5

Лекція 2.

Тема: Поняття, зміст та класифікація ринків. Особливості товарного ринку.

2.1. Поняття, економічний зміст та класифікація ринків.

2.2. Особливості товарного ринку.

2.1. Поняття, економічний зміст та класифікація ринків.

Ринкова економіка є такою формою організації економічного життя суспільства, в якій виробники і споживачі взаємодіють за допомогою ринку.

Ринок - це механізм формування і руху відтворювальних процесів, форма зв'язку виробництва і споживання, а також різних видів комерційно-господарської діяльності за допомогою купівлі-продажу товарів, капіталів, робочої сили, технологій, інформації тощо

Обов'язковою умовою ринку є обмін товарами або послугами. Для того, щоб здійснився обмін, необхідне дотримання наступних умов:

1. Сторін, які вступають в обмін, повинно бути як мінімум дві - продавець і покупець.

2. Кожна сторона повинна мати щось, що могло б зацікавити іншу сторону.

3. Кожна сторона повинна бути здатною здійснити комунікацію і доставку свого товару.

4. Кожна сторона повинна бути вільною у прийняття або відхилення пропозиції іншої сторони.

5. Кожна сторона повинна бути впевнена в доцільності або бажанні мати справу з іншою стороною.

Ринок у своєму розвитку пройшов шлях від примітивних базарів до сучасних організованих ринків. Історія розвитку ринку дозволяє виділити чотири типи ринку:

1) нерозвинений;

2) вільний;

3) регульований;

4) деформований.

Нерозвинений ринок характеризується тим, що ринкові відносини мають випадковий, найчастіше товарний (бартерний) характер.

Вільний (класичний) ринок характеризується такими рисами:

1) необмежену кількість учасників ринкових відносин і вільна конкуренція між ними;

2) абсолютно вільний доступ до будь-якої господарської діяльності всіх членів суспільства;

3) абсолютна мобільність факторів виробництва, необмежена свобода переміщення капіталу;

4) наявність у кожного учасника абсолютно повної інформації про ринок;

5) абсолютна однорідність однойменних товарів (відсутність торгових марок тощо);

6) кожен суб'єкт вільної конкуренції не може безпосередньо впливати на рішення іншого неекономічними методами;

7) ціни встановлюються стихійно, в процесі вільної конкуренції;

8) відсутність монополії (один виробник), монопсонії (один покупець) і державного регулювання.

Однак вільний ринок - це абстракція: і для минулого, і для справжнього характерна регуляція ринку, оскільки умов вільного ринку не відповідає ніяка державність.

Регульований ринок - це результат цивілізації і гуманізації суспільства, коли держава прагне будь-яким способом пом'якшити удари ринку по інтересах окремих членів суспільства, але не настільки, щоб знищити мотивацію до творчого, ініціативному праці і ризику в господарській діяльності.

Надмірне втручання держави в ринкові відносини призводить до їх деформації. Основні риси деформації ринку в умовах адміністративно-командної або директивної системи ведення господарства наступні:

1) відсутність численних ринкових суб'єктів, які організовують свою господарську діяльність на основі різних форм власності;

2) надмірна централізація розподілу товарних ресурсів, відсутність самостійності в комерційній діяльності;

3) монополізм виробника і торговця;

4) незбалансованість попиту та пропозиції;

5) надмірне зростання цін, інфляція, порушення грошового обміну, бюджетний дефіцит, величезна емісія грошей і т.п.;

6) розквіт тіньової економіки;

7) деформація економічних інтересів суб'єктів ринкових відносин; відсутність мотивації для ефективної праці, ризику в господарській діяльності;

8) розквіт бартерних операцій замість розвинених товарно-грошових відносин;

9) відсутність у споживача права вибору товару.

Щоб усунути деформацію ринку, необхідно створити відповідні умови для переходу до ринкового ведення господарства і подальшого його розвитку, зокрема:

1) забезпечення свободи господарської діяльності;

2) наявність в економіці різних форм власності;

3) формування механізму вільного ціноутворення;

4) вільне маневрування ресурсами;

5) наявність ринкової інфраструктури;

6) повнота і доступ до інформації;

7) послідовна інтеграція національної економіки в систему світових господарських зв'язків;

8) забезпечення з боку держави соціальних гарантій громадам;

9) збереження, разом з поширенням ринкових відносин, значного неринкового сектора економіки.