Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Вітання: “Слава Богу”, “Слава Ісусу Христу”.

Налагодження контакту з класом

Перевірка вивченого матеріалу (питання з попереднього уроку)

Повідомлення теми уроку.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Що таке вірність переконанням.

Наші переконання – це впевненість у чомусь, система певних цінностей, які сповідує людина. Від наших цінностей залежать наші вчинки. Якщо людина твердо переконана, що обманювати – це гріх, то за будь-яких обставин вона буде казати правду. Навіть якщо за правду доведеться постраждати, людина залишиться непохитною, таку людину можна назвати вірною і на неї завжди можна покластися.

Троє юнаків у печі.

Навуходоносор, цар вавилонський, взяв у полон весь Єрусалим. Багато юдейського народу він взяв до свого вавилонського краю. Попали в цей полон троє молодих юнаків: Шадрах, Мешах, Аведнего. Цар їх назначив служити при царському дворці. Троє молодих юнаків поклонялися єдиному Богу. Вони знали, що немає багато богів а є один істиний, святий Бог, цих троє молодих людей були грамотними добре знали закон Божий. Вони знали який є Бог : «нехай святиться ім’я Твоє як на небі так і на землі». Анголи на небі постійно святять Бога. Він є святий це значить що в нього немає нічого спільного з гріхом і злом. «Бога ніхто ніколи не бачив» (Івн.1:18)

Одного разу Господь промовляв до пророка Ісаї у видінні. Ісая побачив Господа на своєму престолі. Навколо престолу було багато ангелів, які співали хвалу Господу: «Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його» (Іс.6:3).

Коли Ісая побачив Господа він перелякався. Господь був настільки святий, що Ісая відчув, який він є грішний перед Божою святістю. Він впав ниць і закричав: «Горе мені, бо я занапащений!» (Іс.6:5).

Ми не можемо бачити Бога, тому що ми не можемо дивитись на Його святість. Бог чистий, досконалий. Він немає ні плями гріху, ні вади. Він ненавидить гріх, тому що Він святий (1Цар.2:2 ).

Ніщо зле чи грішне не може знаходитись біля Нього. Святість Божа потребує святості і від людини.

Троє юнаків були на чужині, серед чужого народу і чужих традицій, але вони були вірними Своєму Богу.

Якось цар Навуходоносор наказав зробити золотого бована. Потім наказав сурмити в усі сурми та грати на всіх музичних інструментах, а увесь народ і всі наближені царя, почувши сурми, мали впасти на землю і вклонитися боввану. А хто не вклониться, того повинні були спалити в печі.

У призначений час, коли залунали сурми, всі вклонилися боввану, крім молодих юнаків. Але вони пам’ятали заповіт Бога, що є один Бог і видуманим богам вклонятися неможна. А поклонятися іншим богам це є великий гріх проти Божої святості. Але інші люди донесли царю Навуходоносору:

- Ці юдеї, котрих ти поставив керівниками вавилонського краю, Шадрах, Мешах та Аведнего, не коряться твоєму велінню, богам твоїм не служать і золотому боввану, якого ти поставив, не вклоняються, - сказали вони цареві.

Тоді Навуходоносор у гніві наказав допитати юнаків. Проте ті відповіли:

• Нехай відомо тобі буде, царю, що ми твоїм богам не служитимемо і золотому боввану не вклонимося. Наш Бог, Якому ми служимо, має силу врятувати нас і від розжареної печі, і від твого гніву.

Навуходоносор розгнівався ще дужче: він наказав розпалити піч усемеро сильніше, ніж звичайно, і вкинути туди юнаків. Вояки негайно зв’язали їх і вкинули в самісіньке пекло. Але через те, що піч була занадто розжарена, полум’я вихопилося з неї і попалило вояків.

І сталося диво: юнаки не згоріли! Вони ходили серед полум’я живі й неушкоджені. Ангол Господній віддалив тоді розпалений вогонь від печі й зробив так, немовби там повівав росистий вітерець. Побачивши це, Навуходоносор у подиві вигукнув:

- Чи не трьох зв’язаних юнаків ми вкинули до вогню? А я бачу чотирьох, ще й не зв’язаних, котрі ходять посеред вогню! І четвертий, схожий на Божого Янгола!

Навуходоносор приступив до розжареної печі й сказав: - Шадраху, Мешаху та Аведнего, слуги Найвищого Бога! Вийдіть із вогню та йдіть сюди!

І юнаки вийшли з печі – і всі побачили, що жодне волоссячко у них на голові не підсмалене вогнем, одежа не змінилася і чад вогню їх не торкнувся.

Тоді Навуходоносор сказав:

• Нехай благословиться ваш Бог, Який послав Свого Янгола й визволив вас від смерті.

• Бог таож є вірний. Якщо ми є йому вірні, то і Бог нам вірний.

Тим. 2:13.

Після цього вавилонський цар ще більше підвищив трьох юдейських юнаків і на увесь світ прославив Всемогутнього Бога.

Юнаки зробили подвиг. Справжні християни повинні довіряти Богові і зберігати Йому вірність завжди.

Той хто зберігає вірність своїм переконанням така людина є цілеспрямована.

Вірність починається з самого маленького.

(Лук. 16:10).

«Хто вірний в найменшому, - і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, - і в великому несправедливий».

Мужі зберігли вірність Богу.

Звичайно, нелегко залишатися вірним власним переконанням, але Господь обовязково допоможе тобі. Вірність власним переконанням формується у шкільному віці. Залишитися їм вірними в усіх життєвих ситуаціях – це своєрідний життєвий подвиг.

Робота з підручником

Учні зачитують «Як залишитися непохитним у своїх переконаннях за будь-яких обставин» с. 140.

Вивчення ключового вірша:

« Хто вірний в найменшому, - і в великому вірний;

І хто несправедливий в найменшому, - і в великому несправедливий»

( Лк. 16:10).

III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

Закріплення матеріалу:

1. Що таке переконання?

2. Яку людину можна назвати вірною переконанням?

3. Назви людей, які є вірними своїм переконанням і завжди так чинять.

4. Який наказ видав вавилонський цар Навуходоносор?

5. Хто і чому відмовився поклонитися золотому боввану?

6. Яким було покарання за невиконання царського наказу?

7. Що наказав цар своїм царедворцям, побачивши неушкодженими юнаків?

8. Що відчули троє юнаків, не виконавши наказу царя?

9. Як ти бережеш вірність своїм переконанням?

Робота в зошиті

Завдання 1-5 с. 46-48.

Домашнє завдання

1. Прочитати оповідання «На захист переконань».

2. Дати відповіді на запитання с. 143.

3. Вивчити ключовий вірш.

4. Виконати завдання в зошиті. Завдання 6-7, с. 48-49.

Урок 19. Мудрість як Божий дар

Мета уроку. Розкрити зміст понять «мудрість», «освіченість», «знання», «блаженний». Пояснити на прикладі Соломона, що мудрість – це Божий Дар. Вчити поводитися мудро у життєвих ситуаціях. Виховувати прагнення до пізнання Бога, який є початком мудрості. Розвивати вміння толерантного ставлення до людей.

Біблійна основа:

Вірші з Біблії: 1 книга Царів 3; книга приповістей Соломона 2:6.

Біблійна історія: Мудрість Соломона.

Ключовий вірш: “… бо Господь дає мудрість, з Його уст – знання й розум!” (Книга приповістей Соломонових 2:6).

Словник понять і термінів: Освічена людина, мудра людина, блаженний.

Міжпредметні зв`язки: українська мова, народознавство, історія, музика.

Література до уроку:

1. Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового

Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.