Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бандурка - Управл_ння в органах внутр_шн_х спра...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

13.2. Зміст і завдання наукової орга­нізації праці в органах внутрішніх справ

Органи внутрішніх справ є складовою частиною си­стеми органів державного управління. Попри всю специфі­чність діяльності працівників органів внутрішніх справ для неї властиві загальні принципи наукової організації праці, а саме: науковість, комплексність, актуальність, безперерв­ність, законність, економічність.

Принцип науковості передбачає використання в оперативно-розшуковій, слідчій та охоронній діяльності органів внутрішніх справ з метою підвищення її ефектив­ності новітніх технічних засобів (комп'ютерів, приладів ні­чного бачення, електронної пошти), застосування наукових прийомів і методів в криміногенних дослідженнях причин і умов злочинності тощо.

Принцип комплексності вимагає одночасного охоп­лення різних напрямків наукової праці. Так, при створенні автоматизованих інформативно-пошукових систем опера­тивного і профілактичного призначення необхідно навчити працівників органів внутрішніх справ користуватися ними, безперервно поповнювати банк інформації, перебудувати режим роботи інформаційного бюро, обладнати канали зв'язку між органами внутрішніх справ і УМВС в області, місті, оснастити органи внутрішніх справ електронно-обчислювальною технікою та інше. Впровадження НОП дасть позитивні результати тільки тоді, коли така робота буде проводитися на всіх рівнях органів внутрішніх справ. Шляхом впровадження розрізнених, не поєднаних між со­бою, окремих заходів наукової організації праці неможливо досягнути загального підвищення рівня діяльності системи. Використання в районних органах внутрішніх справ персо­нальних комп'ютерів різної модифікації, не пов'язаних між собою в єдину систему, значного ефекту не дало. Проблема

' Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності. К., 1994. С. 177. 380

використання досягнень науки в органах внутрішніх справ носить комплексний характер тому, що вона включає не тільки організаційний, але й морально психологічний і пра­вовий аспекти. Останній є надзвичайно важливим для ор­ганів внутрішніх справ, оскільки вся їх діяльність щодо охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю опирається, передусім, на правові норми.

Принцип актуальності полягає в тому, що наукову організацію праці в органах внутрішніх справ необхідно втілювати на найбільш актуальних і прерогативних напря­мках діяльності - в оперативно-розшуковій, слідчій роботі, на робочих місцях безпосередньо пов'язаних з обслугову­ванням населення, тобто при розгляді скарг і заяв, охороні прав, свобод і майна громадян, установ і організацій. Впро­вадження наукових досягнень у діяльність органу внутріш­ніх справ вимагає часом значних коштів, затрат часу, мо­ральних і фізичних зусиль працівників, тому застосування НОП необхідно зосереджувати на розв'язанні найгостріших проблем, які є дійсно актуальними в роботі цього органу.

Принцип плановості забезпечує організованість, ке­рованість визначення головних напрямків НОП і черговість їх реалізації. Належне застосування принципу плановості дозволяє завчасно підготуватись до впровадження елемен­тів НОП, вивчити передовий досвід, навчити працівника працювати в нових умовах з новою технікою, направити його на курси удосконалення чи підвищення кваліфікації, підготувати приміщення, переобладнати робочі місця, під­готувати резерви, розробити відповідні нормативні акти.

Принцип безперервності констатує, що наукова ор­ганізація праці в органах внутрішніх справ не може бути одноразовим актом, результатом окремої дії. Організація праці має відповідати сучасним досягненням науки управ­ління, безперервно удосконалюватись залежно від науково-технічного прогресу, бути гнучкою і мобільною. Механіза­ція і автоматизація процесів управління, удосконалення прийомів і методів криміналістичних досліджень, вибір і використання раціональних методів пошуку доказів, вико­нання процесуальних дій, посилення виховної роботи і за­безпечення службової дисципліни повинні здійснюватись в органах внутрішніх справ безперервно.

381

<<>> Принцип законності полягає в тому, що вся наукова організація праці має здійснюватись у межах відповідних законних і підзаконних актів, що регламентують трудову діяльність, охорону здоров'я, матеріальне і фінансове за­безпечення, функціональні обов'язки, гарантують соціаль­ний і правовий захист працівника органів внутрішніх

справ.

Врахування принципу економічності спонукає до­сягати цілей наукової організації праці шляхом виправда­них затрат. Принцип економічності не завжди означає еко­номію коштів, зокрема, при створенні кращих умов праці, впровадженні нової техніки, підвищенні кваліфікації пра­цівника, в деяких інших випадках. Тобто цей принцип пе­редбачає не просту економію коштів, а найбільш раціо­нальне їх використання, найбільш оптимальні затрати кош­тів, ресурсів, зусиль.

