Гострий бронхіт

Гострий бронхіт − запальне захворювання бронхів переважно вірусної етіології. Найчастіше на бронхіт хворіють діти грудного (в другому півріччі) і раннього віку.

Етіологія і патогенез. Гострий бронхіт у дітей спричиняється вірусами грипу, ГРВІ, кору, стафілококом, стрептококом, пневмококом тощо. Віруси, розмножуючись в епітелії дихальних шляхів, пошкоджують його, знижують бар’єрні властивості стінки бронхів і створюють умови для розмноження бактерій та розвитку запального процесу. При цьому дихальні шляхи звужуються, що зумовлюється набряком слизової оболонки та виділенням секрету в просвіт бронхів і бронхоспазмом, який характерний для астматичного бронхіту і клінічно проявляється шумним диханням із свистячим видихом, який часто чути на відстані від хворого. Найчастіше хворіють діти грудного (у другому півріччі) і раннього віку. Факторами, що сприяють захворюванню, є охолодження та перегрівання, забруднене повітря [19, с. 186].

Основні клінічні прояви. Клінічна картина гострого бронхіту складається із синдромів загальної інтоксикації та ураження власне бронхів. Перший з них виявляється загальним нездужанням, зниженням працездатності, болем у м’язах спини, ніг. Температура тіла в більшості випадків субфебрильна, рідко − вище 38 °С, іноді залишається нормальною. У перші дні хвороби спостерігається погіршення апетиту і сну [6, с. 221].

Другий синдром проявляється сильним кашлем, задишкою, першінням у горлі або за грудниною при супутніх ларингітах, трахеїтах.

Кашель може бути сухим або вологим. В останньому випадку мокротиння може бути слизистим або слизисто-гнійним. При запаленні бронхів переважно великого калібру (проксимальний бронхіт) порушення прохідності бронхів не виражене, при цьому мокротиння відкашлюється легко.

Якщо запальний процес уражає лише дрібні бронхи (дистальний бронхіт), ї яких немає кашльових рецепторів, то в цих випадках задишка може бути єдиним проявом бронхіту. У виникненні порушень бронхіальної прохідності (обструктивний синдром) важлива роль належить запальному набряку слизової оболонки бронхів. бронхоспазму, надмірній секреції слизу, порушенню функції війчастого епітелію, синтезу сурфактанта. Обструкція бронхів проявляється задишкою, яка посилюється при фізичному навантаженні, утрудненим видихом, свистячим диханням, нападоподібним кашлем. У тяжких випадках може спостерігатися прискорене дихання [3, с. 149].

Лікування гострого бронхіту повинне бути комплексним. У перші дні хворому призначають ліжковий режим. Необхідно пити багато гарячий, чай з липового цвіту, з малиновим варенням, молоко з поташем і мед, підігріті лужні мінеральні води.

Показані інгаляції відхаркуючи засобів муколітиків, підігрітої мінеральної лужної води, 2 % розчину гідрокарбонату натрію, евкаліптового, анісового масла. Інгаляції проводять 5 хв 3 − 4 раз на день впродовж 5 днів [31, с.143].

Хвору дитину лікують за призначенням лікаря. Крім того, рекомендують пити мінеральну воду „Боржомі” з молоком чи воду з питною содою (0,5 чайної ложки на склянку води). На груди ставлять гірчичники, роблять гірчичні ванни для ніг. Діти, хворі на бронхіт, повинні одержувати повноцінне, багате на вітаміни харчування. Повернувшись після хвороби в дошкільний заклад, дитина ще тривалий час може кашляти їй рекомендується протягом двох тижнів індивідуальний режим фізкультурних занять та загартовування. За призначенням лікаря вихователь дає дитині мікстуру і таблетки від кашлю [19, с.186].

Профілактика. Заходи профілактики мають бути спрямовані на зміцнення захисних можливостей організму, загартовування, вітамінізація їжі, боротьбу з курінням, екологічними та професійними шкідливими факторами [3, с. 151].