- •Isbn 966 — 95870 — 6 — 9
- •§ 1. Вода
- •§ 2. Мінеральні речовини
- •§ 4. Жири
- •§ 5. Вуглеводи
- •§ 7. Ферменти
- •§ 8. Інші речовини, що входять до складу продуктів харчування
- •§ 9. Енергетична цінність (калорійність) продуктів харчування
- •§ 10. Якість харчових продуктів і
- •§ 11. Стандартизація
- •§ 12. Зберігання харчових продуктів
- •§13. Консервування харчових продуктів
- •§ 14. Зерно
- •§ 15. Борошно. Його властивості при виготовленні різних видів тіста
- •§ 16. Цукор
- •§ 17. Інвертний цукор
- •§ 19. Крохмаль
- •§ 20. Патока
- •§ 21. Молоко і молочні продукти
- •§ 22. Кисломолочні продукти
- •§ 23. Яйця та продукти їхньої переробки
- •§ 24. Харчові жири
- •§ 25. Хлібопекарські дріжджі та хімічні розпушувачі
- •§ 26. Овочі, фрукти, гриби
- •§ 27. Продукти переробки свіжих плодів і ягід
- •§ 28. Горіхоплідні, мак
- •§ 29 Смакові речовини
- •§ 30. Ароматизатори
- •§ 31. Кава, какао — порошок, шоколад
- •§ 32. Желюючі речовини. Харчові барвники
- •§ 33. Обладнання та інвентар кондитерського цеху
- •§ 34. Організація роботи кондитерського цеху
- •§ 35. Характеристика способів теплової обробки
- •§ 36. Процеси, що відбуваються під час теплової обробки продуктів
- •§ 37. Начинки
- •§ 38. Цукристі напівфабрикати
- •§ 39. Масляні креми
- •§40. Класифікація тіста
- •§ 41. Процеси, що відбуваються під час замішування тіста
- •§ 42. Способи розпушування тіста
- •§ 43. Процеси, що відбуваються
- •§ 44. Дріжджове безопарне тісто
- •§ 45. Дріжджове опарне тісто
- •§ 46. Дріжджове шарове тісто
- •§ 47. Розбирання і випікання тіста
- •§ 48. Випечені вироби з дріжджового тіста
- •§ 49. Вироби, смажені у фритюрі
- •§ 50. Вироби з дріжджового шарового тіста
- •§ 51. Тісто на млинчики
- •§ 52. Тісто для вафель
- •§ 53. Пісочне тісто
- •§ 54. Прісне здобне тісто
- •§ 55. Пряничне тісто
- •§ 57. Білково — повітряний напівфабрикат
- •§ 58. Мигдально — горіховий напівфабрикат
- •§ 59. Заварний напівфабрикат
- •§ 60. Прісний шаровий напівфабрикат
- •§ 61. Санітарні вимоги до процесу приготування кремів
- •§ 62. Масляні креми на яйцях
- •§ 63. Білкові креми
- •§ 64. Заварні креми
- •§ 65. Вершкові й сметанні креми
- •§ 66. Глазурі
- •§ 67. Виготовлення оздоблень з крему і глазурі
- •§ 68. Желе
- •§ 69. Цукрові мастики
- •§ 70. Кандир для цукрових фігурок
- •§ 71. Марципан
- •§ 72. Харчовий лак
- •§ 73. Посипки
- •§ 74. Виготовлення оздоблень з шоколаду
- •§ 75. Бісквітні тістечка
- •§ 76. Бісквітні тістечка «Буше»
- •§ 77. Пісочні тістечка
- •§ 78. Шарові тістечка
- •§ 79. Заварні тістечка
- •§ 80. Повітряні тістечка («меренги»)
- •§ 81. Мигдально-горіхові тістечка
- •§ 82. Крихтові тістечка
- •§ 83. Бісквітні торти
- •§ 84. Бісквітно — кремові торти
- •§ 85. Пісочні торти
- •§ 86. Торти із шарового напівфабрикату
- •§ 87. Мигдальні й білково — горіхові торти
- •§ 88. Вафельні торти
- •§ 89. Зберігання
- •§ 90. Перекладанці
- •§ 91. Сирники
- •§ 92. Печиво
- •§ 93. Вироби пониженої калорійності з дріжджового тіста
- •§ 94. Вироби пониженої калорійності з бісквітного та пісочного тіста
- •§ 95. Методи і завдання лабораторного контролю. Правила проведення органолептичного аналізу
- •§ 96. Прийоми випробувань сировини і готових виробів
- •§ 97. Відбір середніх проб
- •Додаток
- •Вологість сировини, що прийнята при розрахунках рецептур, %
- •Взаємозаміна окремих видів сировини
- •Зразок оформлення технологічної карти на кондитерські вироби
- •Перекладанець медовий з кремом
- •Технологічні вимоги до основної сировини
- •Технологія ііриготування
- •Характеристика готового виробу
- •Фізико — хімічні показники
- •Упакування, маркування, транспортування і зберігання
§ 64. Заварні креми
Заварні креми мають вигляд ледь драглистої, пастоподібної маси, яка не зберігає наданої форми. Для їх приготування використовують пасероване борошно, молоко і яйця, що зумовлює підвищену вологість крему і створює сприятливе середовище для розвитку мікроорганізмів.
Заварні креми швидко псуються і скисають, тому їх необхідно використовувати одразу після приготування. Враховуючи нестійку консистенцію і короткий термін реалізації, заварні креми вико
ристовують для склеювання випечених пластів, заповнення порожнин випечених напівфабрикатів.
