Дифілоботріоз

Збудником дифілоботріозу є лентець широкий, який у зрілому стані паразитує в тонкій кишці людини, домашніх (собака, кіт, свиня) і диких тварин. Яйця лентеця потрапляють з фекаліями у воду, проходять складний цикл розвитку в організмі рачків і риб. Якщо людина з’їсть заражену рибу (щука, окунь, миньок та ін.), що містить плероцеркоїди, у неї з них розвиваються дорослі гельмінти [13, с. 274].

Основні клінічні прояви. Інвазії часто проходять безсимптомно. З’являються біль у животі, нудота, поганий апетит, дратівливість, слабкість, в’ялість, розлад випорожнень, схуднення. Може розвиватися злоякісна анемія. Діагноз ставлять на підставі клінічної картини і виявлення в калі яєць або члеників лентеця.

Лікування дифілоботріозу проводять у стаціонарі. Хворих ізолюють, виділяють їм індивідуальні горщики, які ретельно дезинфікують. Лікування повинно бути тривалим і наполегливим, оскільки можлива постійна інвазія. Призначають препарати чоловічої папороті і насіння гарбуза. Застосування екстракту чоловічої папороті потребує спеціальної підготовки і дієти. Препарат через його токсичність не призначають дітям до 2 років. Більш ефективним є фенасол, кукурбін − препарат з насіння гарбуза [6, с. 219].

Профілактика дифілоботріозу передбачає дотримання санітарно-гігієнічного режиму, особливо в дитячих колективах, своєчасне виявлення, ізоляцію і лікування дітей і дорослих. Профілактика включає старанну кулінарну обробку риби, виключення сирої риби з раціону собак і котів, охорону водоймищ під попадання нечистот [19, с. 205].

Ехінококоз

Збудником ехінококозу у людини є однокамерний і багатокамерний ехінококи в личинковій стадії. Кінцевим хазяїном ехінокока є собака, вовк, шакал, проміжним − людина, мала і велика рогата худоба, свиня.

Зараження людини відбувається при контакті з собаками. Яйця ехінокока із шерсті собаки попадають у кишки, де онкосфера звільняється від оболонок і з течією крові заноситься в легені, печінку, рідше в головний мозок та інші органи. Утворюється міхур, усередині якого можуть бути дочірні і внучаті міху­ри, рідина і маса сколексів. Ехінококові міхури зумовлюють шкідливий вплив на органи (механічне тиснення, токсико-алергічні реакції) [6, с. 219].

Основні клінічні прояви. Ехінококозу притаманний довготривалий перебіг з поступовим наростанням симптомів. Хворі відмічають слабкість, зниження працездатності, головні болі, висипи на тілі, періодичне підвищення температури тіла.

Лікування ехінококозу хірургічне. Розробляються консервативні методи з використанням вермокса та альбендазола.

Профілактика передбачає запобігання контакту дітей з хворими собаками, дотримання правил особистої гігієни, своєчасне виявлення та ізоляцію хворих [13, с. 227-228].

Контрольні питання:

1. Розкажіть про будову та значення органів травлення.

2. Стоматит; причини виникнення, форми, основні симптоми, лікування, профілактика.

3. У чому полягає профілактика стоматиту в дошкільному закладі?

4. Гострий гастрит, гастроентерит; причини виникнення, форми, перебіг, профілактика.

5. Розкажіть про роль харчування в профілактиці гострого гастриту та гастроентериту в дошкільному закладі.

6. Виразкова хвороба шлунку; причини, виникнення, форми, перебіг, профілактика.

7. Лікувальне харчування при захворюваннях травневої системи у людини.

8 Що таке гельмінтоз? На які групи поділяються гельмінтози в залежності від шляху зараження?

9. Назвіть основні види глистів, що найчастіше зустрічаються у дітей в Україні.

11. Як відбувається зараження аскаридами?

12. Розкажіть про цикл розвитку аскариди в організмі дитини.

13. Клінічні прояви ті лікування аскаридозу.

14. Профілактика аскаридозу.

15. Трихоцефальоз; збудник, симптоми, лікування.

16. Ентеробіоз; збудник, особливості зараження, симптоми, профілактика.

17. Дифілоботріоз; збудник, особливості зараження, симптоми, профілактика.

18. Ехінококоз; збудник, особливості зараження, профілактика.

19. Розкажіть про профілактику гельмінтозів у дошкільному закладі.