2. Препарати для лікування гіперхромних анемій.

Для лікування гіперхромних анемій застосовують препарати вітаміну В₁₂ (ціанокобаламіну) та кислоту фолієву. При їх дефіциті в організмі порушується кровотворення, еритропоез плине по мегалобластичному типу. В периферичній крові з’являються великі незрілі мегалобласти, мегалоцити із надлишковим нагромадженням в них гемоглобіну, тому анемія – гіперхромна.

ПРЕПАРАТИ.

Ціанокобаламін (Cyanocobalaminum)

Форма випуску: ампули 1 мл 0,01-0,02-0,05 % розчину.

Механізм дії: стимулює функцію кісткового мозку, нормалізує еритропоез, сприяє дозріванню еритроцитів. Вводять підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно по 1-2 мл через день до зникнення проявів анемії і нормалізації картини крові.

Застосування: при мегалобластичній, гіперхромній, перніціозній анемії, також для лікування постгеморагічних і залізодефіцитних анемій, апластичних анемій, анемій аліментарного характеру або викликаних отрутами і лікарськими речовинами.

Побічні ефекти: головний біль, запаморочення, алергічні реакції.

Взаємодія: не рекомендується введення в одному шприці вітамінів В₁₂, В₁, В₆, бо кобальт сприяє руйнуванню інших вітамінів, В₁₂ може посилити алергічні реакції, які викликає В₁.

Кислота фолієва (Acidum folicum)

Форма випуску: таблетки 0,001 г.

Механізм дії: разом з вітаміном В₁₂ сприяє дозріванню мегалобластів, стимулює еритропоез. З про­філактичною метою призначають всередину по 0,02-0,05 мг щоденно, а з лікувальною метою - по 5 мг на добу протягом 20-30 днів. При тривалому вживанні в великих дозах знижує концентрацію вітаміну В₁₂ в крові.

Застосування: макроцитарна гіперхромна анемія, В₁₂-фолієводефіцитна анемія, анемії і лейкопенії, викликані хімічними сполуками й іонізуючою радіацією, при аліментарних макроцитарних анеміях новонароджених.

Взаємодія: при перніціозній анемії кислоту фолієву потрібно призначати тільки в комбінації з ціанокобаламіном, оскільки стимулюючи гемопоез, вона не запобігає розвитку неврологічних ускладнень.

Стимулятори лейкопоезу і колонієстимулюючі засоби.

Препарати цих груп застосовують при лейкопеніях.

Філграстим (Filgrastim)

Форма випуску: флакони з порошком 0,3 – 0,48 мг в 1 мл.

Для інфузій вміст флакону розчиняють в 5 % розчині глюкози.

Молграмостим (Molgramostim)

Форма випуску: флакони з порошком 0,05-0,15-0,3-0,4-0,5-0,7-1,5 мг.

Розчиняють в воді для ін’єкцій.

Механізм дії: колонієстимулюючі засоби, стимулюють гемопоез. Призначають підшкірно, внутрішньовенно.

Застосування: лейкопенії, що викликані радіо-, рентгено-, хіміотерапією онкологічних захворювань.

Натрію неклеїнат (Natrii nucleinas)

Форма випуску: порошок.

Призначають всередину по 0,1-0,2 г 3-4 рази на день після їди; внутрішньо-м'язово, підшкірно по 5-10 мл 2-5 % свіжовиготовленого розчину.

Пентоксил (Pentoxylum)

Форма випуску: таблетки 0,025 - 0,2 г.

Призначають всередину по 1-2 таблетки 3-4 рази на день.

Метилурацил (Methyluracilum)

Форма випуску: таблетки 0,5 г.

Призначають всередину по 1 таблетці 4 рази на день під час чи після їди.

Механізм дії: стимулюють лейкопоез, відновлюють нормальну кількість лейкоцитів в крові, посилюють їх фагоцитарну активність, прискорюють регенерацію.

Застосування: лейкопенії, що викликані радіо-, рентгено-, хіміотерапією онкологічних захворювань.

ІІ. ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СИСТЕМУ ГЕМОСТАЗУ.

В організмі людини функціонує фізіологічна система гемостазу, яка забезпечує рідкий стан крові і зупинку кровотечі шляхом тромбування ушкоджених судин.

Основними компонентами системи гемостазу є:

1. Чинники системи зсідання крові – протромбін, тромбопластин, іони кальцію, тромбін, фібриноген.

2. чинники системи проти зсідання крові – антитромбін, антитромбопластин, гепарин.

3. Чинники фібринолітичної системи, яка забезпечує розчинення фібринного згортка – плазміноген (профібринолізин), плазмін (фібринолізин), їх активатори і інгібітори.

Класифікація засобів, що впливають на систему гемостазу.

1. Засоби, що впливають на коагуляційну систему (коагулянти, гемостатики):

- непрямі (вікасол, етамзилат, адроксон, препарати кальцію);

- прямі (фібриноген, тромбін, губка гемостатична);

- допоміжні засоби рослинного походження (листя кропиви, трава гірчака, грициків, деревію, плоди калини).

2. Засоби, що впливають на антигемокоагуляційну систему (антикоагулянти):

- прямі (гепарини, засоби для консервування крові – натрію цитрат);

- непрямі (антагоністи вітаміну К);

- антиагреганти (кислота ацетилсаліцилова, дипіридамол).

3. Засоби, що впливають на фібринолітичну систему:

- активатори фібринолізу (прямий – фібринолізин; непрямий - стрептокіназа);

- інгібітори фібринолізу (прямої дії – контрикал, гордокс; непрямої дії – ПАМБА, кислота амінокапронова).

КОАГУЛЯНТИ (ГЕМОСТАТИКИ).

Це лікарські засоби, що посилюють зсідання крові і застосовуються для зупинки кровотеч.