КРЕМ ЗАВАРНИЙ
Борошно 91 г, цукор — пісок 383 г, яйця 150 г, молоко 744 г, масло
вершкове 25 г. Вихід 1000 г. Вологість 40 %.
Борошно просівають і підсмажують у жаровій шафі при температурі 105-110оС протягом 40 — 50 хв. до утворення світло — кремового кольору. Молоко і цукор доводять до кипіння. Яйця ледь збивають, всипають охолоджене борошно і ретельно перемішують, щоб не утворилося грудочок. У цю масу поступово вливають гарячий молочно — цукровий сироп і, не припиняючи перемішувати, проварюють протягом 5 хв, при температурі 95 оС. Під час нагрівання відбувається клейстеризація крохмалю борошна, що забезпечує густу консистенцію крему. Щоб суміш не підгоріла, а також не утворилися грудочки, її енергійно перемішують, особливо на дні та стінках посуду. В готову масу додають вершкове масло, перемішують і швидко охолоджують до юмнатної температури.
Вимоги до якості: пастоподібна, ледь драглиста маса жовтого кольору, без грудочок, не допускається присмак сирого борошна і підгорілого молока.
§ 65. Вершкові й сметанні креми
Вершки і сметану використовують для приготування різних кремів, що мають пишну, ніжну і легку консистенцію, високу поживність і гарний смак. Однак ці креми нестійкі при зберіганні, швидко розпливаються, втрачають форму і скисають. Тому їх потрібно використовувати одразу після приготування.
Для приготування кремів використовують вершки 35 %, а сметану — 30 % жирності, попередньо охолоджені до 2оС. Готують креми в охолодженому посуді. Температура приміщення не повинна перевищувати 17оС. Креми також можна готувати з додаванням желатину. Креми з желатином краще зберігають надану форму, але мають драглисту консистенцію і незначний присмак желатину.
Вершково — сметанні креми використовують для оздоблення поверхні тістечок і тортів, а також для заповнення порожнин випечених напівфабрикатів. Креми на желатиновій основі використовують переважно для склеювання випечених пластів.
КРЕМ ВЕРШКОВИЙ
Цукор — пудра 97 г, вершки 35 % жирності 963 г, ванільна пудра 10 г.
Вихід 1000 г. Вологість 50 %.
Підготовлені вершки збивають, поступово збільшуючи темп збивання, до утворення пишної маси. Не припиняючи збивання, у вершки поступово всипають цукрову і ванільну пудру. Загальна тривалість збивання — 20 хв.
Вимоги до якості: пишна, повітряна біла маса, добре зберігає надану форму.
КРЕМ ВЕРШКОВИЙ НА ЖЕЛАТИНОВІЙ ОСНОВІ
Цукор — пудра 97 г, вершки 35 % жирності 963 г, желатин 20 г. Вихід
1000 г. Вологість 57 %.
Промитиіi желатин заливають вершками у співвідношенні 1:10 і залишають для набрякання на 1,5 — 2 год. Потім прогрівають при слабкому нагріві, помішуючи, до повного розчинення желатину. Охолоджені вершки збивають до утворення густої, пишної маси, спочатку на малігї, а потім на великій швидкості робочого механізму.
Не припиняючи збивання, у вершки всипають просіяну цукрову пудру, вливають тонкою цівкою теплий розчин желатину і швидко закінчують збивання. Крем швидко набуває драглистої консистенції, тому його необхідно використовувати для оздоблепня різноманітних виробів одразу, поки віп ще не захолонув.
Вимоги до якості: біла, пишпа, ледь драглиста маса, добре зберігає форму.
Якщо до цього крему додати смакові й ароматичні речовини, можна отримати різноманітні ароматизовані креми. Ці речовини необхідно додавати безцосередньо перед вливанням розчину желатину.
Для крему вершкового ванільною: на 1 кг основного вершкового крему долають 4,5 г ванільної пудри.
Для крему вершкового шоколадного: на 1 кг 40 г какао — порошку і 2 г ванільної пудри.
КРЕМ СМЕТАННИЙ
Цукор — пудра 322 г, ваниьна пудра 11 г, сметана 30 % жирності 737 г.
Вихід 1000 г. Вологість 41,5 %.
Крем сметанний готують за технологією вершкового основного крему.
Вимоги до якості: такі самі, як і до крему «Вершковий»; смак солодкий, лень кислуватий.
КРЕМ ВЕРШКОВО-СМЕТАННИЙ
Цукрова пудра 177 г, смегпана 30 % жирносгпі 296 г, вершки 35 %
жирності 590 г, ванільна пудра 7 г. Вихід 1000 г. Вологгсть 47,5 %.
Охолодженні вершки і сметану перемішуготь, а далі готують за технологієкi крему «Вершкового». Загальна тривалість збивання — 20 — 25 хв.
У табл. 37 цаведено можливі недоліки вершково — сметанних кремів і причини їх виникпення.
Таблиия 37
Можливі недоліки |
Причини виникнення |
Вершки чи сметана не збиваються |
Молочні продукти не мають відповідної |
до потрібного об'єму |
жирності й недостатньо охолоджені |
|
|
Вершкової (сметапний) крем слабкої |
Погана якість вершків чп сметани; |
консистенції, не зберігає |
надто довго збивали вершки |
наданої форми |
(сметану) |
