
- •Теоретична частина Модуль 1. Основні етапи історичного розвитку філософських ідей
- •Предметно-функціональна специфіка філософського знання
- •Тема 2 Давньосхідна філософська традиція
- •Тема 3 Світ і людина в філософії античності
- •Тема 4 Середньовічна філософія Європи та арабо-мусульманського Сходу
- •Тема 5 Гуманістична філософія Ренесансу
- •Тема 6 Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу
- •Тема 7 Німецька класична філософія
- •Тема 8 Матеріалістична тенденція в європейській філософії хіх ст.
- •Тема 9 Особливості розвитку української та російської національної філософії
- •Тема 10 Основні ідеї та концепції філософії модернізму та постмодернізму
- •Тести та завдання для самоконтролю: Модуль 1. Основні етапи історичного розвитку філософських ідей
- •Відповіді на тести Модуля 1
- •Теоритечна частина Модуль 2. Загальнотеоретична і соціальна філософія
- •Тема 11
- •Основи філософського розуміння буття та матерії
- •Тема 12 Діалектика в системі методів філософського пізнання світу
- •Тема 13 Наука та інноваційна діяльність
- •Тема 14 Свідомість і гносеологічний аспект діяльності людини
- •Тема 15 Суспільство як об'єкт філософської рефлексії
- •Тема 16 Культура та цивілізація: генезис і розвиток
- •Тема 17 Глобальні проблеми сучасності та суспільний прогресс
- •Тести та завдання для самоконтролю: Модуль 2. Загальнотеоретична і соціальна філософія
- •Відповіді на тести Модуля 2
- •Список рекомендованої літератури
- •Глосарій
- •Редактор о. М. Сорокова
Тести та завдання для самоконтролю: Модуль 1. Основні етапи історичного розвитку філософських ідей
1.1 Матеріалізм – це визнання
первинності свідомості, вторинності матерії;
ролі матеріальних благ;
первинності матерії та вторинності свідомості.
1.2 Філософський напрямок, який вважає, що розум є першоосновою буття, називається
монізм;
матеріалізм;
ідеалізм;
пантеїзм.
1.3 Оберіть правильне твердження
матеріалізм – це визнання того, що світ складається з однакових часток: атомів, протонів, електронів тощо;
матеріалізм – це визнання ролі матеріальних благ;
матеріалізм – це визнання первинності матерії і вториннсоті свідомості;
матеріалізм – це визнання первинності свідомості, вторинності матерії.
1.4 Ідеалізм – це
далекі від життя розмірковування;
спроба забути про «прозу життя», намагання обгрунтувати значення ідеалів у житті людей;
доказ того, що ідеї, думки існують реально;
визнання первинності свідомості, вторинності матерії.
1.5 Світ є непізнаваним згідно з вченням
сенсуалізму;
раціоналізму;
агностицизму;
дуалізму;
матеріалізму.
1.6 Існує переказ, що першою людиною, яка назвала себе філософом був
- Аристотель;
- Геракліт;
- Демокрит;
- Піфагор;
- Платон.
1.7 У центрі уваги перших давньогрецьких філософів був
Бог;
космос;
людина;
наука;
міф.
1.8 Першим філософом Античності вже у давнину вважали
- Аристотеля;
- Геракліта;
- Платона;
- Фалеса;
- Демокрита.
1.9 Найвеличнішим енциклопедистом давнини був
Сократ;
Протагор;
Анаксимен;
Аристотель;
Платон.
1.10 Ті давньогрецькі філософи, які, осмислюючи світ, бачили його першооснову в воді, вогні, повітрі, землі, називались:
реалістами;
ідеалістами;
матеріалістами;
дуалістами;
- номіналістами.
1.11 Вчення про воду як першооснову буття розвивав
Фалес;
Аристотель;
Геракліт;
Демокрит;
Платон;
Сократ.
1.12. Вчення про вогонь як першооснову буття розвивав:
Аристотель;
Демокрит;
Геракліт;
Сократ;
- Фалес.
1.13 У центрі уваги філософії Середньовіччя був
- космос;
людина;
Бог;
гуманізм;
антропологізм;
метод пізнання.
1.14 Напрямок середньовічної філософії, який стверджує, що загальні поняття (універсалії) мають реальне існування та передують існуванню одиничних речей, називається
раціоналізм;
реалізм;
сенсуалізм;
номіналізм;
дуалізм;
герменевтика.
1.15 Положення про подвійність істини тобто про те, що у науки істина одна, а у релігії – інша, висунув
Ібн Рушд (Аверроес);
Августин Блажений;
Ібн-Сина (Авіценна);
Миколай Кузанський.
1.16 Епоха Відродження відтворювала основні філософські ідеї
Древнього Китаю та Індії;
Античної Греції і Риму;
Нового часу;
- Середньовіччя.
1.17 У епоху Відродження в центрі уваги філософів були питання про
Бога;
людину;
природу;
метод пізнання.
1.18 У філософії Нового часу на перший план була поставлена проблема
Бога;
природи;
метода;
людини;
теософії;
пантеїзму.
