ З ПАТОЛОГІЄЮ ТКАНИН ПАРОДОНТА.

ЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ

Цитологічний

Міграція лейкоцитів в порожнину рота

Гемограма (моноцитограма , протеїнограма)

Мікробіологічний

Біохімічний

Імунологічний

ЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ

Залежно від характеру ураження пародонта застосовують загальноклінічні (клінічний аналіз крові, сечі) та спеціальні методи дослідження: морфологічні (цитологічне дослідження, біопсія), мікробіологічні (бактеріологічне дослідження, бактеріоскопія), гісто -, цитохімічні, імунологічні, серологічні, функціональні та інші методи.

 ЗАГАЛЬНІЙ КЛІНІЧНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ

Загальний клінічний аналіз крові - найбільш розповсюджений аналіз, здавати який доводилося кожній людині. Загальній аналіз крові широко використовується як один з найважливіших методів обстеження при більшості захворювань, а в діагностиці захворювань системи кровотворення - йому відводиться провідна роль. Зміні, що відбуваються в крові, найчастіше неспецифічні, але в той же час відбивають зміни цілого організму.

Загальний аналіз крові включає:

1. вивчення кількісного і якісного складу формених елементів крові (клітин крові):

a) визначення числа, розмірів, форми еритроцитів і вміст в них гемоглобіну;

b) визначення гематокриту (відношення об'єму плазми і формених елементів);

c) визначення загального числа лейкоцитів і процентного співвідношення окремих форм серед них (лейкоцитарна формула);

d) визначення числа тромбоцитів

2. дослідження ШОЄ

Клітинний склад крові здорової людини досить постійний. Тому різні зміни його, що настають при захворюваннях, можуть мати важливе діагностичне значення. При деяких фізіологічних станах організму якісний і кількісний склад крові часто змінюється (вагітність, менструація). Однак невеликі коливання відбуваються протягом дня під впливом прийому їжі, роботи і т.п. Щоб усунути вплив цих факторів, кров для повторних аналізів слід брати в одну і ту ж годину і при однакових умовах.

Підготовка до дослідження: Спеціальної підготовки до дослідження не вимагається. Рекомендується здійснювати забір крові натще або як мінімум через 2 години після останнього прийому їжі.

Матеріал для дослідження: цільна кров (з ЕДТА).

Термін виконання: 1 день

Інтерпретація результату: Повністю інтерпретувати загальний аналіз крові може тільки лікар.

Гемоглобін

Гемоглобін (Hb, hemoglobin) - основний компонент еритроцитів (червоні кров'яні тільця крові), являє собою складний білок, що складається з гема (залізовмісні частина Hb) і глобіну (білкова частина Hb).

Головна функція гемоглобіну полягає в переносі кисню від легенів до тканин, а також у виведенні вуглекислого газу (CO2) з організму і регуляції кислотно-основного стану (КІС).

Фізіологічні форми гемоглобіну:

1. оксигемоглобін (HbО2) - з'єднання гемоглобіну з киснемо - утворюється, переважно, в артеріальній крові і додає їй яскраво-червоний колір

2. відновлений гемоглобін або дезоксигемоглобін (HBH) - гемоглобін, який віддав кисень тканинам

3. карбоксигемоглобін (HbCO2) - з'єднання гемоглобіну з вуглекислим газом - утворюється, переважно, у венозній крові, яка внаслідок цього набуває темно- вишневий колір

Одиниці виміру: - г / л

Референсні значення:

 

Вік	Стать	Рівень гемоглобіну, г / л
менше 2 тижнів		134 - 198
2 тижні - 1 місяць		107 - 171
1 - 2 місяці		94 - 130
2 - 4 міс		103 - 141
4 - 6 міс		111 - 141
6 - 9 міс		114 - 140
9 - 12 міс		113 - 141
1 - 6 років		110 - 140
6 - 9 років		115 - 145
9 - 12 років		120 - 150
12 - 15 років	Ж	115 – 150
	Ч	120 - 160
15 - 18 років	Ж	117 - 153
	Ч	117 - 166
18 - 45 років	Ж	117 - 155
	Ч	132 - 173
45 - 65 років	Ж	117 - 160
	Ч	131 - 172
старше 65 років	Ж	117 - 161
	Ч	126 - 174

 

Підвищення рівня гемоглобіну:

1. Захворювання, що супроводжуються збільшенням кількості еритроцитів (первинні та вторинні еритроцитози)

2. Згущення крові (зневоднення)

3. Вроджені ваді серця, легенево-серцева недостатність

4. Куріння (утворення функціонально неактивного HBCO)

5. Фізіологічні зміни (у жителів високогір'я, льотчиків після висотних польотів, альпіністів, після підвищеного фізичного навантаження)

Зниження рівня гемоглобіну (анемія):

1. Підвіщені втрати гемоглобіну при кровотечах - геморагічна анемія

2. Підвіщене руйнування (гемоліз) еритроцитів - гемолітична анемія

3. Брак заліза, необхідного для синтезу гемоглобіну, або вітамінів, що беруть участь в утворенні еритроцитів (переважно В12, фолієва кислота) - залізодефіцитна або В12-дефіцитна анемія

4. Порушення утворення клітин крові при специфічних гематологічних захворюваннях - гіпопластична анемія, серпоподібно-клітинна анемія, таласемія

5. Анемія також може виникати вдруге при різного роду хронічних негематологічних захворюваннях.

Патологічні форми гемоглобіну:

1. Карбгемоглобін (HBCO) - утворюється при отруєнні чадним газом (З), при

цьому гемоглобін втрачає здатність приєднувати кисень

2. Метгемоглобін - утворюється під дією нітритів, нітратів і деяких лікарських

препаратів (відбувається перехід двовалентного заліза в тривалентне з

утворенням метгемоглобіну - HbMet).

При захворюваннях пародонта змін з боку гемоглобіну не відбувається.