2. Зміст інформаційно-аналітичної діяльності

Інформаційно-аналітична діяльність – особливий напрям інформаційної діяльності, пов’язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності.

Інформаційно-аналітична діяльність – це сукупність інформаційних процесів (збір, пошук, переробка інформації), необхідних для якісного та ефективного процесу управління.

Завдання інформаційної аналітики: кількісні перетворення інформації (інформаційне згортання – бібліографування, анотування, реферування) та її структурне упорядкування (систематизація, предметизація і т.д.). Аналітика дозволяє зробити висновки, отримати нове знання не дослідно-експериментальним шляхом, а на основі аналізу та інтерпретації існуючих теорій, статистичних даних, засобами моделювання дійсності.

Суть інформаційно-аналітичної діяльності полягає в застосуванні на стадії упорядкування (інформаційна діяльність) методів аналітичного об­роблення інформації та методів аналізу на базі інформаційних знань, підго­товлених шляхом інтелектуальної обробки інформаційних масивів (аналітична діяльність). Таким чином, є дві стадії інформаційно-аналітичної діяльності, а саме: стадія обробки та формування структурованої інфор­мації і стадія здійснення системного аналізу для прийняття рішення.

Інформаційно-аналітична діяльність є продуктом творчої праці людей і результатом розвитку людського співтовариства. Особливо це стосується сфери інтелектуальної праці.

Інформаційно-аналітична діяльність характеризує сукупність операцій, пов’язаних з оцінкою стану керованого об’єкта, пошуком шляхів поліпшення його діяльності або усунення небажаних впливів зі сторони ситуації, що виникла. Для цього використовується зібрана й опрацьована інформація про конкретну мету та чинники, що породили відповідну ситуацію. Аналітична діяльність «обслуговує» всі етапи процесу управління, надаючи можливі варіанти його здійснення.

Інформаційно-аналітична діяльність характерна, перш за все, для політичних та економічних досліджень з метою прийняття рішень у сфері управління. Інформаційно-аналітичні служби органів влади і управління покликані моделювати соціологічні аспекти, здійснювати прогнозування політичних конфліктів, здійснювати ситуаційний аналіз т вирішувати інші завдання політичного, фінансового, соціального та ін. характеру.

Поняття «інформаційно-аналітична робота» розглядається як складова інформаційно-аналітичної діяльності. Під час проведення ІАД виділяють два рівні (або напрями) інформаційно-аналітичної роботи (ІАР):

1) інформаційний рівень, що полягає в пошуку, збиранні, зберігання, поширенні інформації;

2) аналітичний рівень, що полягає в узагальненні, класифікації інформації, її аналізі і перетворенні, розробці висновків, пропозицій, рекомендацій і прогнозів.

Основні принципи та методологічні аспекти інформаційно-аналітичної роботи:

1) формування мети досліджень;

2) створення понятійного апарату;

3) забезпечення достатньої інформованості;

4) розкриття значення фактів;

5) встановлення причин та наслідків;

6) врахування історичного розвитку та національного характеру; 7) визначення тенденцій розвитку;

8) забезпечення високого рівня достовірності;

9) формування висновків та рекомендацій; 10) наявність зворотного зв'язку.