1.19 Першим філософом у Київській Русі був
- метрополіт Петро Могила;
- Юрій Дрогобич (Котермак);
- Григорій Сковорода;
- митрополіт Іларіон;
- Тарас Шевченко.
1.20 Філософія в Україні вперше пачала вивчатись окремо від теології
в Острожській академії;
у Львівському університеті;
у Київо-Могилянскій акадеиії;
- у Харківській коллегії.
1.21 Хто є родоначальником філософської думки України епохи Просвітництва (ХVIII ст.)?
Т. Шевченко;
Г. Сковорода;
М. Драгоманов;
І. Франко;
- В. Вернадський.
1.22 Український мислитель, який вважав, що світ – це макрокосмос або Всесвіт, мікрокосмос або людина, та символічна реальність, ідеальним відображенням якої є Біблія, це
митрополіт Петро Могила;
митрополіт Іларіон;
Юрій Дрогобич;
Станіслав Оріховський;
Григорій Сковорода;
Леся Українка.
1.23 Сучасна філософська концепція, яка заперечує науку і робить акцент на філософському осмисленні буття людини
структуралізм;
психоаналіз;
неопозитивізм;
екзистенціалізм;
неотомізм.
1.24 Філософська концепція, яка є офіційною філософською доктриною Ватикану та відбиває вчення одного з середньовічних схоластів, це
неопозитивізм;
екзистенціалізм;
неотомізм;
постмодернізм.
1.25 Сучасна філософська концепція, яка стверджує, що всі філософські проблеми – це псевдопроблеми, що наука сама собі філософія, називається
- екзистенціалізм;
неотомізм;
неофрейдизм;
неопозитивізм;
структуралізм.
1.26 Філософське вчення сучасності, яке вважає, що не суперечить догмам віри, що одкровення та розум знаходяться у повній згоді один з одним як дві половини єдиної істини
постмодернізм;
неотомізм;
неопозитивізм;
екзистенціалізм;
- феноменологія.
1.27 «Вчення про чотири благородні істини» – це
джайнізм;
буддизм;
локаята;
даосизм.
1.28 Карма – це
коло перевтілень;
причинно-наслідковий закон відплати;
космічний абсолют;
душа.
1.29 Автором вчення про «благородних мужів» є
Лао-цзи;
Конфуцій;
Сократ;
Фалес;
Будда.
1.30 Автором афоризму «Людина є мірою всіх речей» є
Протагор;
Геракліт;
Сократ;
Зенон.
1.31 Філософія Сократа – це, передусім,
космологія;
гносеологія;
філологія;
антропологія.
1.32 Згідно з Аристотелем, началом філософії є
сумнів;
іронія;
здивування;
розмірковування.
1.33 Школа елліністичної філософії, яка вчила про невблаганність долі, називається
скептицизм;
школа кініків;
стоїцизм;
епікуреїзм.
1.34 Основним критерієм для формаційного підходу до суспільного розвитку є
географічний критерій;
культурний тип;
ринкові відносини;
рівень розвитку науки і техніки;
спосіб виробництва матеріальних благ.
1.35 Соціальні групи, що називаються класами, виникають на такому етапі розвитку суспільства як
первісне суспільство;
рабовласницьке суспільство;
феодальне суспільство;
буржуазне суспільство;
соціалістичне суспільство.
Прокоментуйте висловлювання: «Справжні трагедії у світі – це не конфлікти між правдою та неправдою. Це конфлікти між двома правдами» (Г. Гегель).
Поясність, якою була роль традицій у філософії Древнього Сходу?
Поясність, що означає головна формула індійської філософії: «Атман є Брахманом»?
Що вдосконалює йог в першу чергу – тіло або дух?
Згадайте, чому конфуціанство називають філософією людинолюбності?
Поясність, виходячи з загальних тенденцій давньокитайського філософського способу мислення, чому соціальним ідеалом даосизму є патріархальне суспільство?
Чи бачите ви зв'язок між сучасними економічними перетвореннями у Китаї та принципами конфуціанства?
Прокоментуйте висловлювання: «Людина є більш знаменитою, ніж Небо» (Ф. Прокопович).
Назвіть основні твори засновників філософії марксизму.
Вкажіть основні філософські концепції сучасності та їх головні особливості.
Назвіть основні соціально-економічні і теоретичні передумови виникнення філософії марксизму.
Якими є основні характерні риси марксистської філософії?
Вкажіть, що Маркс розуміє під «Суспільно-економічною формацією»?
Назвіть основні принципи анализу форм взаємозв’язку «суспільного буття» і «суспільної свідомості» у філософії марксизму.
Поясність, в чому полягає сутність людини за К. Марксом.
Пригадайте, представники якої сучасної філософської концепції вважають, що наукове знання має роль гіпотези, а його зростання розглядають як зміну одних гіпотез іншими?
Яке сучасне філософське вчення, що відкидає науку і звертається до філософії, вважає, що вона повинна займатися людиною, допомогти їй вижити в цьому жорстокому світі?
Які елементи в структурі особистості виокремлював З. Фрейд?
Чому Г. Сковороду називають «українським Сократом»?
Пригадайте, хто є основними представниками філософії екзистенціалізму в Росії?