Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні – і

Теоретична частина:

1. Становлення і розвиток наукового стилю української мови.

2. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки.

3. Мовні засоби наукового стилю.

Рекомендована література

1. Ботвина Н. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови : Навчальний посібник / Н. Ботвина. – К. : АртЕк, 1999. – 263 с.

2. Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери : Навчальний посібник / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. – К. : Арій, 2009. – 400 с.

3. Культура фахового мовлення : Навчальний посібник / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці : Книги – ххі, 2005. – 572 с.

4. Мацюк з., Станкевич н. Українська мова професійного спрямування : Навчальний посібник / з. Мацюк, н. Станкевич. – к. : Каравела, 2008. – 352 с.

5. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови : Навчальний посібник / Г. С. Онуфрієнко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.

6. Шевчук с. В. Українська мова за професійним спрямуванням : Підручник. – 2-ге вид., виправ. І доповнен. / с. В. Шевчук, і. В. Клименко. – к. : Алерта, 2011. – 696 с.

Практична частина:

1. Спростуйте або підтвердьте тезу (на вибір). Складіть алгоритм міркування.

а) Наука має служити виключно доброчинності (Ж. Верн).

б) Час – найкращий цінитель наукових праць (Л. Пастер).

в) Учений має бути лицарем істини (В. Бєлінський).

2. Прочитайте текст та визначте його стильові особливості. Запишіть текст відповідно до пунктуаційних норм. За допомоги трьох-чотирьох речень передайте зміст тексту.

Електронна пошта (E-mail) найсучасніший засіб спілкування зокрема ділового що став не розкішшю а потребою сьогодення. Незважаючи на те що історія E-mail розпочалася на початку 90-х років XX століття для користувачів склалися чіткі правила оформлення та створення електронної сторінки напи­сання та відправлення повідомлень а також утвердилися етикетні вимоги кому­нікації. Тож аби не здобути слави невігласа кожному службовцеві посадовцеві чи приватній особі стануть у пригоді поради щодо електронного спілкування.

Інтернет це важливий набір комп'ютерних мереж що поєднані одна з одною здебільшого за допомоги телефонних ліній. Це дає змогу організаціям підприємствам установам фірмам та індивідуальним користувачам обмінюватися інформацією в усьому світі.

До складу Інтернету входить всесвітня мережа web за допомоги якої мож­на ознайомитися з відформатованими документами та малюнками працювати з ними. Більшість web-сторінок пов'язані між собою що сприяє поліпшенню переходу від однієї великої групи відомостей до іншої.

Якщо є потреба зв'язатися з адресатом який перебуває в найвіддаленіших точкам світу то зробити це можна за декілька хвилин скориставшись елек­тронною поштою. Можна швидко отримувати чи відправляти повідомлення не потребуючи конверта чи марки. Можна навіть спілкуватися в режимі ре­ального часу незалежно від місця перебування співрозмовника. Підключив­шись до мережі Інтернет ви можете відкрити власну поштову скриньку чи web-сторінку (3 посіб.).

3. Наведіть приклади сталих словосполучень (фразеологізмів), які найчастіше вживаються у вашій майбутній професії. Уведіть їх у речення.

4. З поданими словами утворіть словесні моделі, що в сучасному науковому мовленні набули стандартної форми.

Закрити, розповсюджувати, поширювати, створити, утворити, зачинити, брати, запобігати, набирати, нехтувати, опанувати, скористатися.

5. До поданих ненормативних слів та словосполучень, які вжи­ваються в наукових текстах, доберіть нормативні.

Відзив, в залежності, заключення, висновки по викладеному, відмінити, в деякій мірі, в кінці кінців, для наглядності, добавити, доказувати, досвід по розробці, задіяти, константувати, між тим, примірний, при наявності, приступати (до чого), навик, мова йде про, намітити, перечислити, підготовити, не дивлячись на, направляти, область виробництва, оточуюче середовище, по крайній мірі, поступати, пред'явити, при виробленні, признавати, при­ймати до уваги, приміняти, при таких умовах, рішити проблему, рахувати що, протирічити.

Довідка: деякою мірою, залежно від; висновок, закінчення; зрештою, врешті-решт; висновки з викладеного, скасувати, перенести, для унаочнення (увиразнення), додати, доводити, розпочинати, починати, відгук, залучити, констатувати, тим часом; скеровувати, спрямовувати, звертати; галузь виробництва; приблизний, орієнтовний; довкілля, навколишнє середовище; при­наймні, щонайменше; за наявності, у разі; навичка; показувати, подавати; вступати до, надходити, чинити; під час вироблення, для вироблення; визнавати, брати до уваги, застосовувати, йдеться про; за таких обставин, у таких обставинах; накреслити, запланувати; перерахувати, перелічити; підготувати, незважаючи на, розв'язати проблему, вважати що, суперечити.

6. Назвіть основні форми запису цифрової інформації в на­укових працях. Проілюструйте прикладами свою відповідь.

7. Запишіть числівники словами, узгодивши їх у відмінку з поданими в дужках іменниками. Назвіть правила, за якими числівники сполучаються з іменниками.

4 (пункт), 53 (відсоток), 1,5 (місяць), 2 (тиждень), 3 (громадянин), 2,5 (метр), через 65 (день), без 2785 (сту­дент), 0,5 (бал), дорівнювати 588 (гривня), 5,5 (кілометр), 44 (підручник), 76 (поляк), 27 (туфлі), 40 (окуляри), з 346 (житло).

8. Визначте, які варіанти словосполук нормативні. Деякі з них уведіть у речення наукового стилю.

На сьогоднішній день – на сьогодні, залежно від умов – в залежності від умов, у найближчий час – найближчим часом, вибачте мені – вибачте мене, прийняти до уваги – взяти до уваги, незважаючи не труднощі – не дивлячись на труднощі, по місяцях – щомісяця, вислати листа – надіслати листа, у даній теорії – у цій теорії, у даній статті – у цій статті, у порівнянні з англійською мовою – порівняно з англійською мовою.

9. Укладіть словник-пам'ятку бажаних / небажаних словоспо­лучень (20 конструкцій) для використання у наукових текстах.

10. Складіть словник-пам'ятку (20 конструкцій) на норми керування.

Чи відомо Вам, що…

• витоки наукового стилю спостерігаються ще в давній книжній українській мові періоду Київської Русі — історичні переклади про Давні Грецію, Рим і Візантію; «Хроніка» Георгія (Многогрішного) про історію Візантії, Ізборник Святослава 1073 р. тощо;

• теоретиком вироблення наукового стилю на Наддніпрянщині вважають українського мовознавця, публіциста Пантелеймона Куліша (1819—1879). У 1857 р. він написав і видав у Санкт-Петербурзі «Граматику української мови» — один із перших підручників нової української мови;

• творцем науково-публіцистичного, науково-популярного стилю української мови, нової української наукової термінології, інтелектуалізатором української наукової мови XIX ст. вважають публіциста, філософа Михайла Драгоманова (1841—1895). Для називання літератури як мистецтва слова він використовував терміни «белетристика», «письменство»; діячів літератури — «літературний діяч», «писатель», «письменник», «писателька», «письмак», «письмовець», «літератор», «мальовник», «оповідач», «писач»; діячів літератури в галузі критики — «рецензент», «коментатор»; фахівця з мови — «філолог», «лінгвіст». Хоча не всі терміни узвичаїлися в науковій мові, М. Драгоманов вплинув на вибір перспективи розвитку національної термінології.

Практичне заняття № 11