51

Тема 1. Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності

1. Місце та роль інформаційно-аналітичної діяльності в сучасному інформаційному суспільстві

2. Зміст інформаційно-аналітичної діяльності

3. Складові інформаційно-аналітичної діяльності

   1. Інформаційна діяльність

   2. Аналітична діяльність

Тема 2. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності

1. Поняття методології та її рівні. Співвідношення методології та методики.

2. Основні методи інформаційно-аналітичної діяльності

3. Загальна методика створення інформаційно-аналітичного документа

Тема 3. Організація інформаційно-аналітичних досліджень.

1. Інформаційно-аналітичні дослідження та їх основні етапи

2. Інформаційна база досліджень, методи її формування

Тема 4. Підготовка інформаційно-аналітичних документів

1. Аналітико-синтетична обробка інформації, її основні методи

2. Інформаційно-аналітичні документи, їх основні види

3. Основні етапи підготовки інформаційно-аналітичних документів

Тема 5. Інформаційне обслуговування і інформаційно-аналітичні послуги

1. Сутність інформаційного обслуговування та інформаційних послуг

2. Інформаційно-аналітичні послуги: різновиди та характеристика

3. Послуги документального обслуговування

Тема 1. Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності

1. Місце та роль інформаційно-аналітичної діяльності в сучасному інформаційному суспільстві.

2. Зміст інформаційно-аналітичної діяльності.

3. Складові інформаційно-аналітичної діяльності: інформаційна діяльність та аналітична діяльність.

1. Місце та роль інформаційно-аналітичної діяльності в сучасному інформаційному суспільстві

Протягом усього періоду розвитку науки і культури йде процес накопичення інформації та знань, які фіксуються в документах. Кількість документів постійно збільшується, що призводить до складнощів у роботі з документами й інформацією, яку вони містять. Щоб подолати кризові явища у сфері документних комунікацій, які виникають час від часу, людство винайшло чимало засобів, серед яких: писемність і папір, друкарський верстат і бібліотеки, архіви, органи інформації, автоматизовані інформаційні мережі й багато іншого. Але накопичити інформацію замало, важливо надати її користувачу в потрібному обсязі й у потрібний час.

Інформаційні-аналітична діяльність є невід’ємною частиною всіх сфер суспільного життя. Вона має певні цілі та завдання, для реалізації яких існують конкретні засоби, що сприяють отриманню необхідних результатів. У нашій державі існують спеціальні інформаційно-аналітичні установи, що складають систему інформаційного забезпечення користувачів документальною інформацією універсального, галузевого, проблемно-тематичного змісту. Інформаційно-аналітична діяльність охоплює всі галузі науки, освіти, виробництва, а також економіку, політику, культуру, техніку, природознавство тощо, вона є не тільки окремою функцією суспільства, а й складовим елементом людського життя.

Друга половина XX ст., яка знаменувала бурхливий розвиток науки, техніки, технологій, принципово нових засобів комунікацій тощо, дала могутній поштовх формуванню єдиного інформаційного простору. Інтернет, спеціалізовані комп’ютерні мережі, нова індустрія обробки даних і знань стали одними з найважливіших передумов створення інформаційного суспільства.

Інформаційне суспільство – це суспільство, в якому вся сукупність суспільних відносин у різних сферах людської діяльності (політиці, еко­номіці, освіті, культурі, дозвіллі, особистому житті тощо) відбувається на засадах широкого використання інформаційних комп’ютерних технологій, завдяки чому кожний мас можливість створювати, поширювати та використовувати інформацію й знання.

Інформаційна парадигма інноваційного розвитку грунтується на тому, що умовою, основою і метою розвитку є накопичення корисної інформації та удосконалення засобів її обробки та використання. Інформація стає фундаментальною категорією, що виконує функцію базисного поняття су­часного наукового знання.

Зако­нодавче поняття інформації визначено у Законі України «Про інформацію» (1992, № 2657-ХП):

Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві та навколишньому природному середовищі.

Законодавчими документами визначені різні види інформації:

• інформація документована;

• інформація науково-технічна;

• інформація правова;

• статистична інформація;

• інформація таємна;

• інформація соціологічна тощо.

Середовище, в якому створюється інформація, дуже відрізняється від індустріального, яке будується на матеріальних ресурсах. Інформація функціонує в різних формах – від потоків даних, що мають короткострокове значення, до даних довгострокових, накопичених за роки досліджень, які зберігаються в бібліотеках, архівах, у пам’яті комп’ютерів або фахівців.

Процес створення інформаційної продукції відноситься до стадії ство­рення інтелектуального продукту, і чим більше вкладається знань інфор­маційних працівників, аналітиків, тим більш організованою, дорожчою і ва­гомішою стає інформаційна продукція. Сьогодні стали іншими основи ство­рення інформаційної продукції внаслідок можливості передавати і користу­ватись інформацією в електронному вигляді. Ось чому сьогодні багато ува­ги приділяється як на теоретико-методичному, так і на практичному рівнях функціонуванню інформаційної діяльності.

Аналіз чинного законодавства свідчить, що інформація є фактично новим об’єктом цивільного права. Нині вона виступає як особливий об’єкт договірних відносин, що сто­сується, її збирання, збереження, по­шуку, переробки, поширення, захисту і використання в усіх сферах людсь­кої діяльності.

Тобто, інформація і інформаційний ресурс належать до об’єктів інтелектуальної власності, тому є необхідність створення науково-методичної бази для розгляду інформаційного ресурсу, інформації з позицій товару і авторського права.

Інфор­маційний ресурс в інформаційній діяльності – це сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних).

Існують різні види інформаційних ресурсів залежно від їхнього спря­мування. Законом України «Про науково-технічну інформацію» (1993, № 3.>22) поняття «інформаційні ресурси» визначено в такій редакції:

• інформаційні ресурси науково-технічної інформації – це систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації зафіксоване на паперових чи інших носіях (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації),;

• інформаційні ресурси спільного користування – це «сукупність інфор­маційних ресурсів державних органів науково-технічної інформації, науко­вих, науково-технічних бібліотек, а також комерційних центрів, фірм, організацій, які займаються науково-технічною діяльністю і з власниками яких укладено договори про їх спільне використання».