21. Сутність та базові принципи теорії раціонального вибору,

Зосереджували увагу на внутрішніх мотивах і чинниках окремого індивіда, який робить свідомий вибір з метою реалізації своїх егоїстичних намірів, інтерсів. Індивід не просто суб’єкт, а активним актором, для якого характерною є виняткова поведінка з метою реалізації власних егоїстичних цілей. Теорія раціонального вибору (“rational choice theory”) - це синтез психологічних, соціологічних та економічних підходів до дослідження людської поведінки. За моделлю раціонального вибору, учасники політичної взаємодії a priori прагнуть до максимальної реалізації індивідуальних інтересів.

„кожна розумна людина приймає рішення відносно голосування так само, як і всі інші рішення: якщо доход перевищує видатки, людина голосує, якщо ні – утримується” Даунс Е. Ключовим механізмом тут виявляється егоцентризм громадян, що розглядають вибори як інструмент для досягнення особистих цілей. в моделі раціонального вибору політична активність суб’єкта розглядається як така, що, з одного боку, спрямована на отримання максимальної матеріальної вигоди, а з іншого – орієнтована на досягнення значущого соціального схвалення.

Принципова схема раціональної політичної дії:

8. актори переслідують свої власні цілі;

9. ці цілі відображають усвідомлені егоїстичні інтереси акторів;

10. поведінка засновується на свідомому виборі;

11. індивід є основним актором у суспільстві;

12. актори мають пріоритетні установки, які є послідовними і стійкими;

13. у випадку вибору альтернатив актори обирають варіант з найвищим ступенем очікуваної користі;

14. актори володіють інформацією як про можливі альтернативи, так і про можливі наслідки їхнього вибору.

Ця теорія не враховує емоційних чинників, феномену колективної дії, коли цілі, наміри індивіда не співпадають з колективними, але все одно індивід взаємодіє з групою.