Застосування загальних принципів наукової органі­зації праці в органах внутрішніх справ сприяє підвищенню ефективності оперативно-службової діяльності, зміцненню дисципліни і законності. Перед застосуванням наукової ор­ганізації праці необхідно щодо кожного організаційного елемента зробити детальний науковий аналіз доцільності нововведень, характеру трудових процесів, умов їх вико­нання. Поняття «наукова» означає не стандартну організа­цію праці, не звичайні традиційні прийоми і методи вико­нання роботи, а використання досягнень науки, техніки, технології, передового досвіду, які забезпечать найбільш раціональну і ефективну організацію трудової діяльності.

Під науковою організацією праці в органах внутрі­шніх справ розуміють раціональну організацію праці, спрямовану на максимальне підвищення ефективності дія­льності цих органів при мінімальних затратах праці і при суворому дотриманні матеріального і процесуального за­конодавства, здійснену з урахуванням рекомендацій науки та узагальнення передового практичного досвіду .

Діяльність органів внутрішніх справ має дві характер­ні особливості. По-перше, працівники органів внутрішніх справ не беруть безпосередньої участі у створенні матеріаль-

' Див: Основи управлення в органах внутренних дел. М., 1988. С.227.

382

них і духовних цінностей, а забезпечують для цього необхідні умови безпеки, захист законних прав товаровиробника, збере­ження результатів його праці, сприятливі умови протікання трудових процесів. По-друге, праця в органах внутрішніх справ-носить одночасно і управлінський, і виконавчий (вироб­ничий) характер. Багато працівників органів внутрішніх справ займаються і управлінською, відносно інших людей, і вико­навчою діяльністю.

Відділення охорони громадського порядку, відді­лення державтоінспекції, інші структурні підрозділи рай­відділу внутрішніх справ, перебуваючи в підпорядкуванні вищих службових структур є об'єктами управління, але ж вони виступають як суб'єкти управління відносно грома­дян, водіїв, організацій, установ у питаннях забезпечення охорони громадського порядку і безпеки руху. Праця в ор­ганах внутрішніх справ є творчою, інтелектуальною, мобі­льною, вимагає великих фізичних і психічних затрат енер­гії. Специфіка праці працівників органів внутрішніх справ як суб'єктів управління полягає в роботі з документами, з джерелами інформації, в розробці правових актів, які є обов'язковими для виконання об'єктами управління (про­цесуальні документи слідчого, протоколи про адміністра­тивні правопорушення тощо).

Предметом праці співробітників органів внутрішніх справ є інформація про стан справ на територіях обслуго­вування, про рішення суб'єкта управління, шляхи їх реалі­зації, про середовище функціонування і засоби впливу на нього. Тобто працівники органів внутрішніх справ займаю­ться управлінською працею. Об'єктом управлінського впливу працівників органів внутрішніх справ є людина або група людей. Виходячи з того, що органи внутрішніх справ і їх структурні підрозділи виступають одночасно і як суб'єкти, і як об'єкти управління, тобто займаються і упра­влінською, і виконавчою діяльністю, можна говорити про поєднання наукової організації управління і наукової орга­нізації праці, про наукову організацію управлінської праці в органах внутрішніх справ (НОУП).

Функціональні обов'язки кожного працівника орга­нів внутрішніх справ залежать від посади й професії і оформлюються наказами й інструкціями та законодавчими

<<>> актами (повноваження слідчого, дізнавача, державного ав­тоінспектора, пожежного інспектора тощо).

Окремі працівники органів внутрішніх справ наді­лені повноваженнями для здійснення функцій управління в самій системі органів внутрішніх справ, інші - для здійс­нення зовнішніх функцій органів внутрішніх справ, треті поєднують управлінські функції внутрішнього і зовнішньо­го впливу. Залежно від управлінської компетенції і особли­востей службової діяльності працівників органів внутріш­ніх справ ділять на керівників (начальників), інспекторсь­кий (оперативний) склад, спеціалістів, слідчих, молодший начальницький склад (рядові, сержанти, старшини, прапо­рщики) і технічний (обслуговуючий) персонал, який не має управлінських функцій, а виконує допоміжні, обслуговуючі функції. Розробку і впровадження рекомендацій, прийомів і засобів наукової організації праці в органах внутрішніх справ необхідно здійснювати з урахуванням посадових ка­тегорій, їх компетенції, конкретних обов'язків і умов дія­льності.

Головним завданням наукової організації управлін­ської праці (НОУП) в діяльності органів внутрішніх справ є вирішення наступних основних питань:

- удосконалення розподілу і взаємодії праці між окремими працівниками і підрозділами;

- раціоналізація трудових процесів;

- раціональне використання робочого часу;

- створення найбільш сприятливих умов праці і від­повідної організації робочого місця працівника органів внутрішніх справ;

- підготовка і підвищення кваліфікації кадрів;

- зміцнення дисципліни праці і розвиток творчої ак­тивності; створення оптимального середовища в органі внутрішніх справ;

- удосконалення форм роботи з документами, нала­годження документообороту, стандартизація і уніфікація документів;

- вивчення і впровадження найбільш раціональних форм морального і матеріального стимулювання праці.

384