Кеплер і астрологія

Ставлення Кеплера до астрології було подвійним. З одного боку, він допускав, що земне і небесне пов'язані якоюсь гармонійною єдністю і взаємозв'язком. З іншої — скептично оцінював можливість використовувати цю гармонію для прогнозу конкретних подій.

Кеплер говорив: "Люди помиляються, думаючи, що від небесних світил залежать земні справи"^[13]. Широко відомо також інший його відвертий вислів: Звичайно, ця астрологія — дурна дочка, але, Боже, куди б поділася її мати, високомудра астрономія, якби у неї не було дурнуватої дочки! Адже світ ще значно дурніший і такий дурний, що для користі цієї старої розумної матері дурна дочка повинна базікати і брехати. І платня математиків така нікчемна, що мати, напевно б, голодувала, якби дочка нічого не заробляла.

Проте, Кеплер не поривав з астрологією ніколи. Більш того, він мав свій власний погляд на природу астрології, чим виділявся серед астрологів-сучасників. У праці "Гармонія світу" він стверджує, що "в небесах немає світил, що приносять нещастя", але людська душа здатна "резонувати" з променями світла, що витікають від небесних тіл, вона відображає в пам'яті конфігурацію цих променів у момент свого народження. Самі ж планети, в представленні Кеплера, були живими істотами, наділеними індивідуальною душею.

Завдяки деяким вдалим прогнозам Кеплер заробив репутацію майстерного астролога. У Празі одній з його обов'язків було складання гороскопів для імператора. Слід відмітити, разом з тим, що Кеплер при цьому не займався астрологією виключно ради заробітку і складав гороскопи для себе і своїх близьких. Так в своїй роботі "Про себе" він приводить опис власного гороскопу, а коли в січні 1598 року у нього народився син, Генріх, Кеплер склав гороскоп і для нього. На його думку, найближчим роком, коли життю його сина загрожувала небезпека, був 1601 рік, але син помер вже в квітні 1598 року.

Спроби Кеплера скласти гороскоп для полководця Валленштейна також зазнали невдачу. У 1608 році Кеплер склав гороскоп полководцеві, в якому передрікав одруження на 33 році життя, називав небезпечними для життя роки 1613, 1625 і 70-й рік життя Валленштейна, а так само описав низку інших подій. Але з самого початку передбачення не справджувалися. Валленштейн повернув гороскоп Кеплеру, який, виправивши в нім час народження на півгодини, отримав точну відповідність між прогнозом і перебігом життя. Проте і цей варіант містив промахи. Так, Кеплер вважав, що період з 1632 по 1634 рік буде благополучним для полководця, і не обіцяє небезпеки. Але в лютому 1634 року Валленштейн був убитий.

Висновки

Йоганн Кеплер - великий німецький астроном і математик. Він відкрив три основних рухи планет, винайшов оптичну систему, застосовувану зокрема, у сучасних рефракторах, підготував створення диференціального, інтегрального і варіаційного числення в математику.

Він поширював логарифмічне числення у Німеччині, заснував оптику як науку, вдосконалив телескоп-рефрактор та допоміг довести відкриття, зроблені з допомогою телескопа його сучасником Ґалілео Ґалілеєм.

Кеплер був викладачем математики семінарії в місті Ґрац (пізніше Грацький університет), асистентом астронома Тихо Браге, придворним математиком кайзера Рудольфа II, викладачем математики у Лінці та придворним астрологом генерала Валленштайна.

Кеплер написав багато наукових праць і статей. Найважливіший його твір - "Нова астрономія" (1609), присвячена вивченню руху Марса за спостереженнями Т. Бразі й де описано перші два закони руху планет. В творі "Гармонія Світу" (1619) Кеплер сформулював третій закон,

На честь ученого названі:кратери на Місяці і на Марсі, астероїд 1134 Кеплер, наднова 1604, описана ним, орбітальна обсерваторія НАСА, виведена на орбіту в березні 2009 року, основне завдання якого - пошук і дослідження планет за межами Сонячної системи.