6. Утворення Об'єднаних провінцій Нідерландів

У відповідь на рішення прибічників примирення з іспанським королем провінції півночі уклали Утрехтську унію, за якою спершу 5, а згодом 7 провінцій об'єдналися з метою вести війну проти нього до повної перемоги. Своїм верховним органом влади вони проголосили Генеральні штати.

Підписання Утрехтської унії започаткувало нову незалежну державу — Об'єднані провінції Нідерландів, що їх найчастіше називали Голландською республікою. Коли ж Філіпп II призначив нагороду за вбивство Вільгельма Оранського, 26 липня 1581 р. було прийнято акт, яким проголошувалася повна незалежність Нідерландів. До цього історичного документа було введено положення про те, що коли правитель не влаштовує народ Нідерландів, народ має право усунути його. Саме тому народ Нідерландів усунув Філіппа II. До Об'єднаних провінцій Нідерландів відійшли північні провінції, а південні — залишилися під владою Іспанії.

Влітку 1584 р. Вільгельма Оранського вбив агент Філіппа II, але це не привело до розпаду Об'єднаних провінцій, як на те сподівалась Іспанія. Правителем Нідерландів було обрано сина Вільгельма Оранського Моріца.

У 1584—1609 рр. війна Нідерландів у союзі з Францією та Англією проти Іспанії тривала. Нідерланди успішно скористалися з труднощів Іспанії, зокрема з поразки 1588 р. її Непереможної армади, вели успішні операції на океанах і в іспанських колоніях в Індії та Індонезії.

У 1598 р. король Іспанії Філіпп II помер. Виснажена Іспанія змушена була піти на підписання мирного договору з Об'єднаними провінціями. Під іспанською владою залишалися Південні Нідерланди. Остаточно Іспанія визнала незалежність Об'єднаних провінцій Нідерландів лише 1648 р. за Вестфальським миром.

7. Значення і наслідки визвольного руху у Нідерландах

Перемога визвольного руху у Нідерландах створила сприятливі умови для розвитку господарства в Північних Нідерландах господарство почало швидко розвиватись; сюди перевели свої мануфактури багато підприємців із півдня. Дедалі більшого розвитку набували торгівля й мореплавство. У середині XVII ст. флот Голландської республіки вдвічі перевищував сукупні флоти Франції та Англії. Величезної могутності набула заснована 1602 р. Ост-Індська торговельна компанія, яку сучасники називали “державою в державі”. Купці компанії мали право вести торгівлю від мису Доброї Надії до протоки Магеллана. Вони закладали факторії, скуповували прянощі та продавали їх із величезним зиском. Успішному розвитку торгівлі сприяло також те, що голландські купці дотримувалися в цій сфері нових принципів: рівних можливостей, вільної конкуренції тощо.

На початку XVII ст. голландці захопили землі на східному узбережжі Північної Америки, назвали їх Новою Голландією та заснували тут місто Новий Амстердам (згодом англійці перейменували його у Новий Йорк — Нью-Йорк. Щоправда, один із районів міста — Гарлем зберіг голландську назву). У 1648 р. голландці витіснили португальців із півдня Африки і заснували там колонію Капська земля. Упродовж XVII ст. було створено величезну голландську колоніальну імперію.

Першість з-поміж портових міст Голландської республіки захопив Амстердам. Кількість його мешканців на початку XVII ст. перевищувала 100 тис. осіб. Щодня у його гавані стояло близько 2 тис. кораблів із різних країн. Він перетворився на головний європейський ринок торгівлі індійськими товарами, зерном, рибою, хутром та лісом. Амстердам став європейським центром банківської справи. Заснований 1609 р. Амстердамський національний банк був першим і протягом тривалого часу єдиним банком у Європі.

Створення голландської колоніальної імперії та значні темпи економічного розвитку Північних Нідерландів були б неможливими без перемоги революції.

Основні наслідки:

· знищено залежність від Іспанії, яка була політичною перешкодою для економічного розвитку Нідерландів;

· створено умови для розвитку протестантської віри як ідейної підвалини нового суспільства;

· почалося формування голландської нації. Поділ країни за релігійною ознакою став причиною того, що виникли два народи — голландський і фламандський, які розмовляють однією мовою, але сповідують різні релігії.

