Тема 1.3. Держава в політичній системі суспільства

Лекція ( 2 год)

1. Поняття та ознаки політичної системи суспільства.

2. Основні складові елементи політичної системи суспільства та їх характеристика.

3. Політична організація суспільства.

4. Держава як ядро політичної системи суспільства.

Самостійна робота

1. Співвідношення політичної і державної влади.

1. Поняття та ознаки політичної системи суспільства.

Політика — це організаційна і регулятивно-контрольна сфера суспільства, головна у системі таких же сфер: економічної, ідеологічної, культурної, правової, релігійної. Сам термін “політика” отримав розповсюдження під впливом трактату Арістотеля про державу, правління і уряд, названого ним “Політика”. Аж до кінця 19 ст. політика традиційно розглядалася, як вчення про державу.

В даний час, розглядаючи поняття політики, необхідно підкреслити, що це:

1) відносини, що включають погодження, підпорядкування, панування, конфлікти і боротьбу між класами, групами і людьми (внутрішня політика) і державами (зовнішня політика). В основі такого розуміння політики лежить уявлення про стосунки людей, їхню взаємодію, спільне вирішення ними їхніх спільних справ, які вважаються справою держави.

Політична система виступає як одна з частин або підсистем сукупної суспільної системи. Вона взаємодіє з іншими її підсистемами: соціальною, економічною, ідеологічною, етичною, правовою, культурною тощо. Політична система суспільства – упорядкована на засадах права система всіх політичних явищ, що функціонують і взаємодіють у суспільстві з метою завоювання, утримання або участі у політичній владі; це механізм організації і функціонування політичної влади.

Держава хоча й найважливіша, але не одна лише політична організація в суспільстві. До складу політичної системи суспільства входять такі недержавні громадські об'єднання, як партії, професійні спілки, жіночі організації, громадські рухи (наприклад, Народний рух в Україні), інститути громадської думки та ін.

2. Основні складові елементи політичної системи суспільства та їх характеристика.

Елементами політичної системи, тобто її складовими, є:

а) суб'єкти (носії) політики – держава, політичні партії, політичні рухи, громадські об’єднання;

б) політичні норми та принципи;

в) політичні відносини (стосунки);

г) політичні погляди, політична свідомість та політична культура;

д) зв’язки, що об'єднують названі компоненти.

Взаємодія елементів політичної системи суспільства дозволяє виділити 5 підсистем її функціонування.

1. Інституціональна – суб’єктний склад (народ, політичні партії, громадські організації, трудові колективи, держава).

2. Нормативна (регулятивна) – система політичних норм і принципів, що регулюють відносини між народами, соціальними групами, партіями.

3. Функціональна – політичні відносини, політичний процес, політичний режим, оскільки через них формується, змінюється, здійснюється політика.

4. Ідеологічна – політична ідеологія, свідомість, погляди, культура.

5. Комунікативна – зв’язки всіх підсистем функціонування політичної системи суспільства в цілому.

Суб'єкти політики - це класи, нації, соціальні прошарки, різноманітні об'єднання громадян: політичні партії, громадські організації, рухи та інші об'єднання, трудові колективи, кожна людина зокрема, держава.

Політичні норми передбачають політичну відповідальність суб’єктів політики за їх порушення. Специфіка політичної відповідальності полягає в тому, що вона настає не тільки за протиправні дії, але й за політичний недогляд, необачність, нерішучість і таке інше. Політичними санкціями є: припинення діяльності, розпуск, відставка, ліквідація громадського об'єднання та заборона діяльності політичної партії, відмова у реєстрації, попередження.

Політичні відносини - це врегульовані політичними нормами стосунки між політичними суб'єктами, у процесі яких суб'єкти набувають і реалізують права та обов'язки. Політичні відносини включають реалізацію політичних функцій, а також існування політичного процесу і політичного режиму.

Політична свідомість - це система ідеологічних елементів, оцінка людиною існуючого політичного буття і вибір варіанта поведінки відповідно до індивідуальних та суспільних інтересів.