Запам'ятайте дати:

1566 р. — Початок визвольного руху в Нідерландах.

1579 р. — Підписання Утрехтської унії; виникнення нової держави — Об'єднаних провінцій Нідерландів.

1609 р. — Підписання миру між Іспанією та Об'єднаними провінціями Нідерландів; завершення революції.

Нідерланди – історична область на Заході Європи. В часи Середньовіччя та Нового часу під Нідерландами розуміли такі держави та території: Нідерланди, Бельгія, Люксембург та Північ Франції. У XV ст. більша частина Нідерландів входила до складу Бургундії. Марія Бургундська вийшла заміж за Максиміліана Габсбурга, після цього Нідерланди перейшли у володіння Габсбургів. У 1555 році імперія Габсбургів була поділена між іспанськими і австрійськими Габсбургами і відійшли до складу Іспанії, якою тоді правив король Філіп II.

Нідерланди у перші половині XVI ст. були квітучим краєм, до складу якого входило 17 провінцій. На маленькій території проживало близько 3 млн. чоловік. Нідерланди, умовно, можна розділити на три регіони: Сільськогосподарський Південь – суди входили такі області як Люксембург, Артуа, Намюр; Промисловий Центр – Брабант, Фландрія та Торговельно-промисловий Північний-Захід – Голландія та Зеландія.

У XVI ст. економіка Нідерландів розвивається дуже стрімко.

Причини стрімкого економічного розвитку Нідерландів:

1. Інтенсифікація господарства. Нідерланди не мали таких багатих земель як і Франції чи в Україні, тому ще від часів Середньовіччя тут відбувається інтенсифікація господарства, впроваджуються нові промислові та сільськогосподарські технології, відбувається звільнення всіх селян від кріпацтва. Близько 40 % території сучасного Королівства Нідерланди раніше були морем і були «відвойовані у моря». Як кажуть жителі провінція Голландія: «Бог створив світ, а голландці Голландії», до сих під жителі Нідерландів живуть у постійному боротьбі з морем. Тому в XVI ст. наполеглива праця простих жителів Нідерландів була головним чинником економічного розвитку регіону. З початку XVI ст. серед жителів Нідерландів поширюється кальвінізм. Кальвінізм (протестантське вчення Жана Кальвіна) – вимагав від людини постійної наполегливої праці, аскетичного життя, і проголошував багатство Божественною Благодаттю. На думку М. Вебера саме кальвінізм став ідеологією молодої буржуазії, яка хотіла збагатитися за рахунок наполегливої праці.

2. Економічний розвиток нідерландський провінцій пов’язаний зі змінами торговельний шляхів із Середземного і Північного до Атлантичного океану, Антверпен став найбільшим портом Європи. Великий зиск мало перебування Нідерландів у складі Іспанської імперії. Нідерландські купці мали змогу отримувати зиск від колоніальної торгівлі, а також обмежений доступ до колоній.

3. Відсутність великих війн. Нідерланди знаходились на периферії тогочасної Європи, тому великі військові конфлікти оминали їхню територію. Місцеві жителі не зазнавали збитків від постійних воєн які десятиліттями тривали у Європі. Крім того у Нідерландах склалася дуже толерантна культура, там не було затятих релігійних війн як скажімо в Німеччині чи Франції, які роздирали дві останні країни.

4. Іспанська присутність у Нідерландах була дуже обмеженою. Офіційно всіма нідерландськими провінціями правив намісник імператора, але його владу була дуже номінальною. Кожне місто, область мали широку автономію, великі привілеї у місцевому самоуправлінні. У кожній адміністративній одиниці влада де-факто належала місцевому магістрату. Функції королівського намісника полягали переважно у збиранні податків для короля. Сума податків які збиралися іспанцями в Нідерландах була колосальною – 1 млн. гульденів, це в три рази більше ніж приносили американські колонії для Іспанії. Існування у складі Іспанської імперії було дуже вигідно для Нідерландів – Нідерланди у особі іспанського монарха отримували доступ до світової торгівлі, а то також захист від зовнішніх ворогів, а Іспанія важливий плацдарм у боротьбі за світове панування, і величезні грошові надходження

Як бачимо на початку XVI ст. ще не було видно протиріч які б призвели до революційних потрясінь. Проте ситуація стрімко змінюється у наступні десятиліття.

Нідерланди на передодні революції

Як уже зазначалося на початку виникнення і поширення протестантизму у Європі, У Нідерландах не виникало конфліктів на релігійному ґрунті, між католиками та протестантами. Іспанська влади дивилася крізь очі на поширення протестантизму в Нідерландах видаючи лише формальні акти, які повинні були переслідувати єретиків-протестантів. Але в 30-ті роки XVI ситуація змінюється, іспанська влада запрошує інквізицію католицьку інквізицію для боротьби з єрессю протестантизму, іспанські монархи починають позиціювати себе як борців за католицизм.

У 50-60 роках XVI ст. Іспанія починає вести постійні війни за гегемонію у Європі. Це викликає підвищення податків у Нідерландах, а також перебої у торгівлі з Англією та Францією. Жителі Нідерландів починають зазнавати величезних збитків, податки постійно збільшуватися, посилюються гоніння на протестантів, місцеві купці втрачають доступ до іспанських колоній у Америці. Становище погіршується природними катаклізмами – голодом, який тривав у 1565-1566 рр. Серед місцевого населення починає поширюватися думка, що у всіх негараздах винен король Іспанії, звільнення від якого призведе до поліпшення умов життя.

Останньою краплею в чаші терпіння жителів Нідерландів стала посилення централізації іспанської влади в регіоні. Королі Іспанії прагнучи викачати більше коштів з Нідерландів, посилюють свою присутність, обмежуючи привілеї міст та областей, впроваджуючи величезні податки та розміщаючи військові гарнізони у містах, які повинні були утримувати місцеві жителі. Велику відразу у нідерландців викликали особи намісниці Маргарити Пармської та кардинала Гранвелли, які вили себе дуже зухвало по відношенню до місцевого населення.

У Нідерландах починають спалахувати голодні бунти, серед населення росте напруга. Виникає опозиція владі короля, яка збирається навколо принца В. Оранського, графів Егмонта і Горна, зосереджуючись в Державні Раді – орган який створила Іспанія для збільшення своєї влади в регіоні. Опозиція починає вимагати від Маргарити Пармської:

1. Відновити давні привілеї міст і областей

2. Припинити переслідувати протестантів

3. Вивести іспанські гарнізони з країни

4. Відставки кардинала Гранвели

Іспанська влада погодилася на третю і четверту вимоги дворян, але проігнорувала найбільш вагоміші 1 і 2 вимоги нідерландців. Ще у листопаді 1565 опозиція із числа найбільш впливових дворян та буржуазії створює організацію «Союз» члени якої присягають боротися за інтереси Батьківщини. У 1566 році члени «Союзу» у відповідь на ігнорування іспанської влади відновити привілеї та зупинити переслідувати протестантів, починають готуватися по збройної боротьби.

Нідерландська революція

Нідерландська революція почалася із релігійного конфлікту. У серпі 1566 року спалахує повстання протестанців іконоборців. Протестантизм не визнає шанування ікон які вважаються ідолопоклонництвом. Повстанці починають громити католицькі церкви по всій території Нідерландів, знищуючи ікони, статуї святих та звільняючи ув’язнених протестантів. У відповідь на дії повстанців іспанський король у 1567 році спрямовує до Нідерландів каральний похід на чолі якого стояв герцог Альба.

Альба був дуже жорстокою людиною і прагнув весь конфлікт вирішити силою. Швидко придушивши повстання простого населення (яке не підтримали члени «Союзи» які поки ще не хотіли повністю поривати з Іспанією), Альба встановив у Нідерландах режим заснований на терорі. Була створена Королівська Рада у справах заколоту, по країні прокотилися арешти та страти повстанців. Були страчені навіть графи Егмонт та Горн.

Альба заполонив країни ще більшою кількістю інквізиторів та чиновників. Невдоволене населення починає тікати у ліси утворюючи загони – гезів (жебраки з нідерландської, так називали протестантів іспанці за їх простий одяг). На півночі Нідерланди також існували морські гези, які боролися з іспанським флотом.

Проте до 1570 року Альба практично придушив із вогнища повстання в Нідерландах. Повністю придушити повстання Альба не зміг через зовнішні обставини та свою не далекоглядність. Іспанія в той час вела постійну боротьбу з Туреччиною, Англією та Францією і не могла зосередити всі свої сили для подолання кризи в Нідерландах. У свою чергу турецький султан та королі Англії та Франції починають фінансувати нідерландських повстанців, вбачаючи у цьому можливість послабити Іспанію. Англія навіть починає надавати свої порти як бази для морських гезів.

Але найбільшою помилкою було введення герцогом Альбою «алькабали» 10 % податку на всі фінансові операції, крім продажу нерухомості. Навіть католицьке населення Нідерландів, яке було лояльним до Іспанії починає повставати проти свавілля Альби. Спалахує новий етап боротьби. У 1572 році морські гези захоплюють місто Бриль у дельті Рейну, яке стає базою повстанців. Улітку 1572 року північні провінції Нідерландів обрали головнокомандуючим армії повстанців Вільгельма Оранського.

Перші успіхи не змінили ситуації іспанці завдавали дошкульних поразок гезам, тяжкими були роки з 1573 до 1575 року, проте Альба так і не зміг зламати опір нідерландців, які міцно закріпилися на півночі країни. У 1573 році іспанський уряд вирішив змінити жорстоко Альбу на менш більш гнучкого і молодшого Луїса Рекензес. Рекензес дуяв більш гнучко, але тяжкі фінансові труднощі, які спіткали Іспанію зробили марними всі зусилля намісника.

У 1576 році в іспанському війські стався бунт, який був спричинений браком коштів, солдати не хотіли воювати безкоштовно. Іспанські війська стояли в Антверпені і піддали місто грабунку, вони вбили 8 тисяч нідерландців. Після цієї події шляхи до компромісу були повністю знищенні. Повстанці зрозуміли, що без власної незалежної держави не буде спокійного життя.

Після того як іспанські війська покинули територію Нідерландів повстанці встановил владу по всій країні. У листопаді 1576 року у місті Гент, був підписаний договір між Північними (протестантськими) та Південними (католицькими) провінціями, який проголошував спільні зусилля у боротьбі з Іспанією та проголошення релігійної толерантності.

У кінці 1576 року іспанці зібравши нове військо посилає до Нідерландів полководця Аллесандро Фарнезе (син Маргарити Пармської). 9 січня 1579 року Піденні провінції, через конфлікт на релегійному плані, вирішили перейти на сторону Іспаніїю Була підписана Арраська унія, революція на півдні була провалена. У відповідь на зраду Північні провінції підписують Утрехтську унію – прообраз сучасних Нідерландів, утворення федерації з єдиною армією та фінансами.

У 1584 році був вбитий Вільгельм Оранський, влада переходить до його сина Моріца Насауського, який успішно продовжував справу батька. Сили сторін були вичерпані – у іспанців не було достаньо сил для окупації Півночі, а у Північних провінцій не було бажання встановлювати контроль над бідним Півднем, який до того є був католицький. Воєнні дії з перемінними успіхами тривали до 1609 року, коли було підписано пермиря за посередництвом королів Англії та Франції. Іспанія де-факто визнала незалежність Нідерландів.

У 1620-30 роках іспанці зробили останні спроби встановити контроль над Північчю, але всі дії були марними. Остаточне закінчення Нідерландської революції відбулося у 1648 році, із закінченням Тридцятилітньої війни – Іспанія за Мюнстерським договором, офіційно визнає незалежність Північних Провінцій.

Нідерландська буржуазна революція це перша в світовій історії успішна революція. На зміну середньовічного феодалізму прийшов капіталізм. Нідерланди з отриманням незалежності ввійшла до числа найбільш розвинутих держав